Рішення № 87828781, 17.02.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2020 року № 320/7060/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., за участю секретаря судового засідання Савенкова Є.О.,

представника позивача Ракітова О.В.

представника відповідача Думанського М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекса Груп»

до Головного управління Державної податкової служби у Київській області

про скасування податкової вимоги та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекса Груп» в особі директора Морева Сергія Миколайовича з позовом до Головне управління Державної податкової служби у Київській області, у якому позивач просить суд:

- скасувати податкову вимогу від 08 липня 2019 року № 107013-52 на загальну суму 551 951,58 грн. (п`ятсот п`ятдесят одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят одна гривня, 58 коп.);

- зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області підготувати висновок про повернення з державного бюджету України на інтегровану картку платника податку ПДВ ТОВ «Алекса Груп» грошових коштів в сумі: 551 951,58 грн. (п`ятсот п`ятдесят одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят одна гривня, 58 коп.);

- зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області здійснити списання з інтегрованої картки платника податку ПДВ ТОВ «Алекса Груп» грошових коштів в сумі: 551 951,58 грн. (п`ятсот п`ятдесят одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят одна гривня, 58 коп.) - в рахунок погодженого погашення податкових зобов`язань ТОВ «Алекса Груп» з ПДВ.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що винесена податкова вимога 3107013-52 від 08.07.2019 на загальну суму 551951,58 грн є протиправною та не обгрунтованою, оскільки її прийняття ґрунтуються на нормах закону, а отже підлягає скасуванню. Вказав, що відповідачем протиправно не проводилася перевірка ТОВ «Алекса Груп» щодо прийняття такої податкової вимоги. Також, позивач стверджує, що винесена податкова вимога Головним управлінням ДПС у Київській області має ознаки подвійного оподаткування, оскільки Постановою Верховного суду України у справі №810/844/16 скасовано податкове повідомлення-рішення №0002962201 від 24.09.2015, а отже наступне винесення спірної податкової вимоги є протиправним.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач просить відмовити у задоволенні позову, оскільки ним правомірно та у відповідності до норм чинного законодавства винесена спірна податкова вимога. Відповідач вказав, що податковий борг у позивача виник, оскільки станом на 01.07.2019 за ним обліковувався податковий борг по податку на додану вартість у розмірі 551 951, 58 грн, що виник на підставі самостійно задекларованих сум по податковій декларації №9130794397 від 19.07.2019 та який не був сплачений.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 24.12.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 20.01.2020.

20.01.2020 у судове засідання прибув представник позивача та представник відповідача.

У судовому засіданні оголошено перерву, у звязку із витребовуваням додаткових доказів по справі, до 17.02.2020.

17.02.2020 у судове засідання прибули представник позивача та представник відповідача.

В адміністративній справі №320/7060/19 оголошено вступну та резолютивну частину рішення, яким відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Алекса Груп", код ЄДРПОУ 38912368, зареєстровано 25.09.2013, номер запису 1 070 102 0000 051300, місцезнаходження юридичної особи 07400, Київська область, місто Бровари, бульвар Незалежності, будинок 14, офіс 205, про що свідчить Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10.01.2019 (а.с. 9).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Алекса Груп" є платником податку на додану вартість з 01.04.2014 року, про що свідчить Витяг 1410294500135 з Реєстру платників податку на додану вартість від 01.10.2014.

Позивач перебуває на податковому обліку у Броварській ОДПІ (м. Бровари) Головного управління ДФС у Київській області, про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10.01.2019.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20.12.2016 у справі № 810/844/16 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 24.09.2015 № 0002962201, № 0002972201 та № 0002982201.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2017 у справі № 810/844/16 апеляційну скаргу Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області задоволено, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.12.2016 у справі № 810/844/16, скасовано.

При розгляді касаційної скарги ТОВ «АЛЕКСА ГРУП» Верховний Суд ухвалив постанову від 29.01.2019, якою постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2017 у справі № 810/844/16 було скасовано, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.12.2016 у справі № 810/844/16, залишено у силі.

13.05.2019 після надходження постанови Верховного суду України від 29.01.2019 по справі №810/844/16, якою касаційну скаргу ТОВ «Алекса Груп» задоволено та залишено в силі постанову КОАС від 20.12.2016, посадовими особами контролюючого органу відкореговано борг по ПДВ, податкове повідомлення рішення 24.09.2015 №0002962201 на загальну суму - 3 577 888 грн. та 489 562 грн. пені виключено з інтегрованої картки платника.

16.05.2019 після надходження ухвали КОАС по справі №320/1800/19 від 26.04.2019 ППР №0134475205 від 26.12.2018 на суму 90073,48 грн. набуло статусу неузгодженого та виключено з інтегрованої картки платника.

Станом на 23.05.2019 борг за позивачем становить 551951,58 грн. по декларації з податку на додану вартість №9077677729 від 18.04.2019 (термін сплати 30.04.2019).

Позивачем 23.05.2019 сплачено кошти у розмірі 1322411 грн., таким чином у інтегрованій картці обліковувалась переплата на суму 770459,42 грн.

30.05.2019 позивачем подано декларацію з податку на додану вартість №9102821826 від 17.05.2019 на суму 1322411 грн. (термін сплати 30.05.2019), враховуючи переплату 770459,42 грн., борг по даній декларації становив 551951,58 грн (а.с.60).

24.06.2019 позивачем сплачено кошти у розмірі 738059 грн., переплата становить 186107.42 грн. (а.с.63).

30.06.2019 позивачем подано декларацію по ПДВ №9130794397 від 19.06.2019 (термін сплати 30.06.2019) на суму 738059 грн., враховуючи переплату яка становить 186107.42 грн., борг по даній декларації становить 551951,58 грн. (а.с.63).

Станом 01.07.2019 у позивача обліковувався податковий борг по податку на додану вартість у розмірі 551951,58 грн.

Переплата за позивачем станом на 25.06.2019 року становила 186107,42 грн. сума боргу складала 551951,58 грн.

У зв`язку з наявністю боргу у позивача податкового боргу, ГУ ДПС у Київській області на підставі ст. 59 ПК України виставлено на направлено податкову вимогу від 08.07.2019 №107013-52 (а.с.59).

Станом на 09.01.2020 в ІКПП позивача по ПДВ обліковується переплата у розмірі 346356,41 грн.

У зв`язку з відсутністю податкового боргу у ТОВ «Алекса Груп», податкова вимога від 08.07.2019 року №107013-52 на суму 551951,58 грн. відкликана в силу приписів п.п.60.1.1 п.60.1 ст. 60 ПК України.

Не погоджуючись з винесеною податковою вимогою контролюючого органу, вважаючи її протправною та необґрунтованою, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

V. Норми права, які застосував суд

За вимогами ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI.

Згідно пп. 16.1.4 п. 16.4 ст. 16 Податкового кодексу України (далі також – ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

За приписами пунктів 36.1, 36.2 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Пунктами 38.1 ст. 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

В свою чергу, відповідно до п. 14.1.39 ст 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно п. п. 14.1.156, 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк); податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

У свою чергу, згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковим бором є сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1- 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до абзацу першого пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з абзацом другим пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України, у разі не виконання платником податків обов`язку щодо своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання контролюючий орган в силу компетенції, встановленої нормами Податкового кодексу України, здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків. Ця компетенція стосується, зокрема виявлення джерел погашення податкового боргу та контролю за дотриманням платником податків черговості погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.

Джерела сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків визначені статтею 87 Податкового кодексу України.

Згідно з абзацом першим пункту 87.1 цієї статті джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до абзацу другого пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України, джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов`язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов`язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, за умови наявності підстав, передбачених статтею 95 цього Кодексу, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника податків, податковий та індивідуальний податковий номер платника податків та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету (крім сум податкового боргу за податковими зобов`язаннями з податку на додану вартість, що підлягали сплаті до державного бюджету та за якими сформовано реєстр для перерахування коштів до державного бюджету з рахунка у системі електронного адміністрування відповідно до пункту 200.2 статті 200 цього Кодексу). Порядок формування та надсилання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац четвертий пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України).

Механізм формування та надсилання Державною фіскальною службою України реєстру для перерахування Державною казначейською службою України коштів з рахунків платників податку, відкритих у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, до бюджету в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість таких платників податку визначений Порядком формування та надсилання реєстру платників податків для перерахування коштів до бюджету в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в умовах дії системи електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 13.11.2015 № 1009, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08 грудня 2015 р. за № 1523/27968 (далі - Порядок № 1009 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно пункту 2 Порядку № 1009, підставою для формування Реєстру є наявність: рішення суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг; суми податкового боргу з податку на додану вартість у платника податку, щодо якого прийняте вищезазначене рішення про стягнення коштів, станом на дату формування Реєстру.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1009, реєстр формується на підставі надходження до органу ДФС рішень суду про стягнення коштів.

Норми статті 95 Податкового кодексу України встановлюють підстави для здійснення контролюючим органом за платника податків і на користь держави заходів щодо погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Спеціальною нормою, яка регулює стягнення коштів, у тому числі, з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є норма абзацу першого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, згідно з якою стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання

Пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України закріплено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України врегульовано, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до положень пункту 203.2 цієї статті, сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з п. 131.2 ст. 131 ПК України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, насамперед зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. При повному погашенні суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, зараховуються у рахунок погашення штрафів, і лише в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

За приписами п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно п. 59.1. ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Пунктом 59.4 ст.59 ПК України встановлюється, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Положеннями статті 60 ПК України встановлюється, що податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:

-сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;

-контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу;

-контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;

-рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;

-рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

VI. Оцінка суду

Відповідно до абзацу першого пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пункту 1 розділу 3 Порядку № 610 встанволюється, що податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційної системи органів доходів і зборів.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Згідно з п. 59.3 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Таким чином, необхідною підставою для надсилання податкової вимоги є наявність у платника податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області сформовано та направлено позивачу податкову вимогу №107013-52 від 08.07.2019 на загальну суму 55 1951, 58 грн. (а.с.59).

Судом встановлено, що спірна податкова вимога прийнята податковим органом у звязку із несплатою ТОВ «Алекса Груп» грошового зобовязання, яке виникло на підставі самостійно задекларованих сум у податковій декларації №9130794397 від 19.06.2019.

Вказуючи на неправомірність винесеної податкової вимоги контролюючим ораном представник позивача стверджував, що податкове повідомлення-рішення №0002962201 від 24.09.2015 є неузгодженим, оскільки скасоване постановою Верховного суду України.

Під час розгляду справи судом встановлено та даними інтегрованої картки платника податків ПДВ ТОВ «Алекса Груп» підтверджується, що контролюючим органом відкореговано податковий борг зі сплати ПДВ, податкове повідомлення-рішення №0002962201 від 24.09.2015 на загальну суму 3 577 888, 00 грн та 489 562, 00 грн пені виключено з інтегрованої картки платника податків (а.с.63).

Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що ТОВ «Алекса Груп» своєчасно не сплатило податкове зобовязання, що виникло на підставі самостійно задекларованих сум у податковій декларації №9130794397 від 19.06.2019 та вказав, що оскільки податковий борг не був сплачений позивачем станом на час прийняття спірної вимоги, ним було винесено останню (а.с.60).

Під час розгляду справи суд встановив, що у ТОВ «Алекс Груп» заборгованість з податку на додану вартість виникла тільки у липні 2019, яка була несвоєчасно сплачена, що підтверджується даними інтегрованої картки платника податків ПДВ.

Будь які належні та допустимі докази сплати позивачем податкового боргу, станом на 01.07.2019, визначеного на підставі самостійно задекларованих сум у податковій декларації №9130794397 від 19.06.2019 в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, суд критично ставиться до посилань позивача щодо неузгодженості спірної податкової вимоги, оскільки останню сформовано та прийнято контролюючим органом у зв`язку із наявністю боргу, що виник 01.07.2019, тобто після коригування боргу з ПДВ та скасування податкового повідомлення-рішення, яке було скасовано рішенням суду.

Положеннями статті 60 ПК України вставновлюється, що податкова вимога вважається відкликаною, зокрема, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем здійснено погашення податкового боргу, станом на 09.01.2020 в ІКПП останнього обліковується переплата у розмірі 346356,41 грн.

У зв`язку з відсутністю податкового боргу у ТОВ «Алекса Груп», податкова вимога від 08.07.2019 року №107013-52 на суму 551951,58 грн. відкликана в силу приписів п.п.60.1.1 п.60.1 ст. 60 ПК України, що підтверджується даними облікової картки платика податків з ПДВ.

Таким чином, оскаржувана податкова вимога є відкликаною, оскільки сума податкового боргу в розмірі 551951,58 грн. самостійно погашена (виключена з картки платника податків) відповідачем. Внаслідок відкликання вимоги про сплату боргу остання перестає діяти як акт індивідуальної дії, а тому позовні вимоги про її скасування задовленню не підлягають.

Щодо зобов`язання Головного управління ДПС у Київській області підготувати висновок про повернення з державного бюджету України на інтегровану картку платника податку ПДВ ТОВ «Алекса Груп» грошових коштів в сумі: 551 951,58 грн. (п`ятсот п`ятдесят одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят одна гривня, 58 коп.) суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 43.1- 43.5 статті 43 Податкового кодексу України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податківзаяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

З аналізу вказаних правових норм вбачається, що виникнення права на повернення сплачених податків і зборів пов`язується з певними обставинами та відповідною процедурою, зокрема: наявність факту подання заяви платником.

Проте, з матеріалів справи не вбачається наявність факту звернення позивача з відповідною заявою передбаченою п. 43.3 ст. 43 ПК України, з урахуванням чого суд дійшов висновку про передчасність заявленої позовної вимоги та, як наслідок, відсутності підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.

Щодо зобов`язання Головного управління ДПС у Київській області здійснити списання з інтегрованої картки платника податку ПДВ ТОВ «Алекса Груп» грошових коштів в сумі: 551 951,58 грн. (п`ятсот п`ятдесят одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят одна гривня, 58 коп.) - в рахунок погодженого погашення податкових зобов`язань ТОВ «Алекса Груп» з ПДВ суд зазначає, що враховуючи те, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про скасування податкової вимоги від 08 липня 2019 року № 107013-52, наведена позовна вимога теж задволенню не підлягає.

VIII. Висновок суду

Згідно із частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, надано обґрунтовані доводи правомірності формування податкової вимоги.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та аргументів, наведених учасниками справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

IX. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки у задовленні адміністратвиного позову відмовлено, судові витрати відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Леонтович А.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 24 лютого 2020 р.