
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2020 року Справа № 926/2857/19
м. Чернівці
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гурина М.О., за участю секретаря судового засідання Боднарчуку В.В., розглянув справу
за позовом Департаменту розвитку Чернівецької міської ради, м. Чернівці
до фізичної особи-підприємця Щербатюка Віталія Захарійовича, м. Чернівці
про стягнення заборгованості в сумі 81465,69 грн., розірвання договору оренди приміщення № 146 від 13.12.2018 року та звільнення орендованого приміщення.
Представники сторін:
від позивача - Іванович Л.Є., довіреність №02/01-17/576 від 10.06.2019 року; Бузіла В.В., довіреність №02/01-17/577 від 10.06.2019;
від відповідача - Щербатюк В.З.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Департамент розвитку Чернівецької міської ради звернувся з позовом до фізичної особи-підприємця Щербатюка Віталія Захарійовича про стягнення заборгованості в сумі 81465,69 грн, розірвання договору оренди приміщення № 146 від 13.12.2018 року та звільнення орендованого приміщення.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 19.12.2019 року дану позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для виправлення недоліків позовної заяви у десять днів з дня отримання ухвали.
08.01.2020 року на поштову адресу Господарського суду Чернівецької області надійшла заява від 28.12.2019 вихідний номер № 02/01-17/1785 з відтиском печатки пошти на конверті від 28.12.2019 року, якою усунуто недоліки позовної заяви. Отже, заяву про усунення недоліків даної позовної заяви подано у встановлений судом строк.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 08.01.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.01.2020 року.
У підготовчому судовому засіданні 27.01.2020 року оголошено перерву до 11.02.2020 року
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 11.02.2020 року відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 25.02.2020 року.
25.02.2020 року Господарським судом Чернівецької області отримано заяву відповідача в якій він просить розстрочити виконання рішення у справі в частині стягнення заборгованості строком на дванадцять місяців рівними частинами.
Станом на день розгляду справи представники позивача просили закрити провадження у справі в частині розірвання договору та звільнення приміщення у зв`язку із відсутністю предмету спору між сторонами, оскільки, між сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди за якою сторони прийшли до згоди розірвати договір нерухомого майна та станом на 25.02.2020 року приміщення орендарем звільнене та передане орендодавцю. В частині стягнення заборгованості - позовні вимоги підтримали в повному обсязі, не заперечували проти розстрочки виконання рішення до кінця бюджетного року. Клопотали про повернення сплаченого судового збору у відповідності до ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Відповідач заявив усне клопотання про визнання позовних вимог в частині стягнення боргу, підтримав клопотання про закриття провадження в решті позовних вимог, просив розстрочити виконання рішення строком на один рік.
Частиною 3 статті 185 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.
Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ч. 3 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.
Заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради №566/218 від 23.10.2018 року "Про розгляд звернень фізичних та юридичних осіб щодо оренди, суборенди, позики, закріплення приміщення, внесення змін до окремих пунктів рішень виконавчого комітету міської ради" погоджено, у зв`язку з поданням заяви про наміри взяти в оренду одним заявником, передачу в оренду на загальних умовах терміном на два роки й одинадцять місяців фізичній особі-підприємцю Щербатюку В.З. приміщення окремої будівлі літ. В, загальною площею 99,6 кв.м., на вул. Сторожинецькій, 113-115, з метою використання під виробництво зовнішньої реклами.
13.12.2018 року між Департаментом економіки Чернівецької міської ради та фізичною особою-підприємцем Щербатюком Віталієм Захарійовичем укладено договір оренди нерухомого майна № 146 згідно пункту 1.1 якого позивач на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради №566/21 від 23.10.2018 року та заяви від 20.08.2018 року передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежилі приміщення окремої будівлі (літ. В), загальною площею 99,6 кв.м., розташоване за адресою: м. Чернівці, вул. Сторожинецькій, 113-115, з метою використання під виробництво зовнішньої реклами.
Згідно з актом передання-приймання об`єкта оренди по вул. Сторожинецькій, 113-115 від 13.12.2018 року позивач передав, а відповідач прийняв приміщення загальною площею 99,60 кв.м.
Вартість об`єкта оренди становить 334036,00 грн. (без урахування податку на додану вартість) відповідно до звіту про оцінку майна (пункт 1.2 договору).
Цей договір діє по 12.11.2021 року (включно) (пункт 1.5. договору).
Пунктом 2.1 договору оренди нерухомого майна № 146 передбачено, що за користування об`єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Положення про порядок розрахунку плати за оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Чернівців, затвердженого міською радою, та на дату укладення цього договору, місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є додатком до цього договору на дату його укладання з урахуванням ПДВ становить 10331,30 грн.
Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції попереднього місяця, що визначається Державною службою статистики України (п. 2.4 договору).
Пунктом 2.5 договору оренди нерухомого майна № 146 встановлено, що орендар щомісячно самостійно розраховує орендну плату з урахуванням податку на додану вартість та сплачує її впродовж поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності. При цьому в платіжному документі вказується загальна сума та сума податку на додану вартість. Орендар має право сплачувати орендну плату авансом за будь-який період в межах строку дії цього договору.
Згідно відомості розрахунків з орендарями по оренді нежитлових приміщень за період з 01.12.2018 року по 30.11.2019 року загальна заборгованість відповідача перед позивачем станом на 03.12.2019 року становить 81465,69 грн, в тому числі пеня нарахована з 01.06.2019 р. по 30.11.2019 р. в сумі 6165,22 грн.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Так, частина 1 та пункт 2 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлюють, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 пункту 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно частини 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Отже, оскільки відповідач зобов`язання щодо сплати орендної плати у відповідності до умов договору оренди нерухомого майна № 146 належним чином в повній мірі не виконав, то має сплатити на користь позивача заборгованість у сумі 75300,47 грн, яка виникла у період з 01.05.2019 року по 30.11.2019 року включно згідно з наданою позивачем відомістю розрахунків.
Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 5.4 договору оренди нерухомого майна № 146 за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.
Відповідач неналежно та несвоєчасно виконував грошові зобов`язання по сплаті орендної плати у відповідності до умов договору оренди нерухомого майна № 146, а тому, має сплатити позивачу пеню у сумі 6165,22 грн., яка нарахована за період з 01.06.2019 р. по 30.11.2019 р. включно згідно з наданою позивачем відомістю розрахунків.
Щодо позовних вимог про розірвання договору оренди та звільнення приміщення, суд зазначає наступне.
11.02.2020 року між сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди №146 за умовами якої орендар та орендодавець прийшли до згоди розірвати договір нерухомого майна №146 від 13.12.2018 року.
У відповідності до листа Департаменту розвитку Чернівецької міської ради приміщення загальною площею 99,6 кв.м., розташоване за адресою: м. Чернівці, вул. Сторожинецькій, 113-115 передано орендодавцю згідно з актом приймання-передачі.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
З огляду на вищевикладене, враховуючи клопотання сторін, суд закриває провадження у справі в частині розірвання договору та повернення орендованого приміщення у зв`язку із відсутністю предмету спору між сторонами.
Щодо заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду, проаналізувавши матеріали та обставини справи, дослідивши у судовому засіданні додаткові докази, суд встановив наступне.
Відповідно до п.2 ч. 6 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Згідно з п. 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 "Конвенції про захист прав людини та основних свобод" відповідно до якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.
Європейський суд з прав людини зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежить, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.
Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.
Обґрунтовуючи заяву про надання розстрочки виконання судового рішення, відповідач посилається на вкрай важке фінансове становище та звертає увагу на чималу суму заборгованості, зазначає, що стягнення заборгованості за рішенням без розстрочення його виконання зумовить неможливість погашення грошових зобов`язань за податками та зборами, що в результаті може призвести до його банкрутства.
За приписами статей 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (статті 77 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи вищенаведені обставини суд враховує, що боржник не ухиляється від виконання своїх обов`язків з погашення заборгованості, що розстрочка виконання рішення є тією мірою, яка дозволяє не допустити банкрутства юридичних осіб, надає можливість працювати суб`єкту господарювання та здійснювати поступове погашення заборгованості, оскільки одночасне примусове стягнення всієї заборгованості може вкрай негативно вплинути на його функціонування.
Враховуючи майнові інтереси обох сторін, суд частково задовольняє заяву фізичної особи-підприємця Щербатюка Віталія Захарійовича про розстрочку виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості у сумі 75300,47 грн. та пені у сумі 6165,22 грн. (загальна сума 81465,69 грн.) строком на 10 місяців рівними частинами наступним чином: до 30 березня 2020 року - 8146,57 грн., до 30 квітня 2020 року - 8146,57 грн., до 30 травня 2020 року - 8146,57 грн., до 30 червня 2020 року - 8146,57 грн., до 30 липня 2020 року - 8146,57 грн., до 30 серпня 2020 року - 8146,57 грн., до 30 вересня 2020 року - 8146,57 грн., до 30 жовтня 2020 року - 8146,57 грн., до 30 листопада 2020 року - 8146,57 грн., до 30 грудня 2020 року - 8146,56 грн.
Відповідно до приписів частини 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір" та статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З огляду на визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, позивачу - Департаменту розвитку Чернівецької міської ради слід повернути 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову за платіжним дорученням №221 від 18.10.2019 року, що складає 960,50 грн., решту судового збору в сумі 960,50 грн, - покласти на відповідача з вини якого спір доведено до вирішення в судовому порядку.
Згідно пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Враховуючи усне клопотання позивача, закриття провадження у справі в частині розірвання договору та повернення орендованого приміщення у зв`язку із відсутністю предмету спору між сторонами, позивачу - Департаменту розвитку Чернівецької міської ради слід повернути судовий збір, сплачений при поданні позову за платіжним дорученням №280 від 09.12.2019 року на суму 3842,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 5, 123, 129, 130, 185, 232, 233, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Щербатюка Віталія Захарійовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Департаменту розвитку Чернівецької міської ради (58000, м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, 3, код 42843402) заборгованість по орендній платі в сумі 75300,47 грн., пеню в сумі 6165,22 грн. та судовий збір в сумі 960,50 грн.
3. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Чернівецької області на 10 місяців згідно наступного графіка:
- до 30 березня 2020 року - 8146,57 грн.;
- до 30 квітня 2020 року - 8146,57 грн.;
- до 30 травня 2020 року - 8146,57 грн.;
- до 30 червня 2020 року - 8146,57 грн.;
- до 30 липня 2020 року - 8146,57 грн.;
- до 30 серпня 2020 року - 8146,57 грн.;
- до 30 вересня 2020 року - 8146,57 грн.;
- до 30 жовтня 2020 року - 8146,57 грн.;
- до 30 листопада 2020 року - 8146,57 грн.;
- до 30 грудня 2020 року - 8146,56 грн.
4. В решті позову - провадження у справі закрити.
5. Повернути Департаменту розвитку Чернівецької міської ради (58000, м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, 3, код 42843402) 50% судового збору, що складає 960,50 грн, на підставі ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", що був сплачений згідно платіжного доручення №221 від 18.10.2019 року, яке знаходиться в матеріалах справи № 926/2857/19.
6. Повернути Департаменту розвитку Чернівецької міської ради (58000, м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, 3, код 42843402) судовий збір в сумі 3842,00 грн. на підставі пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", що був сплачений згідно платіжного доручення №280 від 09.12.2019 року, яке знаходиться в матеріалах справи № 926/2857/19.
7. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Львівського апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.
Повне судове рішення складено 26.02.2020 року.
Суддя М.О. Гурин
Судове рішення № 87838933, Господарський суд Чернівецької області було прийнято 25.02.2020. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 926/2857/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: