Ухвала суду № 87828886, 26.02.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

26 лютого 2020 року м. Кропивницький справа № 340/507/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши клопотання представника відповідача в адміністративній справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Топ Трак Таерс" (вул. Шевченка, 15, кв.16 м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ - 42454307) до Дніпровської митниці Державної митної служби України (вул. Княгині Ольги, 22, м.Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ - 43350935)провизнання незаконним та скасування рішення, -В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Топ Трак Таерс" звернулось до суду з адміністративним позовом в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №110280/2020/000004/1 від 21.01.2020 року.

Ухвалою від 19.02.2020 року у справі відкрито провадження та призначено її до розгляду у прядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

24.02.2020 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд даної адміністративної справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У відповідності до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

З приводу наведеного клопотання суд зазначає, що відповідно до ч. 1-3 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Тобто, виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, міститься в частині 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з викладеним, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеn v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року Varela Assalino contre le Portugal, заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Частиною 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

З огляду на викладене, вбачається, що прийняття остаточного рішення про призначення судового засідання з викликом (повідомленням) сторін віднесено законодавцем до виключної компетенції суду.

За таких підстав та з урахуванням того, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання, а також враховуючи, що представником не доведено необхідність проводити розгляд даної адміністративної справи за правилами загального позовного провадження, та приймаючи до уваги, що спірні правовідносини не зумовлюють необхідність такого розгляду, будь яких інших достатніх причин, з яких вбачається необхідність проведення підготовчого засідання та в подальшому розгляду справи за правилами загального провадження представником не наведено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача та розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, з урахуванням пункту 20 частини 1 статті 4, пункту 10 частини 6 статті 12, частин 1, 2 статті 257, статті 258, частини 5, 7 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою забезпечення всебічного та об`єктивного розгляду і вирішення справи протягом розумного строку, суд дійшов висновку, що зазначений спір відноситься до юрисдикції адміністративного суду, є справою незначної складності, а тому підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Керуючись ст.ст.3, 257, 258, 260, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача про розгляд справи №340/507/20 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін залишити без задоволення.

Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук