Ухвала суду № 87835242, 20.02.2020, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

У Х В А Л А

"20" лютого 2020 р. Справа № 370/448/20

Суддя Макарівського районного суду Київської області Косенко А.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

в с т а н о в и в :

20.02.2020 року до Макарівського районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Макарівської селищної ради Київської області, Макарівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Київській області, треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Реєстраційна служба з реєстрації речових прав на нерухоме майно Макарівського районного управління юстиції Департаменту державної реєстрації та нотаріату Київської області, Макарівська районна державна нотаріальна контора Київської області про визнання розпоряджень голови Макарівської районної державної адміністрації Київської області та державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 013503 від 13.06.2008 р. недійсними, скасування запису у Поземельній книзі про передачу земельної ділянки у власність та запису про державну реєстрацію речового права на земельну ділянку, витребування майна з чужого незаконного володіння, зобов`язання виділити земельну ділянку.

Одночасно з вказаним позовом, позивач подала до суду заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просила: накласти арешт на земельну ділянку площею 3,842, призначену для ведення особистого селянського господарства, розташовану у межах Макарівської селищної ради Київської області, позначену на Схемі паювання земель колективної власності СПО (СТОВ) «Макарів за № «308» за кадастровим номером: 3222755100:00:005:0008 (кадастровим номером: 3222755101:01:087:0001), яка належить на праві приватної власності відповідачеві 3 - ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 013503 виданого Макарівською райдержадміністрацією Київської області 13.06.2008 року на підставі Розпорядження голови Макарівської районної державної адміністрації від 24 січня 2008 року за № 349, і зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010833000622.

В обгрунтування заяви про забезпечення позову, заявник вказала, що сукупність заявлених нею позовних вимог, зокрема, до відповідача 3 - ОСОБА_2 , де предметом позовних вимог є належна їй на праві успадковуваного володіння земельна частка (пай) у розмірі 3,842 га, оціночна грошова вартість якої становить 120 0000 гривень, зважаючи на характер та складність цивільної справи, - прямо (не опосередковано) свідчить про те, невжиття заходів для забезпечення заявлених позовних вимог у цивільній справі може істотно ускладнити або, навіть - унеможливити виконання рішення суду чи здійснення ефективного захисту її порушеного права та поновлення її порушених оспорюваних прав та інтересів, за захистом яких вона звернулася до суду, оскільки відповідач ОСОБА_2 може потенційно, до ухвалення судом рішення у справі відчужити спірну земельну ділянку (частку пай) на користь іншої (третьої) особи, або якимось іншим чином передати її зі своєї власності, що спричинить їй значні майнові (матеріальні) збитки.

Вивчивши вказану заяву та додані до неї документи, приходжу до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику, оскільки вона подана без додержання вимог, встановлених законом, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно п. 5 ч. 1 вказаної вище статті, заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, ціну позову, про забезпечення якого просить заявник. Однак, всупереч зазначеному, подана заява про забезпечення позову не містить вказаних відомостей.

Згідно п. 6 ч. 1 вказаної вище статті, заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення. Однак, всупереч зазначеному, подана заява про забезпечення позову не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Так, відповідно до ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.

З аналізу вказаних вище норм вбачається, що метою застосування заходів зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Крім того, слід звернути увагу заявника, що згідно вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Застосування заходів забезпечення позову судом можливе у разі його необхідності та не може бути безпідставно застосовано, щоб не призвести до допущення порушення прав та законних інтересів інших осіб.

Також згідно ч. 5 ст. 154 ЦПК України заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Окрім того, слід зазначити, що ухвалою суду від 20.02.2020 р. позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху. Одним із недоліків заяви вказано саме про ціну позову, тому перевірити її співмірність із заявленими позивачем вимогами не вбачається за можливе.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не відповідає вимогами ст. 151 ЦПК України в частині її змісту, оскільки не містить ціну позову, про забезпечення якого просить заявник, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

У відповідності до ч. 9 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заява про забезпечення позову подана без додержання вимог ст. 151 цього Кодексу, повертає її заявникові.

Керуючись ст. ст. 151, 153, 260 ЦПК України, суддя,

п о с т а н о в и в :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути заявнику.

Копію ухвали надіслати заявнику та роз`яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Макарівський районний суд київської області в порядку і строки, передбачені статтями 353-355 ЦПК України з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Суддя А.В. Косенко