
Справа № 909/835/18
УХВАЛА
26.02.2020 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т.В., розглянувши заяву Національної академії аграрних наук України (вх.№2163/20 від 06.02.2020) про відвід судді Рочняк О.В. у справі
за позовом: Заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі
Національної академії аграрних наук України Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України
до відповідача: Коломийської міської ради,
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне Управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунальне підприємство "Роздрібна торгово-закупівельна база громадського харчування"
про визнання незаконним та скасування рішення міської ради, скасування записів про державну реєстрацію права власності
без повідомлення (виклику) учасників судового процесу
встановив: в провадженні господарського суду Івано-Франківської області знаходиться справа за позовом заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України, Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України до Коломийської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Коломийської міської ради № 2931-36/2018-36 від 06.09.2018 року "Про землекористування в районі об`їзної дороги, скасування запису про державну реєстрацію права власності за Коломийською міською радою на земельну ділянку площею 510,75 га, кадастровий номер 2610600000:01:001:0009 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 27851498 від 10.09.2018 року та скасування запису про державну реєстрацію права власності за Коломийською міською радою на земельну ділянку площею 197,09 га, кадастровий номер 2610600000:01:003:0029 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 27850840 від 10.09.2018 року".
Згідно з ухвалою від 24.02.2020 за наслідками розгляду заяви позивача про відвід судді Рочняк О.В., суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, у зв`язку з чим вирішив передати матеріали справи уповноваженій особі на здійснення визначення складу суду автоматизованою системою для вирішення питання про відвід відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
За даними протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 25.02.2020 в частині розгляду заяви про відвід судді Рочняк О.В. справу № 909/835/18 передано на розгляд судді Максимів Т.В.
При прийнятті ухвали, за наслідками розгляду заяви про відвід судді Рочняк О.В., суд врахував таке.
Право на подання заяви про відвід судді є однією із гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи.
Відповідно до ч.2 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, з підстав, зазначених у ст. 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Згідно з абзацом першим частини 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
З аналізу господарського процесуального законодавства слідує, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів), у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді.
Заявник вказує, що в учасників справи можуть виникнути сумніви щодо відсутності безсторонності судді Рочняк О.В., оскільки у провадженні Господарського суду Івано-Франківської області, а саме у судді Рочняк О.В. знаходиться справа №909/83/19 за позовом заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України, Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції до Головного Управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, П"ядицької сільської ради об"єднаної територіальної громади, третьої особи на стороні відповідачів - Комунального підприємства "Добробут Захід" про визнання незаконним та скасування наказу в частині передачі П"ядицькій сільській раді ОТГ земельних ділянок та скасування записів про державну реєстрацію. Вважає, що заявлені прокурором Івано-Франківської області позови в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України та за результатами яких відкрито провадження у справі №909/835/18 та №909/83/19, направлені на захист інтересів держави у землекористуванні; в обох справах відповідачами є місцеві органи самоврядування та територіальне управління Держгеокадастру; в обох справах призначено судову земельно-технічну експертизу і судовий розгляд є триваючим внаслідок апеляційних оскаржень заходів забезпечення позову; єдиною відмінністю є те, що у справі №909/835/18 заходи забезпечення позову не змінювалися, а у справі №909/83/19, яка з самого початку розглядалася під головуванням судді Рочняк О.В., заходи забезпечення позову були змінені і на цей час є відмінними від судових рішень у справі №909/835/18.
Разом з тим, суд зазначає, що наведені вище норми національного законодавства не містять всі підстави для відводу судді, оскільки відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, яка є частиною національного законодавства, також закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Так, заявник посилається на судову практику Європейського Суду з прав людини, згідно якої, на його думку, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи навіть тоді, коли у сторони спору лише могли би виникнути сумніви щодо безсторонності судді.
Господарський суд оцінює критично вищевказані доводи та зазначає про те, що заявником здійснено власне довільне тлумачення рішень Європейського Суду без врахування напрацьованих ним критеріїв визначення незалежності, безсторонності у конкретних справах, враховуючи наступні позиції ЄСПЛ.
Так, зокрема, у справі "Газета Україна-Центр проти України" (заява № 16695/04), рішення від 15 липня 2010 року (набуло статусу остаточного від 15 жовтня 2010 року), у п.п. 28-32 щодо позиції Європейського Суду зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).
У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 43).
У контексті об`єктивного критерію у цій справі окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 poку, п. 58 Reports of Judgments and Decisions, 1996-III). З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими або, іншими словами, ? правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться (див. рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26). На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" (Castillo Algar v. Spain), від 28 жовтня 1998 року, п. 45, Reports of Judgments and Decisions, 1998-VIII).
Таким чином, з аналізу рішень Європейського Суду з прав людини стосовно висновків про дотримання норм Конвенції вбачається: суд, який розглядає справу, повинен бути безстороннім суб`єктивно, тобто жодний його член не повинен мати будь-якої особистої зацікавленості або упередженості і вважається, що суддя є безстороннім, якщо немає доказів, які б свідчили про протилежне; суд повинен бути безстороннім з об`єктивного погляду, тобто, він повинен надати достатні гарантії, які б виключали будь-які законні сумніви стосовно цього. Згідно з критерієм об`єктивної безсторонності, необхідно з`ясувати, чи існують факти, встановлення яких може викликати сумніви щодо безсторонності суддів.
Дотримання принципу незалежності судом при розгляді справ в рішеннях ЄСПЛ визнається у разі відповідності суду наступним критеріям: 1) спосіб призначення його членів; 2) тривалість строку повноважень; 3) наявність гарантій проти зовнішнього впливу; 4) наявність зовнішніх атрибутів незалежності.
Незалежність як принцип стосується всієї судової системи чи статусу суддів у державі, їх взаємодії з іншими органами. Принцип неупередженості передбачає акцент на конкретній справі "зазвичай виявляється в світлі обставин конкретної справи, тобто prima facie" .
Розглянувши заяву про відвід судді, суд не встановив порушень норм ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини щодо безсторонності судді Рочняк О.В., оскільки викладена у заяві обставина є припущенням заявника про те, що суддя розглядаючи цю справу братиме до уваги прийняті рішення у справі №909/83/19 та, по суті, зводиться до незгоди сторони з процесуальними рішеннями судді в інших справах, що з огляду на положення частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України не може бути підставою для відводу.
Враховуючи наведене, підстав для задоволення заяви про відвід судді Рочняк О.В. суд не вбачає.
Керуючись статтями 35, 36, 38, 39, 234 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
у задоволенні заяви Національної академії аграрних наук України (вх.№2163/20 від 06.02.2020) про відвід судді Рочняк О.В. - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Дата підписання: 26.02.2020
Суддя Т.В. Максимів
Судове рішення № 87837038, Господарський суд Івано-Франківської області було прийнято 26.02.2020. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 909/835/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: