Рішення № 87843187, 24.02.2020, Новоушицький районний суд Хмельницької області

Справа № 680/516/18

№2/680/52/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2020 року смт.Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Яцини О.І.,

з участю секретаря судового засідання Стандрійчук М.П.,

прокурора Пітель М.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: Державного агентства рибного господарства України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного зайняття рибним добувним промислом,

установив:

Прокурор звернувся до суду в інтересах Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Хмельницькій області із даним позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Хмельницькій області 23 953 грн. шкоди, завданої водним біоресурсам, зарахувавши кошти на рахунок Новоушицької ОТГ.

Позов мотивував тим, що вироком Віньковецького районного суду Хмельницької області від 12 червня 2018 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України за те, що він з 19 години 29 квітня 2018 року по 07 годину 30 квітня 2018 року, на річці Калюс Дністровського водосховища поблизу с.Глибівка, Новоушицького району, Хмельницької області, не маючи спеціального дозволу із використанням заборонених знарядь лову, незаконно займався рибним добувним промислом і таким чином виловив 233 штук риби різних порід, а саме: 42 шт. ляща вартістю 170,00 грн. за один екземпляр на суму 7140,00 грн., 171 шт. тарань (плітка) вартістю 85,00 грн. за один екземпляр на суму 14535,00 грн., 1 шт. судака вартістю 510,00 грн. за один екземпляр на суму 510,00 грн., 5 шт. коропа вартістю 306,00 грн. за один екземпляр на суму 1530,00 грн. та 14 шт. карася сріблястого вартістю 17,00 грн. за один екземпляр, на суму 238,00 грн., внаслідок чого заподіяв водним живим ресурсам матеріальний збиток на загальну суму 23953,00 гривень.

Враховуючи, що органом, уповноваженим державною здійснювати функції у спірних правовідносинах не вжито заходів до стягнення шкоди, що свідчить про його бездіяльність, тому позов пред`являється прокурором.

Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 27 вересня 2019 року справу розподілено головуючому судді Яцині О.І.

30 вересня 2019 року відкрито провадження у справі за даним позовом та призначено розгляд справи по суті на 30 жовтня 2020 року, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов.

30 жовтня 2019 року розгляд справи відкладено на 03 грудня 2019 року за клопотанням прокурора.

11 листопада 2019 року прокурор подав клопотання про залучення до участі у справі правонаступника Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Хмельницькій області – Державного агентства рибного господарства України.

Ухвалою суду від 03 грудня 2019 року залучено до участі у справі як правонаступника позивача Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Хмельницькій області – Державне агентство рибного господарства України та відкладено розгляд справи по суті на 24 лютого 2020 року.

Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався, тому суд вирішує справу на підставі наявних матеріалів.

У вступному слові прокурор позов підтримала з підстав викладених у ньому та уточнила реквізити дохідного рахунку щодо надходження коштів за відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час і місце слухання справи, у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Державне агентство рибного господарства України представника у судове засідання не направило, про час і місце слухання справи повідомлене належним чином.

Суд, заслухавши прокурора, безпосередньо дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Положеннями статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 23 Закон України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Звертаючись до суду із позовом в інтересах держави, уповноваженим органом якого виступало Державне агентство рибного господарства України, прокурор посилався на те, що діями відповідача була спричинена шкода рибним запасам України, що свідчить про порушення інтересів держави та є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури, оскільки позивачем не вжито заходів для стягнення шкоди.

Таким чином, пред`явлення прокурором позову в інтересах держави відповідає вимогам законодавства. Прокурором визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах та дотримано встановленого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» порядку щодо обґрунтування підстав для здійснення представництва органу місцевого самоврядування у суді.

При наданні правової оцінки доведеності заявлених прокурором позовних вимог, суд виходить з такого.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про тваринний світ», Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» та Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища».

За приписами статті 3 Закону України «Про тваринний світ», об`єктами тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону України, є у тому числі риби в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку, які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 10 Закону України «Про тваринний світ», громадяни відповідно до закону зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

У статті 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» зазначено, що добування (вилов) це є вилучення водних біоресурсів із середовища їх перебування.

Відповідно до вимог статті 63 Закону України «Про тваринний світ», порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в незаконному вилученні об`єктів тваринного світу з природного середовища.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України. Зазначені норми також містяться у частині четвертій статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Відповідно до статті 37 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України. Зазначені положення закону кореспондуються із статтею 13 Конституції України.

Водночас, загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду закріплені в статті 1166 ЦК України.

Відповідно до частин першої та другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Єдиною підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв`язок між ними, а також вину заподіювача шкоди.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Прокурор на підтвердження своїх вимог надав наступні докази: копію вироку Віньковецького районного суду Хмельницької області від 12 червня 2018 року по справі №680/431/18, довідку в якій містяться реквізити дохідного рахунку щодо надходження коштів за відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням та лист – повідомлення про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави у суді.

Дослідивши копію вироку Віньковецького районного суду Хмельницької області від 12 червня 2018 року по справі №680/431/18 суд установив, що ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України та призначено покарання у виді штрафу (а.с.7-9).

Приписами статті 17 КПК України передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Вирок (його копія), який міститься у матеріалах справи, законної сили не набрав та в порушення вимог частини другої, п`ятої статті 95 ЦПК України, не засвідчений належним чином.

Відповідно до вимог статті 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Прокурор у судовому засіданні не обґрунтувала неможливості надати до позовної заяви копії вироку суду, який набрав законної сили. Окрім того суд зауважує, що звернення до суду прокурора мало місце 20 червня 2018 року, у справі проводились судові засіданні, водночас прокурор лише під час дослідження доказів заявив клопотання про надання часу для долучення до матеріалів справи копії вироку, який набрав законної сили.

Стаття 126 ЦПК України передбачає наслідки пропущення процесуальних строків, зокрема, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. (ч.4 ст.12, ч.3 ст.13 ЦПК України).

Таким чином, суд відхилив клопотання прокурора, оскільки остання не навела об`єктивних причин у зв`язку з якими докази не були подані у строки визначені статтею 83 КПК України.

Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином вирок суду, який набрав законної сили, є обов`язковим для суду лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Водночас розмір шкоди, заподіяної незаконним виловом риби обчислюється на підставі постанови Кабінету Міністрів України» «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» від 21 листопада 2011 року № 1209.

Прокурором також не надано належного доказу на підтвердження розміру шкоди, заподіяної рибним запасам держави відповідачем у справі.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами статей 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, суд встановив, що прокурор не довів належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами вину відповідача у справі та наявності шкоди, завданої його протиправними діями.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов до висновку про відмову в позові.

Розподіляючи судові витрати, суд враховує, що позивач на підставі статті пункту 6 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, тому враховуючи відмову в позові, судові витрати у справі у виді судового збору у розмірі 704 грн 80 коп. необхідно компенсувати за рахунок державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 12,13,79-84,89, 141, 263,264 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

У позові керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: Державного агентства рибного господарства України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного зайняття рибним добувним промислом – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Новоушицький районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний тест рішення виготовлено 26 лютого 2020 року.

Особа, яка звернулась до суду в інтересах держави: Керівник Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури, місцезнаходження: смт.Нова Ушиця, вул. Українська, 19а, код ЄДРПОУ 02911102.

Позивач: Державне агентство рибного господарства України, місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, 45а, Шевченський район, м. Київ, код ЄДРПОУ -37472282.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О. І. Яцина