Ухвала суду № 87829185, 26.02.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1499/20

У Х В А Л А

26 лютого 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Потоцька Н.В., розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства «ТАРНАДА» до Головного управління ДФС в Одеській області в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати :

- податкове повідомлення рішення №000551508 від 19.11.2019р. форми «Н», про стягнення 8007,5грн, за нібито допущене порушення граничних строків реєстрації податкових накладних за період - вересень 2016 р.;

- податкове повідомлення рішення №000549508 від 19.11.2019р. форми «Р», про стягнення 306505 грн. за нібито допущені порушення при сплати податку на прибуток із штрафними санкціями на суму 90 126 грн. та усього на загальну суму 450 631 грн.

- податкове повідомлення рішення №000550508 від 19.11.2019р. форми «Р» про стягнення 847358 грн. за нібито допущені порушення при сплаті ПДВ. із штрафними санкціями 211847 грн., та усього на загальну суму 1 059 231 грн.

У поданому адміністративному позові за підписом адвоката (керуючого АБ) Клименко О.В. зазначено:

«…Також, Позивач звертає увагу на те, згідно із вимогами Закону України «Про судовий збір», його розмір становить 1,5 % від ціни позову що, з урахуванням майнового стану Позивача, дорівнює сумі, яка на час звернення до суду є для нього - значною, та ускладненою для одноразової сплати, тому керуючись вимогами ч. 1 ст.133 КАС України, прошу Суд постановити Ухвалу якою відстрочити суму судового збору.».

Розглядаючи заявлене клопотання, суддя виходить з наступного.

По перше:

Згідно приписів ст. 167 КАС України встановлено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

По друге: відповідно до частини першої статті 133 КАС суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх сплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно із частиною другою статті 132 КАС розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень його майнового стану.

Разом із цим матеріали адміністративного позову не містять обставин і відповідних доказів щодо майнового стану позивача чи інших передбачених процитованою законодавчою нормою підстав для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі», «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

З урахуванням наявних у матеріалах справи документів, суддя приходить до висновку про відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 133, 143, 294 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Ухвала окремо не оскаржується.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею у порядку ст. 256 КАС України.

Головуючий суддя Потоцька Н.В.