Ухвала суду № 87840443, 26.02.2020, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/4653/19

УХВАЛА

26 лютого 2020 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Палюх Н.М., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про стягнення вартості безпідставно набутих поліпшень орендованого приміщення,

в с т а н о в и в:

Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися у суд з позовом, в якому просять стягнути з відповідача Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради вартість безпідставно набутих поліпшень в орендованому приміщенні будинку АДРЕСА_1 в сумі 160144,20 грн. згідно локального кошторису, довідки та акту вартості виконаних робіт. Свої вимоги мотивують тим, що 12.08.2004 ОСОБА_2 уклав з ЛКП «Рембуд» договір оренди підвального приміщення площею 17 кв.м. по АДРЕСА_1 . Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, як правонаступник, який перебрав на себе права та обов`язки ЛКП «Рембуд», 22.12.2015 у зв`язку із зміною балансоутримувача уклав з ОСОБА_2 договір №3-9935015 оренди приміщення по АДРЕСА_1 . На час укладення першого договору оренди вказане приміщення було непридатним для використання і потребувало капітального ремонту. Так як у ОСОБА_2 грошей на ремонт не було, він залучив ОСОБА_1 , за допомогою якого проводився капітальний ремонт орендованого приміщення. Даний ремонт проводився з відома та згоди ЛКП «Рембуд». Згідно кошторису по ЛК №2-1-1 прямі витрати становлять витрати в сумі 98133 грн. вартість будівельних робіт становить 119471 грн. та податок на додану вартість 23894,20 грн. Згідно акту вартість виконаних будівельних робіт становить 143365 грн. 20 коп. Також було замінено батарея опалення та труби на суму 3756 грн,, встановлено ролокасети на суму 1673 грн., проведено телефон - інтернет вартістю 2376 грн., встановлено сигналізацію, систему кондиціонування приміщення в сумі 8964 грн. Договір оренди нежитлового приміщення припинений. Дані поліпшення орендованого приміщення є невід`ємними від будинку і на сьогоднішній день відповідач виставив вказане приміщення на аукціон для продажу. На підставі ст.1212 ЦК України просять стягнути з відповідача вартість безпідставно набутих поліпшень в орендованому приміщенні будинку АДРЕСА_1 в сумі 160144,20 грн. згідно локального кошторису, довідки та акту вартості виконаних робіт.

Ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 22 липня 2019 року, яка постановою Львівського апеляційного суду від 21 січня 2020 року залишена без змін, відмовлено у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_2 до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про стягнення вартості безпідставно набутих поліпшень орендованого приміщення.

При вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про стягнення вартості безпідставно набутих поліпшень орендованого приміщення було встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а саме позивачем не викладені обставини, якими обґрунтовує свої вимоги із зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Також позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору, не містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, до позовної заяви не надано оригінал документа про сплату судового збору.

Ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 22 липня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про стягнення вартості безпідставно набутих поліпшень орендованого приміщення було залишено без руху та надано ОСОБА_1 5-денний строк з дня вручення ухвали для усунення вказаних недоліків.

25.07.2019 копію вказаної ухвали рекомендованим листом було направлено на адресу позивача ОСОБА_1 , яка зазначена ним у позовній заяві, однак даний лист був поштовим відділенням повернутий суду 06.08.2019 з відміткою про причини невручення - «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення», а саме: «відсутність адресата».

Згідно з ч.1 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

Номер засобу зв`язку та адресу електронної пошти позивачем у позовній заяві не зазначено, як внаслідок, окрім направлення копії ухвали за вказаною позивачем поштовою адресою, суд позбавлений в інший спосіб повідомити позивача про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином судом вичерпані всі передбачені діючим ЦПК України можливі варіанти зв`язатися з позивачем ОСОБА_1 та вручити йому копію ухвали суду від 22.07.2019.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Аналогічна позиція висловлена також в пункті 27 рішення Європейського Суду з прав людини від 26 квітня 2007 року по справі «Шевченко проти України» (Заява N 8371/02). Європейський Суд зазначив, що заявник не зміг довести, що він вчиняв будь-які кроки між вереснем 2002 року та груднем 2003 року та після 2 червня 2004 року, щоб довідатись про стан провадження у його справі.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарія проти Іспанії» сформував позицію про те, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» наголосив на тому, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак, в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Відповідно до пунктів 6, 7 ч.2 ст.43 ЦПК України передбачено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строк та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 1 ст.44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Принцип юридичної визначеності, як складова частина конституційного принципу верховенства права, зобов`язує позивача самостійно цікавитися перебігом розгляду його позову в суді. Тривала відсутність такого інтересу з боку позивача свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.

Слід зазначити, що справа в суді знаходиться тривалий час, а саме з 18.07.2019 по 26.02.2020 та за цей весь час позивач долею своєї позовної заяви не цікавиться, недоліки позовної заяви зазначені в ухвалі від 22.07.2019 не усунув по даний час, що свідчить про те, що позивач добросовісно не здійснює свої процесуальні права і не виконує процесуальні обов`язки.

Відповідно до ч.3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За наведеного, враховуючи, що позивач по даний час не усунув недоліків позовної заяви, вважаю, що позовну заяву слід вважати неподаною і повернути ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст.43, 44, 185 ч.3, 260-261 ЦПК України, –

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про стягнення вартості безпідставно набутих поліпшень орендованого приміщення – вважати неподаною та повернути позивачу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до вимог п.п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.

Суддя: