Ухвала суду № 87841749, 24.02.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/1659/20

Провадження № 1-кс/461/1362/20

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

24.02.2020 року, слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова Волоско І.Р., секретар Скаб В.О., з участю прокурора Бучинської К.П., слідчого Ходака Б.Р., підозрюваного ОСОБА_1 та захисника адвоката Стиранки М., розглянувши клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області Ходака Б.Р. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

в с т а н о в и в :

слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області Ходак Б.Р. звернувся до суду з клопотанням у кримінальному провадженні №12019140000000811 від 20 листопада 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, погодженим прокурором другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання обвинувачення управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням прокуратури Львівської області Бучинська К.П. про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці без визначення застави.

В обґрунтування поданого клопотання покликається на те, що 23 лютого 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, що дає підстави вважати, що підозрюваний буде переховуватись від органів досудового слідства та суду. Оцінюючи особу підозрюваного та інкримінований йому злочин, досудове слідство приходить до переконання в наявності передбачених ст. 177 КПК України ризиків невиконання ОСОБА_1 процесуальних обов`язків, а саме те, що він може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати потерпілого, свідків та інших учасників у даному кримінальному провадженні шляхом їх переконання та залякування, з метою надання ним неправдивих показань, спотворити речові докази або інші предмети, що на пряму або опосередковано можуть вказувати на причетність ОСОБА_1 , а також інших осіб до вчиненого кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні подане клопотання підтримали, просили таке задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник адвокат Стиранка М. у судовому засіданні проти поданого клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечили, вважають недоведеною наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК України. Зазначають, що повідомлення про підозру ОСОБА_1 не може свідчити про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України. Між тим, слідчий покликається також на те, що підозрюваний переховувався від органів досудового розслідування та суду, з метою ухилення від кримінальної відповідальності може перетнути кордон. Проте, такі доводи вважають безпідставними, оскільки у підозрюваного є міцні соціальні зв`язки, постійне місце проживання, на утриманні малолітню дитину 2016 року народження. Доводи органу досудового розслідування про наявність в кримінальному провадженні ризиків, які обумовлюють доцільність застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного фактично обґрунтовано лише тяжкістю покарання, що загрожує підозрюваному за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованого тяжкого злочину. Проте, сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, проте не може бути єдиною достатньою підставою для застосування запобіжного заходу. Також, у самому клопотанні не наведено індивідуальних підстав для підтвердження необхідності застосування тримання під вартою відносно ОСОБА_1 та й ще без визначеного розміру застави. Звертають увагу слідчого судді на те, що підозрюваний ОСОБА_1 має постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки. Так, підозрюваний разом із ОСОБА_2 виховують малолітню доньку - Ангеліну ІНФОРМАЦІЯ_2 . Тому, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою призведе до зміни матеріального становища підозрюваного та, як наслідок, матиме негативний вплив на його сім`ю, яка є матеріально залежною від нього. Оскільки, органом досудового розслідування не надано жодного доказу застосування підозрюваним ОСОБА_1 насильства чи погрози застування насильства по відношенню до потерпілого, у відповідності до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Просили клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без задоволення.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Слідчим суддею встановлено, що Слідчим управлінням ГУ НП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019140000000811 від 20 листопада 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_3 , керуючись корисливим мотивом, маючи спільний з ОСОБА_1 умисел на незаконне збагачення, спрямованого на заволодіння майном ОСОБА_4 , шляхом вчинення кримінальних правопорушень, в період часу з 30.07.2019 по 07.09.2019, перебуваючи на території Дрогобицького району Львівської області, вступив у злочинну змову із ОСОБА_1 , та вимагали в потерпілого грошові кошти в сумі 10000 (десять) тисяч доларів США.

23 лютого 2020 року о 11 год. 35 хв. підозрюваного ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

23 лютого 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Стебник Дрогобицького району Львівської області, громадянину України, українцю, який зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому, не депутату, не адвокату, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується наступними доказами:

-показами потерпілого ОСОБА_4 , щодо обставин вчинення кримінального правопорушення;

-протоколом пред`явлення осіб для впізнання за фотознімками, в ході якого ОСОБА_4 впізнав ОСОБА_1 як особу яка відносно нього вчиняє кримінальне правопорушення;

-протоколом ідентифікації та помічення несправжніх (імітаційних) засобів від 23.02.2020;

-протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину, а саме

гр. ОСОБА_1 від 23.02.2020;

-протоколом огляду місця події, що по АДРЕСА_2 в ході якого на місці затримання осіб підозрюваних у вчиненні злочину виявлено та вилучено несправжні (імітаійні) засоби які імітують автентичні грошові кошти відповідно до протоколу помічення від 23.02.2020;

-відомостями, які отримані в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які підтверджують вимагання грошових коштів у потерпілого, неодноразові погрози вчинення насильства над потерпілим в телефонних розмовах, обставини вчинення насильства над потерпілим,

-висновком судово-медичного експерта яким зафіксовано тілесні ушкодження отримані ОСОБА_4 під час вчиненого над ним насильства з приводу вимагання грошових коштів;

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_1 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому кримінальному провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Враховуючи зазначене, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, без альтернативи призначення іншого покарання, з метою забезпечення виконання ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, як підозрюваного, щодо нього необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При оцінці обставин, передбачених ст.178 КПК України, слідчий суддя прийшов до наступних висновків:

- наявні докази вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення є вагомими;

- у разі визнання винуватим ОСОБА_1 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, що за ступенем тяжкості відноситься, відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України, до тяжкого злочину та у встановленому порядку віднесено до злочинів проти власності;

- вік та стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_1 дозволяє застосування до нього запобіжного заходу, пов`язаного з обмеженням волі та свободи пересування.

Слідчий суддя також враховує міцні соціальні зв`язки підозрюваного, постійне місце проживання, на утриманні малолітню дитину 2016 року народження.

Оцінюючи особу підозрюваного та інкриміноване йому кримінальне правопорушення, слідчий суддя вбачає наявність передбачених ст.177 КПК України ризиків, яких неможливо запобігти у разі перебування підозрюваного на волі, а саме те, що він може:

-переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик підтверджується тим, що у разі визнання винуватим ОСОБА_1 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років і це може стимулювати підозрюваного до втечі, та з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин може перетнути, в тому числі й незаконно, державний кордон України, що унеможливить прийняття законного рішення у розумні строки.

-незаконно впливати потерпілого, свідків та інших учасників у даному кримінальному провадженні шляхом їх переконання та залякування, з метою надання ним неправдивих показань, зміни показів, що підтверджується характером і способом вчинення кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваному, а також вчинення злочину із застосуванням насильства, погроз застосування насильства над потерпілим, що сприймалось потерпілим як реальні. Також треба врахувати ту обставину, що на даний час в рамках кримінального провадження не допитано усіх свідків, покази яких будуть мати важливе значення для встановлення істини у справі.

-спотворити речові докази або інші предмети, що на пряму або опосередковано можуть вказувати на причетність ОСОБА_1 , а також інших осіб до вчиненого кримінального правопорушення. Цей ризик обґрунтовується тим, що на даний час у передбаченому законом порядку, не отримано відеозаписів із камер відеоспостереження на яких зафіксовано обставини вчинення кримінального правопорушення, а тому мають можливість знищити або спотворити речі чи документи, які вказують на незаконну діяльність вказаних осіб.

-вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Цей ризик обґрунтовується тим, що спосіб та тривалість вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення носить зухвалий характер, на даний час не працевлаштований, а відповідно відсутність стабільного джерела доходів може спровокувати його на подальшу протиправну поведінку, як щодо потерпіло, так й щодо інших осіб.

Таким чином, застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це необхідно робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту стосовно підозрюваного ОСОБА_1 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 та «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання підозрюваним покладених процесуальних обов`язків.

Згідно ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Таким чином, враховуючи п.1 ч.4 ст.183 КПК України, приходжу до висновку не визначати розміру застави, у зв`язку з насильницьким характером інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення.

Керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в :

клопотання задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням у Державній установі Львівській установі виконання покарань №19 без визначення розміру застави.

Строк дії ухвали становить шістдесят днів з моменту фактичного затримання ОСОБА_1 , тобто до 22.04.2020 року включно.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області Ходака Б.Р..

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом п`яти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя І.Р.Волоско.