Ухвала суду № 87847016, 04.02.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/24383/18

Провадження № 1-кп/761/818/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Антонюк М.С.,

суддів Мартинова Є.О., Циктіча В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100100003773 від 03 квітня 2018 року, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з вищою освітою, непрацюючого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.3 ст. 307 КК України,

за участю:

секретаря - Волок А.О.,

прокурора - Бабича Є.В.,

захисника - Оверчук Ю.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ :

Судом проводиться судовий розгляд у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.3 ст.307 КК України.

Ухвалою від 20 грудня 2019 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 17 лютого 2020 року, включно.

В судовому засіданні судом з урахуванням положень кримінального процесуального закону щодо судового контролю за дотриманням прав обвинуваченого, у зв?язку із неможливістю закінчити розгляд кримінального провадження до спливу вказаного строку, поставлене питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою відповідно до ст.331 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні оголосив письмове клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , оскільки підстави для застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відпали. Крім того, ризики, визначені ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, продовжити злочинну діяльність, чинити незаконний вплив на свідків у кримінальному провадженні, на даний час не відпали і не зменшилися.

Існування наведених ризиків обґрунтовується тим, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, вчинив інкриміновані йому злочини в період іспитового строку, а тому існує високий ризик ухилення обвинуваченого від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Крім того, ОСОБА_2 раніше судимий, не має місця постійної роботи та джерела доходу, що дає підстави вважати про існування такого ризику як вчинення іншого кримінального правопорушення та продовження злочинної діяльності. При цьому, ОСОБА_2 усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення може схиляти свідків до дачі неправдивих показів.

Захисник в судовому засіданні заперечувала щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав необґрунтованості та недоведеності заявлених прокурором ризиків. Крім того, оголосила письмове клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Просила врахувати дані про особу обвинуваченого, який є особою з інвалідністю ІІІ групи довічно, має постійне місце реєстрації та проживання, одружений, має малолітню дитину 2011 року народження, має міцні соціальні зв`язки, позитивно характеризується за місцем проживання. Зазначила, що ОСОБА_2 вже тривалий час утримується під вартою, а нових доводів щодо продовження такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою прокурором не наведено.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав позицію захисника та просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, зазначив про те, що він має родину, яку утримує, сам потребує лікування, зобов`язується прибувати до суду за кожним викликом.

Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів керуючись принципом правової визначеності, відповідно до положень ст.ст.183, 331 КПК України, приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно ст.201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятої статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Проаналізувавши доводи, наведені прокурором, захисником та обвинуваченим, а також у клопотанні захисника Оверчук Ю.О. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на домашній арешт суд дійшов наступних висновків.

Так, за змістом ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового слідства та суду, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч.1, ч 2 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

При цьому в частині четвертій ст.194 КПК України визначено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Так, з урахуванням змісту та обсягу обвинувачення, конкретних обставин тих кримінальних правопорушень, які інкриміновані ОСОБА_1 , а саме вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочинів, покарання за найсуворіший з яких передбачає позбавлення волі на строк від дев?яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, дані про особу ОСОБА_1 , який раніше судимий, суд вважає доведеним існування ризику ухилення обвинуваченого від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Також суд приходить до висновку про ймовірність існування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, однак такий ризик не є значним.

Беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики, судом на даний час не встановлено.

Разом з тим, з огляду на неможливість сторони обвинувачення забезпечити явку в судове засідання свідків обвинувачення протягом тривалого часу, відсутність даних про їх місцеперебування, суд вважає не доведеним існування ризику незаконного впливу обвинуваченого на таких свідків.

При цьому суд вважає, що прокурором не доведено того, що більш м`який запобіжний захід буде недостатнім для запобігання ризикам, вказаним у клопотанні, а тому клопотання прокурора Бабича Є.В. про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.

Судом надано аналіз доводів захисника Оверчук Ю.О., наведених у клопотанні про зміну запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 на домашній арешт, а також доводів самого обвинуваченого.

Як встановлено в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_2 має постійне місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де обвинувачений проживав до затримання разом з дружиною, малолітнім сином та рідними.

Крім того, з`ясовано, що ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІІ групи довічно, має ряд хронічних захворювань.

Також встановлено, що ОСОБА_2 має дружину та малолітнього сина 2015 року народження, до затримання працював неофіційно, допомагав діду та бабі, які проживають разом з ним, є особами похилого віку та мають незадовільний стан здоров`я.

Наведені обставини підтверджують міцність соціальних зв?язків обвинуваченого ОСОБА_1 .

Крім того, суд приймає до уваги твердження обвинуваченого ОСОБА_1 , який пояснив, що в останній час стан його здоров`я погіршився та він потребує належного лікування та оперативного втручання, яке в умовах перебування в слідчому ізоляторі йому забезпечити не можуть.

З урахуванням наведеного, а також беручи до уваги те, що ОСОБА_2 більше одного року шести місяців утримується під вартою, неможливість протягом тривалого часу забезпечення явки свідків обвинувачення в судове засідання, соціальні зв`язки ОСОБА_1 , наявність у обвинуваченого постійного місця проживання, родини, його стану здоров`я, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, згідно якої сама по собі наявність обґрунтованого обвинувачення не може слугувати виправданням тривалих періодів тримання особи під вартою, а також враховуючи, що прокурором не було належним чином обґрунтовано неможливість застосування відносно ОСОБА_1 альтернативних запобіжних заходів, суд вважає за можливе задовольнити клопотання захисника Оверчук Ю.О. та змінити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 такі обов`язки, а саме: не відлучатися за межі м. Києва без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; прибувати за кожною вимогою до суду; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Враховуючи викладене, ст.ст. 132, 176-178, 181, 182, 183, 194, 291, 314-316, 331 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання прокурора Бабича Є.В. про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання захисника Оверчук Юлії Олександрівни про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт - задовольнити.

Змінити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, заборонивши залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

- не відлучатися за межі м. Києва без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії ухвали про тримання обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під домашнім арештом з покладенням на нього відповідних обов?язків, визначити до 02 квітня 2020 року включно.

Виконання ухвали покласти на орган поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголосити 07 лютого 2020 року о 08 год. 00 хв.

Судді: