Ухвала суду № 87838342, 20.02.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.02.2020 Справа № 914/176/17

Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П., розглянувши матеріали

заяви Акціонерного товариства «Укрпошта», м.Київ в особі Львівської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта», м.Львів

про видачу дублікату наказу

у справі №914/176/17

за позовом Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» в особі Львівської дирекції УДППЗ «Укрпошта», м.Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична консалтингова служба», м.Львів

про стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 153612,09 грн., пені в розмірі 45137,38 грн., інфляційних втрат у розмірі 6758,93 грн., штрафу у розмірі 10% від суми заборгованості у розмірі 15361,20 грн. та відшкодування земельного податку у розмірі 7854,78 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано заяву Акціонерного товариства «Укрпошта» в особі Львівської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» про видачу дубліката наказу у справі №914/176/17 за позовом Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» в особі Львівської дирекції УДППЗ «Укрпошта» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична консалтингова служба» про стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 153612,09 грн., пені в розмірі 45137,38 грн., інфляційних втрат у розмірі 6758,93 грн., штрафу у розмірі 10% від суми заборгованості у розмірі 15361,20 грн. та відшкодування земельного податку у розмірі 7854,78 грн.

Відповідно до проведеного 10.02.2020 р. автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду заяви визначено суддю Гоменюк З.П.

В поданій суду заяві про видачу дубліката наказу заявник зазначив, що наказ про примусове виконання рішення суду було видано 22.06.2017 р. В подальшому листом органу виконавчої служби вказаний виконавчий документ було повернено стягувачу, проте в процесі пересилання оригінал наказу був втрачений. Також заявник повідомив суд, що за час вирішення даної справи УДППЗ «Укрпошта» було реорганізоване в Публічне акціонерне товариство «Укрпошта», а згодом – в Акціонерне товариство «Укрпошта», що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 21.12.2018 р.

Зважаючи на те, що норми процесуального законодавства не передбачають обов`язковий розгляд заяв про видачу дублікату наказу в судовому засіданні, а суд, ознайомившись з матеріалами заяви, не вбачає необхідності у наданні додаткових доказів та пояснень, розгляд заяви здійснюється без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 04.04.2017 р. у справі №914/176/17 уточнені позовні вимоги задоволено частково; стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична консалтингова служба» на користь Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» в особі Львівської дирекції УДППЗ «Укрпошта» заборгованість по орендній платі в розмірі 153612,09 грн, пеню в розмірі 31183,77 грн, інфляційні втрати у розмірі 20839,18 грн, штраф у розмірі 10% від суми заборгованості у розмірі 15361,20 грн та судовий збір у розмірі 3314,94 грн; в решті позовних вимог – відмовлено; стягнено з Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» в особі Львівської дирекції УДППЗ «Укрпошта» на користь Державного бюджету України 1,89 грн судового збору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.06.2017 р. рішення Господарського суду Львівської області від 04.04.2017 р. у справі №914/176/17 залишено без змін.

22.06.2017 р. Господарським судом Львівської області видано відповідні накази, зокрема і наказ про стягнення грошових коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична консалтингова служба» на користь Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» в особі Львівської дирекції УДППЗ «Укрпошта», в якому вказано, що він дійсний для пред`явлення до виконання до 14.06.2020 р.

Повідомленням від 08.01.2019 р. державний виконавець Залізничного відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області повернув виконавчий документ стягувачеві без прийняття до виконання.

Листом від 08.01.20219 р. державний виконавець надіслав стягувачеві повідомлення про повернення виконавчого документу та наказ №914/176/17 від 22.06.2017 р.

Як стверджує заявник, оригінал наказу був втрачений в процесі його пересилання до Львівської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта».

З відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що 01.03.2017 р. в реєстр було внесено запис про припинення Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» (ідентифікаційний код юридичної особи 21560045), а правонаступником підприємства вказано Акціонерне товариство «Укрпошта» (ідентифікаційний код юридичної особи 21560045), одним з відокремлених підрозділів якого є Львівська дирекція Акціонерного товариства «Укрпошта» (код ЄДРПОУ ВП 22336769).

При прийнятті ухвали суд виходить з такого.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною другою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Аналогічне положення міститься і в ч.1 ст.18 та ч.1 ст.326 Господарського процесуального кодексу України.

В рішенні Конституційного Суду України від 13.12.2012 р. у справі №18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Глоба проти України» від 05.07.2012, пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначив, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД», Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005 р., зазначено, що неможливість для заявника отримати результат виконання рішення суду, винесеного на його або її користь, складає втручання у право на мирне володіння майном, яке викладено у першому параграфі ст.1 Протоколу №1 до Конвенції.

В рішенні у справі «Чіжов проти України» від 17.05.2005 р. Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатись, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії статті 6 Конвенції.

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень – складовою права на справедливий судовий захист.

Частиною першою ст.116 ГПК України (в редакції, чинній на момент видачі наказу) встановлено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Відповідно до п.19.4 розділу «Перехідні положення» ГПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Наказ Господарського суду Львівської області від 22.06.2017 р. дійсний для пред`явлення до виконання до 14.06.2017 р., про що зазначено в самому наказі, а отже станом на момент звернення заявника до Господарського суду Львівської області строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не закінчився, тобто таку заяву подано в межах встановленого строку.

Господарський процесуальний кодекс України не надає суду права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість, відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права (аналогічна позиція Верховного Суду викладена у постановах від 19.01.2019 р. у справі 916/215/15-г та від 23.05.2019 р. у справі №5023/1702/12).

Суд вважає, що відмова у задоволенні заяви фактично позбавить стягувача гарантованого Конституцією України права на виконання судового рішення та піддасть сумніву обов`язковість виконання рішення, що є неприпустимим.

Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази перебування наказу Господарського суду Львівської області №914/176/17 від 22.06.2017 р. на виконанні, беручи до уваги твердження заявника про втрату наказу та закріплений ст.124 Конституції України принцип обов`язковості виконання судових рішень, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для видачі дублікату наказу.

Разом з тим суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на те, що дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, а відповідно до положень ст.334 ГПК України заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником, як і заміна боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження, можлива лише за заявою сторони (заінтересованої особи), державного або приватного виконавця. З огляду на це, суд позбавлений права за власною ініціативою здійснювати заміну стягувача правонаступником, а повідомлення заявником в заяві про видачу дублікату наказу про факт реорганізації стягувача не може розцінюватись судом як заява, спрямована на заміну стягувача його правонаступником.

При цьому, на переконання суду, заявник може звертатись із заявою про видачу дубліката наказу в цій справі як правонаступник стягувача, а вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником не обов`язково повинно передувати вирішенню питання про видачу дублікату наказу.

Керуючись ст.ст.234, 235, 326, 327, п.19.4 розділу «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задоволити заяву Акціонерного товариства «Укрпошта» в особі Львівської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» про видачу дублікату наказу.

2. Видати дублікат наказу Господарського суду Львівської області від 22.06.2017 р. у справі №914/176/17 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична консалтингова служба» на користь Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» в особі Львівської дирекції УДППЗ «Укрпошта» заборгованості по орендній платі в розмірі 153612 грн. 09 коп., пені в розмірі 31183 грн. 77 коп., інфляційних втрат у розмірі 20839 грн. 18 коп., штрафу у розмірі 10% від суми заборгованості у розмірі 15361 грн. 20 коп. та судового збору у розмірі 3314 грн. 94 коп.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та в строки, передбачені ст.ст. 254-257 ГПК України.

Суддя Гоменюк З.П.