Рішення № 87829306, 25.02.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 лютого 2020 року м. Рівне №460/4596/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жуковської Л.А. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-44 від 04.12.2019 та зобов`язання Головного управління ДПС у Рівненській області привести у відповідність з прийнятим рішенням у справі №460/4596/19 інтегровану картку платника єдиного внеску ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 2003 року була зареєстрована фізичною особою – підприємцем. Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем здійснена 26.10.2018. Вказує про те, що після припинення підприємницької діяльності до податкового органу було подано ліквідаційну декларацію про майновий стан і доходи, якою підтверджується відсутність доходів від здійснення підприємницької діяльності за 2018 рік. У відповідності до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік доходу за вказаний рік також не отримано. Звертає увагу на те, що перебуваючи у статусі фізичної особи – підприємця протягом 2017 – 2018 років позивач перебувала у трудових відносинах з АО "Скорпіон". Зазначає про те, що роботодавцем сплачувався єдиний соціальний внесок у розмірі, не менше за мінімальний страховий внесок. Враховуючи викладене, просить суд позов задовольнити.

Ухвалою суду від 27.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву. Розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні на 06.02.2020 на 10:30 год.

Ухвалою суду від 06.02.2020 розгляд справи відкладено до 18.02.2020 до 11:45 год., у зв`язку з клопотанням представника відповідача.

18.02.2020, поза межами встановленого судом строку, від Головного управління ДПС у Рівненській області надійшов відзив на позовну заяву з додатками. Жодних поважних причин ненадання відзиву у встановлений судом строк відповідачами не зазначено. За таких обставин, враховуючи вимоги ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суд вирішив справу за наявними матеріалами.

18.02.2020 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Ухвалою суду від 18.02.2020 прийнято до розгляду заяву про збільшення позовних вимог. Розгляд справи відкладено до 25.02.2020 до 12:45 год.

24.02.2020 позивачем подано відповідь на відзив, в якій спростовано аргументи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву.

У судове засідання, призначене на 25.02.2020, учасники справи не прибули, про місце, дату та час судового засідання повідомленні належним чином.

25.02.2020 від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що учасники справи не з`явилися у судове засідання, призначене на 25.02.2020, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, у суду відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, тому суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши позовну заяву, з`ясувавши усі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що позов до підлягає до задоволення повністю.

Судом встановлено, що відповідно до запису №6 в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 31.03.2016 ОСОБА_1 переведена на посаду адвоката з 01.04.2016 (а.с.11).

Згідно з випискою Пенсійного фонду України (форма ОК-5) за період з 2017 року по 2018 рік за застраховану особу ОСОБА_1 було сплачено страхові внески страхувальником – Адвокатським об`єднанням "Скорпіон" (а.с.40-43).

Вказані обставини також підтверджуються довідками про доходи ОСОБА_1 за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, 01.01.2018 по 31.12.2018 (а.с.44, 45).

04.12.2019 відповідачем винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-44 зі сплати єдиного внеску на суму 14750,85 грн. (а.с.6).

Вважаючи дану вимогу протиправною позивач звернулася до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини в частині відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальності за порушення податкового законодавства врегульовані нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі – ПК України).

Згідно з п.14.1.195 п.14.1 ст.14 ПК України працівник - фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.

Пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) визначено, що адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону №5076-VI адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Статтею 15 Закону № 5076-VI визначено, що адвокатське об`єднання є юридичною особою, створеною шляхом об`єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту. Адвокатське об`єднання має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням. Адвокатське об`єднання може залучати до виконання укладених об`єднанням договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Адвокатське об`єднання зобов`язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.

У частині правових та організаційних засад забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умов та порядку його нарахування і сплати та повноважень органу, що здійснює його збір та ведення обліку спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі – Закон № 2464-VI).

Відповідно до п.2 ч.1 ст11 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з ст.2 Закону №2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Платниками єдиного внеску є роботодавці: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами (абз.2 п.1 ч.1 ст.4 Закону № 2464-VI).

Відповідно до абз.1 п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується:

- для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

- для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

В той же час відносини щодо адміністрування єдиного внеску при одночасному перебуванні фізичної особи в трудових відносинах та наявності у неї права на здійснення незалежної професійної діяльності, яку особа фактично не здійснює, Законом № 2464-VI не врегульовано.

З аналізу наведених норм, судом встановлено, що необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності індивідуально та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування єдиного соціального внеску. Отже, саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування, проте за будь-яких умов розмір єдиного соціального внеску не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць. При цьому, за відсутності бази для нарахування єдиного соціального внеску у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, законодавство встановлює обов`язок особи самостійно визначити цю базу, але її розмір не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати.

Таким чином, метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов`язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З метою збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування законодавством встановлено обов`язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.

Інше тлумачення норм Закону№ 2464-VI щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДФС і зареєстровані як фізичні особи-підприємці (однак господарську діяльність не здійснюють і доходи не отримують), та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

Висновки аналогічного характеру містяться в постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №160/3114/19, від 04.12.2019 у справі №440/2149/19 та від 05.12.2019 у справі №260/358/19.

Як було встановлено судом позивач як фізична особа – підприємець перебувала на обліку в Рівненській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області.

Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням здійснена 26.10.2018 (а.с.88-91)..

ОСОБА_1 на підставі рішення Ради адвокатів Рівненської області від 19.03.2016 №І/-24 отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 26.03.2016 (а.с.81).

У період за який ОСОБА_1 нараховано заборгованість за несплату єдиного внеску (2018- 2019 роки) та винесено оскаржувану вимогу, позивач працювала на посаді адвоката в адвокатському об`єднанні "Скорпіон", що підтверджується записом №6 в трудовій книжці позивача (а.с.9-11).

Водночас, суд зазначає, що наявність у позивача свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є доказом здійснення адвокатської діяльності та отримання від такої діяльності доходу.

При цьому, з долучених до матеріалів справи доказів судом встановлено, що адвокатське об`єднання "Скорпіон у період з 01.01.2017 – 31.12.2018 нараховувало та сплачувало єдиний соціальний внесок за ОСОБА_1 (а.с.44, 45).

Таким чином, оскільки єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, то в розумінні Закону №2464-VI позивач є застрахованою особою, і єдиний внесок за неї в період, за який винесена оскаржувана вимога (2018-2019 роки), нараховував та сплачував роботодавець.

У сукупності викладених обставин, суд дійшов висновку, що вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-44 від 04.12.2019 є протиправною та підлягає до скасування.

Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування затверджений наказ Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 та зареєстровано в Міністерстві юстиції 20.05.2016 за № 751/28881 визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) (далі – Порядок).

Відповідно до п.3 - 5 розділу І " Загальні положення" Порядку оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.

Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.

Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.

Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень.

Дії працівників органів ДФС при відображенні в інформаційній системі органів ДФС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії.

При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.

У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.

У разі встановлення, що перекручення (викривлення) показників допущене у результаті умисних дій працівників органів ДФС, такі працівники притягуються до відповідальності у встановленому законодавством порядку.

Згідно з п.1 розділу ІІ "Порядок ведення інтегрованої картки платника податку" Порядку з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Облікові та звітні показники включаються до еталонних довідників з подальшим обов`язковим внесенням відповідних змін до реєстрів операцій та показників, які формуються ДФС за погодженням Міністерства фінансів України. Зміни до реєстрів операцій та показників вносяться не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем впровадження нових операцій та/або показників.

Механізм перенесення до ІКП результатів адміністративного та/або судового оскарження рішень органів ДФС та методи контролю достовірності відповідних показників визначений розділом VII "Перенесення до ІКП результатів адміністративного та/або судового оскарження рішень органів ДФС та методи контролю достовірності відповідних показників "Порядку, згідно якого, зокрема, інформація, внесена та збережена відповідальним юристом в інформаційній системі, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, щодня автоматично відображається в реєстрі "Апеляційне та судове оскарження" підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи (п.3).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 13.02.2018 у справі № 816/2042/16, у платника податків наявний матеріально-правовий інтерес в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру податкових вигод та податкових зобов`язань платника податків.

Відтак, з метою належного захисту прав, свобод, інтересів позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління ДПС у Рівненській області привести у відповідність інтегровану картку платника єдиного внеску ОСОБА_1 , враховуючи висновки викладені в даному рішенні.

Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків, слідує, що у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справи "Серков проти України" (заява №39766/05), "Щокін проти України" (заяви №23759/03 та №37943/06), які відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У сукупності викладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та відповідають чинному законодавству.

Згідно з ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС в Рівненської області судовий збір у розмірі 1536,80 грн., сплачений згідно квитанцій від 21.01.2020 та від 18.02.2020, оригінал яких знаходиться в матеріалах справи (а.с.18, 62).

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Рівненській області ( вул. Відінська, буд. 12, м. Рівне, 33023, ЄДРПОУ 43142449 ) про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинення певних дій, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Рівненській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-44 від 04.12.2019.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Рівненській області привести у відповідність інтегровану картку платника єдиного внеску ОСОБА_1 , враховуючи висновки викладені в даному рішенні.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС в Рівненської області судовий збір у розмірі 1536,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 25 лютого 2020 року.

Суддя Жуковська Л.А.