Рішення № 87836043, 14.02.2020, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/1509/19

Провадження № 2/539/35/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2020 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

в складі: головуючого судді Іващенка Ю.А.,

при секретарі Павличенко О.А.,

з участю : позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Лубенське комунальне житлово-експлуатаційне управління про зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1 , де проживає разом з родиною. Належне йому житло розташоване на 2 поверсі триповерхового житлового будинку, іншого житла а ні він, а ні члени його родини не мають.

В кінці 2017 року на першому поверсі (під його квартирою) придбав житлову квартиру АДРЕСА_2 ОСОБА_3 .

Про зміну власника квартири він дізнався тоді, коли стало чути шум робочого інструменту і метушню в під`їзді незнайомих осіб, що здійснювали ремонт. На зауваження про надмірний шум та бруд у під`їзді будівельники повідомили, що не є власниками квартири, а вони здійснюють переобладнання квартири під майбутній магазин.

З власником квартири АДРЕСА_3 він ніколи не бачився і не розмовляв.

Враховуючи значні будівельні роботи, які організував ОСОБА_3 , з метою забезпечення захисту цілісності власного житла, він звернувся до Лубенської міської ради з заявою щодо правомірності дій ОСОБА_3 та перевірки законності його дій. У відповідь отримав інформацію про те, що ОСОБА_3 звернувся до Лубенської міської ради з питанням надання дозволу на переобладнання придбаної ним квартири під магазин. Особисто до нього чи до сусідів про надання згоди на таке переобладнання ОСОБА_3 не звертався.

За отриманою інформацією, між власниками житлових квартир в будинку, шляхом опитування було встановлено те, що більшість мешканців будинку, в тому числі сусіди ОСОБА_3 , проти такого переобладнання.

Власник квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_3 звернувся до Лубенського міськрайонного суду з вимогою про визнання заперечень безпідставними.

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 19.12.2018 року по справі №539/4004/18 було відмовлено в задоволенні позовних вимог в за результатами розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_1 про визнання заперечень безпідставними. В даний час вказана справа перебуває на розгляді в апеляційній інстанції.

В період проведення ремонтних робіт ОСОБА_3 , з метою вчинення на нього та його родину тиску, незаконно втрутився в систему водопостачання будинку, обладнавши в своїй квартирі на стояку подачі холодного водопостачання запірну арматуру-кран. З того часу, протягом 2018-2019 років ОСОБА_3 фактично шантажує та збиткується над ним та його родиною, робить їх життя нестерпним, оскільки майже щоденно здійснює самовільне відключення їх квартири від водопостачання та переказує через знайомих що буде їх «тренувати поки не дадуть згоду на облаштування його магазину».

Його неодноразові звернення до Лубенської міської ради, Лубенського відділу поліції, Лубенського КЖЕУ фактично виявилися безрезультатними, всі вище вказані інстанції рекомендували йому звернутись до суду за відновленням його прав та створення нормальних умов для проживання його родини.

Оскільки він проживає з дружиною та малолітньою дитиною, відсутність водопостачання створила загрозу життю та здоров`ю його родини, відсутність можливості напитись води, випрати речі, приготувати їжу для дитини та забезпечити елементарні санітарно-гігієнічні норми внаслідок незаконних дій ОСОБА_3 спричинила сварки в родині, внаслідок постійних нервових хвилювань він втратив сон, виник біль у серці, внаслідок чого він змушений був лікуватись спочатку в кардіологічному відділенні Лубенської ЦРЛ, а в подальшому в кардіологічному центрі м.Полтава.

Після проходження лікування, лікарями йому було рекомендовано уникати хвилювань та стресових ситуацій, але дії ОСОБА_10 не припинились, він продовжує відключати водопостачання його квартири, що змусило його звернутись до суду за захистом.

Прохав суд усунути перешкоди у користуванні належним йому житлом, а саме квартирою АДРЕСА_1 шляхом зобов`язання відповідача ОСОБА_3 вчинити дії по демонтажу запірної арматури (крану) на інженерних мережах стояка водопостачання розміщеної в квартирі АДРЕСА_2 , що належить відповідачу ОСОБА_3 ; стягнути з ОСОБА_3 на його користь завдану йому моральну шкоду в розмірі 50 000,00 гривень. Витрати, пов`язані з розглядом справи, покласти на відповідача.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав в повному обсязі. Пояснив, що після винесення рішення суду, з 19.12.2018 року подача води до його квартири припинилася. Ним були викликані служби поліції та ЖЕКу. ЖЕКом виявлено, що подача води не йде далі квартири АДРЕСА_3 . Відповідач незаконно втрутився в систему водопостачання, після чого подача води до його квартири не йде. У нього в квартирі антисанітарія. Через відключення води вже двічі ламалась колонка. Через знайомих ОСОБА_3 йому передавалися погрози. Коли була комісія з перевіркою, то вода була включена, а коли перевірка закінчилась, то воду було знову виключено. Тривалий час його сім`я живе без води. Те, що ОСОБА_3 винен у відключенні води у належній йому квартирі, свідчить те, що він нікому доступу до своєї квартири не надав. Зараз водопостачання у його квартирі є, оскільки він тимчасово підключився від квартири АДРЕСА_4 , з дозволу КП «Лубни-водоканал».

Представник відповідача адвокат Янченко С.І. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала. ОСОБА_3 дійсно здійснював ремонт своєї квартири, однак, як квартири, а не як масажного кабінету. Між ОСОБА_1 та ОСОБА_11 дійсно був спір щодо переобладнання квартири ОСОБА_3 ОСОБА_3 ніякого запірного крану не ставив і не перекривав подачі води до квартири відповідача. Позивач міг сам створити умови, при яких вода йому в квартиру не поступає. Вважає, що це помста за те, що ОСОБА_3 домагається добитися переобладнання квартири. ОСОБА_3 дійсно є власником квартири АДРЕСА_2 , яку він придбав восени 2017 року, як квартиру і як квартиру ремонтував. Квартира знаходиться на першому поверсі. Квартира ОСОБА_1 – над ним. Працівники поліції заходили до квартири ОСОБА_3 і нічого не виявили. ОСОБА_3 нічого не робив, а у ОСОБА_1 вода має бути. Позовні вимоги ОСОБА_1 не доведені.

Заслухавши учасників справи, які з`явилися в судове засідання, показання свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_12 , дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Стаття 41 Конституції України проголошує право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч.1 ст.383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати приміщення для власного проживання, проживання членів його сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Відповідно до положень ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном а згідно ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відновлення становища, яке існувало до порушення.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , відповідно до договору купівлі-продажу від 16.05.2002 року є власником квартири АДРЕСА_1 .

Власником квартири АДРЕСА_2 , яка розташована під квартирою позивача, є відповідач по справі ОСОБА_3 .

Також в судовому засіданні встановлено, що з кінця 2018 року в квартирі АДРЕСА_1 відсутнє холодне водопостачання, що підтверджується витягами з журналу реєстрації заявок населення по будинку АДРЕСА_5 (а.с.16,17, 32, 65).

Даний факт також підтверджується актом Лубенського ЛК ЖЕУ від 14.05.2019 року, з якого вбачається, що на час обстеження 14.05.2019 року о 09-13 год. в квартирах АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 відсутнє холодне водопостачання. При огляді підвального приміщення – запірна арматура знаходиться в задовільному стані, відкрита. Висновки комісії: відсутнє водопостачання по стояку кв. АДРЕСА_6 , АДРЕСА_8 можливо по причині встановлення самовільного крана на стояку холодної води в кв. АДРЕСА_3 . Доступ в квартиру АДРЕСА_3 відсутній неодноразово (а.с.62).

29.05.2019 року працівниками КП «Лубни-водоканал» було складено акт про те, що при обстеженні було виявлено, що водопостачання в квартиру АДРЕСА_6 підключено з АДРЕСА_9 АДРЕСА_4 , так-як можливо, абонент з кв.№ АДРЕСА_3 незаконно перекрив воду по стояку. Доступ в свою квартиру АДРЕСА_3 абонент не дає, неодноразово (а.с.63).

З матеріалів справи також вбачається, що у зв`язку з неодноразовими зверненнями позивача ОСОБА_1 до органів поліції із заявами про перекриття стояка холодного водопостачання до належної йому квартири були проведені перевірки, в результаті яких ОСОБА_1 пояснив, що починаючи з 20.12.2018 року власником квартири АДРЕСА_2 був встановлений незаконно вентиль на стояку та здійснюється відключення холодної води до квартири АДРЕСА_6 , чим спричиняються незручності власнику даної квартири. На час перевірки під час неодноразового відвідування за адресою АДРЕСА_10 ОСОБА_13 , ОСОБА_3 виявлено не було, під час неодоразового відвідування за можливим місцем проживання ОСОБА_3 АДРЕСА_11 , останнього виявлено не було, під час телефонної бесіди з ОСОБА_13 останній відмовився надавати будь-які пояснення, лише повідомив, що не має ніякого відношення до даної квартири. (а.с. 15).

Також матеріалами справи підтверджується той факт, що в період виникнення конфліктної ситуації, що виникла між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у позивача ОСОБА_1 погіршився стан здоров`я, що підтверджується виписками із медичної картки амбулаторного хворого (а.с.18-20), випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого (а.с.66).

Відповідно вимог ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що вона також проживає в будинку 3/8 по АДРЕСА_12 в квартирі АДРЕСА_13 і знає, що у 2019 році квартира, належна ОСОБА_1 тривалий час була відключена від водопостачання. У зв`язку з цим приходили фахівці, обстежували квартиру, належну ОСОБА_1 , також обстежували підвал та складалися відповідні акти. При цьому квартира, належна ОСОБА_3 була закрита. Коли по інших питання зверталися до ОСОБА_3 , як власника квартири АДРЕСА_3 , то доступу до своєї квартири він не надавав.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що вона являється дружиною позивача по справі ОСОБА_1 і проживає в квартирі АДРЕСА_1 стояк у них іде з першого по третій поверх. З грудня 2018 року власник квартири АДРЕСА_3 , яка розташована під їх квартирою, перекрив їм водопостачання. До цього часу по стояку водопостачання відсутнє, з 29.05.2019 року вода підведена до їхньої квартири із іншого, сусіднього стояка.

Беручи до уваги вищевикладене, в суді знайшов своє підтвердження факт спричинення позивачу моральної шкоди.

Всупереч вимог ч.2 ст. 1166 ЦК України, стороною відповідача не доведено, що шкоди завдано не з його вини.

Частиною 1 ст.1167 ЦК України передбачено, шо моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

На підставі ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я: 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів: 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала узв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (ч. ч. 1. 2ст. 23 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму ВСУ №4 від 31.03.95 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Судом при визначенні розміру завданої моральної шкоди враховано характер правопорушення, відсутність даних щодо того, які саме (конкретно) діяння (дії чи бездіяльність) учинив відповідач, що призвели до порушення прав позивача на користування водою, даних щодо того, якою саме формою вини (умисел чи необережність) характеризується учинене відповідачем ОСОБА_3 діяння. Судом встановлено лише факт того, що по стояку холодного водопостачання не надходить вода із квартири відповідача до квартири позивача, за що має відповідати відповідач, що і призвело до порушення прав позивача та спричинення йому моральної шкоди.

Тому позовні вимоги ОСОБА_1 щодо відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, в розмірі 5 000 грн.

Посилання сторони відповідача на те, що якісь дії можуть вчинятись іншими особами, як на підставу для відмови у позові, суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідач є власником квартири, а тому має відповідати за стан та справність комунікацій, які є спільними для його квартири та квартири позивача, вказані комунікації проходять по квартирі відповідача, до якої тільки відповідач має доступ.

При цьому за наявності справної та відкритої запірної арматури у підвалі по стояку водопостачання, вільного надходження по даному стояку води до квартири відповідача, водопостачання може бути відсутнім у позивача лише у разі не надходження води по стояку із квартири відповідача до квартири позивача.

Згідно до вимог ч.2 ст.386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Питання щодо конкретних дій, які мають вчинитися відповідачем стосується стадії виконання судового рішення з огляду на встановлену в ході виконання рішення суду перешкоду, по причині якої вода по стояку водопостачання не надходить із квартири відповідача до квартири позивача.

Оцінюючи надані суду і досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що позивачем частково доведені обставини, на які він посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Позивачем при зверненні до суду оплачено судовим збором дві позовні вимоги немайнового характеру. З урахуванням часткового задоволення позовних вимог, судові витрати, у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 845, 24 грн. ((768,40 грн. х 5 000 грн. / 50 000 грн. = 76,84 грн.) + 768,40 грн.).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації АДРЕСА_14 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця реєстрації АДРЕСА_15 , РНОКПП НОМЕР_2 ), третя особа Лубенське комунальне житлово-експлуатаційне управління (місце знаходження м. Лубни, вул. Метеорологічна, 22, код ЄДРПОУ 23552506) про зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди – задовольнити частково.

Усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 квартирою за адресою АДРЕСА_14 шляхом зобов`язання ОСОБА_3 вчинити дії по демонтажу запірної арматури на інженерних мережах стояка водопостачання, розміщеної в квартирі за адресою АДРЕСА_10 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 5 000 грн. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 845 грн. 24 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пп.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 24 лютого 2020 року.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду Ю.А. Іващенко