Вирок № 87845785, 26.02.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 1-кп760/270/20

Справа № 760/18262/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2020 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Курової О.І.

при секретарі Гром К.

за участю прокурора Ганай І.М.

захисника Студзінського М.А.

обвинуваченої ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі в м. Києві кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017100090009258 від 12.08.2017 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Нова Каховка Херсонської області, громадянки України, яка працює, не судима, не одружена, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

12.08.2017 року обвинувачена ОСОБА_1 приблизно о 12.50 год. під час проїзду в автомобілі марки KIA Magentis, д.н.з. НОМЕР_1 приватного підприємства « Плай» служби « Еліт-Таксі» за кермом якої перебував водій- потерпілий ОСОБА_2 , помітила мобільний телефон марки «HUAWEL Y6PRO» імеі: 1: НОМЕР_2 , імеі: 2: НОМЕР_3 темного кольору, який належить останньому.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, таємно, із корисливих мотивів, обвинувачена ОСОБА_1 заїхавши на територію аеропорту « Київ» , що за адресою: м.Київ, вул. Медова,2, взяла мобільний телефон марки «HUAWEL Y6PRO» імеі: 1: НОМЕР_2 , імеі: 2: НОМЕР_4 та сховала в свою сумку, яка знаходилася при ній, після чого, вийшла з автомобіля, забрала свій чемодан, який подав їй водій ОСОБА_2 і направилася у бік приміщення аеропорту « Київ» термінал « А» за адресою: м.Київ, вул. Медова.2.

Викраденим майном обвинувачена розпорядилася на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду у розмірі 4 267 гривень.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 вину ч.1ст. 185 КК України не визнала, і пояснила, що 12.08.2017 року вона викликала таксі, для того, щоб їхати в аеропорт. Вона сиділа на передньому пасажирському сидінні, в руках тримала свою сумку, а її мобільний телефон був у лівій руці. Вона дуже хвилювалась, оскільки вперше повинна була летіти літаком, напередодні вживала таблетки, які позбавляють можливості концентрувати увагу. Розрахувавшись із водієм, та взявши одну сумку на плече,а другу покотила по дорозі, та попрямувала до приміщення аеропорту « Жуляни». Під час поїздки вона підняла з полу мобільний телефон, який вважала своїм і поклала до бокової кишені сумки. В аеропорту вона зрозуміла, що це не її телефон, однак вирішила поки його не віддавати, а вирішити це питання пізніше. Неодноразово на мобільний телефон дзвонив диспетчер таксі, і тому вона вимкнула звук телефону, витягла сім-карту і карту пам"яті і поклала до своєї кишені. Де в цей час був її мобільний телефон , вона не пам`ятає. Потім до неї підійшли працівники поліції і запропонували пройти до службового приміщення для з`ясування обставин. З її чемодану було вилучено мобільний телефон, який їй не належав.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 суду показав, що 12.08.2017 року він відвозив пасажирку ОСОБА_1 до аеропорту « Жуляни». По прибуттю на місце вона розрахувалась, він вийшов з автомобіля, дістав з багажника речі, потім підійшла ОСОБА_1 він віддав їй багаж і вона пішла до аеропорту. Коли сів в салон автомобіля виявив, що відсутній його мобільний телефон, який лежав на передній панелі поблизу ОСОБА_1 . Він зателефонував з іншого телефону на власний номер мобільного телефону, але відповіді не отримав. Потім він подзвонив до диспетчера і повідомив про пропажу телефону. Пізніше в аеропорту йому повернули телефон без карти пам`яті та сім-карти, який вилучили у валізі ОСОБА_1 він його зразу впізнав.

Свідок ОСОБА_3 суду показала, що працює диспетчером таксі, приймала замовлення до аеропорту Жуляни. Пізніше зателефонував водій і сказав, що у нього під час поїздки зник мобільний телефон. Після цього вона неодноразово дзвонила пасажирці на її номер мобільного телефону, з якого вона робила замовлення, однак вона не відповідала.

Свідок ОСОБА_4 суду показала, що була понятою при проведенні огляду і бачила, як у валізі, яка належала ОСОБА_1 , було виявлено мобільний телефон чорного кольору.

Свідок ОСОБА_5 суду показав, що працює в аеропорту Жуляни. Пам`ятає, що приблизно рік тому, під час оформлення рейсу, до нього підійшли працівники аеропорту і попросили зняти сумку пасажирки, оскільки виникли питання щодо мобільного телефону. По багажній бірці він знайшов сумку пасажирки ОСОБА_1 . При огляді сумки він не був присутній.

Свідок ОСОБА_6 суду показав, що є працівником аеропорту Жуляни. Він приніс багаж пасажирки до кімнати огляду, де працівники СПА відкрили його, це був чемодан жінки, і в ньому виявили мобільний телефон.

Судом були досліджені наступні докази:

-протокол від 12.08.2017 року згідно якого о 17.55 год. працівники Солом`янського УП ГУНП у м.Києві отримали від ОСОБА_2 заяву про те, що 12.08.2017 року близько 13.15 год. виявив відсутність мобільного телефону марки «Хуавей», перебуваючи в автомобілі. До цього він відвозив пасажирку в аеропорт Жуляни / а.с. 102-104 /;

-протокол пред`явлення особи для впізнання від 12.08.2017 року з фототаблицею до нього з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_2 впізнав ОСОБА_1 , як особу, яку 12.08.2017 року на своєму автомобілі привіз до аеропорту Жуляни і після її виходу з автомобіля виявив відсутність мобільного телефону марки«Хуавей» чорного кольору/ а.с. 112-116/;

-протокол огляду від 12.08.2017 року та фототаблицею до нього згідно якого в приміщенні особистого огляду № 1105 аеропорту Жуляни присутності ОСОБА_1 з якою були дорожня сумка коричневого кольору та жіноча сумка чорного кольору та потерпілого ОСОБА_2 на запитання, чи знаходяться у вказаних сумках речі, які їй не належать, ОСОБА_1 не відповіла, але при цьому дістала з верхнього карману дорожньої сумки коричневого кольору телефон чорного кольору марки«Хуавей» і добровільно віддала його працівникам поліції/а.с. 103-111/;

-постанова від 28.08.2017 року згідно якої мобільний телефон марки«HUAWEL Y6PRO» визнаний речовим доказом та переданий на зберігання потерпілому/ а.с. 117/;

-протокол від 14.08.2017 року з фототаблицею до нього з якого вбачається, що було проведено огляд речового доказу , а саме мобільний телефон марки «HUAWEL», під час якого пошкоджень телефону не виявлено, сім-карта та карта пам`яті відсутні/ а.с. 118-122/;

-лист керівника ІДС « Еліт-Таксі» ОСОБА_7 від 14.08.2019 року № 08/08 відповідно якого водієм ОСОБА_2 12.08.2017 року о 12.38 год. було виконане замовлення з номеру телефону НОМЕР_5 , адреса подачі АДРЕСА_1/ клієнт ОСОБА_8 /, направлялись в аеропорт Жуляни термінал А м.Київ./ а.с. 124/;

- видаткова накладна№ PHSML -000000615 від 25.11.2016 року, видана ТОВ « Комфі-Трейд» якою підтверджено придбання ОСОБА_2 смартфону«HUAWEL Y6PRO вартістю 4267.00 гривень та фіскальний чек на суму 4267 гривень /а.с.129-130/;

-відеозапис та протокол перегляду відеозапису від 08.09.2017 року з відеокамери спостереження, яка направлена на зовнішню частину території аеропорту « Київ», з якого, при відкритті першого відеофайлу вбачається, що 12.08.2017 року о 13.05.52 год. на територію аеропорту заїжджає автомобіль темного кольору, з якого виходить водій, одягнений у футболку блакитного кольору, через 1,5 сек. З правої передньої пасажирської сторони автомобіля виходить жінка, в руках якої знаходиться сумка темного кольору і прямує до багажника автомобіля, де водій віддає валізу, після чого жінка прямує до приміщення аеропорту. При відкритті четвертого відео файлу, який розпочинається з 13.11.05 год. до 13.25.36 год. видно, що в залі реєстрації пасажирів з`являється жінка, в руках якого жіноча сумка чорного кольору та дорожня валіза.. При відкритті п`ятого відео файлу у період часу з 15.20.13 год. по 16.19.29 год. вбачається. що у службовому приміщенні знаходиться жінка в руках якої перебуває жіноча сумка чорного кольору, потім заходять четверо працівників поліції, два чоловіка та жінка у цивільному одязі. О 15.44 год. жінка дістає з валізи предмет схожий на мобільний телефон темного кольору та кладе його на стіл./ а.с.137-140/.

Суд, оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, які прямо і опосередковано, як кожен окремо, так і в сукупності доводять вину ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, а саме таємному викраденні чужого майна.

Доводи захисника, про відсутність у ОСОБА_1 умислу на вчинення крадіжки, суд не приймає до уваги, оскільки вони спростовуються встановленими під час судового розгляду всіма фактичними обставинами справи, а також підтвердженні безпосередньо дослідженими в ході судового слідства доказами.

Як пояснювала обвинувачена в судовому засіданні, що через сильне хвилювання, яке було викликане першим польотом літаком, вона не помітила, як поклала мобільний телефон потерпілого до своєї сумки, оскільки помилково вважала, що це її телефон, а вже перебуваючи у приміщення аеропорту це зрозуміла. Між тим, вона не сприйняла будь-яких заходів, щоб повідомити про це поліцію, чи передати телефон до відділу знахідок, а навпаки навмисно вимкнула телефон, оскільки неодноразово дзвонив диспетчер таксі, витягнула з нього сім-карту та карту пам`яті, і поклала телефон до своєї валізи. Під час проведення огляду відеозапису з камер відеоспостереження в протоколі від 08.09.2017 року ОСОБА_1 вказала про те, що коли до неї підійшли працівники поліції і спитали, чи не брала вона чужого телефону, вона злякалась, що її знімуть з рейсу і сказала, що не брала.

Доводи захисника про те, що прокурором не доведено розмір заподіяної потерпілому матеріальної шкоди, оскільки не був залучений експерт для проведення експертизи, а копія фіскального чеку від 25.11.2016 року є недопустимим доказом, яким неможливо встановити розмір заподіяної шкоди, не спростовують висновки суду про доведеність вини обвинуваченої у вчинені кримінального правопорушення. Так, дійсно , під час проведення досудового розслідування експерт для визначення вартості викраденого мобільного телефону, не залучався. Однак, згідно видаткової накладної № PHSML -000000615 від 25.11.2016 року, виданої ТОВ « Комфі-Трейд» підтверджено придбання потерпілим ОСОБА_2 смартфону«HUAWEL Y6PRO» на загальну суму без ПДВ 3589.17 гривень та 4267.00 гривень з урахуванням ПДВ за кредитним договором № 300739555501 ПАТ ПУМБ Р-10-24 Плюс. Даний доказ суд вважає належним і допустимим.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_1 у відповідності з вимогами ст. 65 КК суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу обвинуваченої, яка раніше не притягувалась до кримінального відповідальності, працює, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в наркологічному диспансері не перебуває, згідно висновку судово- психіатричного експерта № 576 від 31.08.2017 року на період інкримінованого кримінального правопорушення, ОСОБА_1 виявляла ознаки шизоафективного розладу у стадії ремісії і за своїм психічним станом у той період часу могла усвідомлювати свої дії і керувати ними. На теперішній час вона виявляє ознаки шизоафективного розладу у стадії ремісії і за своїм психічним станом на теперішній час може усвідомлювати свої дії і керувати ними. За своїм психічним станом на теперішній час ОСОБА_1 не потребує примусових заходів медичного характеру.

Обставин, відповідно вимог ст.66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.

Обставин, відповідно до вимог ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченої, також не встановлено.

За сукупністю обставин вчинення злочину, ступеня тяжкості, даних про особу обвинуваченої, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, суд дійшов висновку, про призначення покарання в межах санкції інкриміного кримінального правопорушення, передбаченого статтею Особливої частини КК України, у виді штрафу, що буде достатнім для виправлення особи та попередження вчинення нових злочинів.

Міра запобіжного заходу обвинуваченій не обиралась.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлений.

Доля речових доказів повинна бути вирішена у порядку, передбаченому ст.100 КПК України/

Керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, і призначити покарання у виді штрафу у розмірі 65/шістдесят п"ять/ неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1105 гривень.

Речові докази: мобільний телефон марки «HUAWEL Y6PRO», переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_2 після набрання вироком законної сили залишити у розпорядженні останнього, компакт-диск «Videx» зберігати в матеріалах кримінального провадження № 1-кп760/270/20.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя О.І. Курова