Ухвала суду № 87830370, 25.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

25 лютого 2020 року м. Київ № 640/3662/20

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши заяву про забезпечення позову

Товариства з обмеженою відповідальністю «Феномен Солюшнз» (Phenomen Solutions LTD)доМіністерства юстиції України проскасування наказу №515/5 від 12.02.2020 року,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Феномен Солюшнз» (Phenomen Solutions LTD) (далі також - позивач) до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 12.02.2020 року №515/5 «Про скасування рішень».

Через канцелярію суду 21.02.2020 року позивачем подано заяву про забезпечення позову, необхідність подання якої вмотивовано очевидними ознаками протиправності оскаржуваного наказу, які полягають у порушенні процедури прийняття останнього.

Так, позивач просить суд забезпечити позов шляхом:

- накладення арешту на будівлю прирізного цеху, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Деревообробна, будинок 12, блок 1;

- заборони Міністерству юстиції України , іншим суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав власності на нерухоме майно здійснювати державну реєстрацію (перереєстрацію, відновлення записів про право власності тощо) стосовно будівлі прирізного цеху, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Деревообробна, будинок 12, блок 1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1748957780000).

Очевидну протиправність рішення відповідача позивач обґрунтовує наступним.

У власності позивача з 23.01.2019 року перебував об`єкт нерухомого майна: будівля прирізного цеху, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Деревообробна, будинок 12, блок 1.

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/3799/19 за позовом Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» до ТОВ «Фінансова компанія «Проксима» та ТОВ «Феномен Солюшнз» (Phenomen Solutions LTD) про, зокрема, скасування запису про державну реєстрацію права власності товариства з обмеженою відповідальністю «Феномен Солюшнз» (Phenomen Solutions LTD) на наступне майно: будівлю прирізного цеху, заг. площею 1532,3 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Деревообробна, 12, блок 1, реєстраційний номер 1748957780000, номер запису про право власності 29975786 від 23.02.2019.

Водночас, 12.02.2020 року наказом Міністерства юстиції Укрїани №515/5 скасовано рішення державного реєстратора Нікітіної Ю.В. від 23.01.2019 року про реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна ТОВ «Феномен Солюшнз»: м. Київ, вул. Деревообробна, 12, блок 1.

На думку позивача, очевидна протиправністю оскаржуваного наказу полягає, зокрема, у тому, що Міністерством юстиції України прийнято рішення в порушення Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме під час існування судового спору щодо нерухомого майна.

Враховуючи викладене, позивач просить суд заяву про забезпечення позову задовольнити.

Дослідивши клопотання про забезпечення позову, виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до наступних висновків.

Згідно частини четвертої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Частина друга статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Згідно з частиною другою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відповідно до частини п`ятої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

При цьому частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Зокрема, ЄСПЛ у своїй практиці (наприклад, справа Будров проти Росії, Immobiliare Saffy v.Italy ) зазначає, що право на звернення до суду, гарантоване статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби правова система країн-учасниць Конвенції не передбачала б захисту права на виконання судового рішення. І саме інститут забезпечення позову захищає сторону, яка зазнала збитків та звернулась до суду, від невиконання судового рішення, яке набрало законної сили.

За жодних умов заходи забезпечення позову не можуть бути використані як санкція для відповідача або як спосіб примусити відповідача діяти певним чином під загрозою заподіяння збитків шляхом вжиття заходів забезпечення позову, а також не можуть бути наслідком зловживання позивачем своїми правами на шкоду відповідачеві з санкціонованого дозволу суду.

Застосовуючи той чи інший вид забезпечення позову, суд не завжди може знати про реальний стан речей та наслідки вжиття заходу для відповідача, проте суд діє на підставі доказів та фактів, наданих позивачем.

Окрім цього, у процесі розгляду справи можуть змінитися певні обставини, які суттєво впливають на господарську діяльність заявника чи можливість виконання рішення суду.

Суд також акцентує увагу на тому, що заходи забезпечення адміністративного позову мають бути співмірними заявленим позовним вимогам. В даному випадку співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Так, дослідивши зміст позовних матеріалів та заяву про забезпечення позову, судом встановлено наступне.

Відповідно до копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.01.2019 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 45182932 від 23.01.2019 18:44:37, державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстратор» Нікітіною Юлією Володимирівною внесено запис про право власності: 29975786, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1748957780000.

Згідно з відомостями цього Витягу, Власником зареєстровано ТОВ «Феномен Солюшнз» (не є резидентом України), підставою виникнення права власності є: договір про відступлення прав за іпотечним договором, серія та номер: 1724, виданий 19.12.2018, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гоменюк О.М.; договір про відступлення прав за іпотечним договором, серія та номер: 1254, виданий 21.09.2018, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гоменюк О.М.; іпотечний договір, серія та номер: 652, виданий 28.09.2005, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кара В.В.

Наказом Міністерства юстиції України від 12.02.2020 року №515/5 скаргу учасника приватного підприємства «Раном» Теодоровича В.В. від 25.09.2019 №Р-1.25 задоволено в повному обсязі. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23.01.2019 №45182932, прийняте державним реєстратором комунального підприємства «Реєстратор» Нікітіною Юлією Володимирівною. Виконання пункту 2 наказу покладено на Департамент нотаріату та державної реєстрації.

Разом з тим, на підтвердження вказаних у заяві обставин, з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що на момент прийняття оскаржуваного позивачем наказу, у провадженні Господарського суду міста Києва перебувала адміністративна справа №910/3799/19 за позовом Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» до ТОВ «Фінансова компанія «Проксима» та ТОВ «Феномен Солюшнз» (Phenomen Solutions LTD) про, зокрема, скасування запису про державну реєстрацію права власності товариства з обмеженою відповідальністю «Феномен Солюшнз» (Phenomen Solutions LTD) на наступне майно: будівлю прирізного цеху, заг. площею 1532,3 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Деревообробна, 12, блок 1, реєстраційний номер 1748957780000, номер запису про право власності 29975786 від 23.02.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2019 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» - залишено без розгляду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 року поновлено Публічному акціонерному товариству «МТБ Банк» пропущений строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2019 у справі №910/3799/19. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2019 про залишення позову без розгляду у справі №910/3799/19. Повідомлено учасників справи, що апеляційна скарга розглядатиметься у судовому засіданні 18.05.2020 року.

Відповідно до пункту 1 частини другого статті 37 Закону України від 01.07.2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (із змінами і доповненнями) Міністерство юстиції України розглядає скарги: на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір).

Отже, з огляду на те, що судовий розгляд справи №910/3799/19 ще триває, у суду є підстави вважати обґрунтованими доводи позивача щодо наявності ознак очевидної протиправності оскарженого позивачем наказу.

Враховуючи викладене, наразі, з метою належного захисту прав та інтересів позивача, та встановлення дійсної наявності порушеного права останнього до ухвалення судового рішення по суті, суд вбачає обґрунтовані підстави застосувати захід забезпечення позову шляхом заборони Міністерству юстиції України , іншим суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав власності на нерухоме майно здійснювати державну реєстрацію (перереєстрацію, відновлення записів про право власності тощо) стосовно будівлі прирізного цеху, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Деревообробна, будинок 12, блок 1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1748957780000) до набрання законної сили судовим рішенням в даній адміністративній справі.

Водночас, суд зауважує, що такий захід забезпечення позову, як накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

На думку суду, задоволення клопотання про забезпечення позову частково, шляхом заборони Міністерству юстиції України, іншим суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав власності на нерухоме майно здійснювати державну реєстрацію (перереєстрацію, відновлення записів про право власності тощо) стосовно будівлі прирізного цеху, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Деревообробна, будинок 12, блок 1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1748957780000), відповідає предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті.

Судом надано оцінку обґрунтуванням позивача очевидної протиправної бездіяльності відповідача та враховано ефективність запропонованих позивачем способів забезпечення позову для можливого запобігання порушенню або припиненню порушення прав, свобод чи інтересів позивача у майбутньому та співмірність застосованого заходу забезпечення позову з позовними вимогами та інтересами інших учасників справи.

Таким чином, розглянувши подану позивачем до Окружного адміністративного суду міста Києва заяву про забезпечення адміністративного позову, зважаючи на фактичні обставини, викладені в позовній заяві, виходячи із співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, суд вважає, що клопотання ТОВ «Феномен Солюшнз» про забезпечення позову підлягає задоволенню частково.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Феномен Солюшнз» (Phenomen Solutions LTD) про забезпечення адміністративного позову - задовольнити частково.

2. Заборонити Міністерству юстиції України , іншим суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав власності на нерухоме майно здійснювати державну реєстрацію (перереєстрацію, відновлення записів про право власності тощо) стосовно будівлі прирізного цеху, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Деревообробна, будинок 12, блок 1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1748957780000) до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №640/3662/20.

3. В іншій частині відмовити.

4. Ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню згідно з частиною першою статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України.

5. Ухвалу може бути пред`явлено до виконання у порядку та спосіб, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", у строк до 27 лютого 2023 року.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Феномен Солюшнз» (Phenomen Solutions LTD) (код ЄДРПОУ відсутній, оскільки не є резидентом України; місцезнаходження: Грейт Портланд Стрит 85, перший поверх, м. Лондон, Велика Британія).

Боржник: Міністерство юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622, адреса: 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13).

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена у порядку статей 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повну ухвалу складено 25.02.2020 року.

Суддя Л.О. Маруліна