Ухвала суду № 87842013, 26.02.2020, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 441/1325/19

пр.№ 1-кп/464/74/20

У Х В А Л А

26 лютого 2020 року м. Львів

Колегія суддів Сихівського районного суду м. Львова

в складі: головуючого судді Рудакова І.П.

суддів Борачок М. В., Теслюк Д. Ю.,

запасного судді Тімченко О.В.,

секретаря судового засідання Захарчук О. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження №12019140180000117 від 23.02.2019 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190, ч.3 ст.190, ч.4 ст.190 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Бруцяк Н.П.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Федечко А.С., Шніцар А. О.,

в с т а н о в и л а:

у провадженні Сихівського районного суду м. Львова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019140180000117 від 23.02.2019 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190, ч.3 ст.190, ч.4 ст.190 КК України.

У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на термін, що не перевищує двох місяців із визначенням застави у розмірі 2000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 842 000 гривень. В обґрунтування клопотання покликається на те, що останній обґрунтовано обвинувачується у вчиненні інкримінованого злочину, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконними засобами впливати на потерпілих, свідків у даному кримінальному провадженні шляхом їх переконання чи залякування, з метою схилити їх до зміни даних ними показань, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Крім цього, вказує, що останній переховувався від правоохоронних органів, у зв`язку з чим був оголошений в розшук, а у разі визнання винуватим ОСОБА_1 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, що унеможливлює застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу та свідчить про необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просить клопотання задовольнити. Не заперечує проти призначення у справі судового розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисники в судовому засіданні заперечили проти клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Обвинувачений, окрім цього просить застосувати до нього більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

З`ясувавши думку учасників кримінального провадження, оглянувши матеріали кримінального провадження, колегія суддів прийшла наступного.

Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Позиція Конституційного Суду України, яка узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, вказує на те, що запобіжні заходи (домашній арешт та/або тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження, зокрема під час підготовчого судового засідання, лише за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом.

У відповідності до положень ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.

Згідно з ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ухвалою колегії суддів Сихівського районного суду м. Львова від 27 вересня 2019 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням розміру застави в сумі 2000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 842 000 гривень.

При вирішенні питання щодо доцільності продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд бере до уваги наявність обґрунтованої підозри в вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190, ч.3 ст.190, ч.4 ст.190 КК України, які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна, а також з огляду на особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не працевлаштований (що свідчить про відсутність офіційного джерела доходу та постійної зайнятості), його сімейний і матеріальний стан, стан здоров`я, а також характер інкримінованих злочинів, та кількість епізодів злочинної діяльності, те, що останній перебував в розшуку, суд прийшов до переконання, що усі вищевказані обставини у своєму взаємозв`язку можуть свідчити про те, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконними засобами (способом) впливати на потерпілих, свідків у даному кримінальному провадженні, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню та встановлення істини у справі. У зв`язку із наведеним, суд приходить до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищенаведеним ризикам.

Таким чином, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі обвинуваченого ОСОБА_1 та тяжкості пред`явленому йому обвинувачення, зможе забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження.

Таким чином, колегія суддів прийшла висновку, про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком, на 60 днів, тобто до 25 квітня 2020 року із раніше визначеним розміром застави у відповідності до ухвали колегії суддів від 27.09.2019.

У разі внесення суми застави покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, зокрема, прибувати до суду за першою вимогою, не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт громадянина України та паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Щодо клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про застування відносно нього більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, колегія суддів оцінює критично, адже жодних нових обставин не наведено та не обґрунтовано доказами, а тому приходить висновку, що у клопотанні обвинуваченого про зміну запобіжного заходу необхідно відмовити за недоведеністю.

Керуючись ст. ст. 331, 372 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 25 квітня 2020 року, з раніше визначеним розміром застави.

У разі внесення вказаної суми застави покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, зокрема, прибувати до Сихівського районного суду м. Львова за першою вимогою, не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт громадянина України та паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

У разі звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважатиметься таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. За невиконання даних обов`язків, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави.

Копію ухвалу направити ДУ «Львівська установа виконання покарання (№ 19)» (79007, м. Львів, вул. Городоцька, 20) - для виконання; прокурору Прокуратури Львівської області (м.Львів, проспект Шевченка 17-19) - для контролю.

Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині продовження строку тримання під вартою може бути подана до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м. Львова протягом семи діб з дня її оголошення. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя

Судді