Рішення № 87830429, 25.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2020 року м. Київ №640/3922/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., здійснюючи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) розгляд адміністративної справи

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києвіпро визнання протиправною бездіяльності, зобов`язати вчинити дії, -В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо нездійснення перерахунку з 01 вересня 2015 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 без урахування надбавки на кожну дитину, до рівня прожиткового мінімуму, встановленого Законом для осіб, які втратили працездатність;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не встановлення ОСОБА_1 надбавки до пенсії як не працюючому пенсіонеру, який має на своєму утриманні двох дітей віком до 18 років в період з 01 лютого 2013 року по 31 жовтня 2015 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок і виплату належної ОСОБА_1 пенсію починаючи з 01 вересня 2015 року, без урахування надбавки на кожну дитину, до рівня прожиткового мінімуму, встановленого Законом для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат та з урахуванням втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві встановити ОСОБА_1 з 01 лютого 2013 року надбавки до пенсії за віком на пільгових умовах на підставі ст. 21 Закону України "Про пенсійне забезпечення", постанови Кабінету Міністрів України № 654 від 16.07.2008, як непрацюючому пенсіонеру, який має на своєму утриманні непрацездатних членів сім`ї - син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на кожного непрацездатного члена сім`ї в розмірі соціальної пенсії, передбаченої для відповідної категорії непрацездатних та нарахувати і виплатити недоотримані суми надбавки з 01 лютого 2013 року по 31 жовтня 2015 року з урахуванням втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач протиправно відмовив йому в перерахунку пенсії та не врахував вимоги законодавства, згідно з якими мінімальний розмір пенсії встановлюється із прожиткового мінімум для осіб, які втратили працездатність. Зазначив, що має право на розмір пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року №265, та право на встановлення надбавок, передбачених постановою Кабінету Міністрів України № 654 від 16.07.2008.

У той же час, відповідач не скористався наданим йому правом на подання до суду відзиву, а також не повідомив суд про причини неможливості його подання, з огляду на що, суд звертає увагу на положення ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Крім того, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.02.2020 витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві належним чином завірені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 , вказану ухвалу було отримано відповідачем 07.02.2020, проте станом на 25.02.2020 витребувані судом документи відповідачем не надано.

Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 від 29.03.2013 перебуває на обліку в Пенсійному фонді України та отримує пенсію за віком з 21.01.2013 року, як непрацюючий пенсіонер, при загальному страховому стажі роботи 24 роки 6 місяців 23 дні.

21.01.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести перерахунок пенсії із підвищенням її до розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та провести відповідні виплати починаючи з 01.01.2015 та встановити надбавку до пенсії у розмірі 150 гривень за кожну дитину та провести відповідні виплати, починаючи з 01.02.2013 року.

Листом від 31.01.2019 №20265/03 Головне управління Пенсійного фонду України повідомило позивача, що надбавку до пенсії на двох утриманців в розмірі 150 грн на кожного утриманця призначено з 01.11.2015 згідно заяви від 21.10.2015 про встановлення надбавки на догляд на дітей до 18 років як непрацюючому пенсіонеру.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає, що згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій гарантує Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі по тексту Закон № 1788-XII).

Згідно з пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 р. № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні дітей до 18 років, надбавка до пенсії за віком, по інвалідності та за вислугу років, передбачена Законами України "Про пенсійне забезпечення" і «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", виплачується у розмірі 150 гривень на кожну дитину.

Пунктом «а» статті 21 Закону № 1788-XII до пенсії за віком, у тому числі обчисленої в мінімальному розмірі, встановлюються такі надбавки, зокрема, непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім`ї (статті 37, 38, 40, 41), - на кожного непрацездатного члена сім`ї в розмірі соціальної пенсії, передбаченої для відповідної категорії непрацездатних.

Відповідно до статті 37 Закону № 1788-XII непрацездатними членами сім`ї вважаються діти, брати, сестри й онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років, при цьому брати, сестри й онуки - за умови, якщо вони не мають працездатних батьків.

Отже, з аналізу норм чинного законодавства та з урахуванням встановлених обставин у справі випливає, що позивач - ОСОБА_1 має право на отримання надбавки до пенсії за віком як непрацюючий пенсіонер, який має на утриманні непрацездатних членів сім`ї.

При цьому судом встановлено та не заперечується позивачем, що надбавку до пенсії на двох утриманців в розмірі 150 грн на кожного утриманця призначено з 01.11.2015 згідно заяви від 21.10.2015 про встановлення надбавки на догляд на дітей до 18 років як непрацюючому пенсіонеру.

Відповідно до пункту 2.6 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі по тексту Порядок №22-1) при призначенні до пенсій надбавок, допомог, додаткової пенсії, компенсації та підвищень відповідно надаються, зокрема, документи про перебування на утриманні заявника непрацездатних членів сім`ї.

Згідно пункту 2.11 Порядку №22-1 за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються довідки або інші документи про склад сім`ї, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Позивач зазначає, що при звернення 11.02.2013 року надав всі необхідні документи для призначення пенсії та надбавок , проте в матеріалах справи відсутні підтвердження зазначеного, що не дає змоги встановити протиправність дій відповідача.

Також, матеріали справи не містять інформації щодо відмови в проведенні / встановленні ОСОБА_1 надбавки до пенсії як не працюючому пенсіонеру, який має на своєму утриманні двох дітей віком до 18 років в період з 01 лютого 2013 року по 31 жовтня 2015 року.

Виплата надбавки до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 654 від 16.07.2008 здійснюється не автоматично, а передбачає виконання ряду процедурних дій, пов`язаних з її виплатою, серед яких: подання заяви про виплату з дотриманням строків звернення, наявність документів, які підтверджують право на вказану надбавку, припинення її виплати чи право на поновлення її виплати.

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправною протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не встановлення ОСОБА_1 надбавки до пенсії як не працюючому пенсіонеру, який має на своєму утриманні двох дітей віком до 18 років в період з 01 лютого 2013 року по 31 жовтня 2015 року та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок і виплату належної ОСОБА_1 пенсію починаючи з 01 вересня 2015 року, без урахування надбавки на кожну дитину, до рівня прожиткового мінімуму, встановленого Законом для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат та з урахуванням втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати не підлягають задоволенню.

Разом з тим, судом встановлено, що позивач з 01.09.2015 отримував пенсію у розмірі нижчому, ніж розмір прожиткового мінімум встановлений для осіб, що втратили працездатність, що є порушенням п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року № 654, якою передбачено виплату надбавки не працюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні дітей до 18 років, незалежно від граничних мінімальних розмірів пенсійних виплат, встановлених цією постановою для інших категорій громадян.

Тобто, позивач мав право на розмір пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265, та право на встановлення надбавок, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року № 654.

Таким чином, порушене право Позивача належить відновити шляхом задоволення позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок і виплату належної ОСОБА_1 пенсію починаючи з 01 вересня 2015 року, без урахування надбавки на кожну дитину, до рівня прожиткового мінімуму, встановленого Законом для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат та з урахуванням втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо нездійснення перерахунку з 01 вересня 2015 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 без урахування надбавки на кожну дитину, до рівня прожиткового мінімуму, встановленого Законом для осіб, які втратили працездатність

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок і виплату належної ОСОБА_1 пенсію починаючи з 01 вересня 2015 року, без урахування надбавки на кожну дитину, до рівня прожиткового мінімуму, встановленого Законом для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат та з урахуванням втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа