Рішення № 87829626, 26.02.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2020 р. № 520/375/20

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов.) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог, просить суд:

1. Визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 17.12.2019р. №6481/Щ-14 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії;

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 поверх, м. Харків, 61022) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) суму компенсації втрати частини доходів, за період з 09.06.2007р. по 23.05.2019р., у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії за період з 09.06.2007 року по 31 грудня 2007 року, та з 22 травня 2008 року по 31 серпня 2008 року, згідно постанови Апеляційного суду Харківської області від 24.11.2011р. №22-ц-2293 6/2011.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 17.12.2019р. №6481/Щ-14 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії є незаконною та такою, що порушує права позивача, у зв`язку з чим просить суд зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 поверх, м. Харків, 61022) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) суму компенсації втрати частини доходів, за період з 09.06.2007р. по 23.05.2019р., у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії за період з 09.06.2007 року по 31 грудня 2007 року, та з 22 травня 2008 року по 31 серпня 2008 року, згідно постанови Апеляційного суду Харківської області від 24.11.2011р. №22-ц-2293 6/2011.

Ухвалою суду від 14.01.2020 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Представником відповідача 10.02.2020 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що відповідно до ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ та п.2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159 встановлено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться лише у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом (з 01.01.2001).

Також відповідачем зазначено, що Рішенням Московського районого суду від 03.09.2010 року по справі № 2-12108/2010 зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова здійснити перерахунок відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії ОСОБА_1 за період з 01.02.2006 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.08.2008 року. Рішення із відміткою про набрання чинності наявне в матеріалах справи (копія додається). Вищезазначене рішення суду було виконано, що підтверджується протоколом Управління від 25.10.2011 року та протоколом від 23.11.2011 року. Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 25.07.2011 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова від 03.09.2010 року повернуто апелянту, на підставі цього, рішення суду першої інстанції від 03.09.2011 року було виконано Управлінням в повному обсязі.

Відповідно інформації відділу з питань виплати пенсій №26 управління з питань виплати пенсій головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області доплату пенсії по перерахунку за рішенням суду по справі № 2-12108/2010 нараховано у розмірі 53184,03 грн. Також, відділом № 26 було повідомлено, що листом від 18.05.2017 року № 13296/30-13-01 було надано довідку до Державного казначейства України про здійснення нарахування коштів на виконання рішення суду. Питання фінансування та виплати коштів згідно рішення суду здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості за рішенням суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого Постановою КМУ від 03.09.2014 року № 440. Таким чином відповідач діяв лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, має 2 групу інвалідності внаслідок захворювання пов`язаного із виконання обов`язків військової служби при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

З 31.05.2019р. позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області (реорганізоване шляхом приєднання Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018р. № 628 «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України»), отримую пенсію по інвалідності.

Зазначене вище підтверджується довідками МСЕК серії ХАР-06 №043553 від 28.11.2007р., серії ХАР-06 №001200 від 28.11.2007р., посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році категорії 1 серії НОМЕР_2 від 04.06.2019р.

Також судом встановлено, що Рішенням Московського районного суду від 03.09.2010р. №2-12108/2010 визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова щодо нарахування пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 по інвалідності відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період 01.02.2006р. по 31.12.2007р. таз 22.05.2008р. по 31.12.2008р.

Постановою Апеляційного суду Харківської області від 24.1І.2011р. №22-ц-22936/2011 рішення Московського районного суду від 03.09.2010р. №2-Д2108/2010 в частині зобов`язання здійснити перерахунок та провести відповідні виплати ОСОБА_1 за період з 01.02.2006р. по 09.06.2007р. скасувано, у цій частині залишено без розгляду.

Рішення Московського районного суду від 03.09.2010р. №2-12108/2010 в частині зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в Московському району м. Харкова здійснити перерахунок та виплатити пенсії ОСОБА_1 у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров`ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії, встановленому ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 09.06.2007 року по 31 грудня 2007 року, та з 22 травня 2008 року по 31 серпня 2008 року - залишено без змін.

З 2017 року вказане рішення перебувало на виконанні в Державному казначействі України згідно постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2014р. №440.

23.05.2019р. Державною казначейською службою України позивачу було виплачено грошові кошти у сумі 53184,03 грн. згідно постанови Апеляційного суду Харківської області від 24.11.2011р. №22-ц-22936/2011.

Згідно ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

З огляду на вищевикладене, 16.09.2019р. позивач звернувся до Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії за постановою Апеляційного суду Харківської області від 24.11.2011р. №22-а-22936/2011.

Листом від 21.10.2019р. №5148/Щ-14 відповідач повідомив позивача, що в матеріалах пенсійної справи відсутня постанова Апеляційного суду Харківської області від 24.11.2011р. №22-а-22936/2011.

18.11.2019р. позивач повторно звернувся до Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії за постановою Апеляційного суду Харківської області від 24.11.2011р. №22-ц-22936/2011, додавши до звернення завірену копію цієї постанови суду.

Листом від 17.12.2019р. №6481/Щ-14 відповідачем позивачу було відмовлено в нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії за вказаним судовим рішенням - з підстави, що рішення Московського районного суду м. Харкова від 03.09.2010р. №2-12108/2010, постанова Апеляційного суду Харківської області від 24.11.2011р. №22-ц-22936/2011р., ухвала Московського районного суду м. Харкова від 12.12.2011р. №6-336/2011 - не містить відповідних зобов`язань відповідача.

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Частиною другою ст.46 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV від 09.07.2003 року, яка регламентує виплату пенсій за минулий час, передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. При цьому компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати регламентовано Законом України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” №2050-ІІІ від 19.10.2000 року та Порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України для реалізації згаданого Закону.

Відповідно до статей 1, 2 вказаного Закону підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Таким чином, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Методика обчислення розміру компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати визначена у ст.3 Законом України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати”.

Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

У відповідності до п. 2 вказаного Порядку № 159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Суд зазначає, що наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Визначене статтею 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", та пунктом 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Суд зазначає, що зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", та положень Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159, дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 03.07.2018 року по справі №521/940/17.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Стаття 6 КАС України встановлює, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Як свідчить позиція Європейського Суду у справі Yvonne van Duym v. Home Office (Case 41/74 van Duym v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в цьому випадку це встановлення компенсації за порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Відповідно до ст.14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Так, у відповідача був обов`язок виконання рішення Московського районного суду м. Харкова від 03.09.2010 року по справі № 2-12108/2010, в межах вказаного рішення.

З огляду на висновки суду про протиправність дій відповідача та для належного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги щодо визнання неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 17.12.2019р. №6481/Щ-14 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів, за період з 09.06.2007р. по 23.05.2019р., у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії за період з 09.06.2007 року по 31 грудня 2007 року, та з 22 травня 2008 року по 31 серпня 2008 року, згідно постанови Апеляційного суду Харківської області від 24.11.2011р. №22-ц-2293 6/2011.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов.) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 17.12.2019р. №6481/Щ-14 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 поверх, м. Харків, 61022) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) суму компенсації втрати частини доходів, за період з 09.06.2007р. по 23.05.2019р., у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії за період з 09.06.2007 року по 31 грудня 2007 року, та з 22 травня 2008 року по 31 серпня 2008 року, згідно постанови Апеляційного суду Харківської області від 24.11.2011р. №22-ц-2293 6/2011.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.