Ухвала суду № 87828425, 24.02.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

24 лютого 2020 року Справа № 280/1063/20 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сіпака А.В., перевіривши матеріали адміністративного позову

ОСОБА_1

до Токмацького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управліфння Міністерства юстиції (м.Дніпро),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Головне управління ДФС у Запорізькій області

про скасування постанови та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Токмацького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управліфння Міністерства юстиції (м.Дніпро) (далі – відповідач ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Головне управління ДФС у Запорізькій області, в якому позивач просить суд скасувати постанову державного виконавця про арешт коштів боржника від 28.08.2019 по виконавчому провадженню №58384789 та зобов`язати відповідача зняти арешт на картці/рахунку № НОМЕР_1 (UA643139570000026206000327340), відкритому в ТВБВ №10007/0242 філії _ Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк» на ім`я ОСОБА_1 , накладеного на підставі постанови державного виконавця Токмацького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Березовською І.А. від 28.08.2019 в рамках виконавчого провадження №58384789.

Згідно із пунктом 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частинами 1, 2 статті 287 КАС України унормовано, що учасники виконавчого провадження мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Оскаржувані висновки та постанова, що оформлена у межах виконавчого провадження № 58384789 датована 28.08.2019, а тому строк на її оскарження визначений ч. 2 ст. 287 КАС України збіг 07.09.2019.

Згідно ч.1 та 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач звернувся з позовною заявою до суду 14.02.2020, тобто з пропуском строку звернення до суду.

У своєму позові позивач просить поновити строк для звернення до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дій державного виконавця та скасування постанови про ареш коштів боржника від 28.08.2019 по виконавчому провадженню №58384789.

Своє клопотання мотивує тим, що на його адресу оскаржувана постанова не направлялась і їй про неї стало відомо лише під час ознайомлення з документами виконавчого провадження.

При цьому, суд звертає увагу, позивач не зазначає, коли саме вона ознайомлювалась із матеріалами виконавчого провадження.

Згідно з приписами ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

В силу положень ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З наведених норм процесуального закону вбачається, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «міг дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права.

Суд звертає увагу, що позивач звертаючись до відповідача із заявою від 16.01.2020 з проханням надати можливість ознайомитись із виконавчим провадженням вже знав, що існує ареш рахунку. Дане підтверджується заявою від 14.11.2019, яка міститься в матеріалах справи. Відповідно до якої позивач просив відповідача долучити до виконавчого провадження копії документів.

За таких обставин, суддя дійшов висновку, що вказані позивачем причини пропуску строку звернення до суду не є поважними, що є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Разом з цим, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

У позові позивач просить поновити строк для звернення до суду з адміністративним позовом «про визнання протиправними дій державного виконавця та скасування постанови про ареш коштів боржника від 28.08.2019 по виконавчому провадженню №58384789» тоді, коли пункти прохальної частині викладені зовсім інакше.

Таким чином позивачу слід привести у відповідність зміст позовних вимог.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 241, 243, 248 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Токмацького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управліфння Міністерства юстиції (м.Дніпро), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Головне управління ДФС у Запорізькій області про скасування постанови та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання суду: заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав поважності причин пропуску ним такого строку, уточненої позовної заяви суду та відповідно до кількості учасників справи з уточненим змістом позовних вимог.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу (ч.3 ст.169 КАС України) .

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя А.В. Сіпака