Рішення № 87847327, 17.02.2020, Балтський районний суд Одеської області

Справа № 493/994/19

Провадження № 2/493/57/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2020 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі:

головуючого-судді Мясківської І.М.,

за участю секретаря Пінул І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балта цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

31.05.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Балтського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Балта Одеської області померла його мати ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно у вигляді частки квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Він намагався прийняти спадщину, однак не зміг з тієї причини, що проживає за межами України та являється військовослужбовцем в Російській Федерації. Враховуючи обставини, пов`язані з триваючим на даний час конфліктом між Україною та Російською Федерацією, позивач з об`єктивних причин не мав можливості прийняти спадщину у вставлений чинним законодавством України строк. Обставини, що заважали йому прийняти спадщину вважає поважними та такими, що не залежать від його волі.

Представник позивача адвокат Бузовський О.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, та акцентував увагу, що позивачем було пропущено строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, які не залежали від волі останнього.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що між ними була домовленість, що ОСОБА_3 забере собі 1 поверх в квартирному будинку, а він зі своєю матір`ю – 2 поверх, а позивач ОСОБА_5 взагалі не претендував на частку у майні.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник адвокат Івасишин В.П. в судовому засіданні категорично заперечували проти задоволення позовних вимог позивача, оскільки ОСОБА_3 пояснив, що його брат ОСОБА_5 знав, що померла їх мати та мав об`єктивну змогу надіслати нотаріусу за місце відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини матері засобами поштового зв`язку або електронною поштою.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, оцінивши наявні докази, встановив наступне.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 03.02.2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Балтського районного управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 75 від 03.02.2015 року, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Балта Одеської області. (а.с. 4)

Після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина на належне їй майно.

Спадкоємцями за законом являються сини померлої - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . ОСОБА_2 та ОСОБА_3 являються такими, що прийняли спадок своєї матері.

Що стосується позивача, то він, як спадкоємцем за законом першої черги, звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Разом з тим, отримати свідоцтво про право на спадщину за законом не представилося можливим, оскільки ним пропущено строк для подання заяви про прийняття спадщини, про що свідчить лист-відповідь приватного нотаріуса Балтського районного нотаріального округу Пантілєєвої І.П. від 28.05.2019 року № 901/01-16. (а.с. 6)

Причиною неприйняття спадщини у встановлений законом строк, ОСОБА_1 зазначає його місце проживання (Російська Федерація) та місце роботи (База (комплексного зберігання) військової частини 58661 Міністерства Оборони Російської Федерації м. Єкатеринбург), що підтверджується копією довідки № 11, виданої 06.03.2019 року начальником Бази (комплексного зберігання) військової частини 58661 Міністерства Оборони Російської Федерації м. Єкатеринбург (а.с. 5).

Крім того, відповідно до виписки з наказу начальника Бази (комплексного зберігання) військової частини 58661 № 364 від 19.12.2014 року (а.с. 46), персоналу Бази (комплексного зберігання) військової частини 58661 заборонено відвідування України зі строком до особливого розпорядження.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд зазначає наступне.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто.

За умови ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Статтею 1272 ЦК України визначені наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК (435-15), звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Так, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказав такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як постійне місце проживання на території іншої країни – Російської Федерації та заборона начальником Бази військової частини, де він працює, відвідувати Україну.

Однак, суд критично ставиться до такого обґрунтування, оскільки така причина як неможливість прибути до України для подання заяви про прийняття спадщини, не позбавляла направити нотаріусу за місцем відкриття спадщини завірену належним чином заяву засобом поштового зв`язку.

Позивач не довів суду жодної поважної, об`єктивної, непереборної, істотної причини пропуску ним строку для подання заяви про прийняття спадщини, ОСОБА_1 об`єктивно не був позбавлений можливості звернутися до нотаріальної контори у строк встановлений законом.

Суд вважає, що з часу відкриття спадщини до закінчення встановленого законом строку для прийняття спадщини, позивач беззаперечно мав можливість вчинити необхідні дії щодо оформлення спадщини. Зазначені позивачем обставини щодо пропущення строків прийняття спадщини, на думку суду не є такими, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для позивача, як спадкоємця на вчинення дій по оформленню спадщини.

Отже, під час розгляду справи в судовому засіданні, досліджуючи поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, судом не встановлено існування поважних причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для позивача, як спадкоємця на вчинення дій по зверненню до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Крім того, відповідачі – спадкоємці, які прийняли спадщину своєї матері, вважають, що позивач не претендував на частку у майні та не вчинив необхідних дій для прийняття спадщини.

Таким чином, суд приходить до висновку, що встановлений законом строк для прийняття спадщини пропущено позивачем без поважних причин, а тому і немає підстав для визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 268, 272, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини – відмовити в повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне судове рішення складено 26.02.2020 року.

СУДДЯ