Ухвала суду № 87828505, 24.02.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 лютого 2020 року № 320/5398/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про виправлення описки у рішенні Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2020 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Служби безпеки України, у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльністю Служби безпеки України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2016 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 23 вересня 2016 року;

- зобов`язати Службу безпеки України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2016 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 23 вересня 2016 року.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2020 адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправною бездіяльність Служби безпеки України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2016 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення з військової служби.

Зобов`язано Службу безпеки України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2016 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення з військової служби.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5500,00 грн. (п`ять тисяч п`ятсот грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Служби безпеки України (ідентифікаційний код: 00034074, місцезнаходження: 01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд.33).

11.02.2020 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про внесення виправлень у судове рішення, а саме: замінити період, за який позивач має право на отримання грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учасник бойових дій, з "2015-2016 роки" на "2014-2016 роки".

Обґрунтовуючи вказану заяву, позивач зазначив, що судом було невірно вказано період, за який позивачу має бути виплачена одноразова грошова компенсація за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій.

Так, відповідна грошова компенсація, на переконання позивача, має бути виплачена за період з 2014 по 2016 роки, а не за 2015-2016 роки, як вказано у судовому рішення, оскільки ОСОБА_1 набув статус учасника бойових дій 29.10.2014, а не 17.06.2015.

Розглянувши вказану заяву, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Згідно з частиною другою статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження. У разі необхідності суд може розглянути питання внесення виправлень у судове рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Частиною третьою статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів з дня її надходження.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що наказом Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України від 29.10.2014 №5 позивача визнано таким, що безпосередньо виконував службові (бойові) завдання по захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України під час проведення Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей (а.с.56).

Згідно з довідкою Управління роботи з особовим складом Служби безпеки України від 24.04.2015 №11/1/5-626 позивач безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності суверенітету та територіальної цілісності України в регіоні/регіонах проведення антитерористичної операції (а.с.42).

17.06.2015 Службою безпеки України позивачу видано посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 (а.с.46).

Відповідно до статті 4 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ (далі - Закон №3551, в редакції, яка була чинна на момент видачі позивачу посвідчення учасника бойових дій) ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.

До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

Згідно з статтею 5 Закону №3551 учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 6 Закону №3551 учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці, які проходили службу у військових підрозділах, частинах, штабах і установах, що входили до складу діючої армії в період громадянської та Великої Вітчизняної воєн, під час інших бойових операцій по захисту Батьківщини, партизани і підпільники громадянської та Великої Вітчизняної воєн.

Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, а також райони антитерористичної операції визначає Кабінет Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413 (далі-Порядок, в редакції, яка була чинна на момент видачі позивачу посвідчення учасника бойових дій), визначено, що статус учасника бойових дій надається: військовослужбовцям (резервістам, військовозобов`язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, особам рядового і начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, ДПтС, військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції; працівникам підприємств, установ та організацій, які залучалися і брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення.

Підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є: для осіб, зазначених в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, - документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення) (пункт 4 Порядку).

Відповідно до пункту 4 Порядку рішення про надання статусу учасника бойових дій приймається: комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, ДСНС, ДПтС (далі - комісія), - стосовно осіб, зазначених в абзаці другому пункту 2 цього Порядку;

міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, яка утворюється Державною службою у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції (далі - міжвідомча комісія), - стосовно осіб, зазначених в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, у разі виникнення спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання, а також осіб, зазначених в абзаці третьому пункту 2 цього Порядку.

Згідно з пунктом 6 Порядку для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники установ, закладів у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення зобов`язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу чи працювали особи, довідки за формою згідно з додатком 1 та документи із зазначених у пункті 4 цього Порядку, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій.

Комісії вивчають документи, у разі потреби заслуховують пояснення осіб, стосовно яких вони подані, свідків та у місячний строк з дня надходження документів приймають рішення щодо надання статусу учасника бойових дій. За відсутності підстав повертають їх до військових частин (органів, підрозділів), установ, закладів з метою подальшого доопрацювання.

Комісії інформують у місячний строк Державну службу у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції про осіб, яким надано статус учасника бойових дій, за формою згідно з додатком 3.

Комісії подають на розгляд міжвідомчої комісії документи із спірних питань, які потребують міжвідомчого врегулювання.

Міжвідомча комісія розглядає документи, надіслані комісіями, та у разі потреби уточнює інформацію про осіб, стосовно яких вони подані (надсилає необхідні запити тощо), заслуховує пояснення таких осіб, свідків, представників державних органів та у місячний строк з дня надходження документів (уточненої інформації) приймає рішення щодо надання статусу учасника бойових дій, про що інформує комісії.

Відповідно до пункту 9 Порядку посвідчення учасника бойових дій і відповідний нагрудний знак особам, зазначеним в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, яким надано статус учасника бойових дій, видаються органами Міноборони, МВС, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Управління державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, ДСНС, ДПтС, а особам, зазначеним в абзаці третьому пункту 2 цього Порядку, яким надано статус учасника бойових дій, - Державною службою у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції.

Отже, з вищенаведених положень законодавства вбачається, що статус учасника бойових дій надається особі комісією на підставі поданих нею документів.

При цьому, документом, який підтверджує надання особі відповідного статусу, є посвідчення учасника бойових дій.

Суд звертає увагу позивача на те, що витяг з наказу Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України від 29.10.2014 №5, яким позивача визнано таким, що безпосередньо виконував службові (бойові) завдання по захисту незалежності, суверенітету а територіальної цілісності України під час проведення Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, в розумінні пункту 4 Порядку, є лише підставою для надання позивачу статусу учасника бойових дій, тобто є лише документом, який підтверджує право позивача на отримання відповідного статусу.

Отже, витяг з наказу Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України від 29.10.2014 №5 не є документом, який свідчить про набуття позивачем статусу учасника бойових дій, до прийняття уповноваженим органом відповідного статусу.

Так, відповідний статус позивач набув лише після прийняття комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій рішення про надання статусу учасника бойових дій та отримання 17.06.2015 посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 , та, відповідно, саме з цього моменту у позивача виникло право на додаткову відпустку.

У зв`язку з цим, відповідач як учасник бойових дій набув право на отримання одноразової грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки саме за період з 2015 року по 2016 рік.

Таким чином, суд вважає, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2020 не містить описок, що підлягають виправленню, а тому заява позивача не підлягає задоволенню.

При цьому, суд звертає увагу на те, що прохальна частина позовної заяви містила вимогу ОСОБА_1 про виплату йому грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, саме за період 2015-2016 роки. Будь-які заяви про зміну предмета позову (зокрема, збільшення позовних вимог) до суду від позивача не надходили.

Виходячи з викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 243, 248, 253 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про внесення описки у рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2020 в адміністративній справі №320/5398/19.

2. Копію ухвали суду направити (видати) позивачу.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Дудін С.О.