Ухвала суду № 87845879, 16.01.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/877/20

Провадження № 2/761/3763/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2020 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Кондратенко О.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відшкодування майнової та моральної шкоди

в с т а н о в и в:

В січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив суд:

- стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 - 77,19 грн. на відшкодування упущеної вигоди;

- стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 - 40,17 грн. 3% річних з урахуванням інфляції;

- стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 - 2 000 000,00 грн. на відшкодування завданої моральної (немайнової) шкоди.

Подана позивачем заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України.

Згідно із ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, позивачем заявлено вимоги про відшкодування майнової шкоди у вигляді 3% річних в розмірі 40,17 грн., упущеної вигоди в розмірі 77,19 грн. та моральної шкоди у розмірі 2 000 000,00 грн.

Як на підставу звільнення від сплати судового збору за подання вищезазначеної позовної заяви, позивач посилається на ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" та п. 13) ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір".

Закон України "Про захист прав споживачів" регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611, частина перша статті 623 ЦК України).

Відповідно до статті 22 ЦК України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачу було завдано збитків, у зв`язку з невиконанням відповідачем постанови Київського апеляційного суду від 31 липня 2019 року у справі №761/24881/16-ц, якою стягнуто з відповідача на користь позивача кошти у розмірі 1 484,46 грн. Проте, вказане грошове зобов`язання було фактично виконано в примусовому порядку лише 24 грудня 2019 року, тобто на протязі 146 днів, у зв`язку з чим, позивачу було завдано матеріальних збитків (упущена вигода) у вигляді не отриманих процентів за депозитним вкладом у розмірі 77,19 грн.

Таким чином, матеріальні збитки (упущена вигода), у зв`язку з невиконанням рішення суду відповідачем, не підпадає під дію ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів", оскільки вказані відносини виникли під час примусовоого виконання рішення суду, а не відносин споживача з установою.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судовий збір", платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Позивачем визначено ціну позову у розмірі 2 000 117,36 грн.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору складає - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях: Отримувач коштів: УК у Шевчен.р-ні/Шевченк.р-н; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37995466; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA628999980313151206000026011; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шевченківський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).

А тому, враховуючи ціну позову, позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 10 510,00 грн.

Враховуючи те, що позивач не позбавлений можливості усунути викладені зауваження, суд, відповідно до ст.185 ЦПК України, вважає вірним залишити заяву без руху і надати ОСОБА_1 строк для виправлення зазначеного недоліку.

Керуючись ст.ст. 175, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відшкодування майнової та моральної шкоди - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ним ухвали, попередивши, що в разі не усунення вказаних недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню позивачу.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя: