Рішення № 87829294, 26.02.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/309/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

20 січня 2020 року позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якій просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 38 від 25 вересня 2019 року про відмову в переведенні позивача з одного виду пенсії (пенсії по інвалідності) на інший (пенсію за віком на пільгових умовах);

зобов`язати відповідача перевести позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах з 23 вересня 2019 року;

встановити судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом подання звіту про виконання рішення в місячний строк після набрання ним законної сили.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з метою переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 подав до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області відповідну заяву, яка у свою чергу була залишена відповідачем без задоволення з мотивів недостатності у позивача належним чином підтвердженого пільгового стажу.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

05 лютого 2020 року до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач вказав на неможливість здійснити переведення позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах, через недостатність належним чином підтвердженого стажу ОСОБА_1 , який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Пояснив, що період роботи позивача електромонтером по ремонту електроустаткування в електросталеплавильному цеху на Донецькому металургійному заводі з 27 серпня 1981 року по 26 березня 1991 року не може бути зарахований до спеціального стажу, оскільки зі змісту трудової книжки ОСОБА_1 неможливо встановити факт зайнятості позивача повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМУ або їх номеру, куди включаються ці періоди /а.с. 33-35/.

07 лютого 2020 року судом отримано відповідь на відзив, у якій позивач наполягав на обґрунтованості позовних вимог /а.с. 50-51/.

Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 23 вересня 2017 року досяг 55 річного віку, що підтверджується відомостями його паспорта /а.с. 20-21/.

Наразі позивач отримує пенсію по інвалідності, що підтверджується копією пенсійного посвідчення ОСОБА_1 № НОМЕР_1 від 26 лютого 2019 року /а.с. 19/.

23 вересня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення його з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" /а.с. 40-41/.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 38 від 25 вересня 2019 року позивачу відмовлено в переведенні на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в зв`язку з недостатністю у ОСОБА_1 належним чином підтвердженого пільгового стажу роботи. Разом із цим відповідач зазначив, що періоди роботи з 27 серпня 1981 року по 26 березня 1991 року не зараховані органом Пенсійного фонду до спеціального трудового стажу ОСОБА_1 /а.с. 38-39/.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням, позивач оскаржив останнє до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Положеннями частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

З матеріалів справи судом встановлено, що станом на час звернення позивача до територіального органу Пенсійного фонду із заявою про призначення йому пенсії на віком на пільгових умовах позивач досяг 55 річного віку та здобув загальний страховий стаж не менше 30 років.

Відповідно до частини першої статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 червня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі за текстом - Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку № 637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За приписами пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

З відомостей трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 від 25 серпня 1981 року судом встановлено, що ОСОБА_1 з 27 серпня 1981 року по 26 березня 1991 року працював електромонтером по ремонту електроустаткування в електросталеплавильному цеху на Донецькому металургійному заводі /а.с. 11-14/.

Згідно Списків № 2, що діяли в спірні періоди роботи позивача, посада електромонтера по ремонту електроустаткування в електросталеплавильному цеху належала до посад з важкими умовами праці, робота на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що відповідачем не спростовано.

Таким чином, записами у трудовій книжці підтверджується стаж роботи позивача на роботах, які дають право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, понад 12 років 6 місяців.

Наявність у ОСОБА_1 страхового стажу не менше 30 років відповідачем не заперечується.

Вищевказані обставини свідчать про наявність, передбачених пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", умов для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах.

Посилання відповідача на те, що позивач не працював упродовж спірних періодів повний робочий день на роботах, які дають право на пенсію за віком на пільгових умовах відхиляються судом як непідтверджені жодними доказами.

Посилання відповідача на те, що довідка ПАТ "Донецький металургійний завод" про періоди роботи ОСОБА_1 на Полтавському електромеханічному заводі № 08/31-559 від 12 січня 2017 року не відповідає вимогам Додатку 5 Порядку № 637, оскільки не містить зазначення характеру виконуваних робіт та кількості років за Списком № 2 є безпідставними, оскільки стаж роботи позивача на Донецькому металургійному заводі на посаді, робота на якій дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (за Списком № 2), належним чином підтверджений записами його трудової книжки, а відтак, має бути включений до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

З цих самих підстав судом відхиляються доводи відповідача про те, що зазначена вище довідка видана на непідконтрольній українській владі території, а відтак остання не підлягає реєстрації, виконанню, тобто є недійсною.

Проаналізувавши вищевикладене, суд вважає достатніми підстави для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 38 від 25 вересня 2019 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Більше того, з метою ефективного, всебічного та повного захисту порушених прав позивача судом визнано за можливе скористатись правом, наданим частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, та вийти за межі позовних вимог, зобов`язавши Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до трудового стажу позивача, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, період його роботи електромонтером по ремонту електроустаткування в електросталеплавильному цеху на Донецькому металургійному заводі з 27 серпня 1981 року по 26 березня 1991 року.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про зобов`язання відповідача перевести позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах згідно пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 23 вересня 2019 року, суд виходить з такого.

У відповідності з Рекомендаціями № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення

Адміністративний суд, приймаючи рішення стосовно заявлених позовних вимог, не може втручатися у дискрецію суб`єкта владних повноважень в межах розгляду відповідної адміністративної справи. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення; при цьому суд не вправі перебирати на себе функції відповідного органу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що прийняття рішення про зобов`язання відповідача перевести позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах з 23 вересня 2019 року віднесено до виключної компетенції органів Пенсійного фонду України.

Відтак, зазначена позовна вимога задоволенню не підлягає.

На переконання суду належним способом захисту порушених прав позивача буде зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23 вересня 2019 року з урахуванням висновків суду.

Відмовляючи у задоволенні вимог позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, за приписами вказаної норми покладення таких зобов`язань на суб`єкта владних повноважень є правом, а не обов`язком суду.

У спірних правовідносинах суд не вбачає підстав для застосування зазначеної форми контролю за виконанням судового рішення, оскільки не вважає, що відповідачем після набрання рішенням суду законної сили не будуть вживатися заходи з метою добровільного його виконання.

За викладених обставин адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 420,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 6-9, 77, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ЄДРПОУ 13967927) про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 38 від 25 вересня 2019 року про відмову в переведенні позивача з одного виду пенсії (пенсії по інвалідності) на інший (пенсію за віком на пільгових умовах).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ЄДРПОУ 13967927) зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ), який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, період його роботи електромонтером по ремонту електроустаткування в електросталеплавильному цеху на Донецькому металургійному заводі з 27 серпня 1981 року по 26 березня 1991 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ЄДРПОУ 13967927) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) від 23 вересня 2019 року з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ЄДРПОУ 13967927) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 (сорок) копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.О. Чеснокова