Ухвала суду № 87838028, 25.02.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про самовідвід судді

м. Київ

25.02.2020Справа № 910/1613/17Господарський суд міста Києва у складі Курдельчука І.Д., в нарадчій кімнаті,

дослідивши матеріали справи 910/1613/17

за позовом публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум" (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 1/36)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Проскан" (03134, м. Київ, вул. Кільцева дорога, буд. 22)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17)

про стягнення 97 557 917, 53 грн.

та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Проскан"(03134, м. Київ, вул. Кільцева дорога, буд. 22)

до публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум"(01014, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 1/36)

про визнання зобов`язань припиненими,

без виклику і повідомення учасників справи

ВСТАНОВИВ

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.05.2018 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум" задоволено частково, вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскан" на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум" за кредитним договором №26/КЛ/13 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 04.07.20132073000,00 доларів США основного боргу за кредитом, 865895,57 доларів США процентів за кредитом, 159314,77 грн витрат по сплаті судового збору, в іншій частині позову відмовлено, в задоволенні зустрічного позову відмовлено.

20.09.2018 про примусове виконання означеного рішення видано відповідний наказ.

27.08.2019 товариство з обмеженою відповідальністю "Проскан" подало до Господарського суду міста Києва скаргу на дії приватного виконавця виконавчого органу міста Києва Солонька М.М., в якій порушено питання - визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька Миколи Миколайовича, що мали місце при винесені постанови про відкриття виконавчого провадження від 29.01.2019 р. ВП № 58233178 та при здійсненні виконавчого провадження ВП № 58233178; - визнати незаконною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька Миколи Миколайовича про відкриття виконавчого провадження від 29.01.2019 р. ВП № 58233178.

Крім того, заявником подано клопотання про поновлення пропущеного строку для подання скарги на дії приватного виконавця Солонька Миколи Миколайовича, в якій зазначає, що 20.05.2019 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Проскан" отримало від публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум" рекомендований лист № 0101415709472 із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, в додатку до якого містилась копія постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька Миколи Миколайовича про відкриття виконавчого провадження від 29.01.2019 р. ВП № 58233178, а отже з моменту отримання листа товариство дізналось про відкриття виконавчого провадження № 58233178 від 29.01.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2019 у справі № 910/1613/17 відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю "Проскан" у поновленні строку на звернення зі скаргою на постанову приватного виконавця Солонька Миколи Миколайовича про відкриття виконавчого провадження від 29.01.2019 ВП № 58233178 та на дії приватного виконавця; скаргу залишено без розгляду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 №910/1613/17 ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.08.2019 № 910/1613/17 скасовано та передано справу до суду першої інстанції щодо вирішення питання про прийняття до розгляду скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Проскан" на дії приватного виконавця виконавчого органу міста Києва Солонька М.М. від 27.08.2019.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого від 25.02.20 о 14:18 скаргу передано на розгляд судді Курдельчука І.Д.

Згідно з ч.1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Відповідно до приписів п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

В силу приписів ч.ч. 1 та 3 ст. 36 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.05.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскан" на дії приватного виконавця виконавчого органу міста Києва Солонька М.М.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу від 10.07.2019 заяву передано на розгляд судді Курдельчуку І.Д.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №910/1613/17 від 21.08.2019 скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Проскан" на дії приватного виконавця виконавчого органу міста Києва Солонька М.М. у межах справи № 910/1613/17 щодо відкриття виконавчого провадження №ВП58233178 залишено без розгляду.

При постановленні ухвали суд аналізував фактичні обставини повідомлення боржника про виконавче провадження, дослідивши докази на підтвердження дат надсилання поштової кореспонденції приватним виконавцем на адресу боржника та термін її зберігання у поштовому відділенні за місцезнаходженням боржника та дійшов обґрунтованого висновку про належне та своєчасне повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2019 №910/1613/17 ухвала залишена без змін.

Зазначені судові рішення мотивовано тим, що скаржником було пропущено десятиденний строк, установлений ст.341 ГПК України, для звернення зі скаргою на постанову державного виконавця.

Згідно положень ч. ч. 1, 2, 9, 11 ст. 39 ГПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

За змістом ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ч 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана (пункт 12 висновку Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи "Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів" № 1 (2001)).

Із наведених положень випливає, що забезпечення загальної безсторонності та неупередженості судді при розгляді справи, є обов`язком суду з метою укріплення довіри суспільства до судової влади. Також моральна складова суддівської етики, частиною якої є забезпечення процесуальних прав сторін та учасників процесу, вимагає від судді дотримання правил поведінки, які здатні викликати повагу до суду та забезпечити впевненість учасників судового процесу в неупереджених результатах розгляду справи.

З положень Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006р., схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, вбачається, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

На виконання положень ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суд застосовує практику Європейського Суду з прав людини.

Так само відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).

У рішення по справі "Фельдман проти України", №76556/01 та №38779/04, від 08.04.2010, Європейським судом з прав людини зазначено, що з метою вирішення, чи може суд вважатися "безстороннім" у розумінні цього положення мають бути застосовано два критерії: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання певного судді у конкретній справі, а другий - у з`ясуванні того, чи забезпечував суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу.

Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" від 03.05.2007 суд вказує, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 зазначеної Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Враховуючи, що

- ухвалою Господарського суду міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д. від 21.08.2019 скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Проскан" на дії приватного виконавця виконавчого органу міста Києва Солонька М.М. у межах справи № 910/1613/17 щодо відкриття виконавчого провадження №ВП58233178 залишено без розгляду;

- ухвала від 21.08.2019 після апеляційного перегляду залишена в силі та набрала законної сили;

- при постановленні ухвали суд аналізував фактичні обставини та дійшов обґрунтованих висновків;

- при розгляді заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Проскан", поданої 27.08.2019, про поновлення строку подання скарги на дії приватного виконавця слід переоцінити раніше досліджувані і встановлені судом обставини за аналогічною заявою;

- у стороннього спостерігача можуть виникнути сумніви у неупередженості суду.

На підставі п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України, з метою забезпечення довіри учасників справи № 910/1913/17 до судових рішень Господарського суду міста Києва, суддя Курдельчук І.Д. заявляє самовідвід у розгляді заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Проскан" від 27.08.2019 про поновлення пропущеного строку для подання скарги та скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Проскан" на дії приватного виконавця Солонька Миколи Миколайовича № 910/1613/17.

Розглянувши заяву судді Курдельчука І.Д. про самовідвід у справі № 910/1613/17, суд на підставі п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України, з метою забезпечення довіри учасників справи № 910/1613/17 до судових рішень, дійшов висновку про обґрунтованість зазначеної заяви і необхідності її задоволення.

В силу ч. 1 ст. 40 ГПК України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.

Керуючись статтями 32-40, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Самовідвід судді Курдельчука І.Д у розгляді заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Проскан" про поновлення пропущеного строку для подання скарги та скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Проскан" на дії приватного виконавця Солонька Миколи Миколайовича № 910/1613/17 задовольнити.

2. Справу №910/1613/17 передати для визначення складу суду у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу уповноваженій особі для вирішення питання про повторний автоматичний розподіл справи.

Ухвала набрала законної сили 25.02.2020 та оскарженню не підлягає.

Суддя І.Д.Курдельчук