Рішення № 87850149, 17.10.2019, Каховський міськрайонний суд Херсонської області

Справа № 658/48/18

(провадження № 2/658/39/19)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2019 року м.Каховка

Каховський міськрайонний суд Херсонської області

в складі:

головуючого судді Терещенко О.Є.

при секретарі Оніщенко Л.В.,

за участю адвокатів: Ярової С.В., Вознюк Г.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Каховка, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 , які діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Каховський міський відділ Держав-ної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Хер-сонській області, Каховський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Херсонській області про звільнення від заборгованості по сплаті аліментів, виключення відомостей про батька з актового запису про народження та зменшення розміру аліментів,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з вимогою про звільнення його від заборгованості по сплаті аліментів, виключення відомостей про батька з актового запису про народження та змен-шення розміру аліментів, мотивуючи свої вимоги тим, що 30 вересня 2005 року між сторо-нами був укладений шлюб, який 27 квітня 2011 року було розірвано рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області. Від шлюбу мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомості в актовому записі про народження якого за № 165, складеного 13 липня 2001 року та внесено зміни 25 липня 2006 року на підставі заяви про визнання батьківства № 20/07.48 від 25 липня 2006 року, в результаті чого дитині змі-нено прізвище та по батькові, а також у відомостях про батьків зазначені: батьком - ОСОБА_1 та матір`ю - ОСОБА_2 . На підставі рішення Каховського міськрайонного суду Хер-сонської області від 15 січня 2007 року з позивача на користь відповідача стягуються алі-менти на утримання неповнолітніх дітей. 23 січня 2006 року Каховським міськрайонним су-дом Херсонської області відповідачці видано виконавчий лист, який остання передала на примусове виконання до відділу державної виконавчої служби. Не зважаючи на рішення су-ду про стягнення аліментів, сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, проживали спіль-но з дітьми за адресою: АДРЕСА_2 до січня 2011 ро-ку. Таким чином, перебування сторін у шлюбі супроводжувалось несплатою аліментів на ут-римання дітей з боку позивача на користь ОСОБА_2 , так виникла заборгованість у роз-мірі 19 619,61 грн. З 2016 року позивачу встановлено третю групу інвалідності. Також, пози-вач аргументує свою вимогу про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини тим, що відповідачка ввела в оману позивача з приводу походження ди-тини від нього. Так як, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 походить не від нього, між ними немає кровного споріднення, просить виключити запис про його, як батька з актового запису про народження дитини, та на підставі цього звільнити від сплати аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , та на підставі отримання інвалідності зменшити розмір аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_5 .

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Ярова С.В. на позовних вимогах наполягала, з підстав викладених в позовній заяві та в запереченні на відзив.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що познайомився з відповідач-кою на початку 2002 року, дитини, ОСОБА_5 , ще не було, згодом ОСОБА_2 повідомила йому про свою вагітність. На початку 2006 року позивач почав спільне прожи-вання разом з відповідачкою та дітьми. Про судове рішення, яким з позивача стягнуто алі-менти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей, ОСОБА_1 відомо, оскільки його викликав державний службовець, але аліменти не сплачував, так як з відпові-дачкою проживали в одному будинку з ОСОБА_2 , при цьому мали кожний свій особи-стий бюджет. Наполягав на задоволенні позову.

Представник відповідача - адвокат Вознюк Г.М. заперечувала проти задоволення по-зовних вимог, аргументуючи свої заперечення тим, що з позивачем відповідач перебуває у шлюбі з 30 вересня 2005 року і до теперішнього часу. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . До шлюбу з позивачем, ОСОБА_2 на утриманні мала неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком якого є ОСОБА_7 . Рішенням Каховського місцевого суду від 17 квітня 2001 року встановлено батьківство ОСОБА_7 та стягнуто з останнього аліменти на утримання сина. До органів РАЦС не зверталась стосовно внесення змін до актового запису про народження ОСОБА_11, оскільки була розчарована в особи-стості ОСОБА_7 , як батька та чоловіка. Після народження спільної дитини, ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивачем було прийнято рішення встановити батьківство відносно ОСОБА_11 ), хоча йому було відомо, що він не є біологічним батьком дитини. Зміни до актового запису про народження дитини вносились за заявою ОСОБА_1 .

В грудні 2006 року відповідач звернулась до суду з заявою про стягнення аліментів з позивача на утримання неповнолітніх дітей, в зв`язку з постійними сварками та суперечками між чоловіком та дружиною. Тому вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпід-ставними, просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник третьої особи: Каховського МВ ДРАЦС ГТУЮ у Херсонській області до судового засідання не з`явився, надав заяву про слухання справи за його відсутності, не за-перечує проти задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи Каховського МВ ДВС ГТУЮ у Херсонській області до су-дового засідання не з`явився, надав заяву про слухання справи за його відсутності, не запе-речує проти задоволення позовних вимог.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що працювала нянею сім`ї ОСОБА_13, доглядала за ОСОБА_14 в період з квітня 2008 року по липень 2008 року. Стосунки у по-дружжя спочатку біли гарними, але з часом погіршились. Свідку стало відомо під час розмов з бабусею дітей та сторін по справі, що старший син, ОСОБА_15 , являється некровною дити-ною ОСОБА_16 , але останній прийняв рішення усиновити хлопчика для створення повноцінної сім`ї. ОСОБА_17 періодично проживав з бабусею, але більшу частину часу проводив вдома. ОСОБА_2 познайомились з ОСОБА_1 в кафе, де остання працювала, після розірвання першого шлюбу позивача.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засідання пояснила, що являється сусідкою відпо-відачки. Про стосунки ОСОБА_19 з ОСОБА_20 їй відомо з 2001 року, останні жили у батьків на квартирі, розташованій в мікрорайонні Свєтлово м. Каховка. Там відпові-дач і завагітніла, але з батьком дитини жили в цивільному шлюбі. Через час ОСОБА_2 та ОСОБА_21 розійшлись. Стосунки з ОСОБА_22 відповідач розпочала у 2005 році. По-зивачу було відомо, що ОСОБА_15 не являється йому кровним сином, це було особисте ба-жання ОСОБА_23 усиновити дитину для створення повноцінної сім`ї. На момент знайом-ства сторін по справі ОСОБА_24 було близько 4 років.

Свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні пояснила, що працює нянею, проживала разом з відповідачкою в одному під`їзді. Їй достовірно відомо, що батьком дитини являється інша особа, не позивач по справі. Стосунки між позивачем та відповідачем склались після народження ОСОБА_15 .

Відповідно до ч.1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх пору-шених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Так, засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов`язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, уси-новлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів визначає Сімейний кодекс Укра-їни.

Порядок визначення походження дитини регулює глава 12 Сімейного кодексу України.

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим ураху-ванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї (частина восьма ст.7 Сімейного Кодек-су України).

Дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, з наступних підстав.

Судом встановлено:

Рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 10 червня 2004 року розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_26 ( а.с. 103).

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про вне-сення до актового запису змін (доповнень), ОСОБА_1 зареєстрував шлюб № 203 від 30 вересня 2005 року ( а.с.11-12).

Згідно до свідоцтва про народження, батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7, та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , значаться: батьком - ОСОБА_27 , матір`ю - ОСОБА_2 ( а.с.9, 10).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про вне-сення до актового запису змін ( доповнень), на підставі заяви про визнання батьківства № 20/07.48 від 25 липня 2006 року, внесенні зміни до актового запису про народження, а саме: батьком зазначений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно прізвище та по батькові дитини також змінені ( а.с. 11-12), що не суперечить змісту ст. 128 СК України: за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, бать-ківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьків-ства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відпо-відно до Цивільного процесуального кодексу України.. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та вихо-вує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання бать-ківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчи-нено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

27 квітня 2011 року рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано, рішення набрало законної сили 10 травня 2011 року ( а.с.18).

Відповідно до акту про фактичне місце проживання, ОСОБА_1 проживав за ад АДРЕСА_2 разом з сином ОСОБА_28 , донькою ОСОБА_29 та дружиною ОСОБА_2 в період з липня 2005 року до січня 2011 року (а.с. 20). Відповідно суд не може вважати факт спільного проживання позивача та відповідача за однією адресою, як факт спільного утримання та виховання дітей позивача ра-зом з відповідачем.

Згідно змісту виконавчого листа, виданого Каховським міськрайонним судом Херсон-ської області від 23 січня 2006 року з ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання не-повнолітніх дітей ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.19), що відповідає вимогам ч.3 ст.181 СК України, а саме: за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних пред-ставників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів, тобто суд вважає, що станом січень 2007 року відповідач утримувала неповнолітніх дітей самостійно, що знайшло своє підтвердження на підставі довідок - розрахунку, виданих державних виконавцем, позивач в період з 2007 року по березень 2012 року жодного перерахунку по сплаті аліментів не здійснювалось. В період з березня 2012 року по листопад 2017 року - позивач аліменти сплачував періодично ( а.с.24).

Згідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або до-мовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно до довідки Державної фіскальної служби ОСОБА_1 перебуває на обліку, які платник єдиного податку - фізична особа-підприємець ( а.с. 71).

Як вбачається з ухвали Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 10 ве-ресня 2012 року про залишення без розгляду позовної заяви про розірвання шлюбу, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбних відносинах ( а.с.62).

З рішення Каховського місцевого суду Херсонської області від 17 квітня 2002 року вбачається, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 встановлено батьком ОСОБА_5 ) та стягнуто аліменти на утри-мання неповнолітньої дитини ( а.с. 63).

Відповідно до довідки Чаплинського районного ВДВС ГТУЮ у Херсонській області від 04 червня 2019 року ( а.с. 78), 13 серпня 2003 року відкрито виконавче провадження ( а.с. 79) щодо стягнення аліментів з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_31 , 25 вересня 2003 року оголошено в розшук боржника (а.с.81) 16 вересня 2003 року зупинено виконавче провад-ження ( а.с. 80).

Згідно до довідки Чаплинського районного ВДВС ГТУЮ у Херсонській області ОСОБА_2 в період з 13 серпня 2003 року по 10 січня 2019 року не отримувала аліменти від ОСОБА_7 ( а.с. 116).

Пункти 1, 2 статті 3 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, пе-редбачають, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, ад-міністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкра-щому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи ін-ших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до ст.136 СК України, особа, яка записана батьком дитини відповідно до ста тей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши по-зов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.

У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дити-ни з актового запису про її народження.

Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.

Оспорювання батьківства неможливе у разі смерті дитини.

Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої статті 123 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 достеменно знав, що він не є біологічним бать-ком сина ОСОБА_6 , але добровільнор звернувся з зая-вою про визнання за ним факту батьківства цієї дитини після укладення шлюбу з відпові-дачкою. Доказів введення його вобману ОСОБА_1 суду не наведено. Допитані в су-довому засіданні свідки підтвердили, що, на момент знайомства та зустрічей з ОСОБА_2 , остання вже мала дитину - сина ОСОБА_15 , і позивач ОСОБА_1 знав, що батьком цієї дитини є колишній чоловік відповідачки.

Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3 встановлено, що судам слід ураховувати, що відповідно до ст. 136 СК оспорювання батьківства можливе тільки після реєстрації на-родження дитини і до досягнення нею повноліття, а в разі її смерті не допускається. Оспо-рити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народ-жень (ст.136 СК) - шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про неї як бать-ка з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст.138 СК), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чо-ловіка як батька дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного спо-ріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народ-ження дитини. При цьому відповідні вимоги жінки суд може задовольнити лише за умови подання іншою особою заяви про своє батьківство. Особа, яка в момент реєстрації її батьком дитини знала, що не є таким, а також особа, котра дала згоду на штучне запліднення своєї дружини, не мають права оспорювати батьківство. Для вимог чоловіка про виключення відо-мостей про нього як батька з актового запису про народження дитини позовної давності не встановлено, а для вимог жінки про виключення з цього запису відомостей про її чоловіка як батька позовна давність становить один рік і її перебіг починається з дня реєстрації дитини.

Згідно до п.п.20 п.1 Розділу III Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, за-тверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відпо-відними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспо-рювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює по-рядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п.2.13 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх по-новлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 № 96/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за №55/18793, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про виключення відомо-стей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, у якому зазначено про вне сення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Так, відповідно до вимог ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до вимог ч.2 ст.182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну ди-тину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповід-ного віку.

Відповідно до вимог ст.197 СК України з урахуванням матеріального та сімейного ста-ну платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за алі-ментами. За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати заборгованості по аліментах, змен-шення розміру аліментів суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 136, 200, 258, 259,263-265,268 ЦПК України, ст.ст. 122-127, 133, 136 СК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Каховський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану головного терито-ріального управління юстиції у Херсонській області, Каховський міськрайонний відділ Дер-жавної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Херсонській об-ласті про звільнення від заборгованості по сплаті аліментів, виключення відомостей про

батька з актового запису про народження та зменшення розміру аліментів - залишити без за-доволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Херсонського апеляційного суду через Каховський міськрайонний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає за-конної сили після розгляду заяви повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи за-криття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за на-слідками апеляційного перегляду.

Суддя: О. Є. Терещенко