Рішення № 87838211, 17.02.2020, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2020 р. Справа № 924/1242/19

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О. за участю секретаря судового засідання Мізика М.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Славресурс" м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТеплаХата" м. Хмельницький

про стягнення 324414,27грн. основного боргу, 9676,99 грн. 3% річних, 9732,43грн. інфляційних втрат.

Представники сторін:

позивач: Сергійчук Ю.В. - адвокат, діє на підставі ордеру КВ №870911 від 23.12.2019р.

відповідач: не з`явився

У судовому засіданні згідно зі ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

27 листопада 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Славресурс" м. Київ звернулось до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТеплаХата" м. Хмельницький про стягнення 339506,19 грн., з яких 324414,27 грн. основної заборгованості, 7305,98 грн. 3% річних, 7785,94 грн. інфляційних. В обґрунтування позовних вимог вказує, що на виконання умов договору №08/08-2018 від 08.08.2018 року позивач передав у власність відповідача товар на загальну суму 1140959,22грн. згідно видаткових накладних. Відповідач за отриманий товар розрахувався частково на суму 816544,95грн., що підтверджується платіжними дорученнями. Заборгованість відповідача станом на час подання позовної заяви за вказаним договором становить 324414,27грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку. Також позивач нарахував 7305,98 грн. 3% річних та 7785,94 грн. інфляційних втрат.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 27.11.2019 року вказану позовну заяву передано для розгляду судді Субботіній Л.О.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 28.11.2019 відкрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Славресурс" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТеплаХата" м. Хмельницький про стягнення 339506,19 грн., з яких 324414,27 грн. основної заборгованості, 7305,98 грн. 3% річних, 7785,94 грн. інфляційних в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 23.12.2019.

В підготовчому засіданні 23.12.2019 судом оголошено перерву на 17.01.2020.

17.01.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 29.01.2020 із занесенням до протоколу судового засідання.

У відповідності до ухвали від 29.01.2020 суд прийняв до розгляду заяву представника позивача про збільшення позовних вимог, у зв`язку із чим предметом позову у даній справі є вимога щодо стягнення з відповідача 324414,27грн. основного боргу, 9676,99 грн. 3% річних, 9732,43грн. інфляційних втрат. Крім того, даною ухвалою суд закрив підготовче провадження у справі №924/1242/19 та призначив справу до судового розгляду по суті на 17.02.2020.

17.02.2020 до суду надійшло пояснення позивача щодо робіт (наданих послуг), виконаних адвокатським бюро та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, згідно яких позивач просить стягнути з відповідача 9000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу. Додатками до пояснень позивач оформив копію акту приймання-передачі наданих послуг №5 від 17.02.2020, копію рахунку-фактури №5 від 17.02.2020 та копію платіжного доручення від 17.02.2020.

Представник позивача в судовому засіданні 17.02.2020 підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням їх збільшення та просив суд задовольнити позов у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив незважаючи на те, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення - ухвали суду від 29.01.2020, процесуальним правом щодо подання відзиву на позов не скористався.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст.165 та ч. 2 ст.178 ГПК України.

Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступні обставини.

08.08.2018 між ТОВ "Славресурс" (далі - продавець) та ТОВ "Тепла Хата" (далі - покупець) укладено договір №08/08-2018 (далі - договір), предметом якого згідно п.1.1 є придбання Твердого палива (Паливних гранул та Вугілля кам`яного) надалі - Товар.

Відповідно до п. 1.2 договору Продавець зобов`язується передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується сплатити за нього вартість, яка вказана в рахунку.

Зобов`язання Продавця з поставки Товару вважається виконаним у момент передачі Товару Покупцеві та підписання видаткових накладних (п. 2.3 договору).

За умовами п. 3.1 договору сума договору складається із сум вказаних в доданих специфікаціях та становить орієнтовно 2 200 000,00 (Два мільйони двісті тисяч грн. 00 коп.)

Вартість Товару попередньо погоджується сторонами перед поставкою та оформлюється в специфікаціях окремо на кожен товар. Сума договору складається із сум доданих специфікацій (п.3.2 договору).

Відповідно до п.3.3 договору при зростанні чи зниженні цін на сировину, матеріали, енергоресурси і т.д., ціна підлягає змінам і погоджується сторонами додатково (Ціна Договору визначається з урахуванням Закону України "Про податок на додану вартість").

Покупець проводить повну оплату за отриманий товар в термін не пізніше десяти календарних днів від дати поставки (п. 4.2 договору).

Згідно п. 4.3 договору датою поставки вважається дата підписання (оформлення) видаткових накладних сторонами.

Пунктом 5.1.1 договору визначено обов`язок покупця своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари.

За умовами п. 6.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором.

Цей договір набирає чинності з дня підписання і діє до 31.12.2019.

Договір підписано та скріплено відтисками печаток сторін.

Між сторонами також підписано специфікацію на суму 1262253,00грн. та Додаткову угоду №1 від 10.08.2018 до договору №08/08-2018 від 08.08.2018 року.

Позивач передав відповідачу товар (паливні гранули та вугілля) на загальну суму 1140959,22грн., що підтверджується видатковими накладними №317 від 08.08.2018 на суму 29520,00грн., №515 від 09.11.2018 на суму 35851,20грн., №524 від 13.11.2018 на суму 25864,08грн., №534 від 17.11.2018 на суму 46708,99грн., №551 від 21.11.2018 на суму 32138,04грн., №569 від 26.11.2018 на суму 46862,64грн., №577 від 28.11.2018 на суму 28476,10грн., №581 від 03.12.2018 на суму 40972,80грн., № 587 від 04.12.2018 року на суму 84057,67грн., № 601 від 10.12.2018 року на суму 110916,12грн., № 602 від 10.12.2018 року – 73494,96грн., № 642 від 20.12.2018 року - 46094,40грн., № 655 від 26.12.2018 року – 115827,05грн., № 666 від 28.12.2018 року – 31497,84грн., № 3 від 03.01.2019 року – 60421,60грн., № 4 від 03.01.2019 року – 18181,68грн., № 13 від 08.01.2019 року – 58065,53грн., № 14 від 08.01.2019 року – 20537,62грн., № 17 від 09.01.2019 року – 44081,16грн., № 18 від 09.01.2019 року – 29705,28грн., № 31 від 17.01.2019 року – 57001,50грн., № 32 від 17.01.2019 року – 20742,48грн., № 41 від 21.01.2019 року – 76002,00грн., № 42 від 21.01.2019 року на суму 7938,48грн.

Позивач виставляв відповідачу рахунки на оплату, зокрема, №326 від 08.08.2018, №529 від 09.11.2018, №541 від 13.11.2018, №549 від 17.11.2018, №561 від 21.11.2018, №591 від 28.11.2018, №600 від 03.12.2018, №604 від 04.12.2018, №612 від 04.12.2018, №621 від 10.12.2018, №622 від 10.12.2018, №666 від 10.12.2018, №665 від 26.12.2018, №673 від 28.12.2018, №4 від 03.01.2019, №5 від 03.01.2019, №14 від 08.01.2019, №15 від 08.01.2019, №16 від 09.01.2019, №17 від 09.01.2019, №35 від 17.01.2019, № 36 від 17.01.2019, № 43 від 21.01.2019, № 44 від 21.01.2019.

Згідно платіжних доручень № 397 від 07.12.2018 року та №423 від 19.12.2018 року відповідач сплатив позивачу за отриманий товар 69600,00грн. та 100000,00грн. відповідно.

У відповідності до банківської виписки позивача по рахунку за період з 01.01.2018 року до 31.12.2018 року відповідач сплатив позивачу також 09.11.2018 року 65371,20грн., 23.11.2018 року – 45000,00грн., 26.11.2018 року – 60000,00грн., 27.11.2018 року – 46573,75грн., 26.12.2018 року – 80000,00грн., 28.12.2018 року – 70000,00грн.

Крім того, згідно банківської виписки позивача по рахунку за період з 01.01.2019 року до 31.05.2019 року відповідач сплатив позивачу 04.01.2019 року – 40000,00грн., 04.01.2019 року – 40000,00грн., 16.01.2019 року – 27832,33грн., 16.01.2019 року – 72167,67грн. та 18.01.2019 року – 100000,00грн.

Матеріали справи містять підписаний сторонами акт звіряння взаємних розрахунків за період: 04.01.2018 – 31.01.2019, згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 324414,27грн.

29.03.2019 року позивач направив відповідачу претензію №054 від 27.03.2019, згідно якої просив провести погашення заборгованості за договором №08/08-2018 від 08.08.2018 в сумі 324414,27грн.

Враховуючи, що відповідач суму заборгованості за договором №08/08-2018 від 08.08.2018 не сплатив, позивач звернувся до суду із даним позовом, при цьому нарахувавши відповідачу 9676,99 грн. 3% річних та 9732,43грн. інфляційних втрат.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач подав договір про надання правової допомоги №33/18 від 26.11.2018 з додатком №5 від 23.10.2019, акт №5 приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 26.11.2018, рахунок-фактуру №5 від 17.02.2020 на суму 9000,00грн., платіжне дорученням №8139 від 15.02.2020, згідно якого ТОВ "Славресурс" перерахувало адвокатському бюро "Василика В.В." 9000,00грн. в якості оплати за надання правничої допомоги у справі №924/1242/19.

Аналізуючи надані докази та пояснення представника позивача, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі – ГК України) майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається із матеріалів справи, 08.08.2018 сторонами укладено договір №08/08-2018, який за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу. Так, за умовами даного договору позивач зобов`язався передати у власність відповідача товар (тверде паливо), а відповідач зобов`язався сплатити за нього вартість, яка вказана в рахунку (п. п. 1.1 та 1.2 договору).

Позивач на виконання умов договору передав відповідачу товар (паливні гранули та вугілля) на загальну суму 1140959,22грн, що підтверджується підписаними між сторонами видатковими накладними №317 від 08.08.2018, №515 від 09.11.2018, №524 від 13.11.2018, №534 від 17.11.2018, №551 від 21.11.2018, №569 від 26.11.2018, №577 від 28.11.2018, №581 від 03.12.2018, № 587 від 04.12.2018 року, № 601 від 10.12.2018 року, № 602 від 10.12.2018 року, № 642 від 20.12.2018 року, № 655 від 26.12.2018 року, № 666 від 28.12.2018 року, № 3 від 03.01.2019 року, № 4 від 03.01.2019 року, № 13 від 08.01.2019 року, № 14 від 08.01.2019 року, № 17 від 09.01.2019 року, № 18 від 09.01.2019 року, № 31 від 17.01.2019 року, № 32 від 17.01.2019 року, № 41 від 21.01.2019 року, №42 від 21.01.2019 року.

Положеннями ст. 692 ЦК України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу. Зокрема, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Сторони у п. 4.2 договору визначили, що покупець проводить повну оплату за отриманий товар в термін не пізніше десяти календарних днів від дати поставки. Датою поставки вважається дата підписання (оформлення) видаткових накладних сторонами (п. 4.3 договору).

Пунктом 5.1.1 договору визначено обов`язок покупця своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари.

Суд встановив, що відповідач взяті на себе зобов`язання по оплаті отриманого товару виконав лише частково на суму 816544,95грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 397 від 07.12.2018 року та №423 від 19.12.2018 року та банківськими виписками позивача по рахунках за період з 01.08.2018 року до 31.12.2018 року та за період з 01.01.2019 року до 31.05.2019 року.

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов`язання.

Відповідач не надав в матеріали справи доказів на підтвердження проведення повної оплати отриманого товару. Сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором №08/08-2018 від 08.08.2018 року становить 324414,27грн., що додатково підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків за період з 04.01.2018 – 31.01.2019, який підписано та скріплено відтисками печаток сторін.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення 324414,27грн. основного боргу заявлені обґрунтовано, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Також позивач заявив до стягнення 3 % річних в сумі 9676,99 грн. за період з 01.02.2019 по 29.01.2020 та інфляційні втрати в сумі 9732,43 грн. за лютий 2019 року – січень 2020 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Провівши перерахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов до висновку, що останні обраховано в межах максимально можливого розміру за заявлені періоди, а тому вимога про стягнення з відповідача 9732,43 грн. інфляційних втрат та 9676,99 грн. 3% річних підлягає задоволенню в повному обсязі.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Враховуючи, що позивач підтвердив факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором №08/08-2018 від 08.08.2018 та з огляду на відсутність доказів оплати відповідачем визначеного в позові боргу, суд вважає за необхідне задовольнити позов та стягнути з відповідача 324414,27грн. основного боргу, 9676,99 грн. 3% річних, 9732,43грн. інфляційних втрат.

При розподілі судових витрат суд враховує, що згідно з вимогами ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За приписами ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно ч. 1-4 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивач заявив до стягнення 9000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу та 5157,36 грн. витрат по сплаті судового збору.

Суд встановив, що надання адвокатами адвокатського бюро "Василика В.В." адвокатських послуг в господарському суді Хмельницької області у справі №924/1242/19 підтверджується договором про надання правової допомоги №33/18 від 26.11.2018, укладеним між адвокатським бюро "Василика В.В." та ТОВ "Славресурс", додатком №5 до вказаного договору від 23.10.2019, актом №5 приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 26.11.2018, рахунком-фактурою №5 від 17.02.2020 на суму 9000,00грн., платіжним дорученням №8139 від 15.02.2020, згідно якого ТОВ "Славресурс" перерахувало адвокатському бюро "Василика В.В." 9000,00грн. в якості оплати за надання правничої допомоги у справі №924/1242/19 згідно договору від 26.11.2018 та додатку до нього від 23.10.2019.

Позовна заява підписана представником позивача, адвокатом Р.О. Луценком, який діє на підставі ордеру серії КВ №810908 від 01.11.2019, виданого адвокатським бюро "Василика В.В.". Адвокат Сергійчук Ю.В. (ордер серії КВ №810911 від 23.12.2019) приймав участь як представник позивача в підготовчих засіданнях та під час розгляду справи по суті.

Таким чином, позивач згідно з вимогами ст. 74 ГПК України довів надання йому послуг професійної правничої допомоги під час розгляду справи №924/1242/19, у зв`язку із чим заявлені до стягнення витрати на правничу допомогу в розмірі 9000,00грн. є підтвердженими та підлягають відшкодуванню у повному обсязі.

Відповідно ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, в зв`язку із задоволенням позову.

Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Славресурс" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТеплаХата" м. Хмельницький про стягнення 324414,27грн. основного боргу, 9676,99 грн. 3% річних, 9732,43грн. інфляційних втрат задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТеплаХата" (м. Хмельницький, вул.Спортивна, 42, кв. 10, код 39304280) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Славресурс" (м. Київ, вул. Солом`янська, 6-В, офіс 13, код 37939071) 324414,27грн. (триста двадцять чотири тисячі чотириста чотирнадцять гривень 27 коп.) основного боргу, 9676,99 грн. (дев`ять тисяч шістсот сімдесят шість гривень 99 коп.) 3% річних, 9732,43грн. (дев`ять тисяч сімсот тридцять дві гривні 43 коп.) інфляційних втрат, 5157,36грн. (п`ять тисяч сто п`ятдесят сім гривень 36 коп.) судового збору, 9 000,00грн. (дев`ять тисяч гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 26.02.2020.

Суддя Л.О. Субботіна

Віддруковано у 4 примірниках:

1 - до справи,

2, 3 - позивачу (03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 6-В, офіс 13 та 01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 33-А, офіс 1-14),

4 - відповідачу (29000, м. Хмельницький, вул. Спортивна, 42, кв. 10).

Надіслати усім рекомендованим листом з повідомленням про вручення.