Ухвала суду № 87847428, 26.02.2020, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26.02.2020

Справа № 497/227/2020

Провадження № 2/497/287/2020

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

26.02.2020 року м.Болград

Суддя Болградського районного суду Одеської області Кодінцева С.В., розглянувши позовну заяву Кредитної спілки «Перше кредитне товариство» (надалі КС «Перше кредитне товариство») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, яким просить постановити рішення про стягнення з ОСОБА_1 на його користь заборгованість по кредитному договору №БО-1/5200/07/463 від 16.11.2007 року на загальну суму 221 236, 44 гривен.

Також позивачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору в зв`язку з тим, що державною виконавчою службою були арештовані: 29.11.2017 року майно, 12.12.2017 року, 15.06.2018 року та 03.12.2019 року банківські рахунки кредитної спілки. А тому КС «ПКТ» не має фінансової можливості сплатити судовий збір, як передбачено законодавством.

Вивчивши позовну заяву на предмет дотримання її вимогам ст.175, 177 ЦПК України, суддя дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам вищезазначеній нормі закону та підлягає залишенню без руху.

Так, зі змісту статті 175 ЦПК України вбачається, що позовна заява повинна містити:

зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно ст. 177 ч.4 до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

З огляду на викладене, суд вбачає, що в позовній заяві зазначена ціна позову – 221 236, 44 гривен, однак судовий збір не сплачено.

При зверненні з зазначеним позовом до суду, позивач просив відстрочити сплату судового збору до моменту ухвалення рішення по справі, при цьому посилаючись на недостатність фінансових ресурсів для сплати судового збору в зв`язку з накладенням арешту на рахунки і майно.

Відповідно до ч.1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Тобто, дана норма закону визначає право суду щодо відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

При цьому, у ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» перераховано вичерпний перелік осіб та умов, за яких суд може відстрочити сплату судового збору.

Позивач за своїм організаційно-правовим статусом до зазначених осіб не відноситься. На даний час є діючою фінансовою установою, яка надає послуги населенню з кредитування, тобто має в розпорядженні достатньо фінансових коштів.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674 з наступними змінами та доповненнями, так:

- статтею 4 ч.2 п.1 пп.1 встановлено ставки судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою судовий збір сплачується в розмірі - 1.5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

Наведені недоліки унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Згідно ст.185 ЦПК України для усунення недоліків позивачу слід виконати усі вимоги зазначені вище в даній ухвалі.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За викладених обставин, подана заява підлягає залишенню без руху.

Суддя, також, звертає увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури. На відміну від права на справедливий суд, право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може бути обмежено, зокрема задля забезпечення нормального функціонування судової системи. Це включає часові обмеження, фінансовий тягар, вимоги щодо форми звернення тощо. Ще у справі Trukhv. Ukraine ((dec.), no. 50966/99, 14 October 2003) Європейський суд дав оцінку застосуванню процесуальних обмежень у вигляді обов`язку сплатити мито, надати копії документів у певній кількості та направити звернення до конкретного суду. Європейський суд не виявив жодних підстав вважати, що застосування згаданих процесуальних обмежень у цій конкретній справі було свавільним чи невиправданим.

Практикою ЄСПЛ визначено, що встановлені державою обмеження повинні відповідати законній меті і тут має бути розумний ступінь пропорційності між засобами, що застосовуються та метою, яку намагаються досягнути, щоб забезпечити дотримання п.1 ст.6 Конвенції. Така позиція ЄСПЛ закріплена і в п.37 рішення «Гуерін проти Франції» від 29.07.1998 року.

Керуючись ст. ст. 89, 95,174-175, 185 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання позивача КС «Перше кредитне товариство» про відстрочення сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву Кредитної спілки «Перше кредитне товариство» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без руху.

Запропонувати позивачу КС «Перше кредитне товариство» усунути недоліки у строк не пізніше 10 днів з дня отримання копії ухвали, надавши належно оформлену позовну заяву, та усі необхідні документи.

У разі невиконання вказаних вимог позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ___ С.В.Кодінцева