Рішення № 87837902, 20.02.2020, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.02.2020 Справа № 920/1153/19

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі

судді Резніченко О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання — Чепульської Ю.В.,

розглянув у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Приватного підприємства “Автоцентр Камаз”

до - Публічного акціонерного товариства “Сумиобленерго”,

про визнання недійсним рішення комісії відповідача, оформленого протоколом № 2 від 30.07.2019,

за участю представників сторін:

від позивача — адвокат Третьяков С.М., директор Романенко С.А.,

від відповідача — адвокат Зякун С.О.

Стислий виклад позицій сторін по справі.

Позивач 19.11.2019 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати недійсним рішення комісії відповідача, оформленого протоколом № 2 від 30.07.2019, прийнятого за результатами розгляду акту про порушення № 000566 від 04.04.2019.

Позивач обгрунтовує позовні вимоги тим, що у приміщенні відповідача згорів лічильник в електричному щитку. Позивач повідомив про це відповідача. Відповідачем було здійснено технічну перевірку електроустановки і виявлено термічне пошкодження лічильника, про що складено відповідний акт. Також було складено акт-повідомлення про направлення на експертизу лічильника. 04.04.2019 відповідачем було складено акт про порушення. Позивача не попередили про засідання комісії. 30.07.2019 відповідачем було прийнято рішення, яке оформлене протоколом № 2 від 30.07.2019, прийнятого за результатами розгляду акту про порушення від 04.04.2019. Відповідачем здійснено нарахування відповідно до п.8.4.10 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженої постановою НКРЕ від 14.03.2018 № 312 (надалі — Правила). На думку позивача, висновки протоколу № 2 є безпідставними та необгрунтованими, а в акті про порушення від 04.04.2019 не встановлено ознак втручання в розрахунковий засіб.

Також, позивач вважає, що самостійно виявив факт пошкодження та повідомив відповідача, а тому положення глави 8.4 Правил не повинні застосовуватись до позивача.

16.12.2019 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує.

Відповідач зазначає, що позивачем були здійснені умисні дії щодо пошкодження лічильника електричної енергії. Відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії покладено на позивача. В наданих позивачем заявах не йде мова про пошкодження засобів вимірювальної техніки. В даному випадку були встановлені явні втручання позивача в роботу засобу вимірювальної техніки. Тому рішення відповідача є правомірним.

04.02.2019 позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій зазначає, що відповідачем не надані докази, які свідчать про умисні дії позивача, у висновку експертизи не міститься даних про втручання позивача у діяльність електролічильника.

14.02.2020 відповідач надав до суду заперечення на зазначену відповідь.

Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Ухвалою суду від 21.11.2019 було відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 18.12.2019 було повернуто відповідачу зустрічну позовну заяву та задоволено клопотання відповідача про витребування у позивача паспорту на лічильник електричної енергії.

Ухвалою суду від 15.01.2020 було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

23.01.2020 відповідачем до суду було надано клопотання про залучення до матеріалів справи доказів. Суд визнав клопотання правомірним та таким, що підлягає задоволенню.

Ухвалою суду від 05.02.2020 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представники позивача в судовому засіданні усно зазначили, що наполягають на задоволенні заявлених позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні усно зазначив, що проти позовних вимог заперечує.

Інших заяв та клопотань, в тому числі про призначення експертизи по справі сторонами суду не заявлялось.

В судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення по справі.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

01.01.2019 між сторонами було укладено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 1611828 (надалі – Договір).

Відповідно до п. 8.6 Договору у разі порушення розрахункового обліку з вини споживача споживач сплачує оператору систем вартість не облікованої електричної енергії, визначену відповідно до вимог Правил.

Пунктом 8.7 Договору встановлено, що споживач не несе відповідальності перед оператором системи відповідно до вимог 8.5 та 8.6 цієї глави Договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини оператора системи або внаслідок дії обставин непереборної сили.

Позивач зазначає, що 19.03.2019 працівники позивача побачили дим і запах пластмаси, який поширювався з електрощитової і візуально побачили полум`я, яке було ними погашено.

Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами.

Позивач не надав суду належних та допустимих доказів, що ним було проведено внутрішнє розслідування на підприємстві, викликано пожежну службу та/або поліцію, встановлено відповідальних за протипожежний стан та винних осіб тощо – належним чином досліджено факт пожежі та її причини. Тому позивачем не спростовано перед судом, що порушення стались не з вини позивача, а виникли внаслідок дії обставин непереборної сили, а тому вказані обставини позивачем не доведені.

Позивач зазначає, що 20.03.2019 та 26.03.2019 він звернувся до відповідача листами, в яких поінформував відповідача про те, що лічильник, який встановлено на об`єкті “виробнича база» (м. Суми, вул. Римського Корсакова, 1) згорів внаслідок пожежі в електричному щитку.

Спірний комерційний облік електричної енергії є власністю позивача, що підтверджується додатком 3.1 до Договору. Даний облік було встановлено у відповідача 24.10.2017, згідно з актом технічної перевірки та актом про пломбування та встановлення індикаторів, які підписані представниками сторін.

Пунктом 8.4.1 Правил встановлено, що оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів без облікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.

У разі своєчасного (до виявлення порушення представниками оператора систем) письмового повідомлення споживачем оператора систем про виявлені ним пошкодження засобів вимірювальної техніки положення цієї глави (гл. 8.4 Правил) – не застосовуються.

Суд дослідив зазначені заяви позивача (а.с.67,68) та дійшов висновку, що в них позивач не повідомляв відповідача про те, що було пошкоджено саме лічильник, а зазначив, що у зв`язку з коротким замиканням виникла пожежа в електричному щитку та просив відповідача направити представника для усунення наслідків пожежі. Отже, позивачем не доведено, що він завчасно повідомив відповідача про пошкодження лічильника, а тому вказаний факт позивачем належними та допустимими доказами перед судом не доведено.

Тому, суд погоджується з доводами відповідача про те, що відповідачем правомірно застосовано до даних правовідносин умови гл. 8.4 Правил, оскільки позивачем не доведено, що ним письмово повідомлено оператора систем про виявлені ним пошкодження засобів вимірювальної техніки. Доводи позивача про те, що ним самостійно було виявлено факт пошкодження і оперативно повідомлено відповідача є необґрунтованими та судом до уваги не приймаються.

04.04.2019 відповідачем було здійснено технічну перевірку електроустановки і виявлене термічне пошкодження лічильника (електронний) тип НІК 2303L APП1 1000МЕ № 8505359 та складено акт технічної перевірки № 2419001-1, в якому було зазначено, що показники лічильника не відображаються та наявне термічне пошкодження, лічильник не працює, і що складено акт про порушення № 000566. 04.04.2019 позивачу було опломбовано новий лічильник.

Позивач зазначає, що в акті про порушення від 04.04.2019 не встановлено ознак втручання в розрахунковий засіб.

04.04.2019 було складено акт-повідомлення про направлення на експертизу лічильника електроенергії.

12.04.2019 комісія проводила засідання за розглядом акту про порушення від 04.04.2019 та прийняла рішення направити прилад обліку електричної енергії № 8505359 на проведення пожежотехнічної та електротехнічної експертизи в Сумське відділення Харківського НДІ судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса.

16.07.2019 на адресу відповідача надійшов експертний висновок № 793/794/797 від 09.07.2019 згідно якого пошкодження лічильника не є наслідком аварійного чи ненормального режиму роботи досліджуваного лічильника з проводами, а є наслідком впливу високої температури із зовні без відкритого вогню.

Позивач звертає увагу, що у висновку даної експертизи не знайшов свого підтвердження факт можливого стороннього втручання в роботу самого лічильника та його параметри роботи лічильника з метою зміни показників цього лічильника.

Одак суд погоджується з доводами відповідача, що вказаними доказами спростовані твердження позивача, наведені в позовній заяві, що відбулась пожежа і всі бачили вогонь в електрощитовій (ввідно-розподільному пристрої), який вони гасили. Також, згідно висновку експертизи засіб обліку електричної енергії має зміни конструктивного виконання у вигляді отвору у верхній центральній задній частині корпусу, який зроблено не заводом виробником, а інструментальним способом.

30.07.2019 відповідачем при розгляді акту про порушення, за участі представника позивача, було складено протокол № 2 та прийнято рішення, що позивач на об`єкті по вул. Римського-Корсакова, 1-А порушив Правила та здійснив необліковане споживачння електроенергії за період з 04.10.2018 по 03.04.2019 та було нараховано позивачу 86797 грн 64 коп. за необліковану електричну енергію. За результатами засідання відповідачем було прийнято рішення провести нарахування згідно з п.п. 8.4.10 п. 8.4 Правил та за формулою 4 Правил.

Розрахунок здійснено виходячи з наступних розрахункових даних: визначена дозволена потужність для даної точки обліку 35 кВт. Тривалість роботи обладнання протягом доби приймається 10 годин згідно умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії. Застосовано коефіцієнт використання струймоприймачів – 0,6 відповідно до п.п. 8.4.10 п. 8.4 Правил. Кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалось з порушенням визначається згідно п.п.8.4.8.1 п. 8.4 Правил, а саме загальна кількість робочих днів обладнання у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення по день виявлення порушення, тобто за період з 04.10.2018 по 03.04.2019, оскільки технічна перевірка та контрольний огляд елоектроустановки за цей час не проводилась. Нарахування проведено з 01.01.2019 за тарифами (цінами) для споживачів відповідної групи та класу напруги, які діяли під час порушення споживачем Правил, з 01.01.2019 виходячи з суми середньої ціни купівлі електричної енергії оператором системи розподілу на оптовому ринку електричної енергії та тарифу на послуги з розподілу електричної енергії, які діяли під час порушення споживачем Правил. З рахунку, що виписується споживачеві, виключили обсяги за активну електроенергію відповідно до наданих споживачем актів про обсяги переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії, за період з 04.10.2018 по 03.04.2019.

Позивач у позовній заяві наполягає, що представниками відповідача самостійно, без участі позивача було розкрито сейф-пакет № UA 00081911, а також, що його не запрошували на засідання комісії, яке відбулось 12.04.2019.

Проте суд не погоджується з вказаними твердженнями позивача, оскільки комісія по розгляду акту про порушення від 04.04.2019 була призначена на 13-00 12.04.2019, за адресою: м. Суми, вул. Прокоф`єва, 9, про що зазначено в п. 9 вказаного акту, копія якого знаходиться в матеріалах справи та один примірник якого отримав представник позивача, та на яку представник позивача не з`явився. Також позивач вказує, що в зазначений день комісія не працювала, в той час коли сам позивач зазначає, що на комісії не був присутній.

Крім того, доводи позивача про те, що комісія (без присутності позивача) здійснила розкриття сейф-пакету № UA 00081911 не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки 11.04.2019 та 12.04.2019 розкриття зазначеного сейф пакету не відбувалось. Зазначене підтверджується експертним висновком, відповідно до якого об`єкт дослідження надійшов упакований у сейф-пакунок. Цілісність сейф-пакунку не порушено.

Позивач вважає, що висновки у протоколі № 2 від 30.07.2019 є безпідставнимита необгрунтованими, а донарахування в сумі 86797 грн 64 коп. за необліковану електроенергію в обсязі 30085 кВт./год. було здійснено неправомірно. Тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Позивач зазначає, що впродовж останніх років розмір місячного споживання електричної енергії становив 1200-1500 кВт/год, а згідно розрахунку відповідача – 5000 кВт/год.

Суд погоджується з доводами відповідача, що позивачем жодним чином не обґрунтовано та не спростовано збільшення обсягів спожитої електроенергії в опалювальний період після виявлення та усунення 04.04.2019 порушення Правил та складання акту про порушення.

Крім того, є аргументованими доводи відповідача, що позивачем не надано будь-яких документів, що б підтверджували придбання ним твердопаливного котла (чеки, видаткові накладні та інше), а також документи, які б підтверджували монтаж та встановлення твердопаливного котла (акти наданих послуг). Також, позивачем не надано суду дозвіл, який надає право на використання твердопаливного котла. Тому позивачем не доведено, що ним використовується твердопаливний котел для опалення нежитлових приміщень, за адресою: м. Суми, вул. Римського Корсакова, 1.

Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Відповідно до п. 5,6,8 пункту 5.1.1 глави 5.5 розділу V Правил позивач зобов`язаний дотримуватись правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів, а також забезпечувати збереження та цілісність установлених на його території та/або об`єкті розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії.

Статтею 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено відповідальність за порушення законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії, в тому числі правопорушенням на ринку електричної енергії є пошкодження приладів обліку.

Відповідно до п. 8.2.4 глави 8.2 розділу VIII Правил у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень, в тому числі пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.

Суд погоджується з твердженням відповідача, що пошкодження приладів обліку (розрахункових засобів вимірювальної техніки) є окремим видом правопорушення та жодним чином не ставиться в залежність від інших видів порушення в тому числі і від ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показників, яке відповідно до п. 8.2.4 глави 8.2 розділу VIII Правил визначено як окреме порушення.

Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі.

На думку суду, більш переконливими і обґрунтованими є доводи відповідача, що пошкодження лічильника фактично полягали у впливі високої температури із зовні без відкритого вогню та з пошкодженням засобу обліку електричної енергії у вигляді отвору у верхній центральній задній частині корпусу для доступу до елементів друкованої плати лічильника, який виконано інструментальним способом з метою зміни показників обсягу спожитої електричної енергії, які на лічильнику не відображаються.

Відповідно до п. 2.3.4 глави 2.3 розділу ІІ Правил відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії покладається на власника (користувача) електроустановки або організації, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відповідальними за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.

Як було встановлено вище, між сторонами було укладено Договір. Спірний комерційний облік електричної енергії є власністю позивача, що підтверджується зокрема і додатком 3.1 до Договору. Відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії покладається саме на позивача. Позивач не повідомляв відповідача належним чином про те, що було пошкоджено саме лічильник. Порушення було виявлено відповідачем про що складено відповідний акт. Позивачем не спростовано, що порушення стались не з вини позивача, а виникли внаслідок дії обставин непереборної сили, в той час як відповідачем наведені логічні, послідовні і обґрунтовані доводи. Тому, відповідачем правомірно застосовано до даних правовідносин умови гл. 8.4 Правил та прийнято відповідне рішення.

Отже, суд дійшов висновку, що 30.07.2019 відповідачем за участю представника позивача було правомірно розглянуто акт про порушення від 04.04.2019 і матеріали, додані до акту, та правомірно було прийнято рішення вартість не облікованої електричної енергії визначити на підставі п.п.8.4.10 п. 8.4 Правил глави 8.4 розділу VIII Правил, згідно формули 4.

Отже, враховуючи всі зазначені вище обставини, відповідачем на підставі норм діючого законодавства було правомірно прийнято відповідне рішення та здійснено нарахування вартості електричної енергії. Тому позовні вимоги позивача є неправомірними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що судом в задоволенні позову відмовлено, то на позивача покладаються витрати із сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.123, 129, 130,185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. В задоволенні позову Приватного підприємства “Автоцентр Камаз” до Публічного акціонерного товариства “Сумиобленерго” про визнання недійсним рішення комісії відповідача, оформленого протоколом № 2 від 30.07.2019 — відмовити повністю.

2. Судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн покласти на позивача - Приватне підприємство “Автоцентр Камаз”.

3. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26.02.2020.

Суддя О.Ю. Резніченко