Вирок № 87843592, 13.01.2020, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/10572/16-к

Провадження № 1-кп/686/631/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2020 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого – судді Трембача О.Л.,

з участю: секретарів – Д`яковича О.О., Павлової Л.Ю., Іщук (Веселовської) В.Ю.,

прокурорів – Ковальова І.І., Заїки Р.В., Намистюка О.Б.,

захисників: Цвігун Т.С.,

Заречнюка В.В., Возняк А.Г.,

Спеціаліста ННестеренко Б.В.,

обвинувачених: ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальне провадження № 42015000000001894відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Оломоцу Республіка Чехія, громадянина України, з вищою економічною освітою, водія ПП ОСОБА_3 , інваліда ІІ групи, одруженого, утриманців не має, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Стара Гута Дунаєвецького району Хмельницької області, громадянина України, з вищою юридичною освітою, не працюючого, одруженого, на утриманні малолітній син 2010 року народження, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч.2, 190, ч.1 ст. 364 КК України, -

встановив:

Відповідно до наказу ДФС України № 47-0 від 13.01.2015 ОСОБА_2 призначений на посаду заступника начальника слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС України в Хмельницькій області.

ОСОБА_2 ставиться у вину те, що він, обіймаючи посаду заступника начальника слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області, наділений низкою повноважень по виконанню функцій держави у сфері контролю за додержанням податкового законодавства, будучи керівником слідчого підрозділу органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, тобто керівником органу досудового розслідування, наділений також повноваженнями, передбаченими ст. 39 КПК України, з урахуванням займаної ОСОБА_2 , посади та службових повноважень, в силу п. 1 Примітки до ст. 364 КК України він є службовою особою та відповідно до п. 2 Примітки до ст. 368 КК України є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Згідно посадової інструкції заступника начальника слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Хмельницькій області Підлісного В.М., затвердженої заступником начальника ГУ ДФС у Хмельницькій області 30.07.2015 ОСОБА_4 та з якою ознайомлений під підпис ОСОБА_2 , на останнього покладено виконання обов`язків щодо організації та координації по взаємодії слідчого підрозділу з оперативними підрозділами податкової міліції та іншими службами органів ДФС щодо розкриття злочинів, розслідування кримінальних проваджень та розшуку злочинців, а також інших обов`язків.

Однак, незважаючи на вказану функцію щодо організації досудового розслідування підлеглими слідчими ГУ ДФС у Хмельницькій області, яке повинно здійснюватись у чіткій відповідності до завдань кримінального провадження, що передбачені ст. 2 КІІК України, зокрема забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, а також ст. 59 КПК України, де вказано, серед іншого, що керівник органу досудового розслідування організовує досудове розслідування. ОСОБА_2 ставиться у вину те, що будучи керівником органу досудового розслідування, зловживаючи службовим становищем, тобто умисно, з метою отримання для себе неправомірної вигоди, всупереч інтересам служби, за нібито вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави (підлеглого ОСОБА_2 слідчого), шляхом зловживання довірою вчинив за попередньою змовою групою осіб закінчений замах на кримінальне правопорушення (шахрайство), за наступних обставин.

Так, старшим слідчим в особливо важливих справах слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області Подиняком П.П.,безпосереднім керівником якого є ОСОБА_2 , здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні N 32015240000000044 від 04.08.2015 за фактом незаконного виготовлення, зберігання, збуту або транспортування підакцизних товарів, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України (22.12.2015 прийнято рішення про закриття кримінального провадження на підставі ст. 284 КПК України).

У цьому кримінальному провадженні слідчим ОСОБА_5 за участі заступника начальника відділу оперативного супроводу адміністрування ПДВ оперативного управління ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області ОСОБА_1 на підставі ухвали слідчого судді Хмельницького міського суду від 20.08.2015 № 686/16207/15-к, накладено арешт на весь бензин марки А-95 та А-92 в кількості 4,381 тонни, що знаходився на автозаправних станціях за адресами: Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, вул. Куйбишева, 2 та Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, с. Оринін, автодорога Татарів-Кам`янець-Подільський 165+400 км, власником яких є ОСОБА_6 , опечатано резервуари з вказаними нафтопродуктами.

Разом з тим, відповідно п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності», незаконно виготовленими слід вважати підакцизні товари, що виготовлені:

1)особою, яка не зареєстрована як суб`єкт підприємницької діяльності;

2)суб`єктом підприємницької чи господарської діяльності без одержання ліцензії, якщо їх виготовлення підлягає ліцензуванню. Разом з цим, в матеріалах кримінального провадження відсутні дані, які б вказували на те, що паливно-мастильні матеріали, які реалізовував на своїх АЗС ФОП ОСОБА_6 та на які ухвалою суду накладено арешт, були саме незаконно виготовлені. Відповідно до висновку експерта від 26.08.2015 надані на дослідження нафтопродукти (вилучені в ході обшуку на АЗС у ФОП ОСОБА_6 ) не відповідають вимогам ДСТУ 4839-2007. При цьому, в чинному КК України не передбачено кримінальну відповідальність за реалізацію палива, яке не відповідає вимогам ДСТУ.

Крім того, ОСОБА_2 , особисто вивчивши матеріали кримінального провадження № 32015240000000044, після доповіді слідчого Подиняка П.П щодо відсутності судової перспективи зазначеного кримінального провадження, прийшов до висновку про неможливість повідомлення жодній особі про підозру.

Надалі, у період часу з вересня по жовтень 2015 року (точний час досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ставиться у вину, що вони вступили у злочинну змову з метою заволодіння майном фізичної особи – підприємця ОСОБА_6 шляхом зловживання його довірою, шо виразилось у наступному.

Так, приблизно в кінці вересня на початку жовтня 2015 року, до ОСОБА_2 звернувся ОСОБА_1 та повідомив, шо особисто знає ФОП ОСОБА_6 .. При цьому, як вбачається з показань ОСОБА_1 на думку ОСОБА_6 , вищевказане кримінальне провадження є безпідставним, що він ніякого злочину не вчинив, і взагалі він не розуміє навіщо проводяться слідчі дії, арештовується його майно. У розмові з ОСОБА_1 ОСОБА_6 натякав, що може надати грошову винагороду за прийняття рішення щодо закриття кримінального провадження № 32015240000000044 та зняття арешту з палива.

ОСОБА_2 , у свою чергу, дав зрозуміти ОСОБА_1 що це кримінальне провадження не має судової перспективи.

За таких обставин у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виник спільний злочинний умисел, спрямований на заволодіння майном ОСОБА_6 шляхом зловживання довірою останнього. Вказані особи узгодили суму грошових коштів, яка становила 20 000 грн. та яку вони планували отримати від ОСОБА_6 за нібито вплив на прийняття рішення слідчим про закриття кримінального провадження № 32015240000000044. Крім того, ОСОБА_1 , виконуючи свою частину об`єктивної сторони інкримінованого злочину, мав передати ОСОБА_6 , що на даний час необхідно надати лише 5 000 грн. саме для виготовлення експертизи нафтопродуктів.

04.10.2015 близько 13 год. 45 хв., ОСОБА_1 перебуваючи в робочому кабінеті ОСОБА_6 в адміністративному приміщенні автозаправної станції, повідомив останнього, що для закриття кримінального провадження, зняття арешту з майна необхідно провести експертизу нафтопродуктів – вилучених зразків палива, вартість якої становила 5000 грн. використовуватимуться для оплати експертизи, а інші 15 000 грн. – в якості винагороди слідчому за закриття кримінального провадження та зняття арештів з нафтопродуктів.

ОСОБА_6 , усвідомлюючи можливість настання негативних наслідків у вигляді зупинки законної господарської діяльності та як наслідок отримання збитків, а також притягнення до кримінальної відповідальності за нібито незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування підакцизних товарів, 10.09.2015 звернувся до правоохоронних органів.

06.10.2015 о 18 год. 45 хв. ОСОБА_1 прибув до вищевказаної автозаправної станції, яка належить ОСОБА_6 , де, зловживаючи довірою останнього, одержав від нього 5 000 грн. ніби то для проведення експертизи нафтопродуктів у кримінальному провадженні № 32015240000000044.

ОСОБА_1 ставиться у вину, що надалі з цієї суми він передав ОСОБА_2 автоперевізником, який рухався в напрямку м. Хмельницького, грошові кошти у сумі 3000 гри., а 2000 грн залишив собі.

Крім того, ОСОБА_2 ставиться у вину, що перебуваючи 27.10.2015 у своєму службовому кабінеті за адресою: АДРЕСА_3 , під час особистої зустрічі із ОСОБА_6 він запропонува останньому передати решту суми грошових коштів, що була попередньо погоджена (20 000 грн.), а саме 15 000 грн. для прийняття рішення щодо закриття кримінального провадження № 32015240000000044 від 04.08 2015 та зняття арешту з нафтопродуктів. У відповідь на це ОСОБА_6 діючи під контролем правоохоронних органів, погодився надати ОСОБА_2 15 000 грн. під час наступної зустрічі.

Надалі, 25.11.2015 у період часу з 14 год. 30 хв. по 15 год. 20 хв. ОСОБА_6 прибув до службового кабінету ОСОБА_2 , де повідомив останньому про готовність передати особисто йому грошові кошти в сумі 15 000 грн.. Однак, ОСОБА_2 , відмовився від їх отримання. Разом з тим, переслідуючи злочинну мету, спрямовану на отримання від ОСОБА_6 грошових коштів у розмірі 15 000 грн., запропонував останньому передати їх через його адвоката Назаренка Є.В., однак ОСОБА_6 відмовився від передачі коштів.

Жодних контактів між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 щодо передачі грошових коштів останньому у розмірі 15 000 грн. у якості неправомірної вигоди за закриття кримінального провадження під час здійснення негласних слідчих дій не зафіксовано.

Відповідно до ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Данькової С.О. від 08.12.2015 задоволено клопотання адвоката Назаренка Є.В., арешт накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 20.08.2015 на паливно-мастильні матеріали, які належать ФОП ОСОБА_6 , скасовано. Підставою для скасування арешту став висновок експерта № 1284 від 30.11.2015, відповідно до якого надана на дослідження рідина є світлими нафтопродуктами та на момент дослідження відповідає ТУ У 24.6-31514949-012:2010 «Паливо моторне альтернативне «Турбо».

Постановою слідчого в особливо важливих справах ГУ ДФС у Хмельницькій області Полугара В.С. від 22.12.2015 кримінальне провадження № 32015240000000044 закрито на підставі ч. 1 п. 2 ст. 284 КПК України.

Грошові кошти у розмірі 5 000 гри., отримання яких ОСОБА_1 від ОСОБА_6 під контролем правоохоронних органів задокументовано під час розслідування у кримінальному провадженні, слідством не вилучались, їх фактичне місцезнаходження розслідуванням не встановлено.

Таким чином, ОСОБА_2 ставиться у вину, що він за попередньою змовою із ОСОБА_1 одержав від останнього грошові кошти у сумі 3000 грн. для себе ніби за вплив на підлеглого слідчого з метою прийняття ним рішення щодо закриття кримінального провадження № 32015240000000044, проте безпосередньо такий вплив не здійснив, враховуючи неодноразові доповіді підлеглих слідчих про відсутність судової перспективи означеного кримінального провадження, наявність вищезазначеного висновку експерта, а також судового рішення про скасування арештів нафтопродуктів належних ОСОБА_6 , тобто за попередньою змовою із ОСОБА_1 шляхом зловживання довірою скоїв закінчений замах на заволодіння чужим майном у розмірі 3 000 грн.

Таким чином, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ставиться у вину, що внаслідок їх узгоджених шахрайських дій як службових осіб керівного складу органів ДФС у Хмельницькій області – по відношенню до ОСОБА_6 , які вчинялися вказаними посадовцями у сукупності із зловживанням службовим становищем, тобто умисним, з метою отримання неправомірної вигоди для себе, використанням службового становища всупереч інтересам служби, що підриває авторитет органу державної влади – Державної фіскальної служби України, також спричинено матеріальний збиток державі у розмірі 5 000 грн., оскільки вказані грошові кошти, що були частиною суми у 20 000 грн., злочинний умисел на заволодіння якими реалізовували вказані особи, втрачені, їх місцезнаходження не відоме. В той час як заявник ОСОБА_6 передав зазначені 5 000 грн. ОСОБА_1 , діючи під контролем правоохоронних органів.

З урахуванням правових позицій пленуму Верховного Суду України, які висловлені у вищевказаних Постановах, слідство прийшло до висновку, що дії ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати як закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство) вчинене за попередньою змовою із ОСОБА_1 , який скоєно ОСОБА_2 у сукупності із зловживанням службовим становищем, оскільки перебуваючи на керівній посаді та будучи наділеним низкою повноважень по виконанню функцій держави у сфері контролю за додержанням податкового законодавства, тобто в даній ситуації – перебуваючи на посаді керівника слідчого підрозділу органу, шо здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, тобто керівником органу досудового розслідування, ОСОБА_2 мав фактичну можливість виконати об`єктивну сторону злочину проти власності ОСОБА_6 , про що вони попередньо домовились із ОСОБА_1 ..

Тобто ОСОБА_2 та ОСОБА_8 інкримінується вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 15, ч. 2, ст. 190 КК України. Однак, у обвинувальному акті ні слідчим ні прокурором не дано правову кваліфікацію дій кримінального правопорушення кожного з фігурантів з посиланням на положення закону, тобто на диспозицію статті за якою обвинувачується кожен з обвинувачених, а лише зазначено посилання на статтю закону (частину статті) про кримінальну відповідальність, а тому не сформульовано обвинувачення в повному обсязі, як це передбачено ст. 291 КПК України.

Свою причетність у вчиненні цих злочинів ОСОБА_2 заперечив, показавши, що з ОСОБА_6 познайомися коли після виходу з відпустки останній приїхав у Хмельницький, попросивши його попередньо про зустріч. Під час цієї зустрічі ОСОБА_6 пропонував йому неправомірну вигоду, від отримання якої ОСОБА_2 відмовився. Будь-яких вказівок чи розпоряджень оперативному працівнику податкової міліції ОСОБА_1 він не давав. По даному провадженні слідчий погоджував всі процесуальні дії з процесуальним прокурором. Під час затримання працівники Генеральної прокуратури України та служби безпеки чинили тиск а нього, а тому він дав зізнавальні показання, які не можуть прийматися судом до уваги та само як показання ОСОБА_1 , які також давались під тиском. З ОСОБА_1 у нього були виключно службові відносини. Останній виконував лише доручення слідчого. ОСОБА_2 не був в складі слідчої групи, але можливо давав вказівки, в силу своїх посадових обов`язків. ОСОБА_1 підходив до нього лише з приводу виконання доручень слідчого. Провадження відносно ОСОБА_6 було закрито 22.12.2105 року.

Свою причетність до вчинення інкримінованих йому злочинів заперечив і ОСОБА_1 та показав, що з ОСОБА_6 знайомий з 2005 року. Про те, що відносно ОСОБА_6 відкрито кримінальне провадженя дізнався коли вийшов з відпустки. ОСОБА_1 в складі групи працівників ПМ охороняли АЗС належну ОСОБА_6 , однак з останнім не домовлявся про передачу грошей на Хмельницький. Проте, взяв у ОСОБА_6 гроші в сумі 5 000 грн. ніби то для передачі комусь з керівництва ПМ в Хмельницькому, які витратив на лікування батька, який на той час лікувався від онкохвороби. Вперше його допитували в ДПІ м. Хмельницького. При цьому на нього тиснули психологічно, погрожували ночівлею у Лук`янівському СІЗО та вимагали дати показання на ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .. Від зізнавальних показань, даних під час досудового розслідування відмовився, оскільки вони були дані під тиском.

В ході судового розгляду справи участь обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні цих злочинів не доведена, у зв`язку з чим вони підлягають виправданню з таких мотивів.

Згідно зі ст. 28 Конституції України ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню.

У ч. 2 ст. 11 КПК України зазначено – забороняється під час кримінального провадження піддавати особу катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню, вдаватися до погроз застосування такого поводження, утримувати особу у принизливих умовах, примушувати до дій, що принижують її гідність.

У відповідності з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Як зазначено у ч. 3 ст. 373 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Обвинувачення підсудних ґрунтується на наступних доказах: зізнавальних поясненнях і показаннях підсудних; показаннях свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 ; результатах НСРД.

Проте, такі докази вини ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не підтверджують, одержані незаконним шляхом, є припущеннями, недопустимі і не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 повідомив, що ніяких коштів ніхто у нього не вимагав та не отримував, що суперечить усім обставинам кримінального провадження та спростовує його законність внесення, розслідування та отримання у ньому дозволів на проведення негласних слідчих розшукових дій, які ґрунтувались виключно на його неправдивих попередніх показах наданих ним у кримінальному провадженні під тиском правоохоронних органів. Підставою для відкриття кримінального провадження була його заява в УСБУ м. Києва куда він, з його слів, поїхав 10.09.2015 року, після того як були зрізані замки на ємкостях де зберігалось пальне. Ні ОСОБА_2 ні ОСОБА_10 грошей у нього не вимагали. У м. Хмельницькому ОСОБА_6 звернувся до ОСОБА_4 щодо вирішення питання про закриття кримінального провадження щодо нього, однак останній відправив його до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .. ОСОБА_4 конкретно про гроші йому нічого не казав. Проте він не пам`ятає чи передавав які-небудь кошти ОСОБА_2 чи ОСОБА_1 .. Пам`ятає лише, що ОСОБА_1 просив у нього 300-400 грн. на бензин. Всі документи по його провадженню збирав лише ОСОБА_5 , при цьому ОСОБА_2 не збирав документи та не проводив слідчих дій. Для фіксації передачі коштів, ОСОБА_6 вручались спецзасоби, однак ОСОБА_2 грошей у нього не взяв.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показав, що відносно ОСОБА_6 було відкрито кримінальне провадження за ст. 204 КК України. В серпні 2015 року проводився огляд АЗС ПП ОСОБА_6 , після чого 27 серпня та 01 вересня 2015 до нього зателефонував останній та повідомив про неправомірність дій працівників ПМ. Пізніше він приїхав на особистий прийом до ОСОБА_4 зі скаргами на неправомірні дії з боку співробітників ПМ, хоча сам блокував проведення досудового розслідування. В жовтні 2015 ОСОБА_6 знову приїхав до нього з вимогою щодо закриття кримінального провадження. Наприкінці листопада 2015 начальник слідчого управління Підлісний В.М. повідомив йому про підготовку проекту документів про закриття даного кримінального провадження. Впродовж розслідування вказаного провадження консультацій ОСОБА_6 він не давав, однак був підозрюваним разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по факту вимагання коштів у ОСОБА_6 .. ОСОБА_6 двічі приходив до нього на прийому, після чого звернувся з заявою в УСБУ щодо вимагання неправомірної вигоди у нього з боку ОСОБА_4 , хоча він гроші не вимагав, та з часом провадження відносно нього було закрито.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , які були слідчими ПМ на час розслідування кримінального провадження відносно ОСОБА_6 , показали, що ОСОБА_2 , в силу своїх посадових обов`язків міг давати письмові вказівки по даному провадженню. Зразки палива на АЗС відбирав ОСОБА_5 , які не відповідал вимогам ДТСТУ. Рішення про закриття провадження приймалось слідчим Полугаром В.С.. Будь-яких незаконних вказівок, по даному провадженню, від ОСОБА_2 їм не надходило. Прокуратура контролювала всі процесуальні дії та рішення по провадженню. ОСОБА_1 , на той час, був оперативним працівником ПМ, та приймав участь в огляді АЗС, надав технічну допомогу. ОСОБА_5 двічі допитувався ОСОБА_6 в ході досудового розслідування. Один раз на АЗС і вдруге в кабінеті ОСОБА_2 , а уже протокол допиту він корегував в своєму кабінеті на комп`ютері.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , який на час досудового розслідування був захисником ОСОБА_6 , показав, що у ОСОБА_6 були проблеми з арештованим майном, а тому останній звернувся до нього. ОСОБА_2 не звертався до ОСОБА_7 з проханням щодо надання яких-небудь послуг щодо отримання неправомірної вигоди.

В ході проведення досудового розсування по даному провадженню, ні підставі ухвали слідчого судді 23.12.15 р. проводився обшук за місце проживання ОСОБА_1 .. Вході проведення обшуку місця проживання та реєстрації ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , з метою відшукання та вилучення грошових коштів, одержаних ОСОБА_4 або іншими службовими особами ГУ ДФС у Хмельницькій області, будь-яких речей та документів зазначених в ухвалі суду виявлено не було.

Крім цього, згідно відомостей з протоколу обшуку від 23.12.2015р. робочого кабінету начальника відділу оперативного супроводження ПДВ оперативного управління ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області Кінзерського С.В. за адресою: м. Кам`янець - Подільський, вул. Огієнко 74, каб. 232., було виявлено та вилучено:

- робочий комп`ютер Pentium E 2160. 1.8 GH2, ОЗУ 2048 (2Рб) HDD 320 GB. Зазначений комп`ютер (системний блок) чорного кольору р\р 10480140;

- комп`ютер з якого було знято жорсткий диск S/N: SOBGMOYc00194;

- оригінал доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових дій) №505 ви\09 від 09.09.2015 на 19 арк. Формату А4.

ОСОБА_1 особисто надав слідчому грошові кошти в сумі 1 200 грн. купюрами номіналом 200 грн. кожна. КЛ 5116485, НА 9038907, КЙ 4779062, КН 7912406, ЄЯ 6181415, ЕЮ 3890722.

Мобільний телефон LG яким користується ОСОБА_1 IMEY:35627206469029533, 35627206469030339. У вказаному телефоні містяться sim-картки: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 . Телефон знаходиться в робочому стані, видимих пошкоджень не має.

В результаті обшуку 23.12.2015р. автомобіля ОСОБА_1 , марки ВАЗ 2107, 2000 р.в., номерний знак НОМЕР_3 , номер двигуна: НОМЕР_4 , номер кузова: НОМЕР_5 , який належить на праві власності останньому, в автомобілі виявлено копію ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Данькової С.О. по справі № 686/23066/15-к від 08.12.2015р. на 1 арк..

Ухвалами слідчого судді Печерського районного судді м. Києва Бабенко С.Ш ОСОБА_11 від 14.01.2016: № 757/1373/16-к на 1 арк., № 757/1372/16-к на 1 арк., № 757/1371/16-к на 1 арк., № 757/1370/16 –к на 1 арк., № 757/1369/16-к на 1 арк., № 757/1350/16-к на 1 арк., № 757/1349/16-к на 1 арк., № 757/1346/16-к на 1 арк., № 757/1344/16-к на 1 арк., про надання тимчасового доступу до речей і документів, інформації, яка знаходиться в оператора та провайдера телекомунікацій ПрАТ «Київстар», оптичними дисками DVD-R RIDATA вх.. 1282 вих. 1493/3/кт від 12.02.2016; вх.. 1283 вих. 1494/3/кт від 12.02.2016;вх.. 1284 вих. 1495/3/кт від 12.02.2016; вх.. 1285 вих. 1496/3/кт від 12.02.2016; вх.. 1286 вих. 1497/3/кт від 12.02.2016; вх.. 1287 вих. 1498/3/кт від 12.02.2016; вх.. 1288 вих. 1499/3/кт від 12.02.2016; вх.. 1289 вих. 1500/3/кт від 12.02.2016; вх.. 1290 вих. 1501/3/кт від 12.02.2016, що містять інформацію, протоколами тимчасових доступів в кількості 9 шт. по 1-му аркуші кожен, б/н та описом речей і документів (в додатку до протоколу), які були вилученні на підставі ухвали слідчого судді в кількості 9 шт. по 1-му аркуші кожен.

Відомостями з протоколу огляду та вилучення заздалегідь неідентифікованих засобів-грошових коштів від 06.10.2015р., відповідно до якого оглянуто купюри, які являють собою національну грошову одиницю України - гривня, купюри номіналом по 200 (двісті) гривень в кількості 25 штук з серійними номерами: ЄШ3950166; ЗЗ1717914; ЗЗ6812424; ПВ7828048; КН9404199; СВ1080399; ЄЦ8725037; КИ7575790; ЄЄ1583479; ЄХ9017489; ЕФ8164521; КГ4442562; ЄБ0958469; ВД0783215; ЄБ9228151; ЗЕ2895223; ЄЕ2081614; ЕЖ3676414; ЕХ4012563; АЕ1040929; ЕБ8071929; ЗЕ6293298; КЗ0802236; ЕЗ1427449; ЄЦ3406593.

Загальна сума грошових коштів оглянутих купюр 5 000 (п`ять тисяч) гривень.

Попередньо перед оглядом на копіювальному апараті виготовлено 9 (дев`ять) аркушів формату А4 ксерокопії всіх купюр, на яких, у ході огляду, проставлені підписи понятих, що додаються до даного протоколу огляду.

Вказані грошові кошти в сумі 5 000 (п`ять тисяч) гривень вручені ОСОБА_12 В ОСОБА_13 . Службою безпеки України і необхідні для участі у проведенні негласних слідчих (розшукових) дій для отримання фактичних даних про одержання неправомірної вигоди службовою особою ГУ ДФС України у Хмельницькій області ОСОБА_1 від громадянина України ОСОБА_6 ..

Відомостями з протоколу від 25.09.2015 року за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-відеоконтроль Кінзерського С.В. в рамках кримінального провадження відповідно до якого 23.09.2015 року зафіксовано розмову ОСОБА_1 з ОСОБА_6 , де останній звертається до ОСОБА_1 щоб той йому допоміг.

Відомостями з протоколу від 08.10.2015 року за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-відеоконтроль Кінзерського С.В. в рамках кримінального провадження відповідно до якого 04.10.2015 року зафіксовано розмову ОСОБА_1 з ОСОБА_6 , де ОСОБА_1 написав на папері суму 15 000,00 грн., яку ОСОБА_6 мав сплатити за послуги після проведення експертизи, вартістю 5 000,00 грн..

Відомостями з протоколу від 08.10.2015 року за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-відеоконтроль Кінзерського С.В. в рамках кримінального провадження відповідно до якого 06.10.2015 року зафіксовано розмову ОСОБА_1 з ОСОБА_6 , де ОСОБА_1 дав розгорнуту газету ОСОБА_6 , щоб той поклав туди кошти і сказав, що це кошти для проведення експертизи. ОСОБА_6 вийняв кошти з шухляди, нарахував 5 000,00 грн., поклав у газету зі словами, що дає їх ОСОБА_1 , а кому він їх віддасть, його вже не цікавить. ОСОБА_1 повідомив, що передасть кошти ОСОБА_14 .

Відомостями з протоколу від 23.11.2015 року за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-відеоконтроль Кінзерського С.В. в рамках кримінального провадження відповідно до якого 18.11.2015 року зафіксовано розмову ОСОБА_1 з ОСОБА_6 , де ОСОБА_6 поклав ОСОБА_1 на стіл одну тисячу гривень і сказав передати ОСОБА_15 на адвоката, а решту 15 000,00 грн. пообіцяв віддати після закриття кримінального провадження, на що ОСОБА_1 погодився.

Відомостями з протоколу про результати контролю за вчиненням злочину від 26.10.2015 року відповідно до якого 06.10.2015 року ОСОБА_6 було вручено грошові кошти в сумі 5 000,00 грн. для передачі їх ОСОБА_1 , що ОСОБА_6 і зробив.

На думку суду ряд доказів є недопустимими.

Так, постановою від 21.09.2015 року прокурор залучив Українця В.В. до проведення у даному кримінальному провадженні негласних слідчих (розшукових) дій.

Відповідно до ч.1 ст. 275 КПК України, під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій слідчий має право використовувати інформацію, отриману внаслідок конфіденційного співробітництва з іншими особами, або залучати цих осіб до проведення негласнихх слідчих (розшукових) дій у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відомостей про те, що ОСОБА_12 перебував у конфіденційному співробітництві із правоохоронним органом, який здійснював НСРД у вказаному кримінальному провадженні прокурором не надано. Такі відомості не були відкриті під час виконання вимог ст. 290 КПК України, та не були предметом дослідження під час судового розгляду, що ставить під сумнів використання інформації отриманої внаслідок конфіденційного співробітництва та законності залучення Українця до проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Частиною 2 ст. 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Органом, яким здійснював досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, не винесено жодної постанови про визнання речових доказів, тому можна вважати про їх відсутність, а отже автоматично ставиться під сумнів факт вчинення кримінальних правопорушень.

Стаття 98 КПК України передбачає, що речові докази - об`єкти кримінально протиправних дій - це предмети, на які було безпосередньо спрямоване кримінально-протиправне посягання (гроші, цінності та ін.).

Важливим фактом є те, що у ході здійснення досудового розслідування грошові кошти працівниками прокуратури не вилучались.

Крім того, у матеріалах кримінального провадження відсутні технічні засоби, що застосовувались під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Також, зокрема ОСОБА_2 , під час ознайомлення з матеріалами даного кримінального провадження у порядку ст. 290 КПК України, не було надано технічної можливості озна йомитись а також скопіювати аудіо- та відео файли, які містяться на електронних носіях інформації (флеш карти та диски) під час проведення відносно нього негласних слідчих розшукових дій.

Дані аудіо- та відео файли йому також жодного разу не пред`являлись під час досудового розслідування та не надавались під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Крім того, відсутні додатки до протоколів за результатами проведення НСРД з належним чином виготовленими, упакованими з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами осіб, які виконували негласну слідчу (розшукову) дію носіїв аудіо та відео фіксації, що ставить під сумнів оригінальність примірників технічних носіїв досліджених в судовому засіданні та використання як доказів (вказане передбачається Інструкцією про організацію проведення НСРД п.4.7.1 та ст.105 КПК України).

Відповідно до ст. 106 КПК України ч. 2 до складу слідчої (розшукової) дії входять також дії щодо належного упакування речей і документів та інші дії, що мають значення для перевірки результатів процесуальної дії.

З наданих обвинуваченим на ознайомлення матеріалів слідує, що технічні засоби, які використовувались не оглядались та належним чином не упаковані з метою їх надійного збереження та не підписані учасниками процесуальної дії.

Відповідно до п. 4.8 Інструкції, фіксація результатів негласної слідчої (розшукової) дії повинна здійснюватись таким чином, щоб завжди була можливість експертним шляхом встановити достовірність цих результатів.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 КПК України протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками не пізніше ніж через 24 години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій передаються прокурору.

Згідно із п. 4.3 Інструкції кожний протокол про результати проведеної негласної слідчої (розшукової) дії з додатками не пізніше 24 годин після його складання передається прокурору, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, усі без виключення, протоколи проведення негласних слідчих (розшукових) дій в порушення п.4.3 Інструкції та ч. 3 ст. 252 КПК України складались у термін більший ніж 24 години після їх проведення.

Зокрема, відповідно протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій № 14/4/1-24123 від 25.09.2015 та протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій №14/4/1-24121 від 25.09.2015, негласні слідчі (розшукові) дії проводились 22 та 23 вересня 2015 року; протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій № 14/4/1-25053 від 08.10.2015 та протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій № 14/4/1-25052 від 08.10.2015 року, відповідно до них негласні слідчі (розшукові дії) проводилися 04.10.2015 року та 8 жовтня 2015 року; протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій № 14/4/1-27105 від 09.11.2015 року, згідно нього негласні слідчі (розшукові) дії проводилисьь 27.10.2015 року; протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій № 14/4/1-28083 від 23.11.2015 та протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій № 14/4/1-28084 від 23.11.2015 року, відповідно до них негласні слідчі (розшукові) дії проводились 18 листопада 2015 року; протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій № 14/4/1-28555 від 27.11.2015 та протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій № 14/4/1-28556 від 27.11.2015, відповідно до них негласні слідчі (розшукові) дії проводились 25 листопада 2015 року; протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж № 14/4/1-29474 від 09.12.2015, відповідно до нього негласні слідчі (розшукові) дії проводились у період з 18 вересня 2015 по 18 листопада 2015 року; протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж № 14/4/1-29475 від 10.12.2015, відповідно до нього негласні слідчі (розшукові) дії проводились у період з 18 листопада 2015 року по 28 листопада 2015 року; протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж № 14/4/1-29476 від 11.12.2015, відповідно до нього негласні слідчі (розшукові) дії проводились у період з 12 листопада 2015 року по 28 листопада 2015 року; протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж № 14/4/1-29477 від 11.12.2015, відповідно до нього негласні слідчі (розшукові) дії проводились у період з 18 вересня 2015 року по 18 листопада 2015 року; протоколу про результати контролю за вчиненням злочину № 14/4077 від 20.11.2015, відповідно до якого негласні слідчі (розшукові) дії проводились 5 листопада 2015 року.

Крім того, слідчим Генеральної прокуратури України Кравчуком М.П., оглянуто протоколи проведення НСРД, про що складено відповідні протоколи оглядів. У даних протоколах огляду слідчим на власний розсуд перефразован слова учасників та виділено з метою привернення до них уваги, а також прокоментовано, на розсуд слідчого. Дані протоколи оглядів складено без понятих, що дало змогу виривати слідчому фрази з контексту та коментувати їх на власний розсуд.

Постановою про проведення негласної слідчої (розшукової) дії (контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експеременту) від 29.09.2015 року, визначався термін контролю за вчиненням злочину - 1 місяць, тобто до 29.10.2015 року.

Натомість прокурор, в порушення вимог ч. 2 ст. 246 КПК України строк проведення негласної слідчої (розшукової) дії не продовжив, а виніс Постанову про проведення негласної слідчої (розшукової) дії (контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту) від 23.10.2015 року. Постанову про проведення негласної слідчої (розшукової) дії (контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту) від 24.11.2015 року з ідентичними обставинами та суб`єктами, які на думку суду можна вважати як намір під час негласної слідчої (розшукової) дії, спровокувати особу на вчинення злочину, що відповідно до ч. 3 ст. 271 КПК України категорично заборонено.

Наслідком виконання Постанови про проведення негласної слідчої (розшукової) дій (контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту) від 23.10.2015 року, є Протокол про результати контролю за вчиненням злочину, від 20 листопада 2015 року. Протокол про результати контролю за вчиненням злочину, від 22 грудння 2015 року, які виготовлені з порушенням інструкції.

Крім цього, у протоколі про результати контролю за вчиненням злочину, від 20 листопада 2015 року:

- відсутній додаток до протоколу про результати проведення НСРД з належним чином виготовленими, упакованими з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами осіб, які виконували негласну слідчу (розшукову) дію, що ставить під сумнів оригінальність примірників додатку до протоколу та використання їх як доказу винуватості ОСОБА_2 ..

Відповідно до ст. 252 КПК України фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним засадам фіксації кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складаєтьься протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки.

Згідно п. 4.7.1 Інструкції, додатки до протоколу мають бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами осіб, які виконували негласну слідчу (розшукову) дію.

- НСРД проводились 05.11.2014 року, а протокол складався 20.11.2014 року (відповідно до п. 4.2. Інструкції періодичність складання протоколів залежить від виду негласної слідчої (розшукової) дії, термінну її проведення (одномоментно чи упродовж часу), від доручення слідчого, прокурора, але в будь-якому випадку безпосередньо після отримання фактичних даних, які можуть використовуватись як докази про кожний випадок огляду, виїмки, дослідження матеріалів про результати негласної слідчої дії тощо);

- протокол складений до отримання дозволу на легалізацію оперативно-розшукових заходів;

- протокол складений за відсутності понятих, що в сукупності оцінюється судом критично.

Що ж стосується протоколу про результати контролю за вчиненням злочинну, від 22.12.2015 року.

В матеріалах справи відсутні посилання на місце зберігання технічних засобів «Оbегіg jet», що застосовувався під час проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій, що в подальшому призвело до неодноразового відкладення судових засідань для дослідження даних результатів. Крім цього, обвинувачені та їх захисники звернули увагу суду на той факт, що в порядку виконання вимог ст. 290 КПК України, їм для ознайомлення надавались лише копії результатів, при цьому упаковані не належним чином;

- перед врученням спеціальних пристроїв аудіо та відео фіксації не проводився огляд заявника;

-відсутні відомості про інформаційний носій, на який здійснювався відеозапис, протокол огляду вказаного носія в присутності понятих на предмет наявності чи відсутності будь-якої інформації, та опис зовнішніх характеризуючих відомостей для подальшої ідентифікації;

-відсутні відомості про те, як, коли, де розміщувався та знімався пристрій аудіо та відео фіксації як і процесуальні протоколи фіксації такої процедури;

-відсутній додаток до протоколу про результати проведення НСРД з належним чином виготовленими, упакованими з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами осіб, які виконували негласну слідчу (розшукову) дію носіїв аудіо та відео фіксації, що ставить під сумнів оригінальність примірників технічних носіїв досліджених в судовому засіданні та використаних як доказ вини ОСОБА_2 (Відповідно до ч. 3 ст. 107 КПК України, у матеріалах кримінального провадження зберігаються оригінальні примірники технічних носіїв інформації зафіксованої процесуальної дії, резервні копії яких зберігаються окремо. Відповідно ст. 252 КПК України фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цих Кодексом. За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки, та відповідно Інструкції п. 4.7.1. додатки до протоколу мають бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами осіб, які виконували негласну слідчу (розшукову) дію.

-НСРД проводились 25.12.2015 року протокол складався 22.12.2015 року (відповідно до Інструкції п. 4.2. Періодичність складання протоколів залежить від виду негласної слідчої (розшукової) дії, терміну її проведення (одномоментно чи упродовж часу), від доручення слідчого, прокурора, але в будь-якому випадку безпосередньо після отримання фактичних даних, які можуть використовуватись як докази для встановлення місця перебування особи, що розшукується, про кожний випадок огляду, виїмки, дослідження матеріалів про результати негласної слідчої дії тощо);

-не надано доказів того де і в кого зберігався записуючий пристрій;

-оперативним співробітником 3 сектору 1 відділу 4 управління Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю ОСОБА_16 під час складання протоколу чоловічому голосу на аудіо-записі безпідставно присвоєно ім`я ОСОБА_2 при тому, що у ОСОБА_2 зразки голосу не відбирались, експертиза по ним не проводилась, ОСОБА_17 не є експертом чи спеціалістом для таких визначень;

-протокол складений до отримання дозволу на легалізацію оперативно-розшукових заходів.

-протокол складений за відсутності понятих.

Відомостей про те, що оглядався технічний засіб «Оbегіg jet» до початку розшукової дії та після її проведення на предмет виявлення на ній інформації в матеріалах провадження не має.

Оперативним підрозділом, який проводив оперативні заходи не дотримано вимог ІНСТРУКЦІЇ «Про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та інщого майна органами дізнання, досудового слідства і суду», якою встановлюються єдині правила вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів, цінностей та іншого майна на стадії дізнання, досудового слідства і судового розгляду, а також порядок виконання рішень органів досудового слідства, дізнання і суду щодо речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна.

Згідно п. 5 Інструкції Факт вилучення речових доказів, документів, цінностей та іншого майна (у тому числі предметів і документів, вилучених з обігу) відображається у протоколі слідчої дії.

При цьому на стадії дізнання або досудового слідства працівник органу дізнання, слідчий, прокурор зобов`язані допитати особу, яка надала названі об`єкти, про час, місце та інші обставини їх відшукання, придбання та зберігання,

У протоколі перераховуються всі предмети, які вилучаються, та щодо кожного такого предмета повинні бути вказані точне найменування, кількість, міра, вага, серія і номер, інші відмінні індивідуалізуючі ознаки, а також місце, де відповідний об`єкт був виявлений.

Усі вилучені предмети, цінності і документи пред`являються понятим та іншим учасникам слідчої дії. У необхідних випадках зазначені об`єкти упаковуються для уникнення їх пошкодження, неконтрольованого доступу до них та забезпечення зберігання слідів (мікрослідів), які є на них, з доданням бірок, посвідчених відповідними написами і підписами особи, у якої вилучено речі, понятих, слідчого, працівника органу дізнання, прокурора, працівника апарату суду, які скріплюються печаткою відповідного органу, про що зазначається в протоколі. Якщо протокол з описом предметів і цінностей, які вилучаються, з якихось причин на місці скласти неможливо (наприклад, у зв`язку з їх значною кількістю), вони упаковуються і опечатуються з додаванням бірок з написами, які засвідчують вищеназвані особи. Подальший огляд і опис проводиться за місцем дізнання, досудового слідства в присутності понятих (бажано тих самих), що брали участь у їх вилученні, з відображенням у протоколі цілісності печаток та засвідчених підписами написів на упаковці, в яку були поміщені вилучені об`єкти.

В матеріалах провадження Протокол вилучення доказу в присутності понятих з детальним описом індивідуалізуючих ознак, відсутній, як і відсутній допит слідчим особи, в якої його вилучено.

Стороні захисту при відкритті матеріалів в порядку ст. 290 КПК, носій інформації Місго SD № 3717 від 23.10.2015 року, носій інформації Місто SD № 3718 від 23.10.2015 року, носій інформації Місто SD № 3796 від 24.11.2015 року, інформаційний магнітний диск DVD-R №3782, від 23.11.2015 року та Ухвала Апеляційного суду м. Києва (№01-10488т/НСД, від 16.09.2015 року, № 012196т/НСД та 01-01179т/НСД, від 19.10.2015 року про дозвіл на аудіо- відео контроль особи ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_15 - не надавався.

В матеріалах провадження не має відомостей про те, що дані матеріали були відкриті обвинуваченим та захисникам.

Відповідно до ч. 11 ст. 290 КПК України сторони кримінального провадження зобов`язані здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів.

Відповідно до ч. 12 ст. 290 КПК України, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів, відповідно до вимог цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них як доказ.

Не відкриття сторонами матеріалів після закінчення досудового розслідування є підставою для визнання відомостей, що містяться в них, недопустимими як доказів. Такий висновок зробив ВСУ в постанові № 671/463/15-к.

На стадії досудового розслідування слідчий Кравчук, оглянувши протоколи за результатами проведення НСРД аудіо-відеоконтроль особи склав:

Протокол огляду протоколу від 25.09.2015 № 14/4/1-28555 та додаток носій інформації Місго SD № 3796 від 24.11.2015 року;

Протокол огляду протоколу від 25.09.2015 № 14/4/1-28555 та додаток носій інформації Місго SD № 3717 від 23.11.2015 року

Протокол огляду протоколу від 21.12.2015 № 14/4/1-28555 та додаток носій

інформації Місго SD № 3717 від 23.10.2015 року.

В їх основу яких покладені протоколи, в яких відображені відомості що містяться на носіях інформації, які були покладені в основу за результатами проведення НСРД аудіо- відеоконтроль особи, які визнаються судом недопустимими доказами.

Відповідно до ч. 3 ст. 107 КПК України. У матеріалах кримінального провадження зберігаються оригінальні примірники технічних носіїв інформації зафіксованої процесуальної дії, резервні копії яких зберігаються окремо.

Відповідно ст. 252 КПК України фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цих Кодексом. За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. Відповідно п. 4.7.1. Інструкції додатки до протоколу мають бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами осіб, які виконували негласну слідчу (розшукову) дію.

В матеріалах провадження відсутні відомості як з`явився у справі оглянутий диск, чим, ким, як і на що проводився запис зафіксованої на ньому інформації, де зберігався до огляду, хто робив ідентифікаційний напис фломастером чорного кольору, і який процесуальний документ з цього приводу складався.

Згідно ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

За змістом ст. 84 КПК України доказами є фактичні дані, отримані у передбаченому процесуальним кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів чи обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відповідне тлумачення наявне в рішенні Конституційнного суду України від 20 жовтня 2011 року, згідно резолютивної частини якого положення першого речення частини третьої статті 62 Конституції України слід розуміти так, що обвинувачення у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на фактичних даних, одержаних в результаті оперативно-розшукової діяльності уповноваженою на те особою без дотриманняя конституційних положень або з порушенням порядку, встановленого Законом.

В мотивувальній частині даного рішення (абзац 4 пункту 3.2) також зазначено, що визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод ллюдини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Згідно Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, право на повагу до приватного життя, справедливість судового розгляду є фундаментальними благами, цінність яких є найвищою. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про рішуче визнання порушення прав людини у аналогічних випадках.

Аналізуючи все в сукупності, суд приходить висновку визнання недопустимими наступних доказів:

-протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій №14/4/1-25053 від 08.10.2015;

-протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій №14/4/1-25052 від 08.10.2015;

-протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій №14/4/1-27105 від 09.11.2015;

-протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій №14/4/1-24123 від 25.09.2015;

-протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій №14/4/1-24121 від 25.09.2015;

-протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій №14/4/1-28555 від 27.11.2015;

-протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій №14/4/1-28556 від 27.11.2015;

-протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій №14/4/1-28083 від 23.11.2015;

-протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій №14/4/1-28084 від 23.11.2015;

та як наслідок:

-оптичний диск DVD-R №3659;

-оптичний диск DVD-R №3660;

-оптичний диск DVD-R №3782;

-оптичний диск DVD-R №3780;

-оптичний диск DVD-R №3781;

-флеш-карта Micro SDN №3649;

-флеш-карта Micro SDN №3656;

-флеш-карта Micro SDN №3627;

-флеш-карта Micro SDN №3637;

-флеш-карта Micro SDN №3 717;

-флеш-карта Micro SDN №3796;

-флеш-карта Micro SDN №3718;

-протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж №14/4/1-29474 від 09.12.2015;

-протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж №14/4/1-29475 від 10.12.2015;

-протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж №14/4/1-29476 від 11.12.2015;

-протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж №14/4/1-29477 від 11.12.2015;

-протоколу огляду заздалегідь ідентифікованих засобів-коштів №8004 т. з додатками (грошовими коштами у сумі 15 тис. грн. номіналом по 200 грн.) 25.11.2015;

-протоколу огляду та повернення попередньо вручених грошових коштів №8004 т. від 25.11.2015;

-протоколу огляду протоколу від 25.09.2015 №14/4/1-28555 від 22.12.2015;

-протоколу огляду протоколу від 08.10.2015 №14/4/1-25053 від 22.12.2015;

-протоколу огляду протоколу від 08.10.2015 №14/4/1-25052 від 22.12.2015;

-протоколу огляду протоколу від 09.11.2015 №14/4/1-27105 від 21.12.2015;

-протоколу про результати контролю за вчиненням злочину №14/4077 від 20.11.2015.

-протоколу про результати контролю за вчиненням злочинну від 22.12.2015 року.

Постанови про залучення особи до проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 21.09.2015 року.

Протоколів за результатами проведення НСРД аудіо-відеоконтроль особи, від

-09.11.2015року, (Ухвала Апеляційного суду м.Києва №01-12196т/НСД, від 19.10.2015 року, з додатком носії інформації Micro SD №3717 від 23.10.2015 року);

-23.11.2015 року, (Ухвала Апеляційного суду м.Києва №01-12196т/НСД, від 19.10.2015 року, з додатком носії інформації Micro SD №3718 від 23.10.2015 року);

-27.11.2015 року (Ухвала Апеляційного суду м.Києва №01-12196т/НСД, від 19.10.2015 року, з додатком носії інформації Micro SD №3796 від 24.11.2015 року);

-27.11.2015 року, (Ухвала Апеляційного суду м.Києва №01-12196т/НСД, від 19.10.2015 року, з додатком на інформаційному магнітному диску DVD-R №3782, від 23.11.2015 року.

-11.12.2015 року (Ухвала Апеляційного суду м.Києва №01-12196т/НСД, від 19.10.2015 року, з додатком на інформаційному магнітному диску DVD-R Arita №3781, від 23.11.2015 року.

-Протокол огляду протоколу від 25.09.2015 №14/4/1-28555 на додатку носій інформації Micro SD №3796 від 24.11.2015 року.

-Протокол огляду протоколу від 25.09.2015 №14/4/1-28555 на додатку носій інформації Micro SD №3717 від 23.11.2015 року.

-Протокол огляду протоколу від 21.12.2015 №14/4/1-28555 на додатку носій інформації Micro SD №3717 від 23.10.2015 року.

При цьому, суд вважає, що дії ОСОБА_1 щодо отримання 5 000 грн. у офісному приміщенні ПП ОСОБА_6 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), а отримання згоди ОСОБА_20 юВю. на передачу ОСОБА_1 15 000 грн. необхідних для передачі слідчому и керівництву ПМ за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України, як закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинений повторно.

З обвинувачення слід виключити таку кваліфікуючу обставину – як вчинення злочину за попередньою змовою

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання.

ОСОБА_1 на обліку у ХОНД та ХОПНД не перебуває, по місцю проживання характеризується позитивно, не судимий.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого досудовим слідством не встановлено, не досліджено таких і в суді.

Реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, а також, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, має бути відповідним до вчиненого, тобто необхідним та достатнім для виправлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, а також для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень самими обвинуваченими та іншими особами, суд приходить до висновку щодо необхідності призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді штрафу.

На думку суду таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених та запобігання вчинення ними нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення

Оцінюючи встановлене суд приходить до висновку, що докази, якими органи досудового слідства обґрунтовують причетність ОСОБА_2 до вчинення правопорушень, а саме – докази зібрані в обґрунтування обвинувачення за ч. 2 ст. 15, ч. 2, 190, ч. 1 ст. 364 КК України, а також ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, не доводять вину обвинувачених. Інших достатніх та об`єктивних доказів щодо винності не здобуто.

За таких обставин ОСОБА_2 слід виправдати за ч. 2 ст. 15, ч. 2, 190, ч. 1 ст. 364 КК України, а ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 364 КК України, за відсутності в діянні обвинувачених складу кримінального правопорушення.

Речові докази та судові витрати відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

На підставі викладеного та керуючись ст. 368, 370, 374-376 КПК України, суд,

засудив:

ОСОБА_1 , визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України та призначити покарання:

за ч. 1 ст. 190 КК України у виді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 грн.;

за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України у виді штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 020 грн..

В силу ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити його у виді – у виді штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 020 грн..

ОСОБА_2 , за ч. 2 ст. 15, ч. 2, 190, ч.с1 ст. 364 КК України та ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 364 КК України виправдати, за відсутності в його діянні складу кримінальних правопорушень.

Арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду міста Києва у справі №757/1374/16-к від 14.01.2016 року на майно, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на Ѕ частку квартири АДРЕСА_4 , нежитлове приміщення – кладова № 3, розташоване за адресою: АДРЕСА_5 , скасувати.

Арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду міста Києва у справі №757/1376/16-к від 14.01.2016 року на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на автомобіль марки ВАЗ 2107, 2000 р.в., державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер двигуна НОМЕР_4 , номер кузова: НОМЕР_5 , скасувати.

Кошти в сумі 5 000 грн., слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 , як спеціальну конфіскацію.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Хмельницького

міськрайонного суду О.Л.Трембач