Ухвала суду № 87830542, 26.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

26 лютого 2020 року м. Київ № 826/25354/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, питання щодо закриття провадження в частині позовних вимог в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправними дій та рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через уповноваженого представника звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. (далі - Уповноважена особа ПАТ «Дельта Банк», відповідач) та просив суд:

- визнати протиправним рішення і дії Уповноваженої особи ПАТ «Дельта Банк» щодо визнання нікчемним Договору банківського вкладу (депозиту) № 001-19551-250215 від 25 лютого 2015 року;

- зобов`язати Уповноважену особу ПАТ «Дельта Банк» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу (депозиту) № 001-19551-250215 від 25 лютого 2015 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не має права на визнання правочину нікчемним, оскільки таке право кореспондується з обов`язком встановити обставини, з яким закон пов`язує нікчемність договору. Зокрема, відповідач не вказує у чому полягають переваги (пільги), надані ОСОБА_1 у зв`язку з укладенням договору, у порівнянні з іншими вкладниками, оскільки договір укладено на загальних, визначених Банком, умовах. Тому, на думку позивача, відсутні підстави щодо не включення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування гарантованої суми вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2017 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 грудня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2017 року у даній справі скасовано, справу №826/25354/15 направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2019 року справу прийнято мною у своє провадження, вирішено здійснювати розгляд справи суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву та наявні докази на їх підтвердження.

Упродовж розгляду даної адміністративної справи в частині позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи ПАТ «Дельта Банк» про визнання нікчемним Договору банківського вкладу (депозиту) № 001-19551-250215 від 25 лютого 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк», судом встановлено наступне.

Згідно частин 1, 2, 10 статті 38 Закону № 4452-VI Фонд (уповноважена особа) зобов`язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації нікчемними з підстав, визначених частиною 3 цієї статті.

За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 Закону № 4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними на підставі закону, при цьому при виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі закону (частина 2 статті 215 Цивільного кодексу України та частина 3 статті 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена частиною 2 статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів ПАТ "Дельта Банк" із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом, який прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

Така позиція відображена у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах №910/12294/16 від 11 квітня 2018 року, №910/24198/16 від 16 травня 2018 року та №819/353/16 від 04 липня 2018 року.

Оскільки наказ про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який приймається особою, що здійснює повноваження органу управління банку, воно не створює жодних обов`язків для третіх осіб (у тому числі й вкладників банку), тому не може порушувати будь-які права таких осіб унаслідок прийняття цього наказу.

Отже, права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи, у зв`язку з чим суд вбачає правові підстави для закриття провадження у справі в цій частині.

Підстави закриття провадження у справі передбачені частиною першою статті 238 Кодексу адміністративного судочинства, зокрема, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Частиною другою статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Таким чином, питання щодо повернення судового збору буде вирішено у разі надходження відповідного клопотання від позивача, яким сплачено судовий збір при зверненні до суду з адміністративним позовом.

Керуючись статтями 240, 241, 248, 256, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Провадження в адміністративній справі №820/25354/15 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправними дій та рішення, зобов`язання вчинити дії, в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи ПАТ «Дельта Банк» про визнання нікчемним Договору банківського вкладу (депозиту) № 001-19551-250215 від 25 лютого 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк» - закрити.

Ухвала набирає законної сили у порядку з моменту її підписання та може бути оскаржена може бути оскаржена за правилами статей 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.І. Келеберда