Ухвала суду № 87829201, 26.02.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1584/20

УХВАЛА

26 лютого 2020 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Корой С.М., розглянувши матеріали клопотання представника концерну «Веселка» про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В:

25.02.2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов концерну «Веселка» до Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Одеської міської ради «Про демонтаж тимчасових споруд» від 30.01.2020 року №28 в частині п.2 розділу «Приморського району» Додатку 1 до рішення виконавчого комітету Одеської місткої ради №28 від 28.01.2020 року «Перелік тимчасових споруд, що підлягають демонтажу», яким прийнято рішення щодо демонтажу тимчасової споруди, розміщеної за адресою: м.Одеса, вул. Торгова, 26.

Разом з позовною заявою позивачем до суду надано за вх. №8641/20 клопотання про забезпечення позову, в якому представник концерну «Веселка» просить суд заборонити Управлінню споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради та іншим суб`єктам владних повноважень, або суб`єктам господарювання вчиняти будь-які дії стосовно демонтажу Тимчасового споруди, розміщеної за адресою: м. Одеса, вул. Торгова, 26 (ринок «Новий», який знаходиться у власності Концерну «Веселка») до вирішення справи по суті.

В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що позивач оскаржує рішення виконавчого комітету Одеської міської ради «Про демонтаж тимчасових споруд» від 30 січня 2020 року № 28 в частині пункту 2 розділу «Приморський район» Додатку 1 до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 28 від 30 січня 2020 року «Перелік тимчасових споруд, що підлягають демонтажу», яким прийнято рішення, щодо демонтажу тимчасової споруди, розміщеної за адресою: м. Одеса, вул. Торгова, 26. Виконання вищезазначеного рішення Одеської міської ради доручено Управлінню розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради.

В свою чергу, зазначено у клопотанні, концерн «Веселка» облаштував некапітальний пункт торгової мережі за адресою: вул. Торгова, №26 у місті Одесі ще у 2010 році відповідно до паспорту некапітального пункту торгової мережі за адресою вул. Торгова, №26. Концерн «Веселка» є власником нежитлових будівель за адресою м. Одеса, вул. Торгова, 26 - будівлі ринку «Новий», до якої безпосередньо примикає Тимчасова споруда та яка є пам`яткою культурної спадщини.

На думку заявника, виконання спірного рішення виконавчого комітету ОМР «Про демонтаж тимчасових споруд» від 30 січня 2020 року № 28 в частині пункту 2 розділу «Приморський район» Додатку 1 до рішення, шляхом здійснення демонтажу Тимчасового споруди, розміщеної за адресою: м. Одеса, вул. Торгова, 26, створює загрозу пошкодження будівель, які на праві власності належать Позивачу і є пам`ятками культурної спадщини м. Одеси.

Крім того, як стверджує заявник, рішення виконавчого комітету ОМР «Про демонтаж тимчасових споруд» від 30 січня 2020 року № 28 в частині пункту 2 розділу «Приморський район» Додатку 1 до рішення є очевидно протиправним та порушує права Позивача.

Зважаючи на вищевикладене на посилаючись на положення ч.1, ч.3 ст.150, п.2 ч.1 ст.153, ч.1 ст.154 КАС України представник концерну «Веселка» просить суд забезпечити позов

Розглянувши подану заяву, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частинами 1 та 2 статті 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно ч.4 ст.150 КАС України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову; для задоволення судом поданого позивачем клопотання про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч.2 ст. 150 КАС України.

За приписами п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» № 2 від 06.03.2008 року, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

Положення ст. 150 КАС України передбачають, що обов`язковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову є обґрунтована заява сторони в тому числі із зазначенням очевидних ознак можливості заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

Доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таким заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.

Водночас, суд акцентує увагу на тому, що спосіб забезпечення позову має бути співмірним заявленим позовним вимогам.

Суд зазначає, що предметом розгляду даної справи є правомірність прийняття відповідачем рішення виконавчого комітету Одеської міської ради «Про демонтаж тимчасових споруд» від 30.01.2020 року №28 в частині п.2 розділу «Приморського району» Додатку 1 до рішення виконавчого комітету Одеської місткої ради №28 від 28.01.2020 року «Перелік тимчасових споруд, що підлягають демонтажу», яким прийнято рішення щодо демонтажу тимчасової споруди, розміщеної за адресою: м.Одеса, вул. Торгова, 26.

Згідно вказаного рішення доручено Управлінню розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради вжити заходи з демонтажу тимчасових споруд згідно з переліком, що додається.

У частині п.2 розділу «Приморського району» Додатку 1 до рішення виконавчого комітету Одеської місткої ради №28 від 28.01.2020 року «Перелік тимчасових споруд, що підлягають демонтажу», яким прийнято рішення щодо демонтажу тимчасової споруди, розміщеної за адресою: м.Одеса, вул. Торгова, 26 в розділі «Підстави для включення до демонтажу» зазначено, що розміщення вказаної тимчасової споруди без паспорта прив`язки та укладеного договору.

При цьому в графі «Найменування суб`єкта господарювання» щодо вказаної тимчасової споруди, яку включення до демонтажу зазначено, що суб`єкт господарювання невідомий.

В той же час, з наданих до суду доказів вбачається, що на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 29.10.2009 року, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради, концерну «Веселка» на праві приватної власності належать нежитлові будівлі за адресою: Одеська область, м.Одеса, вул.Торгова (Червоної гвардії), буд.26, який в цілому складається з 25349,90 кв.м.

Об`єкт нерухомого майна за вказаною адресою є пам`яткою культурної спадщни згідно охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини №11-11/Є-3.

Разом з цим, з наданих до суду доказів вбачається, що концерну «Весела» у 2010 році відповідно до розробленого паспорта некапітального пункту торгової мережі за адресою вул. Торгова, №26 у місті облаштував відповідну тимчасову споруду.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд вважає, що клопотання слід задовольнити частково шляхом заборонити Управлінню розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради вчиняти дії з демонтажу Тимчасової споруди, розміщеної за адресою: м. Одеса, вул. Торгова, 26 (Приморський район, ринок «Новий», який знаходиться у власності Концерну «Веселка») до набрання законної сили кінцевого судового рішення у справі № 420/1584/20.

При вирішенні даного клопотання, суд виходить виходив з того, що після виконання відповідачем оскаржуваного рішення виконавчого комітету Одеської міської ради шляхом знесення споруд, прийняття рішення у даній справі втратить своє значення.

З аналогічними доводами погодився Верховний суд у постанові від 23 січня 2020 року по справі №1840/2909/18.

Вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у визначений судом спосіб відповідає предмету адміністративного позову та не тягне фактичне вирішення спору по суті.

Слід відзначити, що в даному випадку, з урахуванням обставин справи, такий спосіб забезпечення позову попереджає ризики щодо ускладнення виконання судового рішення.

При цьому таким способом забезпечення позову фактично не спричиняється будь-якої шкоди учасникам справи, не завдаються збитки; натомість запобігається завдання суттєвої та невиправданої матеріальної шкоди як стороні позивача, так і стороні відповідача, в залежності від результатів розгляду справи, що цілком відповідає завданню адміністративного судочинства та меті забезпечення позову.

Аналогічні висновки викладену у постанові Верховного суду від 28 лютого 2019 року по справі № ЗД/813/1/18.

Крім того, вжиття заходів забезпечення позову є тимчасовим заходом, спрямованим на забезпечення виконання судового рішення, не є вирішенням спору по суті як це помилково вважає відповідач, і не свідчить про фактичний дозвіл на розміщення тимчасових споруд без дотримання норм у сфері архітектури та містобудування.

Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховний суд від 23 січня 2020 року по справі №1840/2909/18.

При цьому, щодо вимог клопотання про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії щодо демонтажу іншим суб`єктам владних повноважень, або суб`єктам господарювання, суд вважає за доцільне відмовити у його задоволенні, оскільки рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради «Про демонтаж тимчасових споруд» від 30.01.2020 року №28 доручено вжити заходи щодо демонтажу саме Управлінню розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 248, 294 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання про забезпечення адміністративного позову по справі №420/1584/20 – задовольнити частково.

Заборонити Управлінню розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи ЄДРПОУ 25830731, місцезнаходження юридичної особи: 65074, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Косовська, будинок 2-Д) вчиняти дії з демонтажу Тимчасової споруди, розміщеної за адресою: м. Одеса, вул. Торгова, 26 (Приморський район, ринок «Новий», який знаходиться у власності Концерну «Веселка») до набрання законної сили кінцевого судового рішення у справі № 420/1584/20.

У задоволенні іншої частини заяви про забезпечення позову – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.М. Корой