Рішення № 87830187, 24.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2020 року м. Київ №826/7577/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом

за позовом ОСОБА_1 доНаціонального університету оборони України ім. І.Черняховського прозобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Національного університету оборони України ім. І.Черняховського (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 28, код ЄДРПОУ 07834530), в якому (з урахуванням заяви про зміну та збільшення позовних вимог від 25.06.2018) позивач просить суд зобов`язати Національний університет оборони України ім. Івана Черняховського провести розрахунок грошової компенсації замість речового майна, що належить до видачі майору ОСОБА_1 , з врахуванням строків експлуатації (носіння) речового майна в особливий період та виплатити грошову компенсацію вартості речового майна відповідно до норм забезпечення на підставі Довідки про вартість речового майна, що належить до видачі майору ОСОБА_1 , виданої речовою службою відділу тилового забезпечення Національного університету оборони України ім. Івана Черняховського про вартість речового майна, що належить до видачі, з врахуванням строків експлуатації (носіння) речового майна в особливий період.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 грудня 2018 року закрито провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 грудня 2018 року про закриття провадження у справі скасовано, а справу № 826/7577/18 направлено для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2019 визначено суддю Вєкуа Н.Г. для розгляду адміністративної справи №826/7577/18.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.03.2019 адміністративну справу №826/7577/18 прийнято до свого провадження суддею Вєкуа Н.Г. та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позовні вимоги (з урахуванням заяви від 25.06.2018) мотивовано тим, що 04.06.2018 позивачеві була виплачена грошова компенсація вартості за неотримане речове майно, передбачена постановою кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 у розмірі 56 356, 70 грн., проте, на даний час позивач повністю не забезпечений речовим майном або грошовою компенсацією замість нього з врахуванням строків експлуатації (носіння) речового майна в особливий період, в зв`язку з чим він змушений звернутись до суду.

В матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що на реалізацію наказу начальника Національного університету оборони України ім. І. Черняховського від 25.05.2018 №107 про виплату майору ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно у сумі 57 214, 092 грн. були виділені кошти та 04.06.2018 ОСОБА_1 перераховано 57 214, 92 грн. з відрахуванням податку на військовий збір (1,5%) 858, 22 грн., що підтверджується доданими до матерів справи документами.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.02.2020 заяву ОСОБА_1 від 14.02.2020, якою фактично збільшено позовні вимоги повернуто позивачеві без розгляду.

Суд розглядає даний спір в межах позовних вимог, які підлягали розгляду судом на час винесення ухвали про закриття провадження, оскільки в подальшому така ухвала була скасована платановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року, а справу № 826/7577/18 направлено для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду м. Києва виходячи зі змісту позовних вимог щодо: зобов`язання Національного університету оборони України ім. Івана Черняховського провести розрахунок грошової компенсації замість речового майна, що належить до видачі майору ОСОБА_1 , з врахуванням строків експлуатації (носіння) речового майна в особливий період та виплатити грошову компенсацію вартості речового майна відповідно до норм забезпечення на підставі Довідки про вартість речового майна, що належить до видачі майору ОСОБА_1 , виданої речовою службою відділу тилового забезпечення Національного університету оборони України ім. Івана Черняховського про вартість речового майна, що належить до видачі, з врахуванням строків експлуатації (носіння) речового майна в особливий період.

Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.

Наказом першого заступника Міністра оборони України від 04.05.2018 №23 майора ОСОБА_1 було звільнено у запас. Наказом начальника Національного університету оборони України імені Івана Черняховського від 25.05.2018 №107 позивач був виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 05 червня 2018 року, та відповідно до вимог ч. 2 ст. 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" передбачено, що закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

На реалізацію наказу начальника Національного університету оборони України імені Івана Черняховського від 23.05.2018 №107 про виплату майору ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно у сумі 57 214 гривень 92 копійки були виділені кошти та 04.06.2018 ОСОБА_1 перераховано 57 214,92 грн з відрахуванням податку на військовий збір (1,5 %) 858,22 грн., що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи та визнається позивачем.

Разом з тим, позивач, вважаючи, що грошову компенсацію вартості речового майна було розраховано без врахування строків експлуатації (носіння) речового майна в особливий період та таким чином зменшено суму грошової компенсації, звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом, що визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) .

Статтею 1 Закону №2011-XII передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України (стаття 2 Закону №2011-XII).

Згідно частини першої статті 9-1 Закону №2011-XII речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України - для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання вищевказаної статті постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 затверджений Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - Порядок № 178).

Так, пунктами 2, 3 Порядку №178 визначено, що виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Згідно п.п. 4, 5, 7 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації, а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

Виплата грошової компенсації здійснюється в межах бюджетних призначень на закупівлю речового майна, передбачених Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецзв`язку, Головному управлінню розвідки Міноборони та Управлінню державної охорони на відповідний рік.

Проаналізувавши наведене вище, суд дійшов висновку, що військовослужбовцям гарантується грошова компенсація за неотримане речове майно у разі звільнення з військової служби. Зазначені гарантії реалізуються відповідним зверненням (рапортом) військовослужбовця на підставі наказу, в тому числі, командира (начальника) військової частини про розмір грошової компенсації згідно довідки про вартість речового майна, що належить до видачі.

Як свідчать матеріали справи, та зазначено самим позивачем в тексті заяви від 25.06.2018, ОСОБА_1 04.06.2018 було виплачено грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 у розмірі 56 356, 70 грн.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що під час визначення розміру належної позивачу грошової компенсації, розрахунок проводився на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі майору ОСОБА_1 та відповідно до постанови КМУ від 16.03.2016 №178.

При цьому, згідно листа відповідача від 06.07.2018 №182/3292, який надсилався позивачеві у відповідь на інформаційний запит від 22.06.2018, забезпечення ОСОБА_1 речовим майном здійснювалось за нормами мирного часу, у зв`язку з чим був проведений розрахунок вартості неотриманого речового майна з врахуванням строків експлуатації (носіння) речового майна в мирний час.

У відзиві на позовну заяву відповідачем також наголошено, що Національний університет оборони України ім. Івана Черняховського забезпечується речовим майном з довольчого органу за мирним часом, при цьому, позивачем, при поданні заяви про збільшення позовних вимог щодо обрахування компенсації вартості речового майна з врахуванням строків експлуатації (носіння) речового майна в особливий період не було надано суду доказів переведення Національного університету оборони України ім. Івана Черняховського на штат військового часу, водночас, за нормами мирного часу, позивач отримав відповідне відшкодування, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не було порушено порядку обрахування та виплати грошової компенсації замість речового майна, що належить до видачі майору Закревському Костянтину Володимировичу, у зв`язку з чим, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У відповідності до п. 1,3 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно вимог ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 19,77, 90, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа