Рішення № 87845464, 11.02.2020, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/515/18

пр. № 2/759/794/20

11 лютого 2020 року м.Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ул`яновської О.В.,

секретаря судового засідання Гродського П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Оксі Банк» до ОСОБА_1 про захист порушений прав, шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

у січні 2018 р. позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості у розмірі 56996 (п`ятдесят шість тисяч дев`ятсот дев`яносто шість доларів США) 73 центів та судовий збір у розмірі 23095 (двадцять три тисячі дев`яносто п`ять тисяч) 58 коп.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 18.06.2008 між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №223396416 відповідно до умов якого банк зобов`язався надати відповідачу грошові кошти у розмірі 164500 доларів США 00 центів строком до 18.06.2023, а відповідач зобов`язався належним чином використати та повернути позивачу суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки у розмірі 13,5% річних, комісії згідно умов договору та тарифів банку, та виконати інші зобов`язання в прядку та у строки передбачені умовами договору, однак належним чином умови договору не виконав, внаслідок чого утворилася прострочена заборгованість.

02.02.2018 ухвалою Святошинського районного суду м. Києва відкрито провадження по справі (а.с. 80).

Заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 30.10.2018 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про захист порушений прав, шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено (а.с. 91, 92).

21.02.2019 відповідач звернулася до суду із заявою про скасування заочного рішення Святошинського районного суду м. Києва від 30.10.2018 (а.с. 94).

Ухвалою суду від 24.05.2019 заяву ОСОБА_1 про скасування заочного рішення Святошинського районного суду м. Києва від 30.10.2018 задоволено, призначено справу до проведення підготовчого провадження (а.с. 128, 129).

30.10.2018 представником подано клопотання про заміну сторони у справі у зв`язку із укладенням договору відступлення від 30.05.2018 між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Оксі Банк» (а.с. 85).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 28.01.2020 клопотання представника позивача про заміну сторони задоволено, замінено сторону (позивача) по справі №759/515/18 із АТ «Раффайзен Банк Аваль» на його правонаступника ПАТ «Оксі Банк» (а.с. 135, 136).

Позивач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив (а.с. 138).

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про день і час розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки суд не повідомила (а.с. 137).

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 05.06.2008 відповідач звернулася до банку із заявою-анкетою на отримання кредиту на підставі якої 18.06.2008 між ВАТ Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір №223396416 відповідно до умов якого банк зобов`язався надати відповідачу грошові кошти у розмірі 164500 доларів США 00 центів строком до 18.06.2023, а відповідач зобов`язався належним чином використати та повернути позивачу суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки у розмірі 13,5% річних, комісії згідно умов договору та тарифів банку, та виконати інші зобов`язання в прядку та у строки передбачені умовами договору (а.с. 15-30

18.05.2009 між банком та відповідачем укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору відповідно до умов якого з метою зменшення фінансового навантаження на відповідача в умовах кризових явище в економіці в Україні сторони збільшили строк кредиту на 29 календарних місяців, у зв`язку із цим дата остаточного погашення кредиту змінилася до 18.11.2025 (а.с. 31-35).

27.04.2010 між банком на відповідачем укладено додаткову угоду №2 відповідно до умов якої сторони дійшли згоди щодо збільшення строку кредиту на 10 календарних днів у зв`язку із чим строк погашення кредиту 18.09.2026 (а.с. 36-38).

Проте, всупереч вимогам п. 3.1., п 3.3., п. 7.1., п. 7.2. кредитного договору відповідач не виконала взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, оскільки не здійснювала щомісячно погашення кредитної заборгованості згідно графіку погашення кредиту та відсотків за кредитом, таким чином станом на 30.11.2017 заборгованість становить: 219904 доларів США 67 центів, що в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку складає 5940489 грн 36 коп., яка складається із: поточної заборгованості у розмірі 167907 доларів США 95 центів; заборгованості по відсотках у розмірі 56996 доларів США 72 центи (а.с. 10-14).

У зв`язку із невиконання відповідачем своїх зобов`язань позивач надіслав на його адресу вимогу від 05.10.2015 №114-0-0-00/15-50385 про дострокове виконання грошових зобов`язань (а.с. 40-43).

Також встановлено, що між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Оксі Банк», які керуючись ст. 512 ЦК України 30.05.2018 укладено договір про відступлення права вимоги, згідно умов якого ПАТ «Оксі Банк» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошовї вимоги по відношенню до ОСОБА_1 за кредитним договором №223396416 від 18.06.2008 (а.с. 86, 87).

30.05.2018 між ПАТ «Оксі Банк» та ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» укладено договір про відступлення права вимоги згідно якого кредитор відступає за плату Новому кредитору належні права вимоги за кредитним договором, а Новий кредитор заміняє кредитора як сторону кредитора у даному договорі, та приймає на себе всі його права та обов`язки за кредитним договором (а.с. 106-108).

Згідно акту приймання передачі документації за договором відступлення права вимоги від 30.05.2018 ПАТ «Оксі Банк» передало ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» документацію у складі: оригінал кредитного договору №223396416 від 18.06.2008, копія додаткової угоди №1 від 18.05.2018 та оригінал додаткової угоди №2 від 27.04.2010 (а.с. 109).

Заяви про заміну позивача по справі із ПАТ «Оксі Банк» на ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» до суду ненадходило.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов?язанні (крім випадків, передбаченихз ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені у статті 11 ЦК України.

Верховним Судом України в постанові від 20.11.2013 по справі N 6-122цс13 висловлена наступна правова позиція: заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вказівками закону та договору.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Як вбачається із листа-повідомлення від 30.05.2018 вих.№114/7-5120 представник АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до ПН КМНО Левчук І.І. у зв`язку із врегулюванням заборгованості по кредитному договору №223396416 укладеного 18.06.2008 між ОСОБА_1 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» правонаступником якого є АТ «Райффайзен Банк Аваль» повідомив про припинення іпотечного договору укладеного 18.06.2008 з метою забезпечення виконання зобов`язань за вищезазначеним кредитним договором на підставі чого просив здійснити держану реєстрацію припинення іпотеки, що виникла за іпотечним договором та припинення обтяження у вигляді заборони відчуження об`єктів нерухомого майна, накладеної ПН КМНО Левчук І.І. від 18.06..2008 за р/н №3556 на іпотечному договорі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с. 110).

Отже на підставі зазначеного листа вбачається, що відповідач виконала свої зобов`язання по кредитному договорі №223396416 укладеного 18.06.2008, а отже підстави задоволення позовних вимог відсутні.

Однак, оскільки позивач звернувся до суду 12.01.2018, а відповідач виконала умови зазначеного кредитного договору 30.05.2018, тобто після подання позову до суду на неї покладається обов`язок по сплаті судового збору.

Відповідно до ст. 78 Цивільного процесуального кодексу України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

При цьому, достатні докази - це докази, які наділені певними якісними характеристиками і належною значимістю та дають достатнє фактичне підґрунтя для вирішення справи у певний спосіб.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати. По даній справі позивачем було сплачено судовий збір 23095 грн 58 коп. тому дані кошти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вище викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 525, 526, 626, 638 ЦК України; ст.ст. 4, 12, 13, 76, 81, 82, 89, 133, 141, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Оксі Банк» до ОСОБА_1 про захист порушений прав, шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Оксі Банк» судовий збір у розмірі 23095 (двадцять три тисячі дев`яносто п`ять тисяч) 58 коп.

У решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.В. Ул`яновська

Повний текст судового рішення складено 19.02.2020.