Рішення № 87837834, 26.02.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/195/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

26.02.2020 Справа № 908/3083/19

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ППМ”, м. Запоріжжя, про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/3083/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільпо-Фуд”, 02090, м. Київ, вул. Бутлерова, буд. 1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “ППМ”, 69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 11, корпус 2

про відшкодування збитків

без виклику представників сторін

Суть спору

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.02.2020 в задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільпо-Фуд”, м. Київ до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “ППМ”, м. Запоріжжя про відшкодування збитків у розмірі 189 607,68 грн відмовлено у повному обсязі.

13.02.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ППМ”, м. Запоріжжя про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/3083/19 у розмірі 11 600,00 грн.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.11.2019, клопотання про вирішення питання про судові витрати у справі № 908/680/19, передано на розгляд судді Горохова І.С.

В обґрунтування вимог заяви заявник посилається на те, що в процесі розгляду справи відповідачу надавалась професійна правнича допомога адвокатом Хілько Альоною Василівною, на підставі договору про надання правової допомоги № 5 від 07.11.2019. Обсяг наданих адвокатом послуг та витрачений на це час, зафіксований в акті приймання-передачі та детальному описі робіт (наданих послуг) та здійснених витрат виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги у справі і становить 11 600,00 грн. Факт оплати послуг адвоката підтверджується платіжними дорученнями. При прийнятті рішення у даній справі не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат понесених відповідачем на професійну правничу допомогу, у зв`язку з чим відповідач звернувся до суду з зазначеною заявою.

20.02.2020 на адресу суду надійшла заява позивача про зменшення судових витрат б/н від 14.02.2020, в обґрунтування заяви зазначає, що відповідач разом з першою заявою по суті спору не подав до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових

витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи у відповідності до ч. 1, 2 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, позивач зазначає, що в договорі № 5 від 07.11.2019 не міститься розмір вартості однієї години (гонорар) надання послуг адвокатом, який має зазначатись сторонами як одна із умов договору при його укладенні. В наданому відповідачем детальному описі робіт зазначено, що на збір та ознайомлення з доказами у справі, аналіз законодавства, судової практики, підготовку позиції та узгодження її з клієнтом витрачено три години вартістю 600,00 грн. Проте відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може надавати роз`яснення, консультації щодо застосування норм чинного законодавства, а не отримувати гонорар за його аналіз. В описі робіт (наданих послуг) вказано, що адвокат брав участь у п`яти судових засіданнях, які тривали по одній годині. Проте, відповідачем не надано доказів того, кожне судове засідання з п`яти тривали протягом однієї години. Крім того, адвокат відповідача не брав участь у всіх п`яти заявлених судових засіданнях загальною тривалістю 5 (п`ять) годин. В описі робіт (наданих послуг) зазначено, що адвокат витратив 4 години на відповідь на відзив та 6 годин на заперечення, загальною вартістю 8000,00 грн. Проте, відповідь на відзив подавалась позивачем, а не адвокатом відповідача. Отже, розмір заявлених витрат не є співрозмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом та описом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

21.02.2020 на адресу суду надійшло заперечення відповідача на заяву про зменшення судових витрат б/н від 20.02.2020 в яком відповідач зазначає, що твердження позивача, про те що відповідач не виконав вимоги ч. 1, 2 ст. 124 ГПК України є необґрунтованими, оскільки позивач не обґрунтовує дане твердження згідно законодавства. Зазначив, що представником відповідача повністю підтверджено надання правничих послуг відповідачу пов`язані із даною справою. Крім того відповідач зазначив, що дійсно представником відповідача відповідь на відзив не надавалась, але надавався відзив на позовну заяву, проте звертаємо увагу на те, що це лише технічна помилка, оскільки вказано лише невірно найменування документу, по якому надалася послуга. На думку відповідача ціна позову у справі 189 607,68 грн, таким чином розмір витрат на правову допомогу у сумі 11 600,00 грн становить 6,12% від ціни позову. Таким чином розмір витрат на правову допомогу є співмірним та пропорційним ціні позову у справі, що відповідає принципу пропорційності в розумінні ст. 15 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судом встановлено, що при прийнятті рішення у даній справі не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат понесених відповідачем на професійну правничу допомогу у розмірі 11 600,00 грн.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залучення свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно із ч. ч. 3, 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Виходячи з аналізу вказаних статей суд дійшов висновку про те, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу суд повинен виходити з критеріїв складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта, а також виходити з принципів розумності з врахуванням витраченого адвокатом часу за для надання такої допомоги.

Відшкодування витрат, пов`язаних з оплатою ним послуг адвоката з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, 11.06.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю «ППМ» та адвокатом Хілько Альоною Василівною укладено договір про надання правової допомоги № 5.

Відповідно до п. 1. договору клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу, пов`язану із захистом його прав і законних інтересів в судах всіх інстанцій що діють в системі судоустрою України, на підприємствах, установах і організаціях усіх форм власності незалежно від підпорядкування, у справі про відшкодування збитків за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд».

Згідно з п. 4.1. договору за надання правової допомоги адвокатом, клієнт зобов`язується сплатити адвокату гонорар. Розмір гонорару визначається з урахуванням складності справи, ціни позову, значенням справи для клієнта, витрат адвоката, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стан клієнта, а також розумності та інших істотних обставин і визначається у описі робіт (наданих послуг) та здійснених витрат виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги. Гонорар на підставі цього договору за виконану роботу сплачується Клієнтом на підставі рахунку адвоката протягом 3 робочих днів з дня його виставлення. Сторони домовились, що оплата за судове засідання можлива до його проведення. За результатом наданих послуг складається Акт приймання-передачі послуг, який підписується клієнтом протягом 3 робочих днів з дня його отримання.

Представництво відповідача у даній справі здійснювалось адвокатом Хілько Альоною Василівною (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЗП 002415 від 22.10.2019, ордер на надання правової допомоги серії АР № 1005385 від 07.11.2019).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат позивачем надано акт приймання – передачі наданих послуг б/н від 11.02.2020 на суму 11 600,00 грн.

В акті зазначено, що адвокат якісно та в повному обсязі надав юридичні послуги згідно з договором у справі.

Також, адвокатом направлено на адресу відповідача Детальний опис робіт (наданих послуг) та здійсненних витрат виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги у справі від 11.02.2020, в якому зазначено, що адвокатом повинні бути надані наступні послуги:

- збір та ознайомлення з доказами у справі та аналіз законодавства та судової практики, підготовка правової позиції та узгодження її з клієнтом (2 години, вартість 600,00 грн);

- участь у судовому засіданні (5 годин, вартість 5000,00 грн);

- відповідь на відзив (4 години, вартість 2000,00 грн);

- заперечення (6 годин, вартість 4000,00 грн). На загальну суму 11 600,00 грн.

Крім того, адвокатом виставлено рахунки – фактури № 501 від 07.11.2019 на суму 200,00 грн, № 502 від 26.11.2019 на суму 1000,00 грн, № 503 від 10.12.2019 на суму 1000,00 грн, № 504 від 18.12.2019 на суму 400,00 грн, № 505 від 15.01.2020 на суму 1000,00 грн, № 506 від 24.01.2020 на суму 1000,00 грн, № 507 від 06.02.2020 на суму 1000,00 грн, № 508 від 07.02.2020 на суму 6000,00 грн, що фактично по сумам відповідає сумі наданих послуг.

Факт оплати відповідачем професійної правничої допомоги, наданої у справі, підтверджується платіжними дорученнями: № 2272 від 07.11.2019 на суму 200,00 грн, № 1428 від 27.11.2019 на суму 1000,00 грн, № 1508 від 11.12.2019 на суму 1000,00 грн, № 195 від 27.12.2019 на суму 400,00 грн, № 1561 від 27.01.2020 на суму 1000,00 грн, № 247 від 11.02.2020 на суму 6000,00 грн, № 248 від 11.02.2020 на суму 1000,00 грн, № 249 від 11.02.2020 на суму 1000,00 грн.

Таким чином, розмір витрат, понесених відповідачем на правову допомогу, становить 11 600,00 грн.

Однак, суд ознайомившись з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, який доданий відповідачем, в якості детального опису робіт адвоката, вважає, що адвокатом необґрунтовано належним чином види та обсяги наданих послу, а також витрачений час на їх надання, виходячи з наступного.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, згідно із приписами ч. 5 ст. 129 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З матеріалів справи вбачається, що адвокат Хілько А.В. була присутньою у судових засіданнях 26.11.2019, 14.01.2020, 24.01.2020 та 06.02.2020.

У судове засідання 10.12.2019 представник відповідача не з`явився, а тому витрати від 10.12.2019 року на суму 1000,00 грн не можуть бути покладені на позивача.

Крім того, сума заявлених витрат на підготовку відповідачем запереченm у розмірі 4000,00 грн на думку суду є завищеною, вважає за доцільне зменшити зазначену суму до 2000,00 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання щодо визначення суми витрат на правову допомогу адвоката, що підлягає стягненню з відповідача, судом враховано складність справи, а також проаналізовано розумність розміру заявленої до стягнення суми витрат на правничу допомогу, який, на переконання суду, є завищеним.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.06.2018 у справі № 904/8304/17.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Dідповідно до ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Отже, оцінивши заявлені до стягнення витрати у розмірі 11 600,00 грн, враховуючи, що послуги, які надані відповідачу є необґрунтованими, а вартість цих послуг є завищеною, беручи до уваги заяву позивача, з врахуванням норм ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає справедливим зменшити розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок позивача. Разом з цим, як встановлено матеріалами справи, відповідачу дійсно надавалась професійна правнича допомога, що підтверджується здійсненням представництва відповідача у судових засіданнях по справі, а також наявними в матеріалах справи відзивом на позов та іншими процесуальними документами поданими в інтересах відповідача, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають стягненню з позивача на користь відповідача до 8600,00 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач надав належні та допустимі докази на доведення понесених ним витрат та професійну допомогу, пов`язаних з розглядом даної справи № 908/3083/19, проте, зважаючи на вищезазначені приписи норм чинного законодавства, критерії розумності та реальності, суд зменшує ці витрати до 8600,00 грн, до стягнення підлягає сума витрат на правову допомогу у розмірі 8600,00 грн.

Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі відмови в позові на позивача.

Враховуючи, що остаточне судове рішення у цій справі постановлено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ППМ”, м. Запоріжжя, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати Товариства з обмеженою відповідальністю “ППМ”, м. Запоріжжя на професійну правничу допомогу слід покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю “Сільпо - Фуд”, м. Київ.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 126, 221, 236 - 242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ППМ”, м. Запоріжжя про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/3083/19 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільпо-Фуд” (02090, м. Київ, вул. Бутлерова, буд. 1; ідентифікаційний код юридичної особи 40720198) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ППМ”, 69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 11, корпус 2; ідентифікаційний код юридичної особи 39251590) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8600,00 грн (вісім тисяч шістсот гривень 00 коп.). Видати наказ.

У задоволенні заяви в частині стягнення судових витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн - відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення підписаний 26 лютого 2020 року.

Суддя І. С. Горохов