Ухвала суду № 87843566, 26.02.2020, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/4383/19

1-кп/705/586/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2020 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі: головуючої судді Гудзенко В.Л.

при секретарі Музичук Л.В.

за участю: прокурора Чимириса О.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Каленської С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умані Черкаської області кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Уманського міськрайонного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Щодо обвинуваченого ОСОБА_1 18 грудня 2019 року Уманським міськрайонним судом Черкаської області був продовжений запобіжний захід тримання під вартою, строк якого закінчується 01 березня 2020 року.

У судовому засіданні 26.02.2020 року, з урахуванням того, що 01.03.2020 року закінчується термін тримання під вартою ОСОБА_1 , прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого, оскільки наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від суду, так як санкція статті передбачає позбавлення волі до 10 років, а сам ОСОБА_1 за місцем проживання не зареєстрований, незаконно впливати на свідка, яка боїться зустрічі з ОСОБА_1 , перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що може виразитись у неявці за викликами суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Захисник обвинуваченого Каленська С.С. в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора, зазначила, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу обвинуваченей може ухилятися від суду, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. Не допускається застосування найбільш суворого запобіжного заходу лише з мотиву тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення. Прокурор не довів реальної можливості незаконного впливу обвинуваченого на процес доказування у даному кримінальному провадженні, в тому числі і на свідка чи потерпілого. З часу вчинення злочину обвинуваченим жодних дій, які б давали підстав вважати про наявність ризиків не вчинено. В клопотанні прокурора відсутні обґрунтування необхідності для продовження тримання під вартою ОСОБА_1 з урахуванням рішень ЄСПЛ, а саме клопотання має ознаки формалізму, в ньому містяться лише посилання на ті обставини, на підставі яких обвинуваченому було обрано такий вид запобіжного заходу, як тримання під вартою. Крім того, заявила клопотання в якому просила змінити міру запобіжного заходу обвинуваченому з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за зареєстрованим місцем проживання.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає до задоволення.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому звертається увага, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

У відповідності до вимог ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені пунктами 1-5 цієї частини. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Тримання під вартою є найбільш суворим, винятковим запобіжним заходом, який, згідно зі ст. 183 КПК України застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

У ст. 197 КПК України вказано, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Строк тримання під вартою щодо ОСОБА_1 визначений до 01.03.2020 року.

Враховуючи те, що в судовому засіданні стороною обвинувачення доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, які є достатніми для переконання, що існують підстави вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не зможе запобігти тим ризикам, які існують та забезпечити досягнення мети їх застосування, тому суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 строк тримання під вартою на 60 днів, який обраховувати з дня закінчення дії ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18 грудня 2019 року, згідно якої строк тримання під вартою закінчується 01 березня 2020 року.

Що стосується клопотання захисника обвинуваченого, щодо зміни обвинуваченому міри запобіжного заходу, суд вважає, що воно задоволенню не підлягає, адже в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 до затримання проживав за адресою: АДРЕСА_1 , за адресою АДРЕСА_2 лише зареєстрований , власником вказаного будинку є його бувша теща, тобто однозначно стверджувати, що власник домоволодіння по АДРЕСА_2 надасть можливість проживати обвинуваченому не можна.

На підставі наведеного вище, керуючись ст.ст. 183, 314-316, 331 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, починаючи з 01 березня 2020 року - до 29 квітня 2020 року.

В задоволенні клопотання захисника Каленської С.С. відмовити.

Копію ухвали направити начальнику ДУ « Черкаський слідчий ізолятор » до відома.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя В.Л. Гудзенко