Рішення № 87844126, 25.02.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.02.2020 Справа №607/26422/19

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді – Сливка Л.М.

за участі секретаря судового засідання – Хамелко О.Ю.,

представника позивачки ОСОБА_1 – адвоката Яворського Андрія Васильовича, представника відповідача Тернопільської міської ради – Олійник Олени Олегівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Яворський Андрій Васильович до Тернопільської міської ради про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Яворський А.В. пред`явила до суду позов до відповідача Тернопільської міської ради, у якому просить визнати за нею право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 75, 2 кв.м., житловою площею – 42,2 кв.м., в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що є спадкоємцем за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Однак, звернувшись у Першу Тернопільську державну нотаріальну контору із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , постановою нотаріуса їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на 1/2 частку вказаної квартири. Також, при оформленні спадкових прав позивачем було виявлено розбіжності у написанні прізвища спадкодавця, зокрема, відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру прізвище співвласника квартири зазначено ОСОБА_2 . Натомість, паспорті громадянина України, виданого на ім`я спадкодавця, а також у свідоцтві про смерть її прізвище вказане як ОСОБА_3 . Також позивач вказує, що в порядку спадкування за заповітом після померлої ОСОБА_2 вона ( ОСОБА_1 ) оформила за собою право власності на іншу 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , яку спадкодавець ОСОБА_2 успадкувала після померлої сестри ОСОБА_4 . З цих підстав позивач позбавлена можливості у нотаріальному порядку оформити свої спадкові права, у зв`язку із чим просить суд визнати за нею право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 75, 2 кв.м., житловою площею – 42,2 кв.м., в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 листопада 2019 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні.

05 грудня 2019 року судом закрито підготовче провадження у даній цивільній справі та призначено її до судового розгляду.

Представник позивача – адвокат Яворський А.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.

Представник відповідача Тернопільської міської ради у судовому засіданні заперечила проти позову, вказавши, що вказана цивільна справа повинна розглядатися у порядку окремого, а не позовного провадження, оскільки підставою для відмови у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину є наявність розбіжностей у написанні прізвища спадкодавця, а тому необхідно встановити факт належності спадкодавцеві правовстановлюючого документа.

За вказаних обставин, відповідно до ст. 223 ЦПК України справу слід розглянути у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

Судом установлено:

Згідно свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_2 , виданого 04 липня 2001 року виконавчим комітетом Тернопільської міської ради на підставі рішення виконкому Тернопільської міської ради №701 від 13 червня 2001 року, квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , ОСОБА_2 .

Також, довідкою №2956 виданою 25 вересня Товариством з обмеженою відповідальністю «Міське бюро технічної інвентаризації» стверджується, що станом на 29 грудня 2012 року власниками квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 і ОСОБА_2 . Право власності належить на свідоцтві про право власності виданого 04 липня 2001 року виконавчим комітетом Тернопільської міської ради.

30 квітня 2014 року державним нотаріусом Першої тернопільської державної нотаріальної контори Воловець М.А. на ім`я ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 сестри ОСОБА_4 , зокрема на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 . Вказане свідоцтво зареєстровано в реєстрі за №3-548.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , про що складено актовий запис №55 Тернопільського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, яким 08 січня 2019 року видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .

Згідно заповіту, складеного ОСОБА_2 23 серпня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Тернрпільського міського нотаріального округу Жеграй Н.Б. та зареєстрованого в реєстрі за №4885, на випадок своєї смерті ОСОБА_2 заповіла усе належне їй на день смерті майно ОСОБА_1 .

Як убачається із матеріалів спадкової справи №11/2019, заведеної Першою тернопільською державною нотаріальною конторою після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , у встановлений законом строк, а саме 10 січня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулась у Першу тернопільську державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 .

02 жовтня 2019 року державним нотаріусом Першої тернопільської державної нотаріальної контори Попіль З.З. на ім`я ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстроване в реєстрі за №11/2019, на майно померлої ОСОБА_2 , зокрема на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , яка належала померлій ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом виданого Першою тернопільською державною нотаріальною конторою 30 квітня 2014 року та зареєстрованого в реєстрі за №3-548.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 успадкувала після померлої ОСОБА_2 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , яку ОСОБА_2 успадкувала після смерті своєї сестри ОСОБА_4 .

Як убачається із Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 183321985, сформованого 02 жовтня 2019 року,

Разом із цим, постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 04 листопада 2019 року за №4360/02-31, виданою державним нотаріусом Першої тернопільської державної нотаріальної контори Попіль З.З. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ОСОБА_2 , зокрема на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів та державної реєстрації права власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 .

Як убачається із технічного паспорта на квартиру АДРЕСА_1 , виготовленого 23 червня 2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Міське бюро технічної інвентаризації», загальна площа квартири складає 75,2 кв.м., житлова площа – 42,2 кв.м.

Проаналізувавши в сукупності досліджені докази, встановлені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Вимогами ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1216-1217 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Як передбачено ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до положень ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що за загальними правилами частини другої статті 372 ЦК України при поділі майна, що є у спільній сумісній власності, за рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі смерті співвласника частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними (частина друга статті 370ЦК України,частина друга статті 372 ЦК України). Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду. Для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Відтак, оскільки згідно свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 частки співвласників ОСОБА_4 , ОСОБА_2 не визначені, отже, кожному із співвласників належить по 1/2 частці вказаної квартири.

Судом установлено, що позивач успадкувала 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , яка належала померлій ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину після померлої ОСОБА_4 .

Щодо наявності розбіжностей у написанні прізвища спадкодавця, яке у свідоцтві про право власності на квартиру № НОМЕР_2 , виданого 04 липня 2001 року виконавчим комітетом Тернопільської міської ради зазначено «Безп`ятчук», натомість у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_1 виданого 08 січня 2019 року Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області зазначено як « ОСОБА_3 », то у суду не виникає сумнівів у належності ОСОБА_2 свідоцтві про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , виданого 04 липня 2001 року виконавчим комітетом Тернопільської міської ради, у якому її прізвище зазначено « ОСОБА_3 ». Разом із цим, ім`я та по батькові « ОСОБА_5 » ідентичні у всіх документах, які видані на ім`я спадкодавця

Відсутність правовстановлюючого документа та державної реєстрації права власності на 1/2 частку спірної квартири за спадкодавцем ОСОБА_2 стало підставою для відмови у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину після померлої ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвічує його право власності.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд критично сприймає заперечення представника відповідача, мотивовані тим, що заявлені вимоги підлягають розгляду в порядку окремого провадження, оскільки підставою для відмови є розбіжності у написанні прізвища спадкодавця. Зокрема, як убачається із постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ОСОБА_2 на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів та державної реєстрації права власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 . Відтак, наявний спір не може розглядатися за правилами окремого провадження.

Аналізуючи в сукупності досліджені докази, встановлені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, враховуючи вимоги закону, які до них застосовуються, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 75,2 кв.м., житловою площею 42,2 кв.м. в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 12, 200, 258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Яворський Андрій Васильович до Тернопільської міської ради про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_3 , в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду.

Дата складення повного судового рішення – 25 лютого 2019 року.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: Тернопільська міська рада, адреса місця знаходження - вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 34334305.

Головуючий суддяЛ. М. Сливка