Ухвала суду № 87829734, 26.02.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

26.02.2020 № 520/583/20

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Ніколаєва О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) клопотання представника відповідача про закриття провадження у адміністративній справі

за позовомОСОБА_1

до проКиївського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, в якому просить:

- визнати протиправною відмову КНДІСЕ МОУ від 11.01.2020 у наданні інформації на запит ОСОБА_1 від 03.01.2020;

- зобов`язати КНДІСЕ МЮУ розглянути публічний запит Галенченка В.М. від 03.01.2020 про надання інформації відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939-VI та надати відповідь по суті запиту.

20.02.2020 від відповідача до суду надійшов відзив, в якому міститься клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Клопотання мотивоване тим, що КНДІСЕ МОУ не є суб`єктом владних повноважень, а є юридичною особою і тому справу не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.

Дослідивши матеріали справи та норми чинного законодавства, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

Пунктом 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що публічно-правовий спір - спір, зокрема, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.

Зі змісту преамбули Закону України «Про доступ до публічної інформації» (далі – Закон) вбачається, що він визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації (стаття 12 Закону).

За приписами пункту 3 частини першої статті 13 Закону розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, – стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 13 Закону суб`єктом владних повноважень є органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Пунктом 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суб`єкт владних повноважень – це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Диспозицією зазначеної норми у Кодексі адміністративного судочинства України визначено всіх суб`єктів владних повноважень, тому сфера дії цієї норми повністю охоплює сферу дії норми, яка міститься в пункті 1 частини першої статті 13 Закону, оскільки диспозиція норми в Законі містить менший перелік суб`єктів владних повноважень та не визначає інших суб`єктів, ніж визначені у Кодексі адміністративного судочинства України.

Правовий аналіз указаних норм права та правових висновків, отриманих у результаті тлумачення вказаних норм права, сфера дії одної з яких повністю охоплює сферу дії іншої, дає можливість зробити висновок, що таке правове визначення суб`єктів владних повноважень за Законом не впливає на визначення юрисдикції спору, оскільки незалежно від того, якою нормою визначено суб`єкта владних повноважень, такий спір буде відноситися до юрисдикції адміністративних судів.

Крім того, частиною третьою статті 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено, що оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Правовий аналіз та синтез указаних норм дозволяє зробити імперативний правовий висновок про те, що на будь-які спори про оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників публічної інформації, які виникають у правовідносинах, урегульованих Законом України «Про доступ до публічної інформації», поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Київський науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України є державною спеціалізованою установою, яка належить до сфери управління Міністерства юстиції України і відповідно до законодавства України здійснює судово-експертну та наукову діяльність у галузі криміналістики і судової експертизи. Інститут є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України (пункти 1.5 та 1.6 Статуту Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.10.2019 № 3165/5).

Отже, нормативно-правове регулювання статусу Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України дозволяє зробити висновок, що відповідач у спірних відносинах є органом, що виконує делеговані державою повноваження, який здійснює дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла, об`єктів, явищ і процесів з метою надання відповідного висновку, а тому є розпорядником інформації, пов`язаної з виконанням цих повноважень.

Наведене свідчить про те, що даний спір стосовно надання публічної інформації є публічно-правовим, має особливий характер і належить до юрисдикції адміністративного суду.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що клопотання відповідача про закриття провадження у справі не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 4, 19, 238, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про закриття провадження у справі – відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Ніколаєва