Ухвала суду № 87838225, 25.02.2020, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

УХВАЛА

"25" лютого 2020 р. Справа № 924/1045/19

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Танасюк О.Є., розглянувши заяву приватного підприємства „Спортелітбуд” від 17.02.2020р. про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі

за позовом Славутської міської ради, Хмельницька область, м. Славута

до приватного підприємства „Спортелітбуд”, Волинська область, м. Луцьк

про - розірвання договору про закупівлю робіт №145 від 11.04.2018р. укладеного між виконавчим комітетом Славутської міської ради та приватним підприємством „Спортелітбуд”

- стягнення штрафних санкцій у розмірі 119100,00 грн., з яких: 100000,00 грн. – штраф; 19100,00 грн. - пеня

Представники сторін:

позивач: не викликався

відповідач: не викликався

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 12.02.2020р. відмовлено у задоволенні позову Славутської міської ради до приватного підприємства „Спортелітбуд” про розірвання договору про закупівлю робіт №145 від 11.04.2018р. укладеного між виконавчим комітетом Славутської міської ради та приватним підприємством „Спортелітбуд” та стягнення штрафних санкцій у розмірі 119100,00 грн., з яких: 100000,00 грн. – штраф; 19100,00 грн. – пеня.

17.02.2020р. до суду надійшла заява приватного підприємства „Спортелітбуд” від 17.02.2020р., в якій просить ухвалити додаткове рішення про розподіл судових витрат та стягнути з Славутської міської ради на користь приватного підприємства „Спортелітбуд” 10000,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката. На підтвердження понесених відповідачем витрат на правову допомогу надає акт №1 приймання-передачі наданих послуг від 17.02.2020р. згідно договору №02-19 від 01.11.2019р. про надання правової допомоги, платіжні доручення №136 від 30.01.2020р. на суму 2000,00 грн. та №2492 від 17.02.2020р. на суму 8000,00 грн.

Ухвалою суду від 18.02.2020р. зазначену заяву призначено до розгляду на 10:00 год. 25.02.2020р. та повідомлено учасників справи про судове засідання.

24.02.2020р. до суду надійшли заперечення Славутської міської ради на заяву ПП „Спортелітбуд” про здійснення розподілу судових витрат. Звертає увагу, що відповідач у своїй заяві посилається на договір №02-19 від 01.11.2020р., який в матеріалах справи відсутній. Натомість у справі міститься укладений між Адвокатським бюро „Сергія Рудюка” та ПП „Спортелітбуд” договір про надання правової допомоги №02-19 від 01.11.2019р. Наголошує, що відповідно до п. 4.1. розділу 4, даний договір набирає чинності з моменту його підписання (тобто 01.11.2019р.). Однак, відповідно до п. 6 копії акту приймання-передачі наданих послуг згідно договору №02-19 від 01.11.2019р. правнича допомога надавалася 13.03.2019р., тобто в період коли між позивачем та відповідачем взагалі не існувало жодних правовідносин щодо розгляду справи №924/1045/19 в суді. Враховуючи зазначене, Славутська міська рада вважає, що ПП „Спортелітбуд” не надано належного доказу того, що судові витрати у розмірі 10000,00 грн. виникли саме у зв`язку та на виконання договору №02-19 від 01.11.2019р. та акту приймання-передачі наданих послуг від 17.02.2020р. Також зазначає, що положення договору №02-19 від 01.11.2019р. не містять ні порядку обчислення гонорару, ні ціни договору, ні вартості погодинної оплати, як цього вимагає Закон України „Про адвокатську діяльність”. При цьому, наголошує, що відповідно до п. 3.1. договору вартість послуг (гонорар) Адвокатського бюро визначається в додатках до договору, які в договорі не визначені та не долучені до матеріалів справи. Крім того, позивач просить відкласти судове засідання на іншу дату у зв`язку з неможливістю представників Славутської міської ради з`явитися в судове засідання, на підтвердження чого надано копію ухвали Верховного Суду від 11.02.2020р. у справі №924/328/19 про оголошення перерви на 10:50 год. 25.02.2020р.

При розгляді клопотання Славутської міської ради про відкладення судового засідання судом враховується, що ухвалою суду від 18.02.2020р. учасники справи не викликалися в судове засідання, а згідно ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Таким чином, враховуючи обмеження строків розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, клопотання Славутської міської ради про відкладення судового засідання залишається без задоволення.

Під час розгляду заяви ПП „Спортелітбуд” від 17.02.2020р. про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі №924/1045/19, судом враховується таке.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом п. 2 ч. 1, ч. 4 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 12.02.2020р. було відмовлено у задоволенні позову Славутської міської ради до ПП „Спортелітбуд” про розірвання договору про закупівлю робіт №145 від 11.04.2018р. та стягнення штрафних санкцій у розмірі 119100,00 грн., відповідач звернувся із заявою про розподіл судових витрат, в якій просить стягнути з позивача на свою користь 10000,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами: - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).

Відповідно до статті 26 Закону України „Про адвокатуру і адвокатську діяльність”, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України „Про адвокатуру і адвокатську діяльність”, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Договір про надання правової допомоги визначає взаємні права й обов`язки адвоката (адвокатського об`єднання) та клієнта, який звернувся за правовою допомогою, а також обсяг повноважень адвоката (адвокатського об`єднання) при здійсненні представництва інтересів клієнта, в тому числі в судах. Договір про надання правової допомоги, по суті, є договором про надання послуг у розумінні статті 902 Цивільного кодексу України, що узгоджується з нормами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", яка передбачає, що до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Згідно зі статтею 30 Закону України „Про адвокатуру і адвокатську діяльність”, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України „Про адвокатуру і адвокатську діяльність” Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 19.02.2020р. у справі №910/16223/18.

Відповідачем до матеріалів справи надано договір про надання правової допомоги №02-19 від 01.11.2019р., укладений між Адвокатським бюро „Сергія Рудюка” та ПП „Спортелітбуд”. Пунктом 3.1. договору передбачено, що вартість послуг (гонорар) Адвокатського бюро визначається в додатках до договору та підлягає перерахуванню клієнтом на розрахунковий рахунок Адвокатського бюро. Однак додатків, які б визначати вартість послуг та порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), відповідачем не надано. Зі змісту договору також не вбачається, що останній містить додатки, зокрема, які визначають вартість послуг (гонорар) Адвокатського бюро.

Як вбачається з акту приймання-передачі наданих послуг від 17.02.2020р. згідно договору №02-19 від 01.11.2019р. про надання правової допомоги, вартість наданих послуг складає 10000,00 грн. При цьому, визначено кількість затраченого часу на кожну послугу, зазначену в акті у робочих людино-годинах. Таким чином, не зрозуміло яким чином розраховано вартість наданих послуг в розмірі 10000,00 грн., зважаючи на те, що в договорі відсутній фіксований розмір гонорару, а також не встановлено погодинної оплати та її вартість.

Крім того, у п. 6 акту приймання-передачі наданих послуг від 17.02.2020р. зазначено послугу - підготовка проекту клопотання про відкладення судового засідання 13.03.2019р., на яку витрачено 2 робочих людино-години. Однак провадження у даній справі було відкрито 07.10.2019р., а договір про надання правової допомоги укладений 01.11.2019р. Тому вказана послуга не могла бути надана у справі №924/1045/19 та на виконання договору №02-19 від 01.11.2019р.

У п. 7 акту приймання-передачі наданих послуг від 17.02.2020р. вказано про надання послуги - пошук судових рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень/постанов Верховного Суду в аналогічних правовідносинах, на яку витрачено 4 робочих людино-години. При цьому, як вбачається із відзиву на позов від 03.11.2019р. та заперечень від 19.11.2019р. відповідач під час викладення своєї позиції не посилався на судову практику в аналогічних правовідносинах. Постанова Об`єднаної Палати Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі №922/44519. на яку посилався відповідач стосується питання витрат на професійну правничу допомогу.

Також у п. 8 та п. 9 акту про вказано надання послуг - представництво в судових засіданнях від 19.11.2020р. та 23.12.2020р. Однак, вказані дати ще навіть не настали.

Враховуючи, що в договорі про надання правової допомоги №02-19 від 01.11.2019р. не встановлено розміру та/або порядку обчислення наданих послуг (гонорару), суд позбавлений можливості визначити розмір та вартість послуг (гонорару) та встановити відповідність суми, яка визначена в акті приймання-передачі та сплачена ПП „Спортелітбуд”, умовам договору про надання правової допомоги №02-19 від 01.11.2019р., укладеного між Адвокатським бюро „Сергія Рудюка” та ПП „Спортелітбуд”.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно положень ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Сам по собі факт сплати відповідачем на рахунок Адвокатського бюро „Сергія Рудюка” 10000,00 грн., за відсутності в договорі про надання правової допомоги №02-19 від 01.11.2019р. розміру та/або порядку обчислення наданих послуг (гонорару), розрахунку вартості кожної з послуг, наданих адвокатом, не дає підстав та об`єктивної можливості пересвідчитись в існуванні погодження між Адвокатським бюро та відповідачем щодо порядку обчислення гонорару, а також позбавляє суд можливості самостійно оцінити суму, заявлену до стягнення на предмет обґрунтованості та відповідності до наданих адвокатом послуг при розгляді спору в суді.

Враховуючи зазначене, суд відмовляє приватному підприємству „Спортелітбуд” у прийнятті додаткового рішення у справі №924/1045/19 про розподіл судових витрат.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 233, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити приватному підприємству „Спортелітбуд” у прийнятті додаткового рішення у справі №924/1045/19 про розподіл судових витрат.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені ст.ст. 254-259 ГПК України.

Ухвала підписана 25.02.2020р.

Суддя О.Є. Танасюк

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 – Славутська міська рада (30000, Хмельницька область, м. Славута, вул. Соборності, 7);

3 – приватне підприємство „Спортелітбуд” (43026, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кравчука, 46/7).

Всім рекомендованим з повідомленням.