Рішення № 87848729, 26.02.2020, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/1435/19

Провадження № 2/591/229/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2020 року

Зарічний районний суд м. Суми в складі: головуючого судді Грищенко О.В., за участю секретаря судового засідання Сітало Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу № 591/1435/19 за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», третя особа: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

встановив :

Позивач ОСОБА_1 05.03.2019 року звернувся до суду з позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Свої вимоги мотивує тим, що 12.02.2008 року між ним і відповідачем був укладений кредитний договір № SUH2AL00000009, згідно з яким банк надав йому кредитні кошти на строк до 11.02.2015р. включно у вигляді не поновлювальної кредитної лінії у розмірі 10 595,94 доларів США для придбання автомобіля, а також у розмірі 1828,48 доларів США на сплату страхових платежів, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,11% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 1,00% від суми виданого кредиту.

Погашення заборгованості за цим договором (за винятком винагороди, що була сплачена в момент надання кредиту) повинно була здійснюватися щомісяця (щомісячний платіж) у сумі 195,68 доларів США, що підтверджується договором.

04.02.2008 року товариство з обмеженою відповідальністю «Автоприват» по акту прийому - передачі автомобіля № НОМЕР_1 передало позивачу автомобіль Daewoo Nexia, 2007 року випуску, що підтверджується актом.

12.02.2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір застави рухомого майна № НОМЕР_2 . Згідно даного договору позивач надав в заставу для забезпечення виконання взятого зобов`язання транспортний засіб: Daewoo, модель Nexia, рік випуску: 2007, тип транспортного засобу: легковий седан-В, номер кузова: НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , що підтверджується договором.

У 2009 році в зв`язку із скрутним фінансовим становищем, неможливістю сплачувати щомісячний внесок, у розмірі визначеному кредитним договором, маючи заборгованість по сплаті кредиту, 18.12.2009 року було звернено стягнення на заставлене мано - автомобіль, шляхом його передачі по акту представникам відповідача, що підтверджується відповідним актом.

В подальшому йому повідомили, що автомобіль продали приблизно за 80 000,00 грн., і кошти, отримані від продажу автомобіля, пішли на погашення кредиту.

В кінці 2018 року позивач дізнався про те, що 17.01.2018 року Зарічним відділом ДВС м. Суми винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 55559494 про примусове виконання виконавчого напису № 12527, виданого 23.11.2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. про стягнення з позивача на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу у розмірі 354 831,36 грн. Факт відкриття виконавчого провадження підтверджується постановою виконавця.

Виконавчий напис приватного нотаріуса щодо стягнення заборгованості було вчинено у безспірному порядку, виходячи з того, що заборгованість за кредитним договором № SUH2AL00000009 від 12.02.2008 року не було сплачено в строк.

Сума, що стягується з позивача згідно виконавчого напису, становить 354831,36 грн. та складається із: заборгованості за тілом кредиту - 4602,58 доларів США., що складає еквівалент 119114,77 грн.; заборгованості за відсотками - 0,64 доларів США., що складає еквівалент 16,49 грн.; заборгованості з пені - 8446,33 доларів США, що складає еквівалент 218565,14 грн.; заборгованості по штрафам (фіксована частина) - 9,66 доларів США, що складає еквівалент 250,00 грн.; заборгованості по штрафам (відсоток від суми заборгованості) - 652,43 доларів США, що складає еквівалент 16884,89 грн.

Також стягуються витрати за вчинення виконавчого напису у сумі 1800,00 грн.

Позивач заперечує щодо наявності у нього такої суми заборгованості перед ПАТ КБ «Приватбанк», яка вказана у виконавчому написі. Відповідач, на користь якого було вчинено виконавчий напис, порушив його права, завищивши суму заборгованості. Вважає, що виконавчий напис незаконно вчинений за наступних підстав:

1. Згідно пункту 1.1. кредитного договору №SUH2AL00000009 від 12.02.2008р. кредитні кошти надані зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,11% на місяць або 13,32% річних (1,11 х 12 місяців).

Згідно пункту 2.3.1 кредитного договору відповідач має право на збільшення розміру відсоткової ставки за користування кредитом, але у такому разі банк направляє позичальнику письмове повідомлення про збільшення розміру відсоткової ставки не пізніше ніж за 20 календарних днів до набуття чинності збільшеного розміру відсоткової ставки.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором зробленого станом на 24.07.2017р., відповідач здійснив нарахування відсотків за користування кредитом виходячи з процентної ставки, яка на 13.02.2008 р. становила 13,32 відсотків річних, а в період з 01.06.2008 р. по 31.06.2013р. - 19,08 відсотків річних.

Частиною 1, 2 статті 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї сторони має бути досягнуто згоду.

Відповідно до статі 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Боржник вважається належним чином повідомлений про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016р. №6-1121цс16, від 11.10.2017р. №6-1374цс17.

Повідомлення про збільшення відсоткової ставки за користування кредитом, як то передбачено умовами кредитного договору, позивач не отримував. Отже, нарахування заборгованості за користування кредитними коштами здійснене за завищеною процентною ставкою - 19,08 відсотків річних, є незаконним.

Внаслідок незаконного збільшення розміру відсотків за користування кредитом, частина коштів, що платилася позивачем та повинна була йди на погашення тіла кредиту, йшла на погашення відсотків та відшкодування витрат (збитків) банку (пункт 3.3. договору).

2. Звернення стягнення на предмет застави відбулося шляхом передачі відповідачу 18.12.2009 року автомобіля. Отримавши автомобіль відповідач реалізував його. З розрахунку заборгованості за кредитним договором №SUH2AL00000009 від 12.02.2008р. зробленого станом на 24.07.2017р. вбачається, що на погашення заборгованості за кредитним договором від продажу автомобіля було спрямовано близько 50 000,00 грн.

Крім того, автомобіль був знятий з обліку 28.01.2010 року і зареєстрований на нового власника 18.02.2010 року, що підтверджується відповіддю Регіонального сервісного центру МВС в Сумській області. Реєстрація автомобіля на нового власника передбачає сплату (перерахунок) покупцем продавцю коштів у повному обсязі. Згідно розрахунку заборгованості кошти на погашення кредиту надійшли 26.02.2010 року.

Внаслідок затримки надходження коштів від продажу автомобіля на рахунок позивача з вини відповідача була нарахована пеня за порушення строків розрахунків, у сумі 52.40 дол. США.

3. Відповідно до умов кредитного договору позивач отримав кредитні кошти у вигляді не поновлювальної кредитної лінії, тобто йому видали їх один раз 12.02.2008 року. З розрахунку заборгованості, наданого відповідачем нотаріусу, вбачається, що в певні періоди заборгованість по тілу кредиту збільшувалася, безпідставно.

Вказані обставини свідчать про невірно розраховану суму заборгованості по тілу кредиту.

4. Кредитним договором №SUH2AL00000009 від 12.02.2008р. передбачено нарахування пені (пункти 4.1. договору).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №SUH2AL00000009 від 12.02.2008р. зробленого станом на 24.07.2017р. заборгованість по пені становить у сумі 9726,57 доларів США, в тому числі погашено (списано) - 1281,24 долара США. Загальна сума пені, що заявлена відповідачем як заборгованість, становить 8446,33 долара США, що складає еквівалент 218565,14 грн.

Відповідач завищив суму заборгованості по пені, оскільки стягнення пені повинно було здійснено в межах строків позовної давності. Не може бути стягнута неустойка, нарахована на суму заборгованості, щодо якої пропущений строк позовної давності. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018р. у справі №14-10цс18.

Згідно пункту 4.5 кредитного договору термін позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

Оскільки відповідач звернувся до нотаріуса 23.11.2017 року, то пеня повинна бути обрахована у межах строків позовної давності з 23.11.2012 року. Заборгованість по пені за вказаний період становить 6774,28 (9726,57 - 2952,29) доларів США, де:

9726,57 - заборгованість по пені станом на час звернення до нотаріуса, в доларах США;

2952,29 - заборгованість по пені станом на 23.11.2012 року, в доларах США.

У такому разі розмір пені буде значно меншим, ніж той розмір, що заявлений відповідачем, з урахуванням списаної заборгованості у сумі 1281,24 долара США, та стягується на підставі виконавчого напису нотаріуса.

5. Відповідач заявив до стягнення як нараховану пеню, так і штраф (фіксована частина), штраф (відсоток від суми заборгованості).

Пунктом 4.1. кредитного договору №SUH2AL00000009 від 12.02.2008р. передбачено, що у випадку несвоєчасного погашення заборгованості позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочення. Пунктом 4.3. даного договору передбачено, що при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов`язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф у розмірі 250 грн. + 5% від суми позову.

Згідно частини 2 статті 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Частиною 3 цієї статті передбачено, що пеня є неустойкою, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання. Отже, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування неможливо. За положеннями статті 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Така правова позиція закріплена у постановах Верховного Суду України №6-2003ці15 від 21.10.2015р., №6-1374цс17 від 11.10.17р.

Отже, відповідач безпідставно нарахував та включив до загальної суми боргу заборгованість по штрафу (фіксовану частину) у сумі 9,66 доларів США та штрафу (відсоток від суми заборгованості) у сумі 652,43 долара США.

6. Кредитним договором №SUH2AL00000009 від 12.02.2008р. встановлено погашення кредиту щомісячними платежами у період з 15 по 20 число (пункт 1.1. договору). Тобто, сторонами договору встановлено окремі зобов`язання, які зобов`язують позичальника повертати борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку. У такому випадку незалежно від визначення у договорі строку кредитування право відповідача вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. Тому, позовну давність щодо заборгованості за кредитом починається обліковуватися не з дня спливу визначеного договором строку кредитування, а починається після невиконання чи неналежного виконання позичальником обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

Така правова позиція викладена в постановах Верховного суду України у справах №6-20цс14 від 19.03.2014р., №6-61цс14 від 18.06.2014р., №6-249цс15 від 02.12.2015р. і постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018р. у справі №14-10цс18.

Оскільки за умовами кредитного договору позивач мав виконувати зобов`язання з повернення кредиту та зі сплати процентів до 20 числа кожного місяця впродовж строку кредитування, перебіг позовної давності щодо стягнення заборгованості за кожним з цих щомісячних платежів починається з наступного дня після настання терміну внесення чергового платежу.

З часу передачі автомобіля і до червня 2013 року позивач ніяких платежів не здійснював.

В період з червня по листопад місяць 2013 року здійснив декілька платежів. З 26 листопада 2013 року більше ніяких платежів по кредитному договору не здійснював, що підтверджується розрахунком заборгованості наданого відповідачем нотаріусу.

Звернення стягнення на предмет застави свідчить про те, що відповідач був обізнаний про порушення його прав і вчинив дії щодо захисту своїх прав. Тому, строк позовної давності треба обраховувати з 23 грудня 2008 року, коли розпочалося порушення прав відповідача. З червня по листопад місяць 2013 року, в період сплати внесків, строк позовної давності переривався.

Таким чином, відповідач в грудні 2009 року звернувши стягнення на автомобіль, ніяких інших дій до звернення 23.11.2017 року до нотаріуса для вчинення виконавчого напису, більше не вчиняв, внаслідок чого пропустив строк позовної давності щодо стягнення з мене заборгованості по кредитному договору.

7. Відповідно до пункту 4.6. кредитного договору №SUH2AL00000009 від 12.02.2008р. сторони домовились, що усі спори, розбіжності або вимоги, які виникають з даного договору або у зв`язку з ним, у тому числі такі, що стосуються його виконання, порушення, припинення або визнання недійсним, підлягають вирішенню у одному із зазначених судів (за вибором сторони, яка ініціює спір):

- Жовтневому районному суді м. Дніпропетровська;

- Суд по місцю реєстрації філії «Приватбанку», із діяльності якої виник спір;

- Постійно діючому третейському суді при Асоціації «Дніпропетровський банківський союз»;

- Постійно діючому третейському суді при Асоціації «Юридичні компанії України».

Згідно частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За наявності в кредитному договорі застереження про те, що усі спори, розбіжності або вимоги, які виникають з даного договору або у зв`язку з ним, у тому числі такі, що стосуються його виконання, порушення, підлягають вирішенню в суді або постійно діючому третейському суді, відповідач не дотримався умов договору, порушив узгоджене сторонами кредитного договору застереження.

Вказані обставини свідчать про наявність спору щодо заборгованості по тілу кредиту, нарахованої заборгованості по пені та штрафам. З цих підстав виконавчий напис повинен бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 11.03.2019 року було відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання на 20.05.2019 року.

Судове засідання 20.05.2019 року було відкладено за клопотанням представника позивача у зв`язку з витребуванням доказів на 20.08.2019 року.

20.08.2019 року судове засідання було відкладено за клопотанням представника позивача у зв`язку з повторним витребуванням доказів на 24.09.2019 р.

Судове засідання 24.09.2019 р. було відкладено на 13.01.2020 р. у зв`язку з перебуванням головуючого на лікарняному.

Судове засідання 13.01.2020 р. було відкладено за клопотанням представника позивача на 26.02.2020 року.

В судове засідання 26.02.2020 року від учасників справи надійшли письмові заяви про розгляд справи без їхньої участі. Позивач зазначає, що позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» до суду не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить підпис в поштовому повідомленні.

Третя особа Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв А.А., Зарічний відділ державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, в судове засідання не з`явилися.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, так як розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.

Суд, вивчивши матеріали даної цивільної справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 12.02.2008 року між ним і відповідачем був укладений кредитний договір № SUH2AL00000009, згідно з яким банк надав йому кредитні кошти на строк до 11.02.2015р. включно у вигляді не поновлювальної кредитної лінії у розмірі 10 595,94 доларів США для придбання автомобіля, а також у розмірі 1828,48 доларів США на сплату страхових платежів, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,11% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 1,00% від суми виданого кредиту.

Погашення заборгованості за цим договором (за винятком винагороди, що була сплачена в момент надання кредиту) повинно була здійснюватися щомісяця (щомісячний платіж) у сумі 195,68 доларів США, що підтверджується договором.

04.02.2008 року товариство з обмеженою відповідальністю «Автоприват» по акту прийому - передачі автомобіля № НОМЕР_1 передало позивачу автомобіль Daewoo Nexia, 2007 року випуску, що підтверджується актом.

12.02.2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір застави рухомого майна № SUH2AL00000009. Згідно даного договору позивач надав в заставу для забезпечення виконання взятого зобов`язання транспортний засіб: Daewoo, модель Nexia, рік випуску: 2007, тип транспортного засобу: легковий седан-В, номер кузова: НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , що підтверджується договором (а.с.13-21).

За заявою ПАТ КБ «ПриватБанк» приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв А.А. 23.11.2017 року вчинив виконавчий напис, відповідно до якого запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк», невиплачених в строк відповідно до умов кредитного договору № SUH2AL00000009 від 12.02.2008 року та Розрахунку заборгованості за договором станом на 24.07.2017 р. грошових коштів в сумі 13710,64 доларів США, що складає еквівалент 354 831 грн., з урахуванням: заборгованості за тілом кредиту в сумі 4 602,58 доларів США, за відсотками - 0,64 доларів США; заборгованості з пені - 8446,33 доларів США; заборгованості по штрафам (фіксована частина) - 9,66 доларів США; заборгованості по штрафам (відсоток від суми заборгованості) - 652,43 доларів США. Стягнення заборгованості за виконавчим написом проведено за період з 12.08.2008 року по 24.07.2017 року (а.с.74).

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до пункту 19 статті 34 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії, як вчинення виконавчого напису.

Виконавчий напис - це розпорядження нотаріального органу про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачу чи повернення майна кредитору, вчинене на документах, які підтверджують зобов`язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії лежить факт безспірності певної заборгованості.

Частиною 1 статті 88 Закону України "Про нотаріат" встановлено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Аналогічні положення містяться в пункті 3.1. Глави 16 "Вчинення виконавчих написів" Розділу ІІ "Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 (далі за текстом - Порядок).

Отже, виконавчий напис вчиняється нотаріусом за наявності двох умов: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем і якщо з моменту виникнення права на позасудове вирішення спору не минув строк, передбачений законом.

Частиною 1 статті 87 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 87 Закону України "Про нотаріат").

Згідно з пунктами 1.1., 1.2., 3.2., 3.5. Глави 16 "Вчинення виконавчих написів" Розділу ІІ "Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 (далі за текстом - Перелік). Під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999.

Пунктом 2 Розділу "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються,

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Разом з цим, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Згідно з пунктом 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Київський апеляційний адміністративний суд, взявши до уваги зазначений пункт 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", дійшов висновку про необхідність визнання нечинною Постанови Кабінету міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, з моменту її прийняття.

З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" № 1172 в редакції від 29.11.2001.

Пунктом 1 зазначеного Переліку в редакції від 29.11.2001 передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються

а) оригінал нотаріально посвідченої угоди;

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Також, підпунктом 5.1. пункту 5 глави 16 "Вчинення виконавчих написів" розділу ІІ "Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 (в редакції чинній станом на 20.02.2017 - дату вчинення спірного виконавчого напису) встановлено, що виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.

Якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, він може бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку нотаріальних документів (підпункт 5.2. пункту 5 глави 16 Порядку № 296/5 від 22.02.2012).

Отже, станом на 23.11.2017 року - дату вчинення спірного виконавчого напису нотаріуса чинне законодавство передбачало можливість вчинення виконавчого напису лише за умови подання оригіналу договору чи його дублікату, що має силу оригіналу. Вчинення виконавчого напису на підставі копій договорів чинним законодавством не передбачалось.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Однак, судом встановлено, що в заяві про вчинення виконавчого напису від 07.08.2017 відповідач просив вчинити виконавчий напис саме на підставі копії кредитного договору, а також в додатках, доданих до вказаної заяви, банк зазначив про надання нотаріусу копії вимоги про усунення порушень за кредитним договором.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що нотаріусу були надані дублікати кредитного договору та дублікати додаткових угод до нього.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року по справі № 6-887цс 17 та постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2018 року по справі № 310/9293/15.

Судом встановлено, що строк, за який проводиться стягнення для задоволення вимог банку визначений з 12.08.2008 року по 24.07.2017 рок.

Отже, днем, коли банк довідався або повинен був довідатись про порушення свого права є наступний після останнього платежу.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Судом встановлено, що на момент вчинення виконавчого напису нотаріуса цей строк минув.

Таким чином, існують підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а тому суд вважає за необхідне позов задовольнити і визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 12527, вчинений приватним нотаріусомЧернігівського міського нотаріального округу Завалієвим Артемом Анатолійовичем 23.11.2017 року, про стягненняна користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»невиплачених в строк відповідно до умов кредитного договору № SUH2AL00000009 від 12.02.2008 року та Розрахунку заборгованості за договором станом на 24.07.2017 р., грошових коштів у сумі 13710,64 доларів США, що складає еквівалент 354 831 грн., з урахуванням: заборгованості за тілом кредиту в сумі 4 602,58 доларів США, за відсотками - 0,64 доларів США; заборгованості з пені - 8446,33 доларів США; заборгованості по штрафам (фіксована частина) - 9,66 доларів США; заборгованості по штрафам (відсоток від суми заборгованості) - 652,43 доларів США, та розрахунку заборгованості за договором станом на 24.07.2017 року.

Позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (зареєстрований: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) задовольнити повністю.

Визнати виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 12527, вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим Артемом Анатолійовичем 23.11.2017 року, про стягнення на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» невиплачених в строк відповідно до умов кредитного договору № SUH2AL00000009 від 12.02.2008 року та Розрахунку заборгованості за договором станом на 24.07.2017 р., грошових коштів у сумі 13710,64 доларів США, що складає еквівалент 354 831 грн., з урахуванням: заборгованості за тілом кредиту в сумі 4 602,58 доларів США, за відсотками - 0,64 доларів США; заборгованості з пені - 8446,33 доларів США; заборгованості по штрафам (фіксована частина) - 9,66 доларів США; заборгованості по штрафам (відсоток від суми заборгованості) - 652,43 доларів США, та розрахунку заборгованості за договором станом на 24.07.2017 року, таким, що не підлягає виконанню.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарги подаються учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення суду складено 26 лютого 2020 року.

Суддя О.В. Грищенко