Рішення № 87830184, 24.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2020 року місто Київ №640/22683/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Поліщук О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю «Інсбрук Люкс» Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.08.2019 №0047881404, за участі:

представника позивача - Нечитайла Д.О.,

На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 24 лютого 2020 року проголошено скорочену (вступну та резолютивну) частини рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інсбрук Люкс» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 27.08.2019 №0047881404.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві протиправно, на підставі хибних висновків акта перевірки від 29.07.2019 №784/26-15-14-04-01/41454641, прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.08.2019 №0047881404. За твердженням позивача, висновок акта перевірки є незаконним, необґрунтованим, необ`єктивним, надуманим та упередженим, а також містить у собі висновки, які суперечать вимогам діючого законодавства України, не відповідає нормам податкового законодавства, фактичним обставинам щодо проведення фінансово-господарських операцій Товариства з обмеженою відповідальністю «Інсбрук Люкс».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.12.2019 прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №640/22683/19 та зазначено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Разом з тим, від позивача через канцелярію суду 12.12.2019 надійшло клопотання про здійснення розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, у порядку визначеному частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши вказане клопотання позивача, судом продовжено розгляд адміністративної справи №640/22683/19 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

Від Головного управління Державної податкової служби у місті Києві 21.01.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акта перевірки від 29.07.2019 №784/26-15-14-04-01/41454641 та відповідно, податкового повідомлення-рішення від 27.08.2019 №0047881404.

В свою чергу, Товариством з обмеженою відповідальністю «Інсбрук Люкс» 31.01.2020 надано відповідь на відзив, в якому позивачем підтримано позовні вимоги та викладені в позовній заяві обставини. Позивачем зазначено, що приписи чинного податкового законодавство містять єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку на додану вартість належним чином оформленої податкової накладної та митної декларації. В поданій позивачем податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2019 року від 20.06.2019 №9131613012 з додатками до неї, правомірно не відображено включення суми податку на додану вартість до суми податкових зобов`язань за травень 2019 року.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Інсбрук Люкс», з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за травень 2019 року.

За результатами перевірки складено акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Інсбрук Люкс» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за травень 2019 року» від 29.07.2019 №784/26-15-14-04-01/41454641.

Так, перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Інсбрук Люкс» вимог п.201.10 ст.201, п.200.1 ст.200 Кодексу ТОВ «ІНСБРУК ЛЮКС» занижено суму податкових зобов`язань за травень 2019 року на суму 957 507 грн., у зв`язку з чим завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту на суму ПДВ 957 507 грн., завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму ПДВ 957 507 грн.

На підставі акта перевірки від 29.07.2019 №784/26-15-14-04-01/41454641, Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві винесено податкове повідомленням-рішенням від 27.08.2019 №0047881404, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу ): завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 957 507 грн.

За наслідками адміністративного оскарження Товариством з обмеженою відповідальністю «Інсбрук Люкс» податкового повідомлення-рішення від 27.08.2019 №0047881404, рішенням Державної податкової служби України від 07.11.2018 №8723/6/99-00-08-05-01 про результати розгляду скарги, податкове повідомлення-рішення від 27.08.2019 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інсбрук Люкс», не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 27.08.2019 №0047881404, прийнятим на підставі акта перевірки від 29.07.2019 №784/26-15-14-04-01/41454641, звернулось до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до акта перевірки контролюючим органом встановлено, що відповідно до поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Інсбрук Люкс» податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2019 року від 20.06.2019 №9131613012, сума податкових зобов`язань (рядок 9) становить 0 гривень.

Відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних за травень 2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Інсбрук Люкс» виписано податкові накладні на загальну суму 4 787 535 грн., в тому числі податок на додану варітсть 957 507 грн. в адресу покупця Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ПРОТЕІН», а саме: від 17.05.2019 №12, від 17.05.2019 №13, від 18.05.2019 №14, від 20.05.2019 №15, від 21.05.2019 №17, від 21.05.2019 №16, від 23.05.2019 №18, від 25.05.2019 №19, від 26.05.2019 №17.

Реєстрацію вказаних податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «Інсбрук Люкс» системою моніторингу оцінки критеріїв ризику було зупинено.

В акті перевірки від 29.07.2019 №784/26-15-14-04-01/41454641 Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві вказано на те, що оскільки для постачальника зупинення реєстрації податкових накладних не звільняє його від обов`язку включити суми податку на додану вартість до декларації звітного періоду згідно пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виходячи з вищевказаної норми податкового законодавства, відповідачем в акті перевірки від 29.07.2019 №784/26-15-14-04-01/41454641 зазначено, що ТОВ «ІНСБРУК ЛЮКС» в поданій податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2019 року (від 20.06.2019 №9131613012) з додатками до неї не відображено включення суми податку на додану вартість до суми податкових зобов`язань за травень 2019 року.

Таким чином, з урахуванням вимог пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, контролюючим органом встановлені порушення з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Інсбрук Люкс» викладені у висновку акта перевірки.

Як зазначено позивачем, на підставі квитанцій від 15.06.2019 було зупинено реєстрацію наступних податкових накладних: від 17.05.2019 №12, реєстраційний номер документу 9128805489; від 17.05.2019 №13, реєстраційний номер документу 9128805428; від 18.05.2019 №14, реєстраційний номер документу 9128804749; від 20.05.2019 №15, реєстраційний номер документу 9128804593; від 21.05.2019 №17, реєстраційний номер документу 9128803718; від 21.05.2019 №17, реєстраційний номер документу 9128803718; від 23.05.2019 №18, реєстраційний номер документу 9128805012; від 25.05.2019 №19, реєстраційний номер документу 9128805602; від 26.05.2019 №17, реєстраційний номер документу 9128804025 , щодо операції з продажу Товариством з обмеженою відповідальністю «Інсбрук Люкс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ПРОТЕІН» макухи соєвої (високопротеїнової).

В свою чергу, позивачем наголошено, що зазначені податкові накладні в адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ПРОТЕІН» було складено та направлено на реєстрацію помилково, оскільки вказані правовідносини жодним чином не пов`язані зобов`язаннями з продажу товарів чи послуг.

Позивачем зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Інсбрук Люкс», зареєстроване 11.07.2017, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової інспекції у Печерському районі і є платником податку на додану вартість.

Видами діяльності позивача за КВЕД є: Код КВЕД 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; Код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основний); Код КВЕД 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів; Код КВЕД 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, ведеться позивачем відповідно до вимог статті 44 Податкового кодексу України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а податкові наслідки господарської діяльності позивача у вигляді податкових зобов`язань та податкового кредиту фіксуються у податковій звітності з податку на додану вартість.

Також, позивачем вказано на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Інсбрук Люкс» за час свого існування здійснювало експортні операції з реалізації товару, з нульовою ставкою податку на додану вартість. Жодної реалізації на території України підприємство не здійснювало та зобов`язань зі ставкою 20 % не мало. Це підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 36.

Як зазначено позивачем, в ручному режимі було допущено технічну помилку, та відповідно було складено та направлено на реєстрацію податкові накладні від 17.05.2019 №12, від 17.05.2019 №13, від 18.05.2019 №14, від 20.05.2019 №15, від 21.05.2019 №17, від 21.05.2019 №16, від 23.05.2019 №18, від 25.05.2019 №19, від 26.05.2019 №17 при фактичній відсутності правовідносин пов`язаних із зобов`язанням Товариства з обмеженою відповідальністю «Інсбрук Люкс» з продажу товарів чи послуг в адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ПРОТЕІН», які, як вже зазначалося, були заблоковані.

Так, позивачем наголошено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Інсбрук Люкс» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД ПРОТЕІН», не мали взаємовідносин з купівлі-продажу товарів та послуг, що підтверджуються оборотно-сальдовими відомостями по рахунках 311, 631 та виписками по рахунку № НОМЕР_2 .

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Кодексом термін.

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/ послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Позивачем зазначено, що в декларації з податку на додану вартість платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній. Таким чином, обсяги постачання товарів/послуг та сума податку на додану вартість, вказані в зайво (помилково) складених податкових накладних і розрахунків коригувань, не підлягають відображенню.

Також, позивачем вказано на те, що у позивача відсутні первинні документи по господарським взаємовідносинам між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інсбрук Люкс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД ПРОТЕІН» зазначеним в податкових накладних для відображення в податковій звітності, у зв`язку з фактичною відсутністю таких взаємовідносин безпосередньо з продажу (поставки) товарів.

Слід зазначити, що аналіз наведених приписів чинного податкового законодавства, вказує на те, що у разі складання податкової накладної без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних платник податку на додану вартість з метою виправлення помилок, допущених при складанні такої податкової накладної, може скласти розрахунок коригування до неї. Так, пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України визначено, що такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем товарів/послуг, на якого була складена така податкова накладна.

Обсяги постачання товарів/послуг та сума податку на додану вартість, вказані в такій податковій накладній (не підтвердженій первинними документами) і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в декларації з податку на додану вартість.

Позивачем наголошено на тому, що на виконання вимог пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, не було відображено в поданій податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2019 року від 20.06.2019 №9131613012, суми податку на додану вартість до суми податкових зобов`язань за травень 2019 року.

При цьому, враховуючи норми Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок №117), та пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, платник податку на додану вартість самостійно приймає рішення про надання/ненадання пояснень до зайво складених податкових накладних/розрахунків коригування до них, реєстрація яких була зупинена в Єдиному реєстрі податкових накладних, на розгляд Комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Водночас, відповідно до пункту 192.1 Податкового кодексу України, розрахунок коригування може бути складений лише до зареєстрованої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, чинними нормами Податкового кодексу України не передбачено можливості виключення з Єдиного реєстру податкових накладних поданих на реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування (у тому числі тих, що були складені без факту здійснення господарської операції).

Суд звертає увагу, що аналогічне роз`яснення Державна фіскальна служба України надала в Індивідуальній податковій консультації від 13.07.2018 №3098/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Позивачем зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Інсбрук Люкс» було направлено за допомогою програмного забезпечення «M.E.Doc» до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві пояснення щодо прийняття рішення про відхилення та не прийняття до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні: накладні від 17.05.2019 №12, від 17.05.2019 №13, від 18.05.2019 №14, від 20.05.2019 №15, від 21.05.2019 №17, від 21.05.2019 №16, від 23.05.2019 №18, від 25.05.2019 №19, від 26.05.2019 №1, що підтверджується відповідними повідомленнями про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

В той же час, Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві було прийнято наступні рішення про відмову в реєстрації вказаних податкових накладних: від 22.08.2019 №1259307/41454641; від 22.08.2019 №1259308/41454641; від 22.08.2019 №1259301/41454641; від 22.08.2019 №1259304/41454641; від 22.08.2019 №1259305/41454641; від 22.08.2019 №1259303/41454641; від 22.08.2019 №1259306/41454641; від 22.08.2019 №1259302/41454641; від 22.08.2019 №1259309/41454641.

Таким чином, аналізуючи вищевказані норми чинного податкового законодавства України, вбачається, що платник податків, з одного боку, не має можливості, у відповідності до Порядку №117 надати пояснення для реєстрації вказаних податкових накладних у зв`язку з відсутністю факту господарських відносин та відповідно первинних фінансово-господарських документів пов`язаних з зобов`язаннями з продажу товарів чи послуг, а з іншого, позбавлений права, відповідно до пункту 192.1 Податкового кодексу України здійснити розрахунок коригування до податкових накладних, які заблоковано, оскільки такий розрахунок може бути складений лише до зареєстрованих податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як було зазначено вище, відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 1 розділу III «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (далі - Порядок №21), до податкової декларації з податку на додану вартість вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Пунктом 6 розділу III Порядку №21 встановлено, що дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Отже, в податковій декларації з податку на додану вартість платником податку зазначаються дані, вказані в складених на підставі первинних документів податкових накладних. Тому обсяги постачання товарів/послуг та сума податку на додану вартість, зазначені в помилковій податковій накладній, не підлягають відображенню в податковій декларації з податку на додану вартість.

Так, позивачем наголошено, що у зв`язку з тим, що податкова накладна була надіслана помилково та її реєстрація була зупинена, платник податку не зобов`язаний відображати таку податкову накладну у податковій декларації з податку на додану вартість. При цьому, на помилкову накладну, що не була зареєстрована, не потрібно складати розрахунок коригування.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Позивачем вказано на те, що в даному випадку ні зарахування коштів від покупця, ні відвантаження товару (надання послуг) не відбулось.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 201.8 - 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, складена платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Зі змісту наведених положень законодавства України вбачається, що у податковому обліку податкова накладна є тим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов`язань і визначається як розрахунковий документ, що підтверджує вчинення певної господарської операції, за якою виникають податкові зобов`язання, породжує у платника податку обов`язки та права щодо нарахування та сплати податку на додану вартість, характер яких залежить від статусу платника (продавець чи покупець), в тому числі підтверджує право покупця на нарахування податкового кредиту. Податкова накладна має силу податкового і одночасно розрахункового документа за умови її складання особою, зареєстрованою як платник податку у порядку, передбаченому статтею 201 ПК України.

Відповідно до пунктів 198.1 та 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У податковому праві визначається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що податкове законодавство містить єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку на додану вартість належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Відтак, позивачем наголошено на тому, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Інсбрук Люкс» в поданій податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2019 року від 20.06.2019 №9131613012, правомірно не відображено включення суми податку на додану вартість до суму податкових зобов`язань за травень 2019 року.

В свою чергу, під час судового розгляду даної адміністративної справи, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, належним чином не обґрунтовано суду законність прийнятого Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві, податкового повідомлення-рішення 27.08.2019 №0047881404 та не спростовано доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «Інсбрук Люкс».

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

З огляду на необґрунтованість висновків акта перевірки від 29.07.2019 №784/26-15-14-04-01/41454641, та враховуючи те, що контролюючим органом не доведено законність винесеного Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві податкового повідомлення-рішення від 27.08.2019 №0047881404, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 27.08.2019 №0047881404.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інсбрук Люкс" (01042, м. Київ, бульв. Марії Примаченко, 1/27, оф. 304, код ЄДРПОУ 41454641) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 14 362,61 грн. (десять тисяч п`ятсот сімдесят дві гривні 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.

Повний текст рішення виготовлено 26.02.2020.