Вирок № 87849573, 24.02.2020, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/2362/19

Провадження № 1-кп/577/77/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2020 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого судді Буток Т.А.

при секретарі Кузнєцовій О.Л.

з участю прокурора Донченко А.І.

потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2

захисника Прокоп`євої М.А.

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Конотопі кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12015200080001599 по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, не працюючого, не одруженого, в силу ст.89 КК України не судимого,

в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 121 ч. 1, ст. 122 ч. 1 КК України,

ВСТАНОВИВ :

11 серпня 2015 року близько 14 год. 00 хв. ОСОБА_3 перебував у себе вдома за адресою АДРЕСА_1 , куди до нього у гості прийшли ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Перебуваючи у кімнаті будинку, всі втрьох вживали спиртні напої. В ході спілкування та вживання спиртних напоїв між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 виникла суперечка на побутовому ґрунті, в ході якої ОСОБА_3 виштовхнув ОСОБА_1 до сіней будинку, де наніс один удар кулаком правої руки в ліве око, заподіявши останньому тілесне ушкодження у вигляді проникаючого корнеосклерального поранення з повною втратою вмісту лівого ока. З вказаними тілесними ушкодженнями ОСОБА_1 11 серпня 2015 року бригадою швидкої медичної допомоги був доставлений до хірургічного відділення Конотопської ЦРЛ, а в подальшому направлений до КЗ СОР «СОКЛ», де невідкладно прооперований. Згідно висновку експерта № 542 від 21.12.2015 року у ОСОБА_1 на час судово-медичного обстеження ліве очне яблуко запавши, рогівка мутнувата. Згідно карти виклику карети ШМД - набряк, гематома, незначна кровотеча лівого ока. Знаходився на стаціонарному лікуванні у СОКЛ очне відділення з 11.08.2015 року по 27.08.2015 року з діагнозом: проникаюче корнеосклеральне поранення з повного втратою вмісту лівого ока. По ступеню важкості проникаюче корнеосклеральне поранення з повного втратою вмісту лівого ока згідно таблиці відсотків втрати загальної працездатності внаслідок різних травм становить 35 відсотків втрати загальної працездатності, що згідно Правил судово-медичного визначення ступеню важкості тілесних пошкоджень, затверджених Наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» відноситься до тяжких тілесних ушкоджень. По часу спричинення дані тілесні ушкодження могли утворитися незадовго до часу надання медичної допомоги, що підтверджується картою виклику карети ШМД та медичною карткою СОКЛ. Дані ушкодження виникли від дії тупого предмету, з обмеженою травмуючою поверхнею, що підтверджується характером пошкодження. Не виключно утворення даних тілесних ушкоджень внаслідок удару кулаками рук і тому подібних предметів. Виходячи з наявності тілесних ушкоджень потерпілому було спричинено не менше одного удару.

Крім того, 11 березня 2019 року близько 02 год. 00 хв. ОСОБА_5 перебував за місцем мешкання ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_2 , де разом з останнім, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 розпивали спиртні напої. Під час спілкування та розпиття спиртних напоїв між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 виникла суперечка на побутовому грунті. ОСОБА_5 , відчувши агресивну налаштованість ОСОБА_3 , з метою уникнення конфлікту вийшов з господарства. ОСОБА_3 також вийшов на вулицю, де знайшовши дерев`яну палицю, наздогнав ОСОБА_5 , поштовхом повалив його на землю та наніс палицею не менше 1 удару по ліктьовому суглобу правої верхньої кінцівки, заподіявши йому тілесне ушкодження у вигляді в/суглобового скалкового перелому ліктьового відростку з переднє-верхнім вивихом передпліччя. З вказаними тілесними ушкодженнями ОСОБА_5 11 березня 2019 року звернувся за медичною допомогою до КНП КМР «Конотопська ЦРЛ ім.ак. М.Давидова», де його було госпіталізовано до травматологічного відділення. Згідно висновку експерта № 122 від 08.05.2019 року у ОСОБА_5 на час обстеження мали місце гіпсовий лангет на правій кисті з переходом до середньої третини правого плеча, марлева пов`язка по задній поверхні правого передпліччя верхньої третини та ліктьового суглоба. При госпіталізації у відділення мали місце: набряк м`яких тканин правої верхньої кінцівки. Знаходився на стаціонарному лікуванні у КНП КМР «Конотопська ЦРЛ ім.ак. М.Давидова» відділення № 69 з 11.03.2019 року по 20.03.2019 року з діагнозом: закритий перелом-вивих ліктьового виростка справа зі зміщенням. Згідно заключення рентгенолога - визначається в/суглобовий скалковий перелом ліктьового відростку з переднє-верхнім вивихом передпліччя. Дане ушкодження виникло від дії тупого предмету, що підтверджується характером пошкодження. По часу спричинення дане ушкодження могло утворитися в час вказаний потерпілим, що підтверджується записами медичної документації. По ступеню важкості в/суглобовий скалковий перелом ліктьового відростку з переднє-верхнім вивихом передпліччя - не є небезпечним для життя, але потягнув за собою тривалий розлад здоров`я, тому згідно Правил судово-медичного визначення ступеню важкості тілесних ушкоджень відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе визнав частково та пояснив, що 11 серпня 2015 року був вдома, до нього прийшли ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , вживали спиртні напої, почалася сварка, він виштовхав ОСОБА_1 до сіней будинку, де вдарив його кулаком в ліве око. 11 березня 2019 року перебував у ОСОБА_6 , там були співмешканка останнього ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , розпивали спиртні напої. Після чого послали його купити ще, він купив два літри самогону, приніс, продовжили розпивати. ОСОБА_8 почав ображати його, що він живе з його тещею. ОСОБА_8 вів себе неадекватно, чіплявся, наражався на конфлікт. Згодом ОСОБА_8 пішов, він зібрався купувати цигарки, вийшов у двір, побачив ОСОБА_8 з дерев`яною палицею в руках, який біг на нього та замахувався на нього, але не влучив, втратив рівновагу, впав і покотився. Він не бив потерпілого, а кинув палку в слід ОСОБА_8 .

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини в скоєнні злочину, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України, його вина доводиться показами потерпілої ОСОБА_2 , яка пояснила, що 11 березня 209 року близько 06 год. 00 хв. прийшла до сина ОСОБА_5 додому, він сидів під верандою будинка, кричав від болю, тримав руку, в нього був розбитий ніс. Вона покликала чоловіка та доньку, після чого відвезли його в поліклініку, там направили сина до лікарні. 12 березня 2019 року ОСОБА_5 зробили операцію, він тиждень був у лікарні. Після цього на роботу він не ходив, дуже переживав. 17 липня 2019 року повісився, зловживав спиртними напоями, цивільний позов підтримує.

Свідок ОСОБА_9 , допитаний в судовому засіданні пояснив, що приїхав з ранку до сина ОСОБА_5 , побачив, що в нього перебита рука, став розпитувати. Син ОСОБА_5 сказав, що був у ОСОБА_6 та що його побив ОСОБА_3 . Син невідомо чого повісився, нічого не казав, думками не ділився. Після травми на роботу повернувся, але жалівся, що в нього болить рука, робив до останнього.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що 11.03.2019 року були у ОСОБА_6 вдома, розпивали спиртні напої. Був ОСОБА_6 , вона, ОСОБА_5 , ОСОБА_3 Ввечері ОСОБА_5 зібрався додому, вийшов з будинку, за ним вийшов ОСОБА_3 . Через деякий час вона вийшла на вулицю під двір і побачила, як ОСОБА_3 палкою бив ОСОБА_5 . При цьому, ОСОБА_5 лежав на землі, а ОСОБА_3 бив його палкою по тулубу. Вона зробила зауваження ОСОБА_3 , на що він сказав: « Добре, що ти в положенії, а то і ти б получила». Вона забігла в будинок, повідомила ОСОБА_6 про бійку. Слідом зайшов ОСОБА_3 забрав куртку і пішов.

Свідок ОСОБА_6 , допитаний в судовому засіданні пояснив, що 11.03.2019 року були в нього вдома він, ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , розпивали спиртні напої. Потім приїхав ОСОБА_3 , продовжили розпивати спиртні напої. Пізно ввечері ОСОБА_5 пішов додому, за ним вийшов ОСОБА_3 . Через деякий час з будинку вийшла ОСОБА_7 . Більше нічого не пам`ятає, оскільки був в стані алкогольного сп`яніння.

Крім того, винуватість ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ст. 121 ч. 1, ст. 122 ч. 1 КК України підтверджується наступними доказами, які були надані суду стороною обвинувачення та досліджені в судовому засіданні:

З висновку судово-медичної експертизи № 542 від 21.12 2015 року вбачається, що у ОСОБА_1 на час судово-медичного обстеження ліве очне яблуко запавши, рогівка мутнувата. Згідно карти виклику карети ШМД - набряк, гематома, незначна кровотеча лівого ока. Знаходився на стаціонарному лікуванні у СОКЛ очне відділення з 11.08.2015 року по 27.08.2015 року з діагнозом: проникаюче корнеосклеральне поранення з повного втратою вмісту лівого ока. По ступеню важкості проникаюче корнеосклеральне поранення з повного втратою вмісту лівого ока згідно Таблиці відсотків втрати загальної працездатності внаслідок різних травм становить 35 відсотків втрати загальної працездатності, що згідно Правил судово-медичного визначення ступеню важкості тілесних пошкоджень, затверджених Наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» відноситься до тяжких тілесних ушкоджень. По часу спричинення дані тілесні ушкодження могли утворитися незадовго до часу надання медичної допомоги, що підтверджується картою виклику карети ШМД та медичною карткою СОКЛ. Дані ушкодження виникли від дії тупого предмету, з обмеженою травмуючою поверхнею, що підтверджується характером пошкодження. Не виключно утворення даних тілесних ушкоджень внаслідок удару кулаками рук і тому подібних предметів. Виходячи з наявності тілесних ушкоджень потерпілому було спричинено не менше одного удару (а. 51 -54 наданих матеріалів).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 457 від 29.11.2017 року у ОСОБА_1 на час виклику карети ШМД та госпіталізації у відділення СОКЛ тілесні ушкодження не могли виникнути при падінні з висоти власного зросту на камінь. Виявлені тілесні ушкодження у потерпілого не могли виникнути внаслідок укусу чи вигризання твариною, на що вказує характер пошкоджень (а. 56 - 58 наданих матеріалів).

З висновку судово-медичної експертизи № 458 від 30.11.2017 року вбачається, що механізм спричинення тілесних пошкоджень у ОСОБА_1 під час проведення слідчого експерименту може співпадати з тілесними ушкодженнями, які малися у нього на час судово-медичного обстеження та лікування у відділенні (а. 64 - 66 наданих матеріалів).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 122 від 08.05.2019 року у ОСОБА_5 на час обстеження мали місце гіпсовий лангет на правій кисті з переходом до середньої третини правого плеча, марлева пов`язка по задній поверхні правого передпліччя верхньої третини та ліктьового суглобу. При госпіталізації у відділення мали місце: набряк м`яких тканин правої верхньої кінцівки. Знаходився на стаціонарному лікуванні у КНП КМР «Конотопська ЦРЛ ім.ак. М.Давидова» відділення 69 з 11.03.2019 року по 20.03.2019 року з діагнозом: закритий переломо-вивих ліктьового виростка справа зі зміщенням. Згідно заключения рентгенолога - визначається в/суглобовий скалковий перелом ліктьового відростку з переднє-верхнім вивихом передпліччя. Дане ушкодження виникло від дії тупого предмету, що підтверджується характером пошкодження. По часу спричинення дане ушкодження могло утворитися в час указаний потерпілим, що підтверджується записами медичної документації. По ступеню важкості в/суглобовий скалковий перелом ліктьового відростку з переднє-верхнім вивихом передпліччя не є небезпечним для життя, але потягнув за собою тривалий розлад здоровая, тому згідно Правил судово- медичного визначення ступеню важкості тілесних пошкоджень відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Виходячи з наявності тілесних ушкоджень потерпілому було здійснено прикладання біля однократної дії травмуючого предмету. В момент спричинення тілесних ушкоджень потерпілий міг знаходитися як у вертикальному, так і в горизонтальному, або близькому до них положеннях. Дане тілесне ушкодження виникло від дії тупого предмету з обмеженою травмуючою поверхнею, внаслідок прямої травми при зігнутій верхній кінцівці в ліктьовому суглобі. Маловірогідно, що дане тілесне пошкодження могло виникнути при падінні на площині (а. 94 - 97 наданих матеріалів).

З протоколу слідчого експерименту, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_5 від 12.04.2019 року та фототаблицею до нього, встановлено, як ОСОБА_3 спричинив йому тілесні ушкодження, механізм їх завдання (а. 98 - 100 наданих матеріалів).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 124 від 10.05.2019 року вбачається, що механізм спричинення тілесних пошкоджень показаний ОСОБА_5 під час проведення слідчого експерименту, може співпадати не в повному обсязі з тілесними ушкодженнями, які малися у нього на час судово-медичного обстеження та госпіталізації у відділення. Не співпадає в локалізації та кількості нанесених ударів. Оскільки під час проведення слідчого експерименту було вказано прикладання травматичної дії в ділянку шиї, а тілесних пошкоджень в даній ділянці не виявлено та була вказана більша кількість нанесених ударів, порівняно з виявленими тілесними пошкодженнями (а. 104 -106 наданих матеріалів).

З протоколу слідчого експерименту, проведеного за участю свідка ОСОБА_7 від 12.04.2019 року та фототаблицею до нього, встановлено, механізм спричинення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень ОСОБА_5 (а. 109 -111 наданих матеріалів).

З висновку судово-медичної експертизи № 123 від 10.05.2019 року вбачається, що механізм спричинення тілесних пошкоджень, показаний ОСОБА_7 під час проведення слідчого експерименту, може співпадати з тілесними ушкодженнями, які малися у ОСОБА_5 на час судово-медичного обстеження та госпіталізації у відділення (а. 114 - 116 наданих матеріалів).

Згідно постанови про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 12.04. 2019 року встановлено, що слідчий СВ Конотопського ВП визнала та приєднала в якості речового доказу - дерев`яну палицю (а. 121 наданих матеріалів).

З заяви ОСОБА_3 від 15.05.2019 року вбачається, що він відмовився від проведення слідчого експерименту (а. 134 наданих матеріалів).

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 205 від 16.05.2019 року ОСОБА_3 під час вчинення злочину будь-яким психічним захворюванням не страждав, не виявляв ознак будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, знаходився в стані простого алкогольного сп`яніння, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На даний час ОСОБА_3 будь-яким психічним захворюванням не страждає, може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Як особа, що не є душевнохворою, на теперішній час застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (а. 159 -161 наданих матеріалів).

Наведені висновки експертиз у справі вмотивовані, базуються на матеріалах провадження, складені у відповідності до вимог ст. 101, 102 КПК України, повністю узгоджуються з іншими доказами, а тому піддавати їх сумніву немає підстав.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, керуючись законом, суд дійшов висновку, що вони є достовірними, належними та допустимими, логічно узгодженими між собою та такими, які переконливо вказують на вчинення саме ОСОБА_3 кримінальних правопорушень.

Судом забезпечено дотримання положень ст.22 КПК України щодо створення умов для реалізації сторонами їх процесуальних прав та обов`язків, змагальність як основу кримінального провадження.

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, надано не було.

Суд критично відноситься до пояснень обвинуваченого ОСОБА_3 , що він не бив потерпілого ОСОБА_5 , а лише кинув в його сторону палицю, оскільки вони спростовуються показами свідків, висновками судово-медичних експертиз та іншими матеріалами справи в їх сукупності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого повністю доведена і дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, таке, що спричинило непоправне знівечення обличчя; за ч. 1 ст. 122 КК України - умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому, суд вважає щире каяття, відшкодував шкоду потерпілому, попросив вибачення.

Обставиною, яка обтяжує обвинуваченому покарання, згідно ст. 67 КК України є вчинення злочину повторно.

При обранні виду та міри покарання для ОСОБА_3 суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів.

Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_3 на обліку у психіатричному та наркологічному диспансері не перебуває, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується задовільно. Обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, попросив вибачення у потерпілого, добровільно відшкодував потерпілому збитки, потерпілий ОСОБА_1 просить не позбавляти його волі, а тому при наявності вказаних обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступень тяжкості вчиненого злочину, суд дійшов висновку щодо можливості застосування ст. 69 КК України та перейти до іншого, більш м`якого виду покарання, не зазначеного в санкції ч. 1 ст. 121 КК України за цей злочин та призначити покарання у виді обмеження волі, як міри достатньої для виправлення та попередження інших кримінальних правопорушень.

При цьому, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, складену Конотопським міськрайонним відділом філії Державної установи «Центр пробації» в Сумській області Міністерства юстиції України, відповідно до якої орган пробації, вважає, що виправлення ОСОБА_3 без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства. На думку органу пробації, виконання покарання у громаді можливе лше у винятковому порядку за умови застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.

Згідно ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Частиною 5 цієї статті передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з ч.1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Цивільний позов фінансового управління Конотопської міської ради про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в розмірі 2120 грн. 85 коп. задовольнити.

Цивільний позов департаменту фінансів Сумської обласної державної адміністрації про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в розмірі 2410 грн. 80 коп. задовольнити.

Потерпілим ОСОБА_1 заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 1527 грн.49 коп., який слід закрити в зв`язку з добровільним відшкодуванням.

Потерпілим ОСОБА_5 заявлений цивільний позов про відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000 грн., який слід закрити в зв`язку зі смертю потерпілого.

Потерпілою ОСОБА_2 заявлений цивільний позов про відшкодування моральної шкоди в розмірі 50000 грн., який слід залишити без розгляду, роз`яснити цивільному позивачу, що вона має право звернутися до суду в порядку цивільного судочинства, у разі, якщо буде доведено, що смерть потерпілого ОСОБА_5 пов`язана із злочинними діями обвинуваченого ОСОБА_3 .

Питання про речові докази вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 100, 124, 128, 368, 370, 371, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним за ст. 121 ч. 1, ст. 122 ч. 1 КК України і призначити покарання:

за ст. 121 ч. 1 КК України з застосуванням ст. 69 КК України у виді обмеження волі строком 5 (п`ять) років;

за ст. 122 ч. 1 КК України у виді обмеження волі строком 2 (два) роки.

У відповідності зі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_3 остаточно призначити покарання у виді обмеження волі строком 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 57 ч. 1 КВК України направити ОСОБА_3 засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання у порядку встановленому для осіб засуджених до обмеження волі.

Строк відбуття покарання у вигляді обмеження волі рахувати з дня постановки на облік ОСОБА_3 у виправному центрі.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , іден. № НОМЕР_1 ) на користь фінансового управління Конотопської міської ради (р/р 31417544018008, одержувач: Конотопське УК м. Конотоп, ЄДРПО: 37784555, банк одержувача: ДКС України, МФО 899998, код платежу 24060300 інші надходження (за лікування)) 2120 грн. 85 коп. витрат на лікування потерпілого від злочину.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , іден. № НОМЕР_1 ) на користь департаменту фінансів Сумської обласної державної адміністрації (одержувач: ГУК у Сумській області, банк одержувача: ДКС України, код 37970404, МФО 899998, код бюджетної класифікації 24060300 (інші надходження), р/р 31414544018001) 2410 грн. 80 коп. витрат на лікування потерпілого від злочину.

Цивільний позов ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 1527 грн. 49 коп. закрити.

Цивільний позов ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000 грн. закрити

Цивільний позов ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 50000 грн. залишити без розгляду.

Речовий доказ: дерев`яну палицю що знаходиться в камері зберігання речових доказів Конотопського ВП ГУ НП в Сумській області (а. 121 наданих матеріалів) - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Конотопський міськрайонний суд.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Буток Т. А.