Ухвала суду № 87828631, 21.02.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

21 лютого 2020 року м. Кропивницький справа № 340/2867/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., за участю секретаря Бондар Я.Г. та представників:

заявників: Пашиної Н.М.;

позивача: ОСОБА_1 .Р.;

відповідача: Монатко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про залучення третіх осіб в адміністративній справі

за позовомТериторіального медичного об`єднання "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області" (25009, Кіровоградська область, м.Кропивницький, вул. Комарова, 56; код ЄДРПОУ – 38540447)до Управління Держпраці у Кіровоградській області (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 24, п/с 1/37; код ЄДРПОУ – 39808965)провизнання протиправними дій, визнання незаконним та скасування припису, -

В С Т А Н О В И В:

Територіальне медичне об`єднання "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до управління Держпраці у Кіровоградській області, в якому, з урахуванням уточнень просить суд:

- визнати протиправними дії інспектора праці управління Держпраці у Кіровоградській області Пасічник Тетяни Василівни, що полягали у передчасному прийнятті рішення у формі припису про усунення виявлених порушень №КР3289/380/АВ/П від 24.09.2019 року, без урахування зауважень Центру;

- визнати незаконним та скасувати припис про усунення виявлених порушень №КР3289/380/АВ/П від 24.09.2019 року.

Ухвалою від 09.12.2019 року у справі відкрито провадження та призначено її до розгляду у прядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.1).

07.02.2020 року до суду від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надійшло повторне клопотання про залучення їх до участі у справі у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (а.с.189-192).

Клопотання вмотивовані тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у трудових відносинах з позивачем та зазначено, що перевірку позивача, за результатами якої винесено оскаржуваний припис проведено за їх письмовими зверненнями до Управління Держпраці у Кіровоградській області. Враховуючи наведені обставини вважають, що рішення прийняте у даній справі може вплинути на їх права, свободи та інтереси.

Представник заявників підтримала подане клопотання та просила його задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення поданого клопотання та зазначив, що дії заявників являються зловживанням процесуальними правами.

Представник відповідача не заперечувала проти задоволення поданих клопотань.

Дослідивши подані клопотання та матеріали справи суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.

Згідно з ч.4 ст.49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Частиною 5 статті 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Предметом позову в даній адміністративній справі є правомірність дій інспектора праці управління Держпраці у Кіровоградській області та припису винесеного за наслідками таких дій.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб`єктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Перевірка судом інших обставин спірних правовідносин виходить за межі предмету доказування в адміністративній справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій суб`єкта владних повноважень, а правовим мотивування спірного рішення додатковими фактичними підставами, що не відповідає запровадженому ст.6 Конституції України принципу розподілу державної влади та запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права.

З цього приводу Суд звертає увагу, що відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Суду такий підхід загалом відповідає завданню адміністративного суду перевірити правомірність оскаржуваного рішення з огляду на конкретні підстави його ухвалення.

З огляду на це, обґрунтування правомірності наказу про звільнення обставинами, які не наведені у відповідному рішенні, не допускається. Зазначені докази є неналежними і не можуть бути взяті до розгляду.

Відповідний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 24.12.2019 у справі №822/2574/16 (провадження К/9901/34673/18).

Аналогічна позиція викладена в рішенні ЄСПЛ від 23.07.2002 у справі «Vдstberga taxi aktiebolag and Vulic v. Sweden». Зокрема, визначено, що справи повинні бути розглянуті на підставі наданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів мусять саме податківці. Тобто, доводити законність підстав прийнятого рішення має контролюючий орган держави, який виконував покладені на нього функції.

Таким чином, і суд не має права враховувати докази, які не були покладені в основу рішення органу.

Суд зауважує, що спірні правовідносини у даній справі стосуються дотримання відповідачем вимог законодавства при винесенні припису про усунення виявлених порушень №КР3289/380/АВ/П від 24.09.2019 року, а тому за результатами вирішення даної справи судом не може прийматися рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки заявників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Відповідно, рішення у даній справі не може вплинути на права заявників.

Разом з тим, суд зауважує, що положеннями ч.2 ст.49 КАС України чітко визначено стадію розгляду справи, на якій вирішується питання про залучення до участі у її розгляді третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог.

Приписами зазначеної частини встановлено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки.

Так, дана справа розглядається судом за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до статті 258 КАС України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження.

Відповідно до частини 2 статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається із дня відкриття першого судового засідання.

Суд зауважує, що підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться (ч.3 ст. 262 КАС України).

При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи (ч. 8 ст. 262 КАС України).

Суд звертає увагу на те, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС України ).

Суд відмічає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою від 09.12.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи в порядку статей 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, враховуючи приписи ч. 2 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті було розпочато 09.01.2020 року.

При цьому суд не бере до уваги твердження представника заявників щодо необізнаності останніх про дату відкриття провадження у даній справі та зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 12.12.2019 року за вх.№20542 через канцелярію Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшли клопотання від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про залучення про залучення до участі у її розгляді третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог.

Водночас, в цих же клопотаннях від 12.12.2019 року заявниками зазначено, що в провадженні суду знаходиться справа №340/2867/19, в якій відповідно до ухвали від 09.12.2019 року відкрито провадження (а.с.55,68).

Крім того, ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 року в судовому засіданні клопотання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишені без задоволення.

Так, з зазначеної судового рішення вбачається, що в ньому викладено в хронологічному порядку всі процесуальні рішення постановлені судом, зокрема зазначено дату постановлення ухвали про відкриття провадження в даній справі (а.с.172). Копія рішення отримана заявниками 24.01.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.186).

За таких обставин суд вважає, що заявники були обізнані про дату відкриття провадження у справі №340/2867/19 ще на час подання первинного клопотання від 12.12.2019 року, що підтверджується матеріалами справи. Твердження представника заявників надумані та не відповідають дійсності.

Частиною 2 статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається (ч.1ст.45 КАС України).

За вказаних обставин, враховуючи підстави та предмет позову, а також доводи викладені у заяві про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, суд приходить до висновку, що правові підстави для залучення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до участі в справі в якості третіх осіб які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, відсутні, оскільки спір, що розглядається в межах даної справи стосується безпосереднього сторін у справі, випливає з правовідносин, що виникли під час здійснення відповідачем дій, як контролюючого органу щодо позивача, у яких ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не є стороною, у зв`язку з чим рішення у справі не може вплинути на їх права чи обов`язки.

Керуючись ст.ст.49, 257, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про залучення їх до участі у справі у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – залишити без задоволення.

Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали складено та підписано 24 лютого 2020 року.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук