Рішення № 87851325, 17.02.2020, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/6082/17

Провадження № 2/211/73/20

Р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

17 лютого 2020 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Ткаченко С.В.,

при секретарі Польчик Л.В.,

за участі позивача ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2

представника відповідача Коваленко С.І.,

розглянувши в м. Кривому Розі у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства « Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги « Дніпропетровської обласної ради» про визнання незаконним та скасування наказу про винесення дисциплінарного стягнення, суд, -

ВСТАНОВИВ:

позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, який в подальшому було змінено та збільшено позовні вимоги. Свої позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що працює лікарем-наркологом (дільничним) диспансерного відділення № 2. 25 вересня 2017 року був винесений наказ № 157-к «Про винесення дисциплінарного стягнення», яким їй було оголошено догану. Підставою для її оголошення згідно наказу є те, що 17.08.2017 року гр. ОСОБА_3 разом з донькою-підлітком звернулась до Довгинцівсько-Металургійного наркокабінету з метою профілактичного наркологічного огляду для вступу дівчинки до учбового закладу, проте наркологом Довгинцівського наркокабінету ОСОБА_1 донька заявниці не була оглянута, документи не були підписані, так як обидва наркологи (як Довгинцівського, так і Металургійного наркокабінетів) були відсутні на робочих місцях. А тому ОСОБА_3 звернулась до «гарячої лінії» голови Дніпропетровської обласної адміністрації. Тому в зв`язку з порушенням позивачем пунктів 4.1, 4.4., 4.18 Посадової інструкції, їй винесено догану. Вважає вказаний наказ необґрунтованим, безпідставним та надуманим з метою приниження її як лікаря, оскільки посадової інструкції їй для ознайомлення не надавались, відсутні вони в кабінеті і щодо медичних сестер та молодших медичних сестер, що позбавляє можливості визначити їх функціональні обов`язки та відповідальність. З 08 08 2017 року по 15 08 2017 року вона перебувала на лікарняному . 16 08 2017 року під час прийому в наркокабінет зателефонувала дівчина представившись економістом КЗ « КПНД « ДОР не назвавши прізвище та повідомила , що їй необхідно терміново здати лікарняний лист старшій медсестрі для нарахування авансу. 17 08 2017 року вона відвезла лікарняний, який у неї прийняли після 14-00 год. Вважає свою відсутність на робочому місці поважною. Крім того вважає, що дисциплінарне стягнення накладено з пропуском встановленого законодавством строку.

Відповідно до уточненої позовної заяви ОСОБА_1 просила суд визнати незаконним та скасувати наказ № 157-к від 25.09.2017 р. «Про винесення дисциплінарного стягнення».

06 вересня 2018 року позивач звернулася до суду з заявою про збільшення позовних вимог, зазначивши, що у зв`язку із складанням незаконного та безпідставного наказу № 157-к від 25.09.2017 р. "Про винесення дисциплінарного стягнення" вона зазнала значних нервових хвилювань, що виражаються у постійному стресовому стані, відчутті недоброзичливості з боку адміністрації закладу, в якому вона працює багато років. Вона, лікар з благаторічним стажем, тепер змушена доводити нікчемність вказаного наказу в суді, тому вважає ганебною таку позицію адміністрації відповідача відносно неї, та враховуючи зазначене та той факт, що відповідач на протязі декількох років систематично продовжує політику "виживання" її з робочого місця, складаючи відносно неї все нові накази про дисциплінарні стягнення, тому просить відшкодувати їй моральну шкоду в сумі 10 000,00 грн., стягнувши вказану суму з відповідача на її користь (а.с. 132, 133).

Ухвалою суду від 15 січня 2018 року позивачу було надано строк для усунення недоліків.

Після усунення недоліків позивачем ухвалою суду від 07 лютого 2018 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою від 27 листопада 2018 року закрито підготовче засідання та справу призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 17 лютого 2020 року залучено до участі у справі правонаступника відповідача по справі Комунальний заклад "Криворізький психоневрологічний диспансер" Дніпропетровської обласної ради - Комунальне підприємство «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради».

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 вимоги позову підтримали з підстав, викладених в уточненому позові, заяві про збільшення позову та відповідях на відзиви.

Представник відповідача ОСОБА_4 вимоги позову не визнала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, відзиві на уточнену позовну заяву та запереченнях. Вважає,що оскаржуваний наказ є правомірним оскільки відповідно до затверджених графіків роботи на серпень 2017 року позивачу встановлено робочий час з 08-00 год. до 14-00 год. 17 08 2017 року гр. ОСОБА_3 разом з дочкою звернулася до наркокабінету Металургійно- Довгинцівського району з метою профілактичного наркологічного огляду дочки для вступу до навчального закладу. Проте лікаря ОСОБА_1 на місці не було , прийом не проводився. На вікні висіло оголошення, що 17 08 2017 року "Розсильно- прасувальний профдень". Порушення п. 4.1., 4.4. полягало у не наданні лікарем - наркологом ОСОБА_1 консультацій, профілактичних оглядів при вступі до навчальних закладів та при працевлаштуванні. Порушення п. 4.18. полягало у порушенні правил внутрішнього трудового розпорядку ( працювати чесно і сумлінно, вчасно приходити на роботу , використовувати весь робочий час для продуктивної праці. Оскаржуваний наказ винесений у строки передбачені законодавством оскільки ОСОБА_1 перебувала спершу на лікарняному, а потім у відпустці. Моральна шкода взагалі не доведена. Просить в задоволенні позову відмовити у повному обсязі через її не обгрунтованість.

Вислухавши позивача, представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та інші докази, суд дійшов таких висновків.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

У судовому засіданні встановлено та не заперечується представником відповідача, що позивач ОСОБА_1 на момент винесення оскаржуваного наказу працювала на посаді лікаря-нарколога (дільничного) диспансерного відділення № 2 Комунального закладу «Криворізький психоневрологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради».

Наказом в.о. головного лікаря Комунального закладу «Криворізький психоневрологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради» Яковця О.О. від 25.09.2017 року № 157к про винесення дисциплінарного стягнення лікаря-нарколога (дільничого) диспансерного відділення № 2 ОСОБА_1 за неналежне виконання функціональних обов`язків посадової інструкції, а саме: п. 4.1. – надання консультативної допомоги населенню з наркологічних питань (в тому числі на таємних умовах); п. 4.4. – проведення профілактичних наркологічних оглядів населення при працевлаштуванні, вступу до учбових закладів та іншим категоріям; п. 4.18 – виконання правил внутрішнього трудового розпорядку; винесено – догану. Завідувачу диспансерного відділення № 2 ОСОБА_5 наказано провести позачерговий інструктаж та посилити контроль по виконанню посадових обов`язків співробітниками відділення; в.о. начальника ВК ОСОБА_6 наказано ознайомити з наказом всіх зацікавлених осіб (а.с. 9 – копія наказу). Підставою притягнення до дисциплінарного стягнення є звернення- скарга на гарячу лінію Голови Дніпропетровської облдержадміністрації гр. ОСОБА_3 17 08 2017 року на дії лікаря -нарколога ОСОБА_1 , які полягали у тому, що 17 08 2017 року ОСОБА_3 разом з дочкою звернулася до наркокабінету Металургійно- Довгинцівського району з метою профілактичного наркологічного огляду . Проте лікаря ОСОБА_1 на місці не було , прийом не проводився. На вікні висіла об"ява про те, що 17 08 2017 року "Розсильно- прасувальний профдень".

Положеннями статті 3 КЗпП України визначено, що трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю.

Згідно із статтею 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до положень статті 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Догана є найменш суворим стягнення за порушення трудової дисципліни та заходом особистого немайнового характеру.

Згідно з частинами першою та другою статті 147-1 КЗпП України, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті.

Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» визначено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок , тощо.

В наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно-правового акту чи акту, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності.

З аналізу норм трудового права, що регулює дані правовідносини, зокрема порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності, слід дійти висновку, що для правомірного притягнення до дисциплінарної відповідальності необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника і які прямо випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку та пов`язані з ним, та прямо на нього покладені; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків як проступок має бути винним і не пов`язаним з поважними причинами; для накладення дисциплінарного стягнення має бути встановлена подія (проступок) і обов`язково вина працівника, і дані обставини (подія і склад порушення) мають бути доведені саме роботодавцем, є неприпустимим перекладення на працівника обов`язку по доказуванню своєї невинуватості. Щодо процедури застосування дисциплінарного стягнення працівнику має бути надана можливість дати письмові пояснення; для надання пояснень працівник повинен знати конкретно за який проступок він притягається до дисциплінарної відповідальності. У трудовому спорі в суді обов`язок по доказуванню законності і обґрунтованості накладення дисциплінарного стягнення, покладається не на позивача, а на відповідача.

В якості доказів на обґрунтування відзивів представником відповідача надано суду копії:

- оголошення у вікні кабінету диспансерного відділення № 2 від 17.08.2017 р. про «розсильно-прасувальний профдень» (а.с. 57 ) ;

- звернення ОСОБА_3 на гарячу лінію голови Дніпропетровської облдержадміністрації 0-800-505-600 (а.с. 58 );

- пояснень молодшої медичної сестри ОСОБА_7 та дільничної медичної сестри ОСОБА_8 щодо подій 17.08.2017 р. (а.с. 59,60 ) ,

- акту від 19.08.2017 р. про відмову ОСОБА_1 надати будь-які пояснення на отримані нею 19.08.2017 р. питання, які виникли при розгляді звернення ОСОБА_3 (а.с. 61 );

- особистої посадової інструкції ОСОБА_1 затвердженої 24.03.2003 р. з помітками ОСОБА_1 та зазначенням того, що вона не згодна та відмовляється підписувати її з переліком причин (а.с. 64-68 ) ;

- посадової інструкції лікаря-нарколога затвердженої 03.03.2009 р. та ознайомленням з нею ОСОБА_1 22.12.2010 р., 14.01.2011 р., 11.01.2012 р., 04.01.2013 р., 10.01.2014 р., 05.01.2015 р. та 11.01.2016 р. про що свідчать її підписи (а.с. 68-71);

- графіків виходу на роботу за липень, серпень та вересень 2017 року (а.с. 72,73,75 );

- акту 25.08.2017 р. про відмову лікаря-нарколога ОСОБА_1 від підпису з графіком роботи за вересень 2017 р. (а.с. 74 );

- наказу від 25.09.2017 року за № 157к, з приміткою на звороті, що ОСОБА_1 вважає вказаний наказ суб`єктивним та буде оскаржувати його у суді (а.с. 76 );

- акту від 26.09.2017 р. про те, що лікар-нарколог дільничного диспансерного відділення № 2 ОСОБА_1 інструктаж прослухала в повному обсязі, з чим була не згодна, від підпису відмовилась (а.с. 78 );

- наказу від 10.08.2017 р. за № 382-вд «Про підвищення кваліфікації ОСОБА_9 », відповідно до якого обов`язки головного лікаря покладено на ОСОБА_10 (а.с. 92 );

- наказу від 23.08.2017 р. за № 226ос «Про направлення на курси ПАЦ ОСОБА_9 » у період з 28 серпня по 26 вересня 2017 р. (а.с. 93 )

Окрім цього, відповідачем на виконання заявленого позивачем у судовому засіданні клопотання про витребування доказів надано копії:

- журналу реєстрації кадрових наказів, відповідно до якого зареєстровано наказ № 157к від 25.09.2017 р. про винесення дисциплінарного стягнення ОСОБА_1 (а.с. 98-99 )

- посадової інструкцій сестри медичної поліклініки (дільничній) диспансерного відділення № 2 від 29.08.2017 р. та ознайомлення з нею медичної сестри ОСОБА_8 під особистий розпис 28.08.2017 р. (а.с. 100-103);

- робочої інструкції молодшої медичної сестри лікарняного кабінету диспансерного відділення № 2 та ознайомлення з нею молодшої медичної сестри ОСОБА_7 під особистий розпис 26.01.2017 р. (а.с. 104-106 );

- правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників та службовців КЗ «КПНД» ДОР» (а.с. 108-113 );

- графіком роботи структурних підрозділів КЗ «КПНД» ДОР» (а.с. 114-116 ).

Судом встановлено, що відповідно до затверджених графіків роботи на серпень 2017 року ОСОБА_1 встановлений графік роботи з 08-00 год. до 14-00 год. Також встановлено, що у робочий час 17 08 2017 року ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці, оскільки відвозила в бухгалтерію лікарняний лист. 19 08 2017 року вона ознайомлена зі змістом звернення гр.. ОСОБА_3 до гарячої лінії голови Дніпропетровської облдержадміністрації та в усній формі відмовилася надати будь- які пояснення , що підтверджується актом від 19 08 2017 року . До пояснень ОСОБА_1 , що в інший час вона не могла відвезти лікарняний до бухгалтерії суд відноситься критично , оскільки відповідно до графіку роботи структурних підрозділів КЗ «КПНД» ДОР» тривалість роботи в бухгалтерії з 08- 00 год до 16-30 год. , у ОСОБА_1 тривалість роботи до 14-00 год., тобто вона могла відвезти лікарняний лист після закінчення свого робочого часу.

Твердження позивача , що їй не надавалися для ознайомлення посадові інструкції не відповідають дійсності, оскільки особиста посадова інструкція ОСОБА_1 , яка затверджена 24.03.2003 р., з помітками ОСОБА_1 та зазначенням того, що вона не згодна та відмовляється підписувати її з переліком причин надана представником відповідача (а.с. 64-68 ) . У березні 2006 року ОСОБА_1 була ознайомлена з посадовою інструкцією і нею був здійснений запис про невідповідність інструкції відповідно до вимог КЗпП України та поставлено підпис ( а.с. 63 ) . Така запис свідчить про ознайомлення з посадовою інструкцією. Також з посадовою інструкцією ОСОБА_1 особисто ознайомлювалася на протязі 2010 р.- 2016 р., про що свідчить її підпис ( а.с. 71) .

Щодо твердження позивача, що наказ підписаний не головним лікарем, судом встановлено наступне. Оскаржуваний наказ підписаний в.о. головного лікаря ОСОБА_10 , оскільки головний лікар ОСОБА_9 у період з 28 08 2017 року по 26 09 2017 року перебував на курсах підвищення кваліфікації, про що надано представником відповідача наказ від 10.08.2017 р. за № 382-вд «Про підвищення кваліфікації ОСОБА_9 », відповідно до якого обов`язки головного лікаря покладено на ОСОБА_10 (а.с. 92 ); та наказ від 23.08.2017 р. за № 226ос «Про направлення на курси ПАЦ ОСОБА_9 » у період з 28 серпня по 26 вересня 2017 р. (а.с. 93 ).

Щодо твердження позивача що наказ винесений після сплину строку для накладення дисциплінарного стягнення суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

У період з 29 08 2017 року по 09 09 2017 року ОСОБА_1 перебувала у щорічній відпустці, а з 11 09 по 23 09 2017 року у відпустці без збереження заробітної плати ( а.с. 75 ) .

Враховуючи викладене, застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді догани стало можливим лише 25 09 2017 року , після виходу позивача на роботу.

Відповідач застосував стягнення у вигляді догани протягом 6-ти місяців з дня виявлення проступку, тобто в межах строку, визначеного ст. 148 КЗпП України.

Дослідивши вищезазначені докази суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ містить : в чому конкретно проявилося порушення з боку позивача, що додержані відповідачем передбачені статтями 147-1-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, стягнення застосовано у строки , встановлені законодавством.

Таким чином, суд не знаходить підстав для визнання незаконним та скасування наказу № 157к від 25.09.2017 р. про винесення ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення та вважає, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відбулось з дотриманням норм чинного законодавства та врахуванням ступеня тяжкості вчиненого проступку, особи ОСОБА_1 , тощо.

Згідно частини 1 статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ст.. 1167 ч 1 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті .

Оскільки суд не знайшов підстав для скасування оскаржуваного наказу, відсутні підстави і для задоволення позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України, та враховуючи, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, суд дійшов висновку, що сплачений позивачем судовий збір відшкодуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 12,13, 81, 141, 259, 223, 264 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства « Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги « Дніпропетровської обласної ради» про визнання незаконним та скасування наказу про винесення дисциплінарного стягнення залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: С. В. Ткаченко

Повний текст рішення складено 26 02 2020 року.