Ухвала суду № 87840433, 21.02.2020, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/21087/19

Провадження № 2/234/1059/20

УХВАЛА

про поновлення пропущеного процесуального строку

21 лютого 2020 року м.Краматорськ

Суддя Краматорського міського суду Донецької області Костюков Д.Г. розглянув клопотання ТОВ «УК «Ладіс» про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Ладіс» про скасування незаконно нарахованого боргу за послуги, які не отримувались,-

ВСТАНОВИВ:

12.12.2019р. до Краматорського міського суду надійшов позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Ладіс» про скасування незаконно нарахованого боргу за послуги, які не отримувались.

Ухвалою суду від 08.01.2020р. позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ «УК «Ладіс» прийнята до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження. Вказаною ухвалою сторонам наданий строк для надання відповідних заяв по суті справи.

Ухвала про відкриття провадження по справі була отримана представником відповідача 16.01.2020р.

17.02.2020р. в суд надійшов відзив відповідача на позовну заяву ОСОБА_1 . Одночасно з відзивом відповідачем надана заява про поновлення строку на подання відзиву, яка огрунтована тим, що єдиний штатний юрист підприємства знаходився у щорічній тарифній відпустці та відсутністю можливості у підприємства задіяти юрисконсульта по цивільно-правовому договору для надання юридичних послуг.

Представник відповідача просить суд визнати поважними причини пропуску строку на подачу відзиву та поновити цей строк.

Дослідивши матеріали цивільної справи, зміст клопотання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 7 ст. 178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Оцінюючи обставини, що перешкоджали реалізації процесуального права для надання відзиву на позову заяву, на які представник відповідача посилається як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів і з того, чи мав відповідач за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду (чи відсутні були вагомі перешкоди, труднощі для реалізації цього права).

Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, згідно якої:

Рішенням Європейського Суду з прав людини по справі «Іліан проти Туреччини» встановлено, що правило встановлення обмежень до суду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Окрім того, в ухвалі щодо прийнятності заяви N 32671/02 Європейського суду з прав людини у справі "Скорик проти України" від 08.01.2008 року Суд нагадує, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду (див. рішення у справі Golder v. the United Kingdom, 21.02.1975 року, Серія A N 18, с. 18, п. 36), не є абсолютним; воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак ці обмеження не повинні впливати на користування правом в такий спосіб і до такої міри, що саму його суть буде порушено. Вони повинні відповідати законній меті і тут має бути розумний ступінь пропорційності між засобами, що застосовуються, та метою, яку намагаються досягнути (див. рішення у справі Guerin v. France, 29 липня 1998 року, Reports 1998-V, п. 37).

Європейський суд з прав людини підкреслює, що, оскільки питання стосується принципу юридичної визначеності, воно стосується не тільки проблеми трактування правової норми в звичайному сенсі, але й проблеми недоцільного формулювання процесуальної вимоги, яке може перешкоджати розгляду позову по суті, таким чином спричиняючи порушення права на ефективний судовий захист (Miragall Escolano and Others v. Spain, N 38366/97, п. 37, та Zvolsku and Zvolska v. the Czech Republic, N 46129/99, п. 51).

Дослідивши наведені відповідачем обставини в обґрунтування пропуску процесуального строку для подання відзиву, суд визнає їх поважними, у зв`язку з чим клопотання відповідача про поновлення строку, встановленого ухвалою суду від 08.01.2020 року для подання відзиву, підлягає задоволенню.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 127, 260, 353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ

Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Ладіс»

пропущений процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Ладіс» про скасування незаконно нарахованого боргу за послуги, які не отримувались.

Прийняти відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Ладіс» та долучити до матеріалів справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д. Г. Костюков