Ухвала суду № 87844340, 20.02.2020, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 561/722/16-к

Провадження № 1-кп/565/5/20

У Х В А Л А

20 лютого 2020 року м.Вараш

Кузнецовський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Малкова В.В.

суддів - Горегляд О.І., Демчини Т.Ю.

з участю:

секретаря судового засідання Панчук Г.І.

прокурора Осійчука М.М.

захисників - Тарасюка Ю.М., Луцик К.В., Єрьомкіна І.В. (дистанційно із ДУ "Рівненський слідчий ізолятор")

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (дистанційно із ДУ "Рівненський слідчий ізолятор")

перекладача Кулаксиз О.С. (дистанційно із Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області)

провівши у залі судових засідань Кузнецовського міського суду відкрите судове засідання по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016180120000122 від 26.05.2016 року, про обвинувачення:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Шабо Білгород-Дністровського району Одеської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Солтанівка Любашівського району Одеської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Кухотська Воля Зарічненського району Рівненської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ;

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в смт.Сарата Одеської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 ;

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в м.Тараклія Республіка Молдова, громадянина України, проживаючого: АДРЕСА_5 ;

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 в селі Надрічне Тарутинського району Одеської області, громадянина України, проживаючого: АДРЕСА_6 ;

- у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, -

в с т а н о в и в:

З врахуванням одночасної явки в судове засідання захисників обвинувачених ОСОБА_6 і ОСОБА_3 та перекладача гагаузької мови для ОСОБА_6 , суд відповідно до ч.3 ст.331 КПК України визнав за необхідне до спливу продовженого строку розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою вказаних вище обвинувачених.

Прокурор Осійчук М.М. просив продовжити строк тримання під вартою обвинувачених на два місяці. Згідно з доводами прокурора, застосування більш м"яких запобіжних заходів є неможливим, оскільки ризики незаконного впливу на потерпілих і свідків, вчинити інші злочини, ухилитись від суду не припинили існувати. Прокурор просив врахувати те, що ОСОБА_3 , ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину і підстави для зміни вищевказаним обвинуваченим запобіжного заходу відсутні.

Захисник ОСОБА_6 адвокат Єрьомкін І.В. заперечував проти продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 , зазначив, що ОСОБА_6 має двох малолітніх дітей, дитина хворіє, потребує лікування, батьківської допомоги, оскільки мати дитини позбавлена батьківських прав, а дитина перебуває у дитячому будинку, тому просить змінити запобіжний захід на домашній арешт в нічний час доби.

Обвинувачений ОСОБА_6 вказав, що не згоден з прокурором і просить відпустити його додому для спілкування з дітьми. Зазначив, що в нього є двоє малолітніх дітей ОСОБА_7 , 2006 р.н. і ОСОБА_8 , 2007 р.н, який має відсталість у розумовому розвитку та потребує батьківської уваги. Просив суд врахувати, що він потерпілих не бачив, одружений, судимостей не має, працював, але неофіційно.

Обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що доводи прокурора надумані, він не має намір ухилятись, просить відпустити додому, він має місце проживання, сім`ю, дитину і не буде впливати на свідків і потерпілих. Із потерпілими перебуває у близьких родинних стосунках, бував у потерпілих вдома.

Захисник Луцик К.В. просить змінити ОСОБА_3 запобіжний захід на особисте зобов`язання, оскільки прокурором не доведено наявність ризиків незаконного впливу на потерпілих і свідків, вчинення інших злочинів та переховування від суду. Також просила врахувати, що ОСОБА_3 більше трьох років утримується під вартою. Захисник Луцик К.В. просила врахувати те, що ОСОБА_3 проживав у Волинській області, є учасником АТО, брав участь у військових діях.

Захисник Тарасюк Ю.М. підтримав думки Луцик К.В. і Єрьомкіна І.В.

Обвинувачений ОСОБА_1 відмовився відповідати без свого адвоката.

Обвинувачений ОСОБА_2 просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та відпустити додому.

Обвинувачені ОСОБА_5 і ОСОБА_4 підтримали позицію ОСОБА_6 і ОСОБА_3 та їх захисників.

Заслухавши думки учасників провадження щодо доцільності подальшого тримання під вартою обвинувачених, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_6 закінчується 21 лютого 2020 року. Отже, до спливу цього строку слід вирішити питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою.

Завершення судового розгляду до закінчення строку тримання обвинувачених під вартою є неможливим через такі обставини: складність узгодження дат судових засідань з учасниками провадження через значну кількість учасників кримінального провадження; складність залучення перекладача з гагаузької мови на українську мову; неодноразову заміну суддів у складі суду, що зумовлювала проведення судового розгляду спочатку через клопотання обвинувачених і їх захисників; неодноразову заміну захисників ОСОБА_6 і ОСОБА_3; неявку в судове засідання 20 лютого 2020 року на 09 год. 30 хв. захисників обвинувачених ОСОБА_6 і ОСОБА_3 - Меркулова С.А. та Луцик К.В. (у зв`язку з чим судом постановлені ухвали про залучення захисників для участі в невідкладній процесуальній дії - вирішенні питання щодо доцільності тримання обвинувачених ОСОБА_6 і ОСОБА_3 під вартою); несвоєчасне доставлення обвинувачених до залу судового засідання та приміщення для проведення відеоконференцзв`язку.

Згідно із п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, вчиняти інше кримінальне правопорушення.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

З`ясувавши фактичні обставини, керуючись положеннями ст.ст.177, 178 КПК України, суд прийшов до висновку, що на теперішній час продовжують існувати ризики, у зв`язку з наявністю яких обвинуваченим ОСОБА_3 і ОСОБА_6 обрано запобіжний захід саме у виді тримання під вартою, зокрема: переховування обвинувачених від суду та незаконний вплив на потерпілих і свідків обвинувачення, і більш м`які запобіжні заходи будуть недостатніми для їх запобігання.

При прийнятті такого рішення суд також врахував: відсутність у обвинувачених ОСОБА_6 і ОСОБА_3 на момент їх затримання постійного місця роботи або навчання, легальних джерел доходів, обґрунтованість підозри у вчиненні ними особливо тяжкого злочину (вчиненного за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у приміщення, поєднаного із насильством, що є небезпечним для життя і здоров"я особи, яка зазнала нападу, спрямованого на заволодіння майном потерпілих у особливо великих розмірах); тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_6 і ОСОБА_3 у разі визнання винуватими, розмір майнової шкоди потерпілим, у завданні якої обвинувачуються ОСОБА_3 і ОСОБА_6 . На день вирішення питання про доцільність тримання під вартою допит потерпілого ОСОБА_10 не закінчено, а потерпіла ОСОБА_11 і свідки не допитані. ОСОБА_6 перебував у розшуку під час досудового розслідування, що збільшує ступінь ризику переховування його від суду. ОСОБА_3 має близьки родинні стосунки з потерпілими, бував у них вдома, що посилює ступінь ризику незаконного впливу на потерпілих.

Крім того, у суду відсутні достовірні дані про наявність у ОСОБА_3 і ОСОБА_6 на даний час постійного місця проживання, а оскільки ОСОБА_6 до затримання у 2016 році мав зареєстроване місце проживання в Одеській області, а ОСОБА_3 у Волинській області, то ці обставини підтверджують існування ризику переховування цих обвинувачених від суду на території іноземних держав, з якими межують Одеська і Волинська області України, та перешкоджання кримінальному провадженню шляхом неявки на виклик суду.

Обвинуваченими ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та їх захисниками не надано суду належних і достатніх доказів на підтвердження наявності у цих обвинувачених постійного місця проживання, джерел для існування та міцних соціальних зв`язків. Не підтверджена доказами заява захисника про наявність у ОСОБА_6 дитини, що перебуває у дитячому будинку та хворіє. При цьому сама по собі наявність дитини, яка перебуває в державному виховному закладі, не зменшує ступеню ризиків переховування і незаконного впливу на потерпілих з боку ОСОБА_6 .

Доводи захисника Луцик К.В. щодо тривалого перебування під вартою ОСОБА_3 і відсутність ризиків переховування від суду не є достатньо обгрунтованими, оскільки саме по собі тримання під вартою до ухвалення судового рішення, яким завершується судовий розгляд, не є покаранням.

Так, у відповідності із ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

В свою чергу, поведінка обвинувачених, зокрема ОСОБА_3 і ОСОБА_6 , щодо невиходу із камер утримання для етапування в суд або участі у судовому розгляді в режимі відеоконференції в приміщення слідчого ізолятора, і захисників обвинувачених, зокрема захисників Меркулова С.А. і Луцик К.В., які кілька разів не з`являлись або несвоєчасно з`являлись в судові засідання, в результаті чого судові засідання не починались вчасно або відкладались, вказує на створення стороною захисту перепон для суду у забезпеченні основних завдань кримінального провадження під час розгляду цієї справи - швидкого, повного і неупередженого судового розгляду.

Відсутність у ОСОБА_3 намірів переховуватись від суду та впливати на потерпілих спростовується наявністю обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 у співучасті з іншими обвинуваченими нападу на родину потерпілих ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , які є дядьком і тіткою обвинуваченого ОСОБА_3 .

Обставин, які б свідчили про зменшення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, наявність яких та обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину стали підставою для обрання ОСОБА_3 і ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та неодноразового продовження строку тримання під вартою, цими учасниками провадження не наведено.

Письмових клопотань про зміну ОСОБА_3 , ОСОБА_6 запобіжного заходу з копіями підтверджуючих документів, відповідно до правил, визначених ст.201 КПК України, обвинувачені і їх захисники до початку або під час цього судового засідання не подавали.

Отже, необхідно продовжити обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, 372, 376 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

Продовжити дію обраного обвинуваченим: ОСОБА_6 , ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів.

Строк дії ухвали суду до 19 квітня 2020 року включно.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Рівненського апеляційного суду через Кузнецовський міський суд Рівненської області, а особами, які тримаються під вартою - з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали суду буде оголошено 21 лютого 2020 року о 09 год. 30 хв.

Головуючий Малков В.В.

Судді Горегляд О.І.

Демчина Т.Ю.