Ухвала суду № 87828513, 26.02.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

26 лютого 2020 року м. Житомир справа № 240/1678/20

категорія 108060200

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Попова О. Г., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Житомирської міської ради Виконавчого комітету Житомирської міської ради про визнання нечинним та незаконним рішення,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:

- визнати неправомірними (недійсними та скасувати) рішення Житомирської міської ради від 10.09.2003 року №256 Про встановлення двоставкових тарифів на оплату послуг з теплопостачання;

- визнати незаконним (недійсними та скасувати) рішення Виконавчого комітету Житомирської міської ради від 25 травня 2018 року №549 "Про призначення балансоутримувача" Товариства з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія Коменерго Житомир кправителем багатоквартирним будинком по вул.Кібальчича,4 у м.Житомир;

- визнати незаконним (недійсними та скасувати) рішення Виконавчого комітету Житомирської міської ради від 22.10.2008 року №749 Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій ТОВ Керуюча компанія Коменерго Житомир по узагальненій оплаті вартості в тарифі:

1) технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем;

2) поточний ремонт внутрішньобудинкових систем, по розгляду, у підставах згідно законодавством та Цивільного Кодексу України у наведених значеннях;

- зобов`язати відповідачів - Житомирську міську раду вжити заходів для виконання ремонтно-відновлюваних технічних робіт - узагальнено у внутрішньобудинковій системі її розподільчих мереж для отримання комунальних послуг:

1) централізованого теплопостачання (отримання опалення та гарячої води);

2) централізованого водопостачання;

3) централізованого водовідведення по вул.Кібальчича,4 у м.Житомир із складанням відповідного акта у підтвердженні про вжиття заходів для належним чином отримання комунальних послуг 2020 року.

- заходи полягають:

1) у виконанні ремонтних робіт в узагальненій внутрішньобудинковій теплосистемі (будинку) її розподільчих мереж для отримання централізованого опалення (ЦО) та гарячого водопостачання (ГВП)/ або гарячої води для потреб співвласників (співласника - споживача в будинку):

а) виконати (капітальний ремонт) окремої непрацюючої частини (ЦО) внутрішньобудинкової теплосистеми її протяжністю (від входу в будинок та її виходу з приміщень в будинку), включаючи окремо: (по входу (ЦО) та його виходу з приміщень (ванна кімната) із заміною теплотрубопроводів та радіаторів, теплоносіїв), що не є пов`язаним із вини споживача (співвласника будинку);

б) замінити інше технічне обладнання (теплотрубопроводи) по всій протяжності її працюючої частини внутрішньобудинкової системи її розподільчих мереж (ЦО): (по входу (ЦО) та його виходу) в будинку для запобігання виникнення аварійного стану (попередження);

2) замінити трубопровідне обладнання з водопостачання: (до входу у житлові приміщення та його виходу із будинку) та (виходячи із затверджених постанов Кабінета Міністрів України: №830 2019 (в переліку(позовної заяви):10 та 11), та №690 2019 Про затвердження Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та Типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (в Урядовий кур`єр від 13 серпня 2019).

- Виконавчий комітет Житомирської міської ради зобов 'язати:

1) здійснити вжиття заходів у призначенні нового управителя у вказаному багатоквартирному будинку (за згоди співвласників у призначенні) - протягом трьох місяців, визначених ЗУ та із здійсненням повноважень Житомирською міською радою у розгляді питання необхідного виконання ремонтно-відновлюваних робіт у внутрішньобудинковій системі (її узагальнення) - для отримання вчасно та належної якості комунальних послуг у вказаному багатоквартирному будинку 2020 року.

Також, у прохальній частині позовної заяви просить звільнити його від сплати судового збору згідно ч.3 ст.22 Закону України "Про захист прав споживачів".

Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність його вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.

Пунктом другим частини п`ятої статті 160 КАС України встановлено, що у позовній заяві, зокрема, зазначається: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса, адреса електронної пошти.

В порушення наведених норм позовна не містить належного зазначення ідентифікаційного кода юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) відповідача Житомирської міської ради, а також офіційної електронної адреси, адреси електронної пошти відповідачів та позивача, а тому позивачу необхідно уточнити позовну заяву у вказаній частині.

Відповідно до пункту сьомого частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначаються відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

В порушення вказаних вимог позивачем в позовній заяві не вказано чи вживались заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.

Відповідно до вимог частин 1 та 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з ч.2 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Приписами частин 4, 5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

В порушення зазначених норм, позивачем до матеріалів позовної заяви долучені до матеріалів позовної заяви копії письмових доказів не завірені належним чином, а саме: не містять відміток "копія", "з оригіналом згідно", дати здійснення завірення копії, підпису та ПІБ особи, яка завірила вказані копії.

Також суд зауважує, що позивачем надано лише однин екземпляр копії позовної заяви з додатками, у той час, як у вступній частині позовної заяви позивач вказав двох відповідачів.

Частиною четвертою статті 161 КАС України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів)

Положеннями п.8 ч.5 ст. 160 КАС України визначено, що у позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

У прохальній частині позовної заяви позивач просить, зокрема, визнати неправомірним та скасувати рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради «Про призначення балансоутримувача ТОВ «КК «Коменерго-Житомир»» управителем будинку» від 25.05.2018 №549 та «Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій ТОВ «КК «Коменерго-Житомир»» від 22.10.2008 №749.

В порушення ч.4 ст.161 КАС України до позовної заяви не додано належним чином засвідчені копії вказаних оскаржуваних рішень виконавчого комітету Житомирської міської ради «Про призначення балансоутримувача ТОВ «КК «Коменерго-Житомир»» управителем будинку» від 25.05.2018 №549 та «Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій ТОВ «КК «Коменерго-Житомир»» від 22.10.2008 №749.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Як свідчить зміст прохальної частини позовної заяви, деякі із позовних вимог заявлених позивачем, містять ознаки спірних правовідносин, які підлягають розгляду у порядку цивільного, а не адміністративного судочинства.

З огляду на викладене, суд наголошує, що позивачу при формулюванні позовних вимог, викладених у прохальній частині позовної заяви, необхідно привести їх у відповідність до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною другою та третьою статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Відповідно до статті 57 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

При цьому, коли йдеться про дію нормативно-правового акта, то строк, з якого особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, починається з дня опублікування акта, незважаючи на те, що особа, на яку поширює дію цей акт, фактично ознайомилася з ним значно пізніше. Це пояснюється тим, що особа мала реальну можливість (повинна була) дізнатися про цей акт у день його опублікування, якщо таке опублікування було зроблено у встановленому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі №826/6380/17.

Частиною 6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Позивач подав разом з позовною заявою заяву, в якій зазначив, щодо поновлення пропущеного строку для надання позовної заяви, з урахуванням наданих зареєстрованих заяв від 19 грудня 2019 року та 03 січня 2020 та у виявленні нових обставин та за їх суттєвості, просить прийняти позовну заяву до розгляду.

Однак, як свідчить зміст позовної заяви, позивач просить, зокрема, визнати неправомірними (недійсними та скасувати): рішення Житомирської міської ради «Про становлення двоставкових тарифів на оплату послуг з теплопостачання» від 10.09.2003 №256, рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради «Про призначення балансоутримувача ТОВ «КК «Коменерго-Житомир» управителем будинку» від 25.05.2018 №549 та «Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій ТОВ «КК «Коменерго-Житомир» від 22.10.2008 №749.

Суд зауважує, що доказів неможливості звернення до відповідачів у період із вересня 2003 року по грудень 2019 року позивачем не надано та не зазначено, що перешкоджало позивачу звернутися до суду в установлений законом строк, тому суд визнає неповажними зазначені у заяві ОСОБА_1 обставини.

При цьому, до суду із даною позовною заявою звернувся лише 21.02.2020. Тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.

Згідно з частиною першою статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відтак, позивачу необхідно подати нову заяву про поновлення строку, в якій вказати інші підстави для поновлення строку.

Окрім того, відповідно до частини 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем не надано суду докази сплати судового збору за подання до суду даної позовної заяви.

Проте у прохальній частині позовної заяви позивач просить звільнити його від сплати судового збору на підставі ч.3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів". З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.133 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI (в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII), (далі - Закон №3674-VI), який є спеціальним законом.

Отже, у даному випадку не підлягають застосуванню положення ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 №1023-XII.

Статтею 5 Закону №3674-VI визначено пільги щодо сплати судового збору, однак підстави звільнення від сплати судового збору, за подання до суду даної позовної заяви, зазначеної позивачем, вказана стаття не передбачає.

Отже клопотання позивача про звільненні від сплати судового збору за подання до суду даної позовної заяви є необґрунтованим та, як наслідок, не підлягає задоволенню.

Судовий збір за подання до суду даної позовної заяви, слід обраховувати відповідно до розміру ставок, встановлених Законом України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп.2 п.3. ч.2 ст.4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Абзацом 2 ч.3 ст.6 Закону №3674-VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102,00 грн.

Зміст прохальної частини позовної заяви свідчить, що позивачем заявлено позовні вимоги немайнового характеру.

Таким чином, при зверненні до суду з позовною заявою з вимогами немайнового характеру ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір, розмір якого необхідно розраховувати наступним чином ((2102 грн х 0,4) х кількість позовних вимог немайнового характеру = розмір судового збору за подання до суду позовної заяви).

Відповідно до пп.11 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначають власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В порушення зазначеного, позивачем не поданого власного письмового підтвердження позивача про те, що не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Частинами першою та другою статті 169 КАС України, визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду:

- відомості про ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) відповідача Житомирської міської ради;

- відомостей про офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти відповідачів;

- відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- засвідчених копій або оригіналів доказів, долучених до матеріалів позовної заяви;

- належним чином засвідчених копій рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради «Про призначення балансоутримувача ТОВ «КК «Коменерго-Житомир»» управителем будинку» від 25.05.2018 №549 та «Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій ТОВ «КК «Коменерго-Житомир»» від 22.10.2008 №749 або докази на підтвердження неможливості їх подання;

- уточненої позовної заяви (та її копій з додатками відповідно до кількості учасників справи) із формулюванням змісту позовних вимог, викладених відповідно вимог до ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України.

- нову заяву про поновлення строку, в якій вказати інші підстави для поновлення строку;

- документ про сплату судового збору, розмір якого необхідно розраховувати наступним чином: ((2102 грн х 0,4) х кількість позовних вимог немайнового характеру = розмір судового збору за подання до суду даної позовної заяви), за платіжними реквізитами для перерахування судового збору.

Реквізити для оплати судового збору:

Отримувач коштів Житомирська міська отг22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38035726

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA048999980313181206084006797

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя О.Г. Попова