Ухвала суду № 87829213, 26.02.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

26 лютого 2020 рокум. ПолтаваСправа № 440/315/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/315/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

20.01.2020 позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУ ПФУ у Полтавській області), в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29.12.2010 у справі №2а-4003/10/1620, за період з 01.12.2009 по 29.12.2010, починаючи з 01.12.2009 по день фактичної виплати пенсії, а також просить зобов`язати відповідача здійснити нарахування такої компенсації.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, заявник вказує на протиправну, як на його думку, поведінку відповідача, який виконуючи рішення суду невчасно здійснив виплату пенсії без компенсації, передбаченої Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 27.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав. У відзиві на позов від 24.02.2020 вказує на відсутність правових підстав для виплати позивачу компенсації втрати частини доходів, оскільки сума перерахованої та сплаченої на виконання рішення суду пенсії носить разовий характер і не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати". При цьому, Управління не є безпосереднім розпорядником коштів на виплати особам, постраждалим від Чорнобильської катастрофи, а тому не може відповідати за несвоєчасну їх виплату. Крім того, відповідач вбачає порушеним шестимісячний строк звернення до адміністративного суду з даним позовом, оскільки виплата пенсії на виконання рішення суду здійснена 13.04.2017 (а.с. 21-25).

Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази та пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії (а.с. 6), перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Полтавській області та отримує пенсію як інвалід 2 групи згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

З матеріалів справи суд встановив, що свого часу постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29.12.2010 у справі №2а-4003/10/1620 за позовом ОСОБА_1 було визнано незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Миргородському районі Полтавської області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 з 26.11.2009 пенсії в розмірах, визначених ст. 50, ч. 4 ст. 54, ст. 57 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Миргородському районі Полтавської області здійснити перерахунок ОСОБА_1 основної пенсії з 26.11.2009 по день винесення постанови 29.12.2010 відповідно до вимог ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, що діяла у вказаний період, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та з урахуванням положень статті 67 Закону України статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», провести виплату різниці між раніше виплаченими та перерахованими розмірами пенсій. Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Миргородському районі Полтавської області провести перерахунок ОСОБА_1 додаткової пенсії з 26.11.2009 по день винесення постанови 29.12.2010 відповідно до вимог ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, що діяла у вказаний період, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та з урахуванням положень статті 67 Закону України статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і провести виплату різниці між раніше виплаченими та перерахованими розмірами пенсій (а.с. 12-13).

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2011 постанову Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29.12.2010 по справі №2а-4003/10/1620 скасовано в частині визнання протиправними дій та відмови Управління Пенсійного фонду України Миргородського району Полтавської області у здійсненні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 з 26.11.2009 по 30.11.2009 пенсії в розмірах, визначених ст. 50, ч.4 ст. 54, ст. 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст. 28 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в Миргородському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 по другій групі інвалідності в розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком за період із 26.11.2009 по 30.11.2009 відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із застосуванням ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з виконанням приписів ст. 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та провести виплату нарахованих сум, зобов`язання відповідача здійснити перерахунок додаткової пенсії ОСОБА_1 по другій групі інвалідності в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком за період із 26.11.2009 по 30.11.2009 відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з виконанням приписів ст. 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та провести виплату нарахованих сум.

Прийнято ухвалу, якою цю частину позовних вимог ОСОБА_1 залишено без розгляду.

В іншій частині постанову Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29.12.2010 по справі №2а-4003/10/1620 залишено без змін (а.с. 14-15).

На виконання рішення суду, яке набрало законної сили, позивачу 12.04.2017 було виплачено доплату пенсії в сумі 63 155,09 грн, як це видно з виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 (а.с. 9).

04.11.2019 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Полтавській області як правонаступника всіх прав і обов`язків Управління Пенсійного фонду України Миргородського району Полтавської області із заявою, в якій просив здійснити розрахунок, нарахування компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати частини пенсії згідно із судовим рішенням за період з 01.12.2009 по 29.12.2010 по день фактичної виплати, тобто по 12.04.2017, та виплатити нараховану компенсацію відповідно до статті 6 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" (а.с. 10).

Листом в.о. начальника ГУ ПФУ у Полтавській області В Носенко від 15.11.2019 №5909/0-02 позивача повідомлено про те, що Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 не передбачено нарахування компенсації втрати частини доходів на суми, що виплачуються за минулий час за рішенням суду (а.с. 11).

Не погоджуючись із зазначеною відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст.ст. 1, 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

За приписами ст. 3 зазначеного Закону, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно з п. 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 21.02.2001 №159, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.

Разом з цим, частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 122 того ж Кодексу суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Як свідчать матеріали даної адміністративної справи, 12.04.2017 на виконання судового рішення від 24.05.2011 у справі № 2а-4003/10/1620 ОСОБА_1 було виплачено 63 155,09 грн (а.с. 9).

Отже, 12.04.2017 відповідач у справі №2а-4003/10/1620 реально виконав судове рішення.

Незважаючи на цей факт, про існування якого отримувач коштів мав дізнатися у момент їх зарахування на картковий рахунок, лише 04.11.2019 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про здійснення розрахунку, нарахування компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати частини пенсії згідно із судовим рішенням за період з 01.12.2009 по 29.12.2010 (а.с. 10).

Відповідно до ст. 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії; нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Аналіз даної норми дає суду підстави дійти до висновку про те, що законодавець передбачив два види строкових обмеження стосовно виплат пенсії за минулий час: 1) три роки для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з власної вини; 2) без обмеження строку для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з вини відповідного суб`єкта владних повноважень.

У зв`язку з цим слід зазначити, що норма про необмежений строк стосується лише сум пенсії не виплаченої з вини пенсійного органу.

Відповідно, у випадку нарахування та виплати компенсації за затримку такої виплати має застосовуватися шестимісячний строк, передбачений статтею 122 КАС України.

Статтею 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" передбачено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Відтак, пенсійний орган, з вини якого пенсіонеру не було своєчасно нараховано та виплачено пенсію, повинен здійснити виплату такої пенсії з одночасною виплатою суми компенсації. Невиплата пенсіонеру суми компенсації у тому ж місяці, у якому була здійснена виплата заборгованості з пенсії, є порушенням прав пенсіонера на отримання такої компенсації, захист якого відбувається за його ж ініціативи шляхом звернення до відповідного органу про відновлення порушеного права.

Аналогічні висновки містить постанова Верховного Суду від 08.08.2019 у справі №806/2896/18.

Матеріалами справи підтверджено, що остаточна виплата заборгованості ОСОБА_1 з перерахованої пенсії на виконання рішення суду у справі №2а-4003/10/1620 була здійснена 12.04.2017, тоді як з адміністративним позовом позивач звернувся до суду лише 20.01.2020, тобто з пропуском шестимісячного строку, встановленого статтею 122 КАС України.

Згідно з ч. 4 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Обставини звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом з порушенням шестимісячного строку залишилися поза увагою суду, який, як наслідок, дійшов передчасного висновку про дотримання позивачем такого строку та наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 140 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

З огляду лише на встановлений факт пропуску строку звернення до суду з даним позовом, а також за відсутності об`єктивних обставин, що можуть свідчити про поважність причин його пропуску, позов ОСОБА_1 належить залишити без розгляду.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 243, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (с. Великий Байрак, Миргородський район, Полтавська область, 37644, РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Б. Супрун