Ухвала суду № 87839211, 26.02.2020, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/1011/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 року слідчий суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Сітніков Т.Б., за участю секретаря судового засідання Циганенко Ю.О., слідчого СВ Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області Лесько В.О., прокурора Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області Цукарєвої В.А., захисника Сітало В.І., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області Скрипченка Д.В., погоджене з прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області Цукарєвою В.А. по матеріалам досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020050380000247 від 23 лютого 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Бахмут, Донецької області, українця, громадянина України, із професійно-технічною освітою, не одруженого, працездатного, який не працює та не навчається, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , -

В С Т А Н О В И В:

26 лютого 2020 року до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області надійшло клопотання слідчого СВ Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області Скрипченка Д.В., погоджене з прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області Цукарєвою В.А. по матеріалам досудового розслідування, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020050380000247 від 23 лютого 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , в якому зазначено, що: 22 лютого 2020 року у вечірній час більш точного часу не встановлено, ОСОБА_1 будучі раніше знайомим з сусідкою ОСОБА_2 , за її проханням прийшов до неї до дому за адресою: АДРЕСА_3 та допомагав їй по господарству, ремонтував дзвоник. У цей час ОСОБА_1 побачив на шиї ОСОБА_2 золотий ланцюжок з хрестиком. Виконавши роботу останній пішов за місцем свого мешкання.

23 лютого 2020 року приблизно о 03 годині 30 хвилин, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_1 гуляючи, проходив по АДРЕСА_4 та на перехресті з вул. Вокзальною у світлі вуличного ліхтаря побачив буд. АДРЕСА_3 у якому мешкає ОСОБА_2 та звернув увагу на відкрите вікно у туалеті вказаного будинку. Згадавши про наявність у останньої золотого ланцюжка з хрестиком у ОСОБА_1 виник злочинний намір направлений на його незаконне заволодіння.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 у вищевказаний час, самостійно переліз через паркан, таким чином потрапив до території домоволодіння АДРЕСА_3 , далі останній через не замкнуте вікно у туалеті проник до приміщення вказаного будинку та пройшов до зальної кімнати. ОСОБА_2 прокинувшись, вийшла зі спальні до зальної кімнати, у цей час у ОСОБА_1 , який усвідомлював, що його дії перестали бути таємними, виник злочинний намір направлений на розбійний напад на ОСОБА_2 з метою заволодіння її золотим ланцюжком та хрестиком та умисне протиправне заподіяння її смерті.

ОСОБА_1 у вищевказаний день та час, знаходячись у зальній кімнаті буд. АДРЕСА_3 , негайно реалізуючи свій злочинний намір направлений на вчинення розбійного нападу з метою заволодіння ювелірними прикрасами ОСОБА_2 та умисне протиправне заподіяння смерті останній, діючи умисно, з корисливих мотивів обхопив обома руками область грудної клітини та шиї останньої та стискав їх. Усвідомлюючи, що від його дій ОСОБА_2 перестала подавати ознаки життя, ОСОБА_1 зірвав з її шиї золотий ланцюжок з хрестиком, та уклав тіло ОСОБА_2 на диван.

Смерть ОСОБА_2 настала на місці в результаті механічної асфіксії, від здавлення органів шиї.

Після чого ОСОБА_1 з викраденим майном з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, заподіявши потерпілій матеріальний збиток.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив умисне вбивство, тобто умисне, противоправне заподіяння смерті іншій людині, з корисливих мотивів, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України.

24 лютого 2020 року о 18 годині 20 хвилин ОСОБА_1 було затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України.

24 лютого 2020 року о 20 годині 00 хвилин ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, та вручено копію повідомлення про підозру і пам`ятку з процесуальними правами та обов`язками підозрюваного.

Слідчий Лесько В.О. та прокурор Цукарєва В.А. просили суд задовольнити клопотання, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечував проти клопотання.

Захисник Сітало В.О. в судовому засіданні не заперечував проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Наступні обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, повністю підтверджуються зібраними в кримінальному провадженні достатніми доказами:

- показаннями свідка ОСОБА_3 який пояснив, що 23 лютого 2020 року ОСОБА_1 віддав йому золотий хрестик та фрагменти золотого ланцюжка для продажу у ломбард;

- показаннями свідка ОСОБА_4 , який пояснив, що 23 лютого 2020 року у ранковий час він зустрівся з ОСОБА_1 , який просив його сказати, що він разом з ним ( ОСОБА_1 ) у ніч з 22 на 23 лютого 2020 року знаходились разом та вживали спиртні напої;

- проведеним оглядом місця події за адресою: АДРЕСА_3 , в ході якого було оглянуто приміщення будинку, зафіксовано обстановку, оглянуто труп ОСОБА_2 та вилучено речові докази по кримінальному провадженню;

- проведеним оглядом місця події за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем мешкання підозрюваного ОСОБА_1 в ході якого вилучено речові докази по кримінальному провадженню, зокрема, особистий одяг та взуття останнього;

- показаннями підозрюваного ОСОБА_1 , який детально розповів про обставини вчиненого ним кримінального правопорушення;

- проведеним слідчим експериментом за участю підозрюваного ОСОБА_1 , який на місці скоєння злочину продемонстрував як саме було скоєно ним злочин з уточненням деталей та механізму спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_2 .

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність наступних ризиків, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Прокурором та слідчим доведено, що підставами вважати, що в кримінальному проваджені існують ризики, передбачені у п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, те, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків.

Ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду підтверджується тим, що останній вчинив особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічним позбавленням волі, суворість покарання може бути визнане підозрюваним ОСОБА_1 більш небезпечним ніж втеча, оскільки останній не має стійких соціальних зав`язків, офіційно не працює, не одружений, дітей не має, офіційного матеріального доходу не має, соціально не адаптований, за місцем мешкання характеризується негативно. Крім того, під час допиту матері підозрюваного ОСОБА_5 остання пояснила, що її син ОСОБА_1 у 2019 році перебував на заробітках у Чехії, звідки повернувся у грудні того ж року, тому є підстави вважати, що підозрюваний може виїхати за межі кордону України з метою переховування від органів досудового розслідування та суду. Крім того, враховуючи, що м. Костянтинівка знаходиться у безпосередній близькості до тимчасово неконтрольованої окупованої території України, що унеможливить розшук підозрюваного ОСОБА_1 .

Ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, підтверджується тим, під час вчинення злочину підозрюваний незаконно заволодів золотим ланцюжком з хрестиком, які належать ОСОБА_2 , на теперішній час вилучено лише хрестик та фрагмент ланцюжка. Згідно показань підозрюваного ОСОБА_1 він інші частини ланцюжку викинув у р. Кривий Торець, щоб ніхто їх не знайшов та не зміг ідентифікувати. До теперішнього часу місцезнаходження інших частин ланцюжку не встановлено, у зв`язку з чим не обравши підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній може продовжувати переховувати речі здобуті злочинним шляхом, а саме фрагменти золотого ланцюжка або знищити їх. Крім того, на теперішній час не встановлено місце знаходження закордонного паспорту ОСОБА_1 та встановлено, що останній раніше виїжджав за кордон.

Ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підтверджується допитом свідка ОСОБА_4 , в ході якого він пояснив, що 23 лютого 2020 року у ранковий час він зустрівся з ОСОБА_1 , який просив його сказати, що в ніч з 22 на 23 лютого 2020 року вони знаходились разом та вживали спиртні напої. Вказаними діями підозрюваний намагався шляхом вмовляння забезпечити собі алібі та уникнути кримінальної відповідальності. Крім того, свідок ОСОБА_3 є близьким другом ОСОБА_1 , та саме свідку ОСОБА_3 підозрюваний віддав золотий хрестик для продажу у ломбарді, та саме йому показував золотий ланцюжок, який належав потерпілій ОСОБА_2 , з огляду на це підозрюваний ОСОБА_1 може впливати на свідка з метою зміни останнім показань під час досудового розслідування та у суді на свою користь, та з цією метою може чинити тиск на свідків, а саме спробувати переконати останніх, може спробувати залякувати чи спробувати погрожувати свідкам та іншим чином впливати на свідків з метою зміни останніми своїх свідчень під час досудового розслідування та судового розгляду та уникнути покарання за скоєне кримінальне правопорушення.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить дотримання підозрюваним ОСОБА_1 процесуальних обов`язків під час досудового розслідування та в суді.

Застосування більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти цим ризикам, у зв`язку з чим останньому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Частиною 1 статті 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, окрім інших також: вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання: репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, на виконання ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчим суддею оцінено в сукупності такі обставини: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_1 у разі визнання його вини, оскільки він підозрюється, зокрема, у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічним позбавленням волі; те, що ОСОБА_1 не має постійного заробітку, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не має стійких соціальних зв`язків, на обліку лікаря психіатра, нарколога, фтизіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно, та вчинив особливо тяжке кримінальне правопорушення.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Однак, розглядаючи можливість застосування до підозрюваного альтернативних запобіжних заходів, враховуючи вищезазначене, тяжкість, характер та ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, суворість покарання за кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , його можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, на думку слідчого судді, є підставою для обрання ОСОБА_1 саме виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, не забезпечать виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і його належну поведінку.

Зазначені ризики виправдовують обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

При цьому слідчий суддя вважає, що застосування даного запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, незважаючи на презумпцію невинуватості, тримання під вартою завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.

На підставі викладеного, враховуючи наявність правової підстави застосування запобіжного заходу (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може здійснити дії, передбачені пп. 1 - 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), та враховуючи, що згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, а більш м`яка міра запобіжного заходу не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя не роблячи передчасних висновків щодо вини підозрюваного ОСОБА_1 вважає за необхідне задовольнити клопотання слідчого СВ Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП України в Донецькій області, погоджене з прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Враховуючи дану норму кримінального процесуального закону та обставини вчинення інкримінованого діяння, суд не знаходить підстав для визначення розміру застави підозрюваному ОСОБА_1 при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196-198 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області Скрипченка Д.В., погоджене з прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області Цукарєвою В.А. по матеріалам досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020050380000247 від 23 лютого 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Бахмут, Донецької області, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України по матеріалам досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020050380000247 від 23 лютого 2020 року, на строк 60 (шістдесят) днів, з моменту фактичного затримання - з 24 лютого 2020 року по 23 квітня 2020 року включно.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 тримати від вартою в ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)».

Вручити копію ухвали учасникам судового провадження, негайно після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області Скрипченка Д.В., прокурора Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області Цукарєву В.А.

На ухвалу слідчого судді учасниками процесу може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя Т.Б. Сітніков