Постанова № 87841030, 24.02.2020, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/733/20

Провадження №1-кп/944/692/20

УХВАЛА

24.02.2020 рокум.Яворів

Колегія суддів Яворівського районного суду Львівської області у складі:

головуючої судді - Швед Н.П.

суддів - Кондратьєвої Н.А., Карпин І.М.

з участю секретаря - Козака О.П.

прокурора - Процишена В.М.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - Масюка Б.Б.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні, в залі суду, в м.Яворові, клопотання прокурора відділу прокуратури міста Києва Процишена В.М., про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22018101110000211 від 18.10.2018року, про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, непрацюючого, одруженого, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.305, ч.3 ст.307 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А:

На розгляді Яворівського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22018101110000211 від 18.10.2018року про обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.305, ч.3 ст.307 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 календарних днів.

В обгрунтування клопотання прокурор, покликається на те, що обвинувачений ОСОБА_1 у серпні 2019 року, перебуваючи у м. Кривий Ріг, вступив у злочинну змову з невстановленими досудовим розслідуванням особами, з метою контрабандного переміщення через державний кордон України наркотичного засобу кокаїн. Згідно розробленого за попередньою змовою з невстановленими особами плану, ОСОБА_1 мав за допомогою наданого йому невстановленими особами транспортного засобу перетнути державний кордон України та прямувати до країн Західної Європи (Німеччина, Нідерланди, Польща), з метою придбання в невстановлених досудовим розслідуванням осіб наркотичного засобу кокаїну та ввезти вказаний засіб на територію України з приховуванням від митного контролю, у тайнику - в обшивці салону наданого йому невстановленими особами автотранспортного засобу.

14.08.2019року ОСОБА_1 отримавши від невстановлених досудовим розслідуванням осіб автомобіль марки «Mitsubishi Outlander», д.н.з. НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_3 , об 21 год. 00 хв. перетнув державний кордон України у пункті пропуску «Шегині» Львівської митниці ДФС.

В період з 14.08.2019року по 18.08.2019року ОСОБА_1 за попередньою змовою придбав за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановлених осіб наркотичний засіб кокаїн, який помістив у вакумне пакування, яке сховав у панелі приладів вищевказаного автомобіля, з метою приховування від митного контролю.

18.08.2019року близько 07 год. 40 хв. ОСОБА_1 , прямуючи з території Польщі через митний пост «Краківець» Львівської митниці ДФС, обрав для перетину державного кордону України «зелений коридор» заявивши тим самим, що в нього відсутні заборонені для переміщення речі та предмети, а також такі, що підлягають декларуванню. Під час проходження митного контролю ОСОБА_1 було запрошено для проходження поглибленого огляду його особистих речей та транспортного засобу до приміщення спеціально відведеного для цієї процедури боксу. В ході проведення огляду автотранспортного засобу та особистих речей ОСОБА_1 , у панелі приладів автомобіля, за магнітолою, було виялено вакумний пакунок із порошкоподібною сипучою речовиною білого та коричневого кольору, загальною вагою разом із пакуванням 580 грам. Під час проведення співробітниками ДФС експрес-тесту на вміст у вказаному пакунку речовини «кокаїн», було отримано позитивний результат на наявність зазначеного наркотичного засобу.

Згідно висновку експерта ЇСТЕ СБ України № 163/5 від 07.11.2019року надана на дослідження порошкоподібна речовина масою нетто 501,080г. містить у своєму складі наркотичний засіб - кокаїн, обіг якого обмежено, маса накркотичного засобу - 369,5 г.

Враховуючи наведене, ОСОБА_1 інкримінується вчинення за попередньою змовою із невстановленою групою осіб переміщення через митний кордон України наркотичного засобу в особливо великих розмірах, тобто контрабанда наркотичних засобів та незаконне придбання, зберігання та перевезення з метою збуту наркотичного засобу в особливо великих розмірах, кримінальні правопорушення, передбачені ч.3 ст.305, ч.3 ст.307 КК України.

19.08.2019року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України.

03.02.2020року слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою до 03.03.2020року.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень та враховуючи наявність ризиків, а саме, те що обвинувачений може переховуватися від суду, оскільки у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень йому загрожує покарання у виді позбавлення волі до 12 років; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків обвинувачення, які безпосередньо судом ще не допитані; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, або вчинити інше кримінальне правопорушення, підстав для застосування до ОСОБА_1 більш м`які запобіжні заходи не можуть бути застосовані до нього. Просить клопотання задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просить таке задовольнити, в клопотанні обвинуваченого та його захисника відмовити.

Захисник обвинуваченого просить в клопотанні прокурора відмовити, змінити ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на домашній арешт, однак жодних доказів в обгрунтування клопотання суду не надав, зокрема, у чиїй власності перебуває дана квартира, хто в ній зареєстрований та проживає, чи це не порушуватиме прав власника, як і не надав жодних характеризуючих документів відносно особи обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_1 клопотання захисника підтримав, просить змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на домашній арешт, в клопотанні прокурора відмовити.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, колегія суддів прийшла до наступного.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Згідно з ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу суд повинен врахувати наявність ризиків, зазначених в ст.177 КПК України, а також оцінити в сукупності обставини, які визначені в ч.1 ст.178 КПК України.

Згідно зі ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м?яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслив, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до осбистої свободи.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.305, ч. З ст. 307 КК України, що відповідно до вимог ст.12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких кримінальних правопорушень.

Заявлені ризики, які виправдовують тримання ОСОБА_1 під вартою не змінилися, є достатньо підстав вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, оскільки у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень йому загрожує покарання у виді позбавлення волі до 12 років; незаконно впливати на свідків обвинувачення, які безпосередньо судом ще не допитані; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином,та вчинити інше кримінальне правопорушення,захисником дані ризики не спростовано, жодних доказів щодо обрання більш м`якого запобіжного заходу не надано.

Проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу обвинуваченого, колегія суддів приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 , оскільки прокурором доведені ризики, передбачені ст.177 КПК України, та на даний час більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну поведінку поведінку обвинуваченого та виконання ним обов`язків передбачених КПК України.

Крім цього, суд бере до уваги рішення по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 де Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування ступеня тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки такий свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, те що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний, обвинувачений може ухилитись від слідства чи суду.

Враховуючи наведене, застосований запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у виді взяття під варту є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.

Колегія суддів звертає увагу на принцип диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом, та бере до уваги ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні особливо тяжкого злочину від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до вимог ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до рішень ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року розмір застави повинен бути належною гарантією того, що заявник вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу, при визначенні розміру застави виправданим є врахування серйозності обставин справи.

При визначенні ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, колегія суддів наряду з положеннями ст.ст. 182,183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Виходячи з вимог ч. З ст. 183, ч.ч. 4,5 ст.182 КПК України та з огляду на виключні обставини зазначені у клопотанні, при постановленні даної ухвали в частині визначеного альтернативного запобіжного заходу пропонується визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, з урахуванням існуючих значних ризиків -та розміру шкоди, у завданні якої обвинувачується ОСОБА_1 взявши до уваги таким чином, що застава у розмірі 200 (двісті) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 420400 (чотириста двадцять тисяч чотириста) грн., здатна забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

У разі внесення ОСОБА_1 визначеного розміру застави, на останнього слід покласти обов`язки, передбачені ст.194 КПК України: прибувати до суду за першим викликом, не відлучатися за межі м.Кривий Ріг Дніпропетровської області без дозволу суду, здати на зберігання до відповідного органу ДМС України паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В клопотанні обвинуваченого та його захисника відмовити.

На підставі викладеного, керуючисть ст.ст. 177-178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 314-315,369-372 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Клопотання прокурора задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесять) днів, а саме, до 24.04.2020 року, з утриманням в Державній установі "Львівська установа виконання покарань (№19)".

Визначити ОСОБА_1 розмір застави достатньої для забезпечення виконання обов`язків у розмірі 200 (двісті) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 420400 (чотириста двадцять тисяч чотириста) грн., які слід внести на наступний депозитний рахунок: UA598201720355219002000000757 Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26306742.

У випадку внесення вказаного розміру застави, на відповідний рахунок ОСОБА_1 слід звільнити з під варти, в порядку визначеному ч.4 ст.202 КПК України.

У випадку звільнення з-під варти на ОСОБА_1 покласти обов`язки, а саме: прибувати до суду за першим викликом; не відлучатися за межі м.Кривий Ріг Дніпропетровської області без дозволу суду; здати на зберігання до відповідних органів ДМС України паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити строк дії ухвали 60 (шістдесят) днів з 24.02.2020 року по 24.04.2020 року.

Клопотання обвинуваченого та його захисника Масюка Б.Б. - залишити без задоволення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, його захисникам та прокурору - для відома, Державній установі "Львівська установа виконання покарань (№19)" - для відома та виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуюча суддя: Швед Н.П.

Судді: Кондратьєва Н.А.

Карпин І.М.