Рішення № 87828728, 25.02.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2020 р. справа № 300/2177/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

судді Біньковської Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до їх вчинення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, відповідно до змісту якого просить: визнати протиправними дії щодо виділення дольової пенсії ОСОБА_2 з основної пенсії в разі втрати годувальника, призначеної ОСОБА_1 за померлу матір ОСОБА_3 ; зобов`язати відновити виплату основної пенсії в разі втрати годувальника призначеної ОСОБА_1 за померлу матір ОСОБА_3 , компенсувати втрату доходу за період невиплати пенсії в повному обсязі з 01.06.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, в порушення вимог частини 1, пунктів 1, 2 частини 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», протиправно виділено із отримуваної позивачем пенсії по втраті годувальника за померлу матір, на утриманні якої на час смерті перебував позивач, долю його пенсії сестрі ОСОБА_2 . Позивач зазначає, що ОСОБА_2 проживала окремо, факт спільного її проживання із матір`ю згідно наданої довідки не відповідає дійсності, ОСОБА_2 не перебувала на повному утриманні померлої матері, ОСОБА_3 дочці фінансової допомоги не надавала, ОСОБА_2 не є особою із інвалідністю до досягнення 18 років, а тому вона не може претендувати на частину призначеної йому пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.11.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, в якому просить суд в задоволенні позову відмовити. Зазначив, що з врахуванням статей 36 - 39 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», постанови Кабінету Міністрів України №265 від 26.03.2008 «Деякі питання пенсійного забезпечення», п.п.2.3, 4.4. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, позовні вимоги позивача є необґрунтованими. Вважає, що твердження позивача про неперебування ОСОБА_2 на утриманні померлої матері є хибними, оскільки пенсія по втраті годувальника дітям призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Також зазначає, що ОСОБА_2 згідно акту огляду медико-соціальної експертної комісії від 26.03.2019 встановлено третю групу інвалідності по причині інвалідності з дитинства, а тому твердження позивача що сестра не є особою з інвалідністю до досягнення 18 років є безпідставними. Стверджує, що пенсія по втраті годувальника призначена та перерахована у відповідності до норм чинного законодавства, основний розмір пенсії 1876,80 грн. поділено на двох непрацездатних членів сім`ї.

Заяв про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило. У відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

У зв`язку з перебуванням головуючим суддею у справі з 11.11.2019 по 15.11.2019 у відрядженні, з 26.12.2019 по 20.01.2020 – у відпустці, строки розгляду справи продовжено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши в сукупності письмові докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , інвалід 2 групи з дитинства, отримує пенсію у зв`язку з втратою годувальника - матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8-17).

Відповідно до довідки Олешківського Старостинського округу Заболотівської селищної ради ОТГ №423 від 23.07.2019, ОСОБА_1 на час смерті матері ОСОБА_3 1940 р.н. були зареєстровані та проживали разом і вели спільне господарство (а.с.18).

Згідно довідки Олешківського Старостинського округу Заболотівської селищної ради ОТГ №424 від 23.07.2019 сестра позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , знята з реєстрації в с.Любківці 1977р. та за адресою: АДРЕСА_1 .Любківці не проживає (а.с.19).

31.05.2019 відповідачу надійшов лист Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі №733/04 від 15.05.2019, згідно якого Суворовське об`єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі просить надіслати розпорядження про виплату виділеної долі з основної пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 на ОСОБА_2 , яка надала заяву про призначення їй пенсії у разі втрати годувальника за померлу матір ОСОБА_3 (а.с.38).

До вказаного листа було надано копії документів ОСОБА_2 , а саме:

- заяви про призначення (перерахунок) пенсії по втраті годувальника у разі виділення долі від 11.05.2019 та розписки-повідомлення (а.с.39);

- паспорта ОСОБА_2 із відміткою місця реєстрації АДРЕСА_2 (запис здійснено 30.03.1994) та реєстраційного номера облікової картки платника податків (а.с.42-45);

- довідки ОСМД «Ініціатива» №16 від 26.03.2019, згідно якої ОСОБА_2 мешкає по АДРЕСА_2 , разом з нею проживала без реєстрації мати – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на підставі акту про проживання від 26.03.2019 (а.с.45);

- виданого повторно свідоцтва про смерть ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 від 12.03.2019. Відповідно до вказаного свідоцтва датою смерті ОСОБА_3 значиться ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті - Івано-Франківська область, Снятинський район, село Любківці (а.с.46);

- свідоцтва про народження ОСОБА_2 (а.с.47);

- висновку про час настання інвалідності від 26.03.2019 (а.с.47);

- довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №235092 від 27.02.2019, згідно якої ОСОБА_2 встановлено третю групу інвалідності, причина інвалідності – інвалід дитинства (а.с.48).

З 01.06.2019, керуючись ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідачем виділено з призначеної пенсії у зв`язку з втратою годувальника частину пенсії ОСОБА_2 в розмірі 898,20 грн., що підтверджується протоколом за пенсійною справою (а.с.50-53).

17.07.2019 відповідачем на адресу позивача надіслано повідомлення про виділення ОСОБА_2 з 01.06.2019 частини пенсії у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_3 в розмірі 898,20 грн. (а.с.21).

06.09.2019 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом №ПІ-55, за результатом розгляду звернення, представника позивача повідомлено про підстави виділення частки пенсії по втраті годувальника, а також відмовлено у наданні витребуваних документів у зв`язку з конфіденційністю інформації (а.с.24).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Складовою конституційного права на соціальний захист є право на пенсійне забезпечення. У статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Умови призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника визначені статтею 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Так, згідно частини 1 статті 36 цього Закону пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Згідно із частиною 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» непрацездатними членами сім`ї вважаються, зокрема, діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.

Відповідно до вимог статті 37 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім`ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім`ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно (ст.38 Закону).

Призначення однієї пенсії у зв`язку з втратою годувальника на всіх членів сім`ї, виділення частки пенсії врегульовано статтею 39 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Так, на всіх членів сім`ї, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, призначається одна спільна пенсія. На вимогу члена сім`ї із загальної суми пенсії виділяється його частка, яка виплачується окремо. Виділення частки пенсії провадиться з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла заява про виділення частки пенсії.

Як встановлено судом, з 01.06.2019 відповідачем з основної пенсії у зв`язку з втратою годувальника, яку отримував ОСОБА_1 , виділено частку пенсії його сестрі ОСОБА_2 .

Позивач ОСОБА_1 вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки його сестра ОСОБА_2 не проживала спільно із матір`ю ОСОБА_3 , не перебувала на її утриманні, ОСОБА_2 не є особою із інвалідністю до досягнення 18 років.

Суд зазначає, що із змісту статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» слідує, що перелік непрацездатних членів сім`ї, яким може бути призначена пенсія у зв`язку із втратою годувальника, є поосібним і вичерпним. Вказана норма права не містить правил (велінь), згідно з якими до непрацездатних членів сім`ї померлого годувальника можна відносити осіб за іншими критеріями (ознаками) визначення поняття сім`ї, як-от спільне проживання і ведення господарства, спільний побут, набуття характерних взаємних прав та обов`язків, тощо. А тому, проживання ОСОБА_2 окремо від ОСОБА_3 не є обставиною, яка перешкоджає призначенню і виділенню ОСОБА_2 частки пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно частини 1 статті 1 Закону України «Про охорону дитинства» дитина – це особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше.

Однак, як визначив законодавець, право на призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника мають діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. Пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається дітям незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника (ч.1, п.2 ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Таким чином, право на призначення пенсії по втраті годувальника мають і діти, старші 18-річного віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. При цьому, незалежно від перебування на утриманні годувальника.

Згідно пунктів 2.3, 2.18 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2005 за №1566/11846, до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються, серед іншого, одержані від МСЕК виписки з актів огляду в МСЕК дорослих членів сім`ї, яким право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника надається внаслідок їх інвалідності. Визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком закладів охорони здоров`я, посвідченням одержувача допомоги, довідкою органу, що призначає допомогу, про період призначення допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою 18-ти років (висновок про час настання інвалідності).

Як слідує з досліджених судом документів, разом із заявою ОСОБА_2 від 11.05.2019 відповідачу серед інших документів, надано висновок Суворівської міжрайонної медико-соціальної експертної комісії від 26.03.2019, згідно якого ОСОБА_2 могла бути визнана інвалідом дитинства до досягнення 18-річного віку. З 27.02.2019 визнається інвалідом третьої групи, інвалід дитинства, до 01.03.2020. Також, надано довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №235092 від 27.02.2019, згідно якої ОСОБА_2 встановлено третю групу інвалідності, причина інвалідності – інвалід дитинства, дата чергового переогляду 20.02.2020.

Отже, висновок від 26.03.2019 містить формулювання « ОСОБА_2 могла бути визнана інвалідом дитинства до досягнення 18-річного віку», що засвідчує визнання ОСОБА_2 інвалідом з дитинства.

Таким чином, сестра позивача - ОСОБА_2 незалежно від факту перебування на утриманні ОСОБА_3 , станом на час вчинення оскаржуваних дій, має право на отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника - своєї матері.

З наведених вище підстав суд вважає безпідставними доводи позивача щодо відсутності у його сестри ОСОБА_2 права на пенсію по втраті годувальника у зв`язку з не перебуванням на утриманні померлої матері ОСОБА_3 , не наданням фінансової допомоги ОСОБА_3 дочці, відсутності факту спільного проживання на час смерті, а також про те, що ОСОБА_2 не є особою із інвалідністю до досягнення 18 років.

За результатом розгляду справи суд дійшов висновку, що виділивши ОСОБА_2 з 01.06.2019 частку призначеної пенсії у зв`язку з втратою годувальника - ОСОБА_3 , відповідач діяв правомірно, обґрунтовано та розсудливо, а тому, у задоволенні позову слід відмовити.

Підстав для розподілу судових витрат не встановлено.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 )

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул.С.Стрільців 15, м.Івано-Франківськ, 76018)

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.